Постанова

від 15.08.2012 по справі 14/199-пд-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 14/199-ПД-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. з участю представників: позивача: відповідачів: прокуратури: Сіднєнко О.Л. Протасова Л.І. Громадський С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24 травня 2012 року у справі№ 14/199-ПД-10 за позовомрегіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області до - відкритого акціонерного товариства "Херсонський "Торгрічтранс"; - товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ді Пі Єйч Модус" ЛТД про визнання договорів недійсними та стягнення 55 838, 68 грн.

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2010 року позивач звернувся в суду із позовом (з урахування заяви про збільшення позовних вимог) до відповідачів про визнання недійсними договорів оренди теплоходу "О. Глазунов" від 24.04.2007 р. і від 19.04.2008 р., укладених між відповідачами та зобов'язання відповідача-2 повернути теплохід "О. Глазунов" за актом приймання-передачі відповідачу-1 та стягнути з відповідача-1 збитків в розмірі 55 838, 68 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.02.2012 р. (суддя -Гридасов Ю.В.) позов задоволено.

Визнано недійсними на майбутнє договори оренди теплоходу "О. Глазунов" від 24.04.2007 р. і від 19.04.2008 р., укладених між відповідачами; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ді Пі Єйч Модус" ЛТД повернути теплохід "О. Глазунов" відкритому акціонерному товариству "Херсонський "Торгрічтранс" за актом приймання-передачі; стягнуто з ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" 55 838, 68 грн. збитків та стягнуто з відповідачів судові витрати.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 р. (головуючий -Лавренюк О.Т., судді -Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) рішення місцевого господарського суду скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача судові витрати.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 р. та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними договори оренди теплоходу "О. Глазунов" від 24.04.2007 р. і від 19.04.2008 р, укладених між ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" та ТОВ"Фірма Ді Пі Єйч Модус" ЛТД., зобов'язати ТОВ "Фірма Ді Пі Єйч Модус" ЛТД повернути ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" теплохід "О. Глазунов" за актом приймання-передачі, стягнути з ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" 55 838, 68 грн. збитків.

В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 р., залишивши у силі рішення господарського суду Херсонської області від 14.02.2012 р.

У відзиві на касаційні скарги відповідач - ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" просить залишити їх без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 р. -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, теплохід "О. Глазунов" є державним майном, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" та було залишене на його балансі.

Відповідно до свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 04908 від 18.04.2000 р. судновласником теплоходу "О. Глазунов" є фонду ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс".

Власником вказаного судна є держава Україна, що підтверджується постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 р. у справі 4/143-ПН-06 та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.05.2010 р. у справ № 15/182-ПН-09, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 19.01.2010 р.

24.04.2007 р. між відповідачами був укладений договір оренди теплоходу "О. Глазунов", в якому сторони узгодили строк дії договору до 01.05.2008 р.

19.04.2008 р. між відповідачами був укладений новий договір оренди теплоходу "О. Глазунов" з стоком дії договору до 01.05.2009 р.

В додатковій угоді № 1 від 09.06.2009 р. відповідачі продовжили дію договору до 01.05.2012 р.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що на підставі норм Кодексу торгового мореплавства відповідач-1, як судновласник, який на законних підставах володіє державним майном - теплоходом "О. Глазунов" мав право укладати спірні договори та передати вказане державне майно відповідачу-2. Крім того, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що укладення таких договорів не могло завдати державі збитків у вигляді упущеної вигоди.

Проте, до таких висновків апеляційний господарський суд дійшов внаслідок порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до ст. 1 КТМ України, він регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства, під яким закон розуміє діяльність, пов'язану з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних робіт, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Виходячи з викладеного, та в силу того, що даний спір виник з приводу оренди державного майна - теплоходу "О. Глазунов", до вказаних правовідносин повинні застосовуватись норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна."

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в імперативному порядку визначено, що орендодавцями майна, що не увійшло до статутного фонду товариств, створених у процесі приватизації, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Чинне законодавство не дає право суб'єктам господарювання недержавної форми власності виступати орендодавцями державного майна.

Разом з тим, згідно із ст.10 Закону України, укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати Типовому договору оренди відповідно майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. із внесенням змінами від 09.08.2007 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції від 21.12.2000 р. № 931/5152.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Першою - третьою, п'ятою та шостою частинами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що вказані договори оренди укладені з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема ст. ст. 316, 319 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а відтак в силу норм. ст.ст. 215 ЦК України, 203 ЦК України є недійсними.

Крім того, висновок місцевий господарський суд про відсутність підстав для застосування до даного виду договорів наслідків передбачених ст. 216 ЦК України є законним та обґрунтованим.

Разом з тим, відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд також дійшов обґрунтовано висновку, що позивач зазнав збитків, що полягають у ненадходженні до Державного бюджету коштів за користування державним майном в результаті незаконного передання такого майна відповідачем-1.

За таких обставин постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, із залишення в силі рішення господарського суду Херсонської області від 14.02.2012 р.

Разом з тим, місцевим господарським судом було неправильно встановлено момент недійсності спірних договорів оренди, оскільки в силу ст. 236 ЦК України, договір оренди визнається недійсним саме з моменту його вчинення та припиняє свою дію на майбутнє.

Таким чином, резолютивну частину рішення необхідно змінити, виключивши словосполучення -"на майбутнє".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційні скарги регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 травня 2012 року у справі за № 14/199-ПД-10 скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 14 лютого 2012 року змінити, виключивши з резолютивної частини словосполучення -"на майбутнє".

В іншій частині рішення залишити без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л.Стратієнко