Постанова

від 09.02.2012 по справі 17/64-б-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р. Справа № 17/64-Б-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Міщенка П.К., суддів:Заріцької А.О., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області на постанову та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року господарського суду Херсонської області від 30.09.2011 року у справі господарського суду№ 17/64-Б-10 Херсонської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалстоксервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Цюрупинський паперовий комбінат" про визнання банкрутом розпорядник майнаМенчак Вячеслав Володимирович В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Ерфольг-Україна" -Козачук М.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.03.2010 р. за заявою кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалстоксервіс" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Цюрупинський паперовий комбінат" (далі -ТОВ "Цюрупинський паперовий комбінат") за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом -Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

29 листопада 2010 року ухвалою господарського суду Херсонської області затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 349 323 267,24 грн., у тому числі кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області (далі -ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області) на суму 762 231,13 грн., які віднесені до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.09.2011 р. (суддя Сулімовська М.Б.) затверджено мирову угоду від 19.09.2011 р., укладену між головою комітету кредиторів з ТОВ "Технолінк" та боржником, за умовами якої визначений порядок відстрочення, розстрочення та погашення боржником вимог кредиторів, що були включені до реєстру вимог кредиторів, а саме: надана відстрочка для погашення боргів кредиторів, вимоги яких віднесено до 1 черги та забезпечені заставою на строк до 31.12.2012 р.; для погашення вимог, віднесених до 4 черги, - до 31.12.2017 р.; для погашення боргів кредиторів, вимоги яких віднесено до 6 черги -до 31.12.2020 р. Також боржнику надана розстрочка за встановленим графіком, згідно з яким, зокрема, з 01.01.2021 р. по 31.01.2021 р. боржник повинен погасити 50 % суми боргу кожного кредитора, вимоги якого віднесені до шостої черги, в тому числі вимоги ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області в сумі 381 115,57 грн., та з 01.02.2021 р. по 28.02.2021 р. інші 50% суми боргу кредитора, вимоги якого віднесено до 6 черги, остаточно розрахувавшись з боргами. Окрім цього, припинені повноваження розпорядника майна боржника та дію мораторію, скасовані всі заборони і обтяження, провадження у справі припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року (колегія суддів у складі: головуючого Лашина В.В., Воронюка О.Л., Мирошниченка М.А.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 30.09.2011 р. залишено без змін.

ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить скасувати оскаржувані рішення, та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з`ясування господарськими судами обставин справи та на порушення норм матеріального права, оскільки ТОВ "Цюрупинський паперовий комбінат" не надано економічних обґрунтувань терміну відстрочки на 10 років погашення кредиторських вимог та не визначено шляхи відновлення платоспроможності й виконання мирової угоди, чого в порушення ст. 37 Закону про банкрутство затверджена мирова угода не передбачає. ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області зазначає, що термін відстрочки на 10 років є надто довгим та економічно необґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 і ч. 2 ст. 35 Закону про банкрутство під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди (ч. 3 ст. 35 Закону про банкрутство).

Частинами 3 і 4 ст. 35 цього Закону визначено, що рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Згідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. До заяви про затвердження мирової угоди додаються: текст мирової угоди; протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди; список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номеру (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості; зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 цього Закону мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2011 року розпорядник майна боржника звернувся до суду із клопотанням про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство ТОВ "Цюрупинський паперовий комбінат", надавши протокол засідання комітету кредиторів від 19.09.2011р.; примірник мирової угоди, підписаної головою комітету кредиторів та директором ТОВ "Цюрупинський паперовий комбінат"; письмові згоди заставних кредиторів -ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Технолінк"; докази відправлення примірника мирової угоди ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області; список кредиторів із зазначенням їх реквізитів; суми вимог та черговості включення до реєстру вимог кредиторів; зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат згідно зі ст. 31 Закону про банкрутство, крім вимог, забезпечених заставою; звіт розпорядника майна про перевірку повноважень представників кредиторів та боржника.

Мирова угода підписана щодо вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів на підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 29.11.2010 р.

Місцевим господарським судом з'ясовано, що у Розділі 3 мирової угоди встановлений порядок погашення вимог кредиторів.

Пунктом 3.2. мирової угоди визначено, що боржнику надається відстрочка для погашення боргів кредиторів, вимоги яких віднесено до 1 черги та забезпечені заставою на строк до 31.12.2012 р.; для погашення вимог, віднесених до 4 черги, - до 31.12.2017 р.; для погашення боргів кредиторів, вимоги яких віднесено до 6 черги -до 31.12.2020 р.

Згідно до п. 3.3. цієї угоди боржнику надана розстрочка, згідно з якою з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р. боржник повинен погасити 50 % суми боргу кожного кредитора, вимоги якого віднесено до 1 черги та забезпечені заставою; з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. боржник повинен остаточно розрахуватися з кредиторами, вимоги яких віднесено до 1 черги та забезпечені заставою. З 01.01.2018 р. до 31.12.2018 р. ТОВ "Цюрупинський паперовий комбінат" зобов'язався погасити 50% заборгованості перед кредиторами, вимоги яких віднесено до 4 черги із конкретним зазначенням кожного кредитора та суми його вимог, а з 01.01.2019 р. до 31.12.2020 р. -інші 50 % боргу з остаточним погашенням боргу кредиторів, вимоги яких віднесено до 4 черги. Також з 01.01.2021 р. по 31.01.2012 р. боржник повинен погасити 50 % суми боргу кожного кредитора, вимоги якого віднесено до 6 черги, в тому числі погасити ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області частину боргу в сумі 381 115,57 грн. та з 01.02.2021 р. до 28.02.2021 р. інші 50 % заборгованості перед кредиторами, вимоги яких віднесено до шостої черги.

Умовами мирової угоди передбачено право боржника достроково виконати свої зобов'язання за згодою кредиторів (п. 3.5. угоди).

Виносячи ухвалу про затвердження мирової угоди та припиняючи провадження по справі, місцевий господарський суд виходив з того, що тривалий строк погашення боржником вимог кредиторів зумовлений значною сумою кредиторських вимог та фінансовою кризою, що склалася протягом останніх років в країні, а також з того, що після затвердження мирової угоди на боржника лягає додатковий фінансовий тягар у вигляді погашення грошових вимог, які виникли у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зі сплатою інфляційних нарахувань та 3 % річних відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16.05.2006 р. у справі № 10/557-26/155. Також господарський суд зазначив, що умови мирової угоди не суперечать діючому законодавству, дають боржнику можливість продовжити свою підприємницьку діяльність та розрахуватися з кредиторами.

Окрім того судом апеляційної інстанції правомірно встановлено, що Розділ IV Закону про банкрутство, що унормовує порядок підписання та затвердження мирової угоди, її обов'язкові умови, не передбачає будь-яких обмежень чи граничних розмірів надання відстрочки чи розстрочки погашення кредиторських вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону про банкрутство при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону, тому, як зазначалося вище, рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймалося комітетом кредиторів відповідно до норм ч. 3 ст. 35 Закону про банкрутство.

Згідно до ч. 2 ст. 36 Закону про банкрутство у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

До того ж, основною метою процедури банкрутства є саме відновлення платоспроможності боржника, мінімізація випадків ліквідації суб'єктів господарювання, а відтак, враховуючи значний обсяг кредиторської заборгованості понад 349 млн. грн., та, як правильно зазначено судом першої інстанції, та з яким погодився суд апеляційної інстанції, наслідки мирової фінансової кризи, що є загальновідомим фактом, встановлення відстрочки погашення боргів кредиторів на визначений умовами мирової угоди термін не може вважатися порушенням Закону про банкрутство.

В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник зазначає про непідтвердження укладення мирової угоди в частині терміну відстрочки економічними обґрунтуваннями.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції були розглянути вказані заперечення ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області, та правомірно зазначено викладене, а отже, доводи заявника, викладені в касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та висновками судів попередніх інстанцій.

Зокрема, розстрочення податкових зобов'язань здійснюється відповідно до розділу ІІ Податкового кодексу України. Так, підпунктом 100.4 ст. 100 цього Кодексу визначено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Між тим, цей випадок стосується саме адміністративного погодження розстрочення, відстрочення платником податків податкових зобов'язань, тоді як відповідно до п.п. 100.3 ст. 100 Податкового кодексу України розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Отже, положення Закону про банкрутство є спеціальними нормами, що регулюють порядок погашення вимог кредиторів за мировою угодою у справі про банкрутство.

Законом про банкрутство у частині першої статті 38 визначений вичерпний перелік документів, що надаються із заявою про затвердження мирової угоди, який не передбачає доведення економічного обґрунтування терміну відстрочки чи розстрочення погашення кредиторських вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з правомірними висновками апеляційного суду, що при затвердженні мирової угоди від 19.09.2011р. господарським судом Херсонської області перевірено порядок її укладення з дотриманням приписів Закону про банкрутство та ст. 43 ГПК України, встановлено наявність обов'язкових положень, передбачених ч. 4 ст. 37 Закону про банкрутство, що повинні міститися у мировій угоді, а також те, що її умови не суперечать законодавчим актам України.

За таких обставин, твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала і постанова у справі прийняті у відповідності з нормами права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року та ухвалу господарського суду Херсонської області від 30.09.2011 року у справі № 17/64-б-10 залишити без змін.

Головуючий Міщенко П.К.

С у д д я Заріцька А.О.

С у д д я Поліщук В.Ю.