Постанова

від 15.08.2012 по справі 11/152/2011/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 11/152/2011/5003 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б., Гольцової Л.А., Губенко Н.М., розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення та постанову господарського суду Вінницької області від 23.02.2012 Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 11/152/2011/5003 господарського суду Вінницької області за позовомОСОБА_10 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 провизнання недійсними рішень загальних зборів Товариства, оформлених протоколами від 11.07.2007 № 1-6, від 18.02.2009 №2-1, від 09.11.2011 № 2-4 та визнання недійсними змін до відомостей про ТОВ "Екран-Сервіс", внесених згідно протоколу загальних зборів учасників Товариства № 2-4 від 09.11.2011 та проведених державним реєстратором департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради 14.11.2011, запис №11741070012005965 за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: ОСОБА_11, дов.від 06.01.2012 б/н

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_12, дов. від 27.01.2012

№1-178;

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_12, дов.від 26.01.2012

№ 2-99;

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_12, дов.від 27.01.2012

№ 1-186;

третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_12, дов.від 25.01.2012 б/н

третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_12, дов.від 27.01.2012 №2-103

третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_12, дов.від 27.01.2012 №3-69;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_10 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" (з урахуванням заяви про уточнення предмету позову) про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", оформлені протоколами від 11.07.2007 № 1-6, від 18.02.2009 № 2-1, від 09.11.2011 № 2-4; визнання недійсними змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", внесених згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" №2-4 від 09.11.2011 та проведених державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради 14.11.2011, запис №11741070012005965.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 23.02.2012 у справі № 11/152/2011/5003 (суддя Кожухар М.С.) позов задоволено частково, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", оформлені протоколами загальних зборів від 18.02.009 № 2-1 та від 09.11.2011 № 2-4, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" на користь ОСОБА_10 470,5грн. витрат на сплату судового збору; в решті позову відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 у цій справі (колегія суддів у складі: Бучинської Г.Б. -головуючого судді, суддів Саврій В.А., Дужич С.П.) залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі №11/152/2011/5003 (колегія суддів у складі: Бучинської Г.Б. -головуючого судді, суддів Саврій В.А., Дужич С.П.), рішення господарського суду Вінницької області від 23.02.2012 у справі № 11/152/2011/5003 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять рішення господарського суду Вінницької області від 23.02.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржники посилаються на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" (далі -Товариство) створено шляхом реорганізації колективного підприємства "Екран-Сервіс", перереєстрованого Управлінням економіки виконкому Вінницької міської ради народних депутатів, свідоцтво від 30.05.1995 №13316101, реєстраційний №576 згідно рішення зборів його учасників (протокол №8 від 12.02.2002) та Установчого договору від 12.12.2002.

Відповідно до Установчого договору про створення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" від 29.04.2003 (в новій редакції) та Статуту товариства, в редакції зареєстрованій державним реєстратором 30.12.2003 року, до складу Товариства увійшли громадяни України: ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_8, ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_9, розмір часток яких у статутному фонді Товариства становив 4,34% кожного, окрім ОСОБА_10, розмір частки якого становив 4,52 %.

У період 2003 -2005 рр. ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_26 та ОСОБА_9 (13.07.2007) подали адресовані загальним зборам учасників Товариства нотаріально посвідчені заяви про вихід зі складу учасників Товариства та відступлення належних їм часток в статутному фонді та майні Товариства ОСОБА_10

В подальшому, 14.02.2007 учасниками Товариства, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_26, ОСОБА_9 на розгляд загальних зборів учасників Товариства подані нотаріально посвідчені заяви про відмову від відступлення належної їм частки в статутному фонді та майні ТОВ "Екран-Сервіс" ОСОБА_10 та відкликання своїх заяв про вихід з Товариства.

Господарськими судами встановлено, що 11.07.2007 були проведені загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", оформлені протоколом № 1-6, на яких згідно реєстру учасників Товариства від 11.07.2007 були присутні: ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_8 (представник за дорученням), ОСОБА_26, ОСОБА_9

18.02.009 були проведені загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом № 2-1, для участі в яких зареєструвались 14 учасників, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9

09.11.2011 відбулися загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом № 2-4 від 09.11.2011, на яких згідно реєстру учасників були присутні (особисто або через представників за дорученням): ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_9

Предметом позовних вимог у цій справі є вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", оформлені протоколами від 11.07.2007 № 1-6, від 18.02.2009 № 2-1, від 09.11.2011 №2-4 та визнання недійсними змін до відомостей про Товариство, внесених згідно протоколу № 2-4 від 09.11.2011 та проведених державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради 14.11.2011, запис №11741070012005965.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно установчих документів та закону.

Статтею 97 Цивільного кодексу України унормовано, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу і рішення загальних зборів учасників Товариства мають вищу силу і є обов'язковими для виконання його учасниками та органами Товариства.

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" в редакції, зареєстрованій державним реєстратором 30.12.2003, що діяла на момент прийняття спірних рішень, визначено, що: вищим органом Товариства є збори учасників (п. 8.1 Статуту); збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60 % голосів, учасники зборів реєструються з зазначенням кількості голосів, пропорційно розміру часток учасників у статутному фонді товариства, цей перелік підписується головою та секретарем зборів (п. 8.3. Статуту).

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів (ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства. Вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. Право учасника товариства на вихід не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Відповідно до статті 148 ЦК України учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають право вийти з цих товариств. Учасники товариств з обмеженою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Таким чином, учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Процедура відкликання раніше поданих заяв про вихід зі складу учасників товариства чинним законодавством не передбачена.

З урахуванням наведеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_26, ОСОБА_9 на час проведення спірних загальних зборів, вийшли зі складу учасників Товариства.

Господарськими судами зазначено та матеріалами справи підтверджується, що на спірних загальних зборах учасників Товариства були присутні та голосували 14 осіб, 8 з яких, на момент проведення загальних зборів вийшли зі складу учасників Товариства, отже оскаржувані рішення приймалися учасниками, які володіли всього 26,04 % голосів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення з відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства );

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства") (п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів")

Відтак, місцевим та апеляційним господарськими судами вірно встановлено, що спірні рішення приймалися загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" за відсутності кворуму, що відповідно до положень ст. 98 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", правових позицій Верховного суду України (п.п. 18,25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів") є безумовною підставою для визнання їх недійсними.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції про наявність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколами від 18.02.2009 № 2-1 та від 09.11.2011р. № 2-4.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Строк позовної давності застосовується у разі обґрунтованості позовних вимог, а у випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.

Відтак, з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про визнання недійсними рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 11.07.2007 №1-6, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності; виходячи з того, що позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними спірних загальних зборів лише 22.11.2011, а про існування протоколу №1-6 від 11.07.2007 йому було відомо під час розгляду справи №14/1-08, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом від 11.07.2007 №1-6.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", суди попередніх інстанцій підставно зазначили, що відповідно до положень ч. 1 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, державний реєстратор зобов'язаний скасувати зміни до установчих документів, однак цей обов'язок настає після набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про недійсними змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", внесених згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс" №2-4 від 09.11.2011, та проведених державним реєстратором департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради 14.11.2011, запис №11741070012005965.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані висновки судів попередніх інстанцій відповідають вимогам ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, Господарського процесуального кодексу України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Посилання скаржників в касаційній скарзі не спростовують правових висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до намагання встановити інші обставини справи та надати їм оцінку, що суперечить вимогам ст. ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, клопотання скаржників про застосування строку позовної давності в частині вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 18.02.2009, оформлених протоколом №2-1 не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Отже, для того, щоб позовна давність була застосована судом, відповідна заява повинна подаватися до ухвалення судом першої інстанції рішення, а не на стадії його перегляду в касаційній інстанції.

Статтею 111 7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення суду першої інстанції скасовано, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екран-Сервіс", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 23.02.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 11/152/2011/5003 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Н. Губенко