Рішення

від 03.08.2012 по справі 12/168пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.12 р. Справа № 12/168пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Воєвутко К.В. довіреність від 02.07.2012р.

від відповідача: не з'явився

у справі за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язанн?я відповідача звільнити само?вільно зайняту земельну діля?нку та привести її у придатний для використання стан.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства України, був виявлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,005329га із земель житлової та громадської забудови під розміщення торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 без правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

12.01.2010р. від позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову, в якому він просив зобов'язати ФОП ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 0,005329га по АДРЕСА_2 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос торгівельного павільйону, яку він самовільно використовує з моменту закінчення строку дії (15.05.2005р.) договору оренди земельної ділянки від 23.06.2003р., зареєстрованого Маріупольською міською радою 24.06.2003р. за №71.

Суд приймає клопотання позивача від 12.01.2010р. до розгляду, як остаточно заявлені позовні вимоги, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою від 24.02.2010р. провадження по справі №12/168пн було зупинено, в зв'язку з призначенням судової будівельно - технічної експертизи.

Після поновлення провадження у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надав, причин нез'явлення до суду не повідомив, як слід, справа розглядається з урахуванням ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

23.06.2003р. між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,005329га по АДРЕСА_2 для роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (експлуатація і обслуговування торгових павільйонів). Договір оренди був зареєстрований у Маріупольській міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №71 від 24.06.2003р.

Відповідно до умов договору, а саме п. 2.2, вбачається, що договір укладено на термін до 15.05.2005р. (з 18.12.2002р.).

В подальшому, між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір купівлі - продажу від 18.11.2003р., який був посвідчений державним нотаріусом четвертої Маріупольської державної нотаріальної контори 18.11.2003р. та зареєстровано у реєстрі за №1-2528.

За умовами договору продавець продав, а покупець купив торгівельний павільйон, розташований у АДРЕСА_2 на території Орджонікідзевського району, на земельній ділянці Маріупольської міської ради.

12.10.2009р. спеціалістами відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, з якого вбачається, що відповідачем самовільно, без правовстановлюючих документів зайнято земельну ділянку площею 0,005329га із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, під розміщення торгівельного павільйону по АДРЕСА_2, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідача було зобов'язано усунути виявлені порушення, про що свідчить припис №78/2009 від 12.10.2009р.

Маріупольською міською радою на адресу Управління Держкомзему у м. Маріуполі був направлений запит №06-1896 від 14.10.2009р. про наявність правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2, у перелічених землекористувачів, зокрема відповідача.

Згідно відповіді Управління Держкомзему у м. Маріуполі №209/3654 від 05.11.2009р. правовстановлюючі документи у відповідача, на зазначену земельну ділянку, відсутні.

Також, позивачем від Міського комунального підприємства «Маріупольське міське бюро технічної інвентаризації» була отримана інформаційна довідка, з якої вбачається, що право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, за відповідачем не зареєстровано.

07.12.2009р. спеціа?лістами відділу регулювання? земельних відносин Маріупол?ьської міської ради був вдруге складений акт перевірки дотри?мання вимог земельного закон?одавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, з якого вбачається, що відповідачем самовільно, без правовстановлюючих документів зайнято земельну ділянку площею 0,0038га із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, під розміщення торгівельного павільйону по АДРЕСА_2, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.12.2009р., вбачається, що ФОП ОСОБА_2 вимоги припису №78/2009 від 12.10.2009р. не виконав, земельну ділянку не звільнив.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.02.2010р. провадження у справі №12/168пн було зупинено в зв'язку з призначенням судової будівельно - технічної експертизи. На вирішення експерту було поставлено наступне запитання:

- чи є об'єктом нерухомості торгівельний павільйон, розташований на земельній ділянці площею 0,005329га по АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2?

Оскільки, відповідачем без поважних причин, не був представлений для обстеження об'єкт дослідження (торгівельний павільйон), експертною установою на адресу господарського суду Донецької області були повернуті матеріали справи №12/168пн з повідомленням про неможливість проведення дослідження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2012р. провадження у справі №12/168пн було поновлено.

Після поновлення провадження у справі представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надав, доказів, які б свідчили про те, що на спірній земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, власником якого є відповідач, суду не надано.

Водночас, позивачем на вимогу суду, в судовому за?сіданні був наданий акт перев?ірки дотримання вимог земель?ного законодавства від 23.07.2012р., зі змісту якого вбачається, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,005329га із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, під розміщення торгівельного павільйону по АДРЕСА_2, без правовстановлюючих документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено, що об'єкт (торгівельний павільйон), який розташований на спірній земельній ділянці, є нерухомістю та, як слід, відповідач не має прав на зайняття цієї земельної ділянки в розумінні ст. 120 Земельного кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Так, стаття 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють їх від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 ст. 26, пункту 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (зокрема надання земельної ділянки в оренду і відновлення договору оренди земельної ділянки) вирішуються на пленарному засіданні міської ради - сесії.

Таким чином, нормами діючого законодавства передбачено, що волевиявлення міської ради, яка здійснює свої повноваження, відносно регулювання земельних відносин, від імені відповідної територіальної громади, є ухвалення відповідного рішення. Таке рішення Маріупольською міською радою не приймалось.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі», про оренду землі передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 23.06.2003р. був укладений на термін до 15.05.2005р. (з 18.12.2002р.), тобто, на час звернення позивача до суду строк дії договору скінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення, зокрема, строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р № 963-ІV.

За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Виходячи з матеріалів справи, відповідач не оформив право власності або право користування на спірну земельну ділянку загальною площею 0,005329га та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Маріупольської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос торгівельного павільйону є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Маріупольської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'я?зання відповідача звільнити? самовільно зайняту земельну? ділянку, площею 0,005329га по АДРЕСА_2 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос торгівельного павільйону.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (87500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на якій розташований торгівельний павільйон загальною площею 0,005329га із земель житлової та громадської забудови підпорядкованих Маріупольської міської раді по АДРЕСА_2 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос торгівельного павільйону.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (87500, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 04052784) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00грн. та витрати по сплаті інформаціно - технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Повний текс рішення підписано 08.08.2012р.

Рішення набирає законної сили 20.08.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.