Ухвала

від 15.08.2012 по справі 2а-339/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-339/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Духно І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімпласт ЛТД»(далі Товариство або позивач) до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2012 року Товариство звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОДПІ, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000522340/0 від 27 грудня 2011 року.

Київським окружним адміністративним судом постановою від 12 квітня 2012 року позов Товариства задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, що фінансово-господарська діяльність Товариства здійснювалась неправомірно, а правочин укладений між позивачем і ПП «Евіка» , в межах якого сформовано податковий кредит у червні 2011 року, є нікчемним, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювались.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2011 року щодо відносин з ПП «Евіка»з питань формування податкового зобов'язання та податкового кредиту.

За результатами перевірки було складено акт № 4801/23-1/35185619 від 13 грудня 2011 року (далі Акт або Акт перевірки), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522340/0 від 27 грудня 2011 року.

З висновків Акту перевірки вбачається, що Товариством безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних від ПП «Евіка»на суму 121 375 грн. 57 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено належними та достатніми доказами безпідставного чи неправомірного формування Товариством податкового кредиту у зв'язку з укладенням господарського договору з ПП «Евіка».

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідачем в Акті сформовано висновок про порушення позивачем, зокрема, частини 1, 5 статті 203, підпункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2011 року на суму 121 375 грн. 57 коп.

На підставі Акту перевірки податковим органом за порушення пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року № 0000522340/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 121 376 грн. 57 коп., де 121 376 грн. 57 коп. -основний платіж, 1 грн. - штрафна санкція.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством та ПП «Евіка»укладено договір поставки від 01 червня 2011 року № ЕП-35, згідно з умовами якого продавець (ПП «Евіка») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивача) м'ясні вироби (товар), а Товариство зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивачем надано суду на підтвердження реальності та товарності договору поставки від 01.06.2011 року № ЕП-35 наступні документи:

на підтвердження здійснення розрахунків Товариством із контрагентом-постачальником в рамках даного договору надано завірені копії платіжних доручень від 11.11.2011 року №1359, від 16.12.2011 року №1446, від 26.12.2011 року №1473, від 11.01.2012 року №1510;

Товариством надано звіти про переміщення товарів на складах, з яких вбачається, що відповідно до прибуткових накладних від 01.06.2011 року та від 08.06.2011 року на складах оприбутковувалась м'ясна продукція, зазначена в отриманих від ПП «Евіка»податкових накладних;

на підтвердження можливості здійснення транспортування придбаної продукції Товариством надано договір оренди автомобіля від 04.01.2011 року №1-2011, з якого вбачається, що в розпорядженні позивача перебував малотоннажний фургон марки CITROEN;

на підтвердження власної позиції щодо реальності договору поставки позивачем надано витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 відносно контрагента ПП «Евіка»за червень 2011 року, витяг з аналізу рахунку № 281 ТОВ «Ексімпласт ЛТД».

Крім того, про факт подальшого використання у власній господарській діяльності придбаної у ПП «Евіка»м'ясної продукції свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних, з яких вбачається, що придбаний в межах договору від 01.06.2011 року № ЕП-35 асортимент м'ясної продукції в подальшому реалізовувався позивачем третім особам, зокрема, ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Край-2», ПП «Торговий дім «Вест Лайн»тощо.

На противагу доводам відповідача про відсутність у Товариства необхідних для ведення господарської діяльності складських приміщень позивачем суду надано копії договорів оренди нежилих приміщень. Згідно вказаних документів за договором оренди нежилого приміщення від 01.01.2011 року №01/08-2008 ПАТ «Завод радіоапаратури»(орендодавець) передає, а Товариство (орендар) приймає в тимчасове володіння та користування нежиле приміщення площею 84,1 кв.м. в м. Києві. Термін дії договору до 31.12.2011 року.

Як вбачається з протоколу судового засідання під час виконання судового доручення (а.с. 107- 113), який міститься в матеріалах справи, допитаний як свідок у справі ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив своє безпосереднє відношення до діяльності ПП «Евіка», факти взаємовідносин із позивачем та власні підписи на первинних документах в межах договору поставки від 01.06.2011 року № ЕП-35.

В матеріалах справи знаходяться оригінал нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_5 про визнання ведення ним господарської діяльності ПП «Евіка», підписання всіх первинних документів, зокрема, в межах відносин із Товариством; копії сертифікатів якості та гігієнічних висновків, які є обов'язковими згідно з умовами договору поставки від 01.06.2011 року №ЕП-35.

Первинні документи від імені ПП «Евіка»в межах договору поставки на адресу позивача підписані уповноваженою особою, а саме її директором ОСОБА_5, повідомлення якого про відомі йому обставини оформлені як показання свідка.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання відповідача на висновок спеціаліста Білоцерківського МВ НДЕКЦ при ГУМ МВС України в Київській області від 13.12.2011 року №370, оскільки такий висновок не може вважатися доказом в адміністративному судочинстві.

З цих же мотивів колегія суддів не враховує вимоги апеляційної скарги щодо визнання висновку спеціаліста доказом у справі.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 20.07.2010 року №1112/11/13-10, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про реальність правочину, в результаті виконання якого позивачем сформовано податковий кредит, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи щодо подальшої реалізації придбаних товарів та господарської обґрунтованості потреб в отриманні товарів за договором поставки.

Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Евіка»підтверджується наступними доказами у справі.

Укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договором поставки, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаної угоди, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, звітами про переміщення товарів на складах, доказами подальшого використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, підтверджуючими можливість отримання та зберігання товарно-матеріальних цінностей, угодами оренди нежитлових приміщень та автотранспорту тощо.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок щодо завищення валових витрат є безпідставними.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ПП «Евіка»суду доведено.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Евіка»у червні 2011 року.

Відповідачем не надано доказів того, що ПП «Евіка», можливо, порушує вимоги податкового законодавства. А, також, доказів того, що Товариство було безпосередньо залучено до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на нікчемність правочину, укладеного між Товариством та ПП «Евіка»є необґрунтованими, оскільки, документи, які були досліджені під час перевірки та під час судового розгляду справи, свідчать про реальність виконання господарської операції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.