Постанова

від 14.08.2012 по справі 5011-14/549-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012 № 5011-14/549-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Гордієнко І.С. ( довір. б/н від 30.07.12р.);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсім"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 р.

у справі № 5011-14/549-2012 (головуючий суддя Мельник С.М., судді - Ковтун С.А., Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія

„Пластторг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсім"

про стягнення 17 137,05 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2012р. у справі №5011-14/549-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Пластторг" 14255грн. 45коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 1 715 грн. 72 коп. пені, 332 грн. 07 коп. 3 % річних, 163 грн. 03 коп. державного мита та 224 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що позивачем на виконання умов договору поставки поставлено відповідачу товар, відповідач здійснив оплату за товар частково , внаслідок чого у нього утворився борг.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2012р.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що при розгляді справи суд фактично ухилився від дослідження усіх обставин справи та надав перевагу доводам однієї сторони.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2012р. розгляд апеляційної скарги призначено на 31.07.2012р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 31.07.2012р. не з'явились представники сторін, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.08.2012р.

14.08.20121р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник позивача.

Враховуючи те, що сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали від 31.07.2012р., явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача. Позивач, додатково, про час та місце розгляду справи повідомлений телефонограмою.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Пластторг" (постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсім" (покупець) 14.10.10р. укладено договір поставки № 387/10/10, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник (позивач) зобов'язується в порядку і строки, встановлені договором, передати у власність покупцю (відповідач) товар, у визначеній кількості, відповідної якості та по погодженій ціні, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2.9. договору сторони домовились, що постачальник зобов'язаний надати належним чином оформлені документи на поставлений товар у відповідності до вимог чинного законодавства України, а саме: а) накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; б) товарно-транспортну (видаткову) накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; в) податкову накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; г) документи, які підтверджують якість поставленого товару.

Згідно з п. 5.4. договору, покупець здійснює оплату на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця. Оплата по даному договору може бути призупинена покупцем самостійно з повідомленням постачальника про таке призупинення до надання оригіналів документів по здійсненим поставкам.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № СС12-00151 від 29.04.11 р., № RС12-00014 від 17.01.11 р., № RС12-00038 від 14.12.10 р. та № RС12-00023 від 03.11.10 р. на загальну суму 29 774,88 грн. Відповідач здійснив оплату за товар частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 15 447,79 грн. Заборгованість за отриманий товар складає 14 327,09 грн.

Відповідач, заперечуючи щодо задоволення позову, вказує про те, що позивачем при поставці товару не було передано документи, які підтверджують якість поставленого товару, а саме, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Однак в матеріалах справи містяться докази належного направлення відповідачу санітарних висновків та докази їх отримання відповідачем 23.05.11р. Вказану кореспонденцію направлено за адресою відповідача із зазначенням назви товариства.

За таких обставин, виходячи з умов п. 5.4. договору, відповідач мав оплатити отриманий товар після отримання висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Пунктом 7.2. договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом позивач уточнив позовні вимоги та до заяви про уточнення позовних вимог додав розрахунок.

Враховуючи те, що висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи були отримані відповідачем 23.05.11р., місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про можливість нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат з 25.05.11р.

Місцевим господарським судом проведено розрахунок з урахуванням уточнених позовних вимог з яким погоджується судова колегія, як з обгрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 255 грн. 45 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 25.05.2011р. по 01.03.2012р., 332,07 грн. - 3% річних та 1 715,72 грн. пені.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не доводять їх протилежність.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсім"

залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 р. у справі № 5011-14/549-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-14/549-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Кропивна Л.В.

Пономаренко Є.Ю.