Постанова

від 14.08.2012 по справі 5011-68/2738-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012 № 5011-68/2738-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Зубець Л.П.

Смірнової Л.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - Томашевська Т.В. - представник за дов. № 7 від 01.03.2012р.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи 1- Толстоухова В.Ю. - представник за дов. №2 від 10.01.2012р.;

від третьої особи 2 - Чаплян С.Є. - представник за дов. б/н від 02.03.2011р.;

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат №1"

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 26.04.2012р.

справа №5011-68/2738-2012 (суддя Ониськів О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

третя особа 1. Дочірнє підприємство "Фінансова компанія "Інтербудінвест"

2. Приватного акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат №1"

про стягнення грошових коштів

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд" (далі - позивач) в березні 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (далі відповідач) про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд" забудовником комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на узвозі Герцена, 32, в Шевченківському районі міста Києва та закріплення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд" майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: м. Київ, Шевченківський район, узвіз Герцена, 32.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. у справі №5011-68/2738-2012 позов задоволено частково. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд" забудовником комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом, що знаходиться за адресою: узвіз Герцена, 32, Шевченківський район, місто Київ. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд"536,50 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат №1" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. у справі №5011-68/2738-2012. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012р. у справі №5011-68/2738-2012 (головуючий суддя Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б, Отрюха Б.В.), скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

17.07.2012р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат №1".

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю (перебуванням головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б, Отрюха Б.В. у відпустці, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №5011-682738-2012 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Зубець Л.П., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р. у справі №5011-68/2738-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 14.08.2012р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 14.08.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат №1" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.12.2006 р. між відповідачем (забудовником) та Дочірнім підприємством "Фінансова компанія "Інтербудінвест" (далі - третя особа) (управитель) було укладено договір № 3-3/06 "Управителя з Забудовником комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на узвозі Герцена, 32 в Шевченківському районі м. Києва Фонду фінансування будівництва виду А" (далі - договір № 1).

За умовами договору № 1 управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовив Забудовнику збудувати належної якості три багатоквартирні 22-25-ти поверхові 1-но під'їзні житлові будинки з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом загальною площею будинків 38.239,78 кв.м. на земельній ділянці площею 1,7951 га на узвозі Герцена, 32, в Шевченківському районі м. Києва (далі - об'єкт будівництва), ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям ФФБ у власність у встановлені договором строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ.

Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що відповідач не був наділений повноваженнями на укладання вищевказаного договору, адже останнім не було отримано у апелянта відповідної письмової згоди, з огляду на наступне.

11.05.2006р. між скаржником, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові будівельні технології -1" було укладено договір№003/01 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом по узвозу Герцена, 32.

Відповідно до п. 1.6 якого в редакції додаткової угоди №001 від 26.09.2006р., апелянтом передано відповідачу функції замовника на термін будівництва об'єкту.

10.11.2008р. договір №003/01 було розірвано, а між апелянтом та відповідачем укладено договір №Г/32 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом по узвозу Герцена, 32.

Згідно п.п. 4.2.1., 4.2.4. даного договору, відповідач фінансує в розмірі своєї частки вартість будівництва об'єкту власними або залученими коштами та приймає на себе право володіння та розпорядження часткою в об'єкті відповідно до її долі фінансування.

З огляду на викладене та аналізу вищенаведених умов договорів Київський апеляційний господарський суд приймає як належне твердження третьої особи 1, що відповідач був уповноважений апелянтом на виконання функцій замовника (забудовника) об'єкту, а отже мав всі права та повноваження на укладання із третьою особою без необхідності отримання попереднього письмового дозволу апелянта.

Відповідно до п. 1.4. договору № 1 (з останніми змінами, внесеними додатковою угодою №7 від 29.02.2008) сторони погодили наступні строки введення об'єктів будівництва в експлуатацію: житловий будинок № 1 - IV квартал 2009 року; житловий будинок № 2 - IV квартал 2010 року; житловий будинок № 3 - III квартал 2010 року; підземний паркінг - IV квартал 2010 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 1 у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (далі - закон) управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Дочірнім підприємством "Фінансова компанія "Інтербудінвест на підставі договору № 1 було створено Фонд фінансування будівництва виду А (далі - ФФБ), через який здійснювалося залучення коштів фізичних осіб на будівництво об'єкту. Після завершення будівництва та проведення остаточних розрахунків відповідач зобов'язаний передати фізичним особам (Довірителям ФФБ) профінансовані ними квартири, що розташовані на об'єкті.

Так, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що третя особа не мала права реалізовувати повноваження управителя ФФБ, в тому числі щодо заміни забудовника, без діючої ліцензії Держфінпослуг, з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операції з нерухомістю" (далі - Закон) управителем може бути фінансова установа, що отримала в установленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим законом діяльності.

Держфінпослуг було видано третій особі ліцензію на провадження діяльності із залученням коштів установників управління майном для фінансування будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю з строком дії з 06.07.2006р. по 06.07.2009р. (наявна в матеріалах справи).

Отже, враховуючи наявність на момент укладання договору -1 у третьої особи діючої ліцензії Держфінпослуг, остання була наділена відповідними повноваженнями та мала повне право на створення Фонду фінансування будівництва та виконання функцій його управителя.

Протягом часу дії ліцензії третьою особою було здійснено залучення коштів від фізичних осіб - довірителів ФФБ та направлено відповідні кошти на будівництво об'єкту.

Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону, управитель несе відповідальність за забезпечення інтересів установника управління, повноту і своєчасність виконання своїх зобов'язань перед ними. Управитель не може доручити здійснення управління майном іншим особам, не може на свій розсуд припиняти управління майном та зобов'язаний здійснювати управління майном особисто.

Згідно ст. 20 Закону, управління майном, яке здійснюється за договором про участь у ФФБ, припиняється у разі: повного виконання управителем ФФБ зобов'язань перед довірителем; відмови довірителя від участі в ФФ; смерті довірителя або відкріплення управителем від довірителя закріпленого за ним об'єкта інвестування за невиконання довірителем своїх зобов'язань за договором про участь у ФФБ.

Відповідно до ст. 22 Закону, ФФБ припиняє своє функціонування за рішенням управителя ФФБ у разі досягнення мети, з якою був створений фонд. Після виконання управителем ФФБ зобов'язань перед усіма довірителями ФФБ вважається таким, що припинив своє функціонування.

З огляду на викладене та наведені норми законодавства, незважаючи на закінчення строку ліцензії, третя особа до повного виконання зобов'язань перед довірителями ФФБ зобов'язана виконувати функції управителя ФФБ та вчиняти усі необхідні та покладені на неї Законом дії щодо захисту прав та інтересів довірителів, в тому числі щодо заміни забудовника у разі невиконання ним своїх зобов'язань за договором управителя із забудовником.

Як вбачається з матеріалів справи, з жовтня 2008 року та станом на час розгляду спору в суді першої інстанції, незважаючи на неодноразові звернення 3-тьої особи щодо необхідності виконання договірних зобов'язань (копії листів у справі), будівельні роботи на об'єкті відповідачем не проводяться, жодний об'єкт будівництва не збудовано та не введено в експлуатацію, що відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інтонації, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання перед третьої особою щодо спорудження об'єкту будівництва.

Згідно з ч. 2 - 3 ст. 18 Закону у разі виявлення управителем ризику порушень умов договору управитель має право припинити фінансування будівництва, вимагати розірвання договору, повернення забудовником усіх спрямованих на фінансування будівництва цього об'єкта коштів, відшкодування заподіяних забудовником збитків, перерахування на рахунок ФФБ коштів, необхідних для розрахунків з довірителями відповідно до вимог статті 20 цього Закону, що виходять із ФФБ у зв'язку із розірванням договору про участь у ФФБ, а також здійснювати інші заходи щодо виконання забудовником своїх зобов'язань за договором, визначені цим Законом.

Забудовник зобов'язаний на вимогу управителя протягом строку, визначеного в договорі, повернути грошові кошти на рахунок ФФБ або уступити майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, чи на інші предмети іпотеки управителю з додержанням вимог статті 10 цього Закону, якщо інше не передбачене договором.

Відповідно до положень ст. 10 Закону відповідачем та третьою особою в якості забезпечення виконання забудовником своїх договірних зобов'язань разом із договором № 1 були укладені також:

- договір уступки майнових прав на нерухомість № З-У/06 від 21.12.2006р. (далі - договір № 2) з відкладальною умовою;

- договір доручення № З-Д/06 від 21.12.2006р. (далі - договір № 3) з відкладальною умовою;

- договір іпотеки від 16.01.2007р. за реєстровим № 57 із внесенням змін за договором від 23.09.2009р.

Крім того, відповідачем було видано третій особі безвідкличну довіреність від 21.12.2006р. (наявна в матеріалах справи), за якою остання має право делегування третім особам функцій забудовника, у разі порушення відповідачем умову договору № 1.

Так, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.3., 2.4. договору № 3 у разі невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору № 1, останній доручає третій особі виконати функції забудовника на підставі договору № 1, а саме - збудувати об'єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати довірителям об'єкти інвестування.

Повірений може виконати дане йому доручення особисто або шляхом передоручення іншим особам (п. 2.2. Договору № 3).

Згідно п.п. 1, 3, 4 договору № 2 у разі невиконання забудовником взятих на себе зобов'язань за договором, останній уступає управителю належні йому майнові права на нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення, машиномісця) та зобов'язується передати управителю усю документацію, що пов'язана зі спорудженням об'єкту будівництва.

Відповідно до ст. 195 Господарського кодексу України управнений суб'єкт господарського зобов'язання, якщо інше не передбачено законом, може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Передачу (делегування) таких прав може бути зумовлено певним строком.

Передача (делегування) прав тягне за собою обов'язок суб'єкта, який одержав у результаті такої передачі (делегування) додаткові повноваження, вирішувати відповідне до цих повноважень коло господарських питань та нести відповідальність за наслідки рішень, що ним приймаються.

Як вбачається з листа третьої особи від 28.11.2011р. № 63/1, на підставі вищенаведених умов укладених договорів та відповідно до ст. 10 Закону і ст. 195 Господарського кодексу України третьою особою було прийнято рішення про заміну забудовника та передоручення виконання функцій забудовника комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на узвозі Герцена, 32, в Шевченківському районі м. Києва Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд", яке надало згоду на таку заміну. При цьому позивач на підставі договору Г/32-2 "Про забезпечення виконання робіт по завершенню будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на узвозі Герцена, 32, у Шевченківському районі м. Києва" від 20.10.2011 р. раніше вже брав участь у будівництві спірного об'єкту (копія наявні в матеріалах справи).

У відповідності до вищенаведених положень закону між третьою особою та позивачем було укладено договір № 1-Г/32 від 16.01.2012р., за яким позивачу передано майнові права на об'єкт незавершеного будівництва та всі обов'язки забудовника відповідного об'єкту.

Згідно з п. 1.3. Розпорядження Держфінпослуг № 532 від 07.07.2009р., затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 07.07.2009р. № 275, забудовник - особа, яка згідно законодавства має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем.

Листами за вих. № 63/1 від 28.11.2011р. та за вих. № 77 від 28.12.2011 третя особа звернулась до відповідача з повідомленням про прийняте нею рішення щодо заміни забудовника та проханням передати всю наявну у нього документацію, що пов'язана зі спорудженням даного об'єкту будівництва для передачі її новому забудовнику.

Проте, відповідач відмовився передавати відповідні документи та не визнає позивача забудовником.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачена обов'язковість для сторін виконання договору. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Право заміни забудовника передбачено умовами вищеназваних укладених договорів та статтею 10 Закону.

Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу, ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне доводи апелянта про необхідність отримання позивачем згоди третіх осіб на оформлення земельної ділянки під об'єктом не ґрунтуються на приписах діючого законодавства, оскільки позивач є власником об'єкту незавершеного будівництва, і йому не потрібно отримувати згоду будь-яких третіх осіб для виконання функцій забудовника щодо оформлення оренди земельної ділянки, та для отримання дозволу на виконання будівельних робіт та інших документів, необхідних для будівництва об'єкту. До того ж, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що передача функцій забудовника позивачу була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, оскільки відповідач не визнає права позивача на здійснення функцій забудовника спірного об'єкту, що позбавляє позивача можливості у повному обсязі виконувати правомірно передані йому третьою особою обов'язки, суд першої інстанції з урахуванням вищевикладеного правомірно дійшов висновку що позовні вимоги позивача в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд" забудовником комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом (на узвозі Герцена, 32, в Шевченківському районі міста Києва) обґрунтованими та такими, що відповідають способам захисту порушеного права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приймає як належне твердження відповідача викладені в відзиві на апеляційну скаргу, що оскільки предметом розгляду є взаємовідносини позивача, відповідача та третьої особи в рамках закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомості" то вирішення даної справи безпосередньо не впливає на права та обов'язки апелянта.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині закріплення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "Київміськбуд" майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: м. Київ, Шевченківський район, узвіз Герцена, 32, задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 договору № 2 в зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань забудовника належні йому майнові права на нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення, машиномісця комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та підземним паркінгом на узвозі Герцена, 32, в Шевченківському районі міста Києва) переходять до третьої особи, якій підлягає переданню також і документація, що пов'язана зі спорудженням об'єкту будівництва.

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції майнові права є суб'єктивними правами учасників правовідносин, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу і обміну майна. Майнові права - це права власника, який здійснює право господарського відання майном, а також зобов'язальні права (наприклад на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права.

Позивач, заявляючи вимоги про закріплення за ним майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, не визначає, про які саме майнові права йде мова.

Згідно п. 9 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення" резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно. У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов'язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача.

На вимогу ухвали суду першої інстанції позивачем було надано письмові пояснення від 05.04.2012р. щодо позовних вимог про закріплення за ним майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва. У наданих поясненнях позивач виключно перераховує нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення тощо) об'єкта незавершеного будівництва (які ще не побудовані), однак не визначив, які саме майнові права позивача порушені відповідачем.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що ст.ст. 16 Цивільного кодексу України, 20 Господарського кодексу України не передбачено такого способу захисту порушено права як закріплення майнового права.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат №1", залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. у справі №5011-68/2738-2012- залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-68/2738-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Зубець Л.П.

Смірнова Л.Г.