Ухвала

від 16.08.2012 по справі 7/5009/827/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

16.08.12 Справа № 7/5009/827/11

за позовом Фермерського господарства "Яковенко Леонід Миколайович", Донецька область, Володарський район, смт. Володарське

до Селянського фермерського господарства "Людвігсталь", Запорізька область, Розівський район, с. Урицьке.

За заявою Селянського (фермерського) господарства «Людвігсталь»про відстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. по справі № 7/5009/827/11

Суддя Кутіщева -Арнет Н.С.

Представник:

Від позивача (стягувач): не з'явився.

Від відповідача (боржник): Донченко О.М., довіреність б/н від 26.07.2012р.

Селянське (фермерське) господарство «Людвігсталь» звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою (вих. б/н від 01.08.2012р.; вх. № 09-06/15460 від 02.08.2012р.) про відстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. по справі № 7/5009/827/11 до 01.12.2012р.

Ухвалою від 02.08.2012р. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 16.08.2012 р.

Ухвалу суду було направлено на адреси сторін у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (абзац шостий статті 1 в редакції Закону N 2452-IV (2452-15) від 03.03.2005р.).

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу, з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В обґрунтування заяви відповідач (боржник) посилається на ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, мотивує заяву тяжким фінансовим становищем підприємства, відсутністю майна на яке б могло бути звернено стягнення та тим, що в майбутньому боржник може отримати прибуток який піде на погашення заборгованості.

На підставі обставин, викладених в заяві, заявник просить суд відстрочити виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. по справі № 7/5009/827/11 до 01.12.2012р.

В судовому засіданні 16.08.2012р. представник заявника підтримав заяву про відстрочку виконання рішення суду.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився.

Заява розглядається згідно ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 121 ГШПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за завою сторони, державного виконавця, за подання прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника іу виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/33 "Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини , які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення ... суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 121 ГПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках , які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору , наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

За весь час розгляду спору в суді першої інстанції, перегляду рішення суду в апеляційному порядку і до теперішнього часу відповідачем не погашено ніяких частин зі стягуваних сум.

Крім того, відповідачем не надано жодних документів ВДВС, які б свідчили про ускладнення чи неможливість виконання наказу, виданого на виконання постанови Донецького апеляційного суду по даній справі (чергового зупинення чи закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання тощо.)ю

Наявність на виконанні у органів ДВС виконавчих написів нотаріуса, чи інших виконавчих документів не є виключною підставою для надання відстрочки виконання рішення (постанови) суду в порядку ст. 121 ГПК України.

Суд також не може прийняти до уваги, в якості належної підстави, яка б обґрунтовувала виключність випадку для відстрочки виконання рішення (постанови) суду, можливість, в майбутньому (восени 2012 року), отримання відповідачем прибутку від реалізації врожаю соняшника, у вказаний боржником період, так як дані обставини жодним чином не підтверджені і заявником не надано доказів того, яке майно (товар) будуть реалізовані, на яку суму і, що ці кошти будуть спрямовані саме на погашення заборгованості перед стягувачем по даній справі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст.43 ГПК України).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали заяви, враховуючи інтереси обох сторін, суд не знаходить об'єктивних обставин для задоволення даної заяви, поскільки заявником не надано належних документальних доказів виключності випадку для надання відстрочки виконання постанови суду і не доведено належними доказами неможливість виконання постанови Донецького апеляційного суду від 25.10.2011р. по справі № 7/5009/827/11.

Заяву про відстрочку виконання рішення суду слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Селянського (фермерського) господарства «Людвігсталь»(вих. б/н від 01.08.2012р.; вх. № 09-06/15460 від 02.08.2012р.) про відстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. по справі № 7/5009/827/11 залишити без задоволення.

Суддя Н.С. Кутішева - Арнет