Ухвала

від 24.07.2012 по справі 7/277

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 липня 2012 р. № 7/277

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Владимиренко С.В., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 16.05.2012 у справі№ 7/277 за позовом Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповдіальністю "Сил" про визнання недійсним договору фінансового лізингу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі №7/277 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" задоволено повністю: визнано недійсним договір фінансового лізингу № 080415-48/ФЛ-Ю-С від 16.04.2008, укладений позивачем та відповідачем, а також додаткові угоди від 12.05.2008, 17.05.2009, 21.05.2009, 25.10.2010, в тому числі статті 11 договору; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та повернути позивачу кошти сплачені у вигляді сум відшкодовування (компенсації) частини вартості майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 у справі №7/277 рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2012 у справі №7/277 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2012 у справі №7/277, в якій просить зазначену постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статтей 203, 215, 241 Цивільного кодексу України, статті 6, частини другої статті 207 Господарського кодексу України, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 №1998 "Про удосконалення порядку формування цін" та порушенні норм процесуального права, зокрема статей 4 2 , 4 3 , 43, частини другої статті 85, частини першої статті 101, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі №11/267 , постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2009 у справі №16/76 , від 28.01.2010 у справі №15/63 , від 22.09.2010 у справі №53/600-53/601-53/602-53/603-53/618 , від 20.09.2011 у справі №17/109 , від 26.10.2011 у справі №26/70 .

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови від 16.05.2012 у справі №7/277 , про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позові щодо визнання недійсним договору фінансового лізингу, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, з якими законодавство пов'язує можливість визнання оспорюваного правочину та додаткових угод до нього недійсними. Зокрема, наглядовою радою відповідача схвалено договір фінансового лізингу, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню вимога про визнання цього правочину недійсним з підстав відсутності належних повноважень представника відповідача; крім того, зазначені в пункті 11 договору штрафні санкції є співрозмірними.

Водночас у постановах Вищого господарського суду від 22.09.2010 у справі №53/600-53/601-53/602-53/603-53/618 , від 20.09.2011 у справі №17/109 суд касаційної погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання недійсним пункту 3.9 Загальних умов фінансового лізингу договорів фінансового лізингу, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що у справі №17/109 - придбання предмету лізингу було здійснено на території України і відповідно за національну валюту України, з огляду на що підстави для формування цін з врахуванням витрат у доларовому еквіваленті відсутні, оскільки відсутня імпортна складова у структурі лізингу; у справі №53/600-53/601-53/602-53/603-53/618 - за наявності подібних умов пункту судами також не встановлено підстав для формування цін з врахуванням витрат у доларовому еквіваленті.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цих справах у порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено.

Разом з тим, постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2010 у справі №15/63 , від 24.12.2009 у справі №16/76 не можуть бути доказами неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права з огляду на відмінність предмету позову в порівнянні з постановою, про перегляд якої подано заяву. Так, предметом позову в справі №7/277 є вимоги про визнання недійсним договору фінансового лізингу, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та повернути позивачу кошти, сплачені у вигляді сум відшкодування (компенсації) частини вартості майна, тоді як предметом позову в справах №15/63 та №16/76 є вимоги про стягнення основного боргу, штрафу, відсотків за користування чужими грошовими коштами, пені та відсотків за користування товарним кредитом, що виключає подібність правовідносин у цих справах в розумінні статті 111 16 ГПК України.

Крім того, на постанову Вищого господарського суду України від 26.10.2011 у справі №26/70 , якою рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду касаційної інстанції, не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 ГПК України, оскільки зазначеною постановою не вирішено остаточно спір по суті. Посилання ж заявника на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі №11/267 також не відповідає приписам статті 111 16 ГПК України, оскільки доказами неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права можуть бути лише судові рішення судів касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Закритому акціонерному товариству "Науково-виробниче об'єднання "Чернігівеліткартопля" в допуску справи №7/277 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Владимиренко О.Подоляк В.Селіваненко С.Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)