Постанова

від 29.05.2012 по справі 7/277

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2012 р. справа №7/277

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., Москальової І.В.

Секретар: Пеленова О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1;

від позивача: ОСОБА_2 по дов.;

від відповідача: ОСОБА_3 по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012р. (повний текст від 26.03.2012р.) у справі №7/277 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді Левшина Г.В., Лейба М.О.)

за позовом Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь Донецької області

про розірвання договору купівлі-продажу №1294, укладеного між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради та ФОП ОСОБА_4 (покупець) 30 червня 2009р. нежитлової будівлі туалету Літ. А-1, приміщення 1, кімната 1, приміщення 2, кімната 2 загальною площею 4,0кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Велика Морська, 84; повернення до комунальної власності м. Маріуполя в натурі предмету зазначеного правочину; стягнення штрафу в розмірі 196,80грн. за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням; стягнення штрафу в розмірі 1700,00грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Маріуполя звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь Донецької області, з вимогами про розірвання договору купівлі-продажу №1294, укладеного між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради та ФОП ОСОБА_4 (покупець) 30 червня 2009р. нежитлової будівлі туалету Літ. А-1, приміщення 1, кімната 1, приміщення 2, кімната 2 загальною площею 4,0кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Велика Морська, 84; повернення до комунальної власності м. Маріуполя в натурі предмету зазначеного правочину; стягнення штрафу в розмірі 196,80грн. за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням; стягнення штрафу в розмірі 1700,00грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору.

Рішенням від 20.03.2012р. господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив частково, розірвав договір №1294 від 30.06.2009р. купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 87521, м. Маріуполь, вул. Велика Морська, 36, укладений між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, м. Маріуполь, в задоволенні іншої частини позову відмовив.

Висновок про часткове задоволення позову місцевий господарський суд обґрунтував, посилаючись на встановлену умовами договору та закону відповідальність покупця за договором купівлі-продажу об'єкта комунальної власності за підтверджене матеріалами справи невиконання взятих на себе договірних обов'язків у вигляді розірвання такого договору. Разом з цим, враховуючи знищення отриманого за договором майна, а отже неможливість його фактичної передачі до комунальної власності, суд першої інстанції у задоволенні цієї частини позову відмовив. Крім того, з огляду на недоведеність позивачем факту перешкоджання відповідачем у проведенні перевірки виконання умов договору, а також недопущення працівників органу приватизації до спірного приміщення, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні вимог про стягнення штрафу на підставі п. 7.5 договору в розмірі 1 700,00грн., а також, у зв'язку з недоведеністю факту недотримання відповідачем використання спірного об'єкта приватизації за цільовим призначенням, відмовив у задоволенні вимог про стягнення штрафу на підставі п. 7.4 договору в сумі 196,80грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Прокурор м. Маріуполя звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду Донецької області в частині відмови у позовних вимогах щодо зобов'язання відповідача привести об'єкт приватизації у первісний стан та повернути його в натурі до комунальної власності м. Маріуполя, а також про відмову у стягненні штрафу в розмірі 1700,00грн., та просить прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача привести об'єкт приватизації -нежитлове приміщення Літ. А-1, приміщення 1, кімната 1, приміщення 2, кімната 1 загальною площею 4,0кв.м., розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Велика Морська, 84, у первісний стан та повернути до комунальної власності м. Маріуполя в натурі предмет зазначеного вище правочину, та стягнути з відповідача штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700,00грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору, в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на те, що матеріалами справи підтверджений факт перешкоди відповідачем у проведенні перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу шляхом ненадання на вимоги позивача документів про виконання приватизаційних зобов'язань, хоча обов'язок з такого надання безпосередньо закріплений п.5 спірного договору.

Крім того, заявник вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про неможливість повернення спірного об'єкту до комунальної власності м. Маріуполя, оскільки незастосування до спірних правовідносин принципу двосторонньої реституції унеможливлює сам факт виконання умов договору та приписів ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Вищевикладене, на думку скаржника, є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції.

У поясненнях від 15.05.2012р. позивач вважає викладені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими, у зв'язку з чим просить апеляційний господарський суд задовольнити її вимоги в повному обсязі.

28.05.2012р. позивачем до матеріалів справи було надано витребувані ухвалою від 14.05.2012р. документи, а саме -акт обстеження нежитлового приміщення за адресою: вул. Велика Морська, 84, м. Маріуполь, а також додатки до нього.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2009р. між Управлінням міського майна м. Маріуполя (продавцем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупцем) було укладено договір №1294 купівлі-продажу нежитлового приміщення (посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 03.07.2009р. та зареєстрований в реєстрі за №1764, номер правочину 3515043), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю окремо стоячу нежитлову будівлю туалету літ. А-1, приміщення 1, кімната 1, приміщення 2, кімната 1, загальною площею 4,0кв.м., розташовану за адресою: 87521, м. Маріуполь, вул. Велика Морська, 84, на земельній ділянці Маріупольської міської ради.

Згідно п.1.1 договору, зазначене приміщення приватизоване способом «викуп».

Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору, державної реєстрації та після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації (п. 1.2 договору).

Розділом 5 договору сторони узгодили обов'язки покупця, серед яких, зокрема, зберігати використання об'єкта за цільовим призначенням (громадський туалет), надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору, додержувати екологічні та санітарно-гігієнічні норми, виконувати природоохоронні заходи, утримувати в належному порядку прилягаючу територію і зовнішній вигляд приміщення.

Крім того, згідно п.п. 7.4, 7.5 договору, у випадку недотримання покупцем зобов'язань щодо використання об'єкта не за цільовим призначенням, він сплачує штраф у розмірі 10% вартості придбаного об'єкта. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду у встановленому законом порядку та перераховуються до місцевого бюджету. За недопущення працівників органу приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу, на покупця покладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Усі спори, що виникають при виконанні умов цього договору, або у зв'язку з тлумаченням розділів договору, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони протягом місяця не досягли домовленості, то спір передається на розгляд судових органів в порядку, встановленому чинним законодавством ( розділ 10 договору).

У разі невиконання однією зі сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або господарського суду (п. 11.3 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2011р. під час проведення Відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради перевірки дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було встановлено, що відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови по вул. Великій Морській, 84 навпроти житлового будинку №143 площею 0,0154га під розміщення капітальної будови з бетону без правовстановлюючих документів, про що складено акт від 16.06.2011р. Для усунення виявлених порушень відповідачу було видано припис №59/2011 від 16.06.2011р., а 21.06.2011р. проведено повторну перевірку дотримання останнім вимог земельного законодавства за вказаною адресою, якою встановлено, що вимоги припису №59/2011 від 16.06.2011р. не виконано, самовільно зайняту земельну ділянку не звільнено та в придатний для використання стан не приведено.

Листом №08-4/1599 від 22.06.2011р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про проведення перевірки об'єкту приватизації 04.07.2011р. об 11.30год., необхідність забезпечення доступу працівникам міського управління майна на вищевказаний об'єкт, присутності уповноваженого представника покупця та надання документів, які підтверджували б виконання п.5 договору купівлі-продажу, а також оригінал договору купівлі-продажу №1294 від 30.06.2009р. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного листа на адресу відповідача.

Так, в акті поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 30.06.2009р. №1294 об'єкта міської комунальної власності від 04.07.2011р. працівниками органу приватизації було зафіксовано, що на момент проведення перевірки будівля туалету відсутня, на земельній ділянці споруджено будівлю із залізобетонних блоків, що складається з двох кімнат з окремим входом висотою приблизно 2,5м., дах відсутній. Особа, що здійснила демонтаж будівлі туалету та будівництво зазначеної будівлі, встановлена не була. Крім того, зазначеним актом встановлено відсутність документів на підтвердження вирішення питання про землекористування згідно вимог чинного законодавства, покупцем не було надано необхідних документів, матеріалів, відомостей на підтвердження виконання умов договору, прилегла територія та зовнішній вигляд об'єкта знаходиться в неналежному стані, захаращена будівельним сміттям.

За висновком вказаного акту, умови договору купівлі-продажу від 30.06.2009р. №1294 станом на 04.07.2011р. не виконані.

Покупець при проведенні перевірки присутній не був, зазначений акт не підписав.

14.12.2011р. відповідачу вдруге було направлено повідомлення №06-4/3299 від 13.12.2011р. про проведення 20.12.2011р. повірки об'єкта приватизації (докази направлення наявні в матеріалах справи), проте згідно акту від 20.12.2011р. поточної перевірки умов договору купівлі-продажу від 30.06.2009р. №1294 представник покупця знову не з'явився, умови договору купівлі-продажу також не виконав.

З огляду на викладене, посилаючись на невиконання покупцем обов'язків щодо зберігання профілю використання об'єкту -громадський туалет, додержання екологічних та санітарно-гігієнічних норм, виконання природоохоронних заходів, утримання в належному порядку прилягаючої території і зовнішнього вигляду приміщення, ненадання органу приватизації жодних документів, які підтверджували б виконання істотних умов договору, яке завдає шкоди інтересам територіальної громади та позбавляє можливості контролю за використанням об'єкту приватизації, прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з відповідним позовом. Крім того, посилаючись на перешкоджання покупцем у проведенні перевірки дотримання умов договору, прокурор просив накласти на останнього штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700,00грн., та штраф в сумі 196,80грн. за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням.

Як зазначалось вище, господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив частково.

Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду виходячи з наступного.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За змістом ст. 614 ЦК України, підставою для відповідальності за порушення зобов'язання є вина, яка презюмується, оскільки саме на відповідача покладений обов'язок спростування її наявності через доведення факту вжиття всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається (акти перевірок від 04.07.2011р. та від 20.12.2011р., акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства), а відповідачем не спростовано факт невиконання ним умов договору купівлі-продажу в частині зберігання використання об'єкта за цільовим призначенням -громадський туалет, та утримання в належному порядку прилеглої території і зовнішнього вигляду приміщення.

Частиною 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», позивач як орган приватизації управнений у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору у разі невиконання його умов покупцем.

За змістом ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зі змісту наведених норм вбачається, що спірний договір може бути розірвано за будь-яких обставин -у разі наявності істотного порушення його умов, та незалежно від істотності порушення -якщо це передбаченого договором або законом.

Виходячи з підстав позовних вимог про розірвання спірного договору, в розумінні їх визначення в абз. 3 п. 3.12. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., прокурор та позивач наполягають на розірванні договору саме у зв'язку з порушенням його умов з боку відповідача у вигляді невиконання вимог п.5 спірного договору, а саме: знищення об'єкта приватизації та вчинення відповідачем дій, які свідчать про неутримання в належному порядку прилеглої території і зовнішнього вигляду приміщення.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2002р. №15-пр/2002, недотримання позивачем вимог ч.1 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутись за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

З огляду на вказані обставини, матеріали справи та приписи ст. 611 ЦК України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання відповідачем обов'язків, визначених у п.5 спірного договору, має наслідком його розірвання, незважаючи, враховуючи умови договору та закону, на істотність такого порушення.

Крім того, пунктом 9 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»визначено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку із невиконанням покупцем договірних зобов'язань, приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну ( в даному випадку -комунальну) власність.

Однак, стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача привести об'єкт приватизації у первісний стан та повернути його до комунальної власності м. Маріуполя в натурі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду спору об'єкт приватизації, фактично переданий відповідачу у справі, знищено, на земельній ділянці, на якій знаходилась будівля громадського туалету, самовільно споруджено будівлю із залізобетонних блоків, що складається з двох кімнат з окремим входом висотою приблизно 2,5м., дах відсутній.

Ухвалою від 14.05.2012р. Донецький апеляційний господарський суд зобов'язував сторони скласти відповідний акт про наявність чи відсутність за адресою: м. Маріуполь, вул. Велика Морська, 84, спірної будівлі туалету.

У судовому засіданні 28.05.2012р. позивачем на виконання вказаної ухвали було надано такий акт з додатками у вигляді фотографій, з яких вбачається, що за вказаною адресою будівля туалету відсутня, проте наявна споруда із залізобетонних блоків, що складається з двох кімнат з окремими входами, висотою приблизно 2,5м., загальною площею приблизно 40кв.м., дах відсутній. Документи на зазначену будівлю у відповідача відсутні.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, на даний час об'єкт приватизації фактично відсутній, що унеможливлює у відповідності до вимог закону приведення його у первісний стан та повернення до комунальної власності саме об'єкта продажу за спірним договором.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зауважити що Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 18.01.2001р., встановлено, що об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження в результаті повторного продажу. Інвентаризація об'єкта приватизації, який повертається у державну власність, проводиться інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11.08.1994р. №69, станом на день прийняття судом, господарським судом відповідного рішення. Оцінка об'єкта приватизації, що повертається у державну власність, станом на день набрання чинності відповідним рішенням суду проводиться згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

З метою виявлення збитків, що могли бути завдані об'єкту приватизації під час володіння ним покупцем, результати інвентаризації та оцінки об'єкта приватизації, отримані згідно приписів цього Порядку, звіряються з відповідними результатами, отриманими на день відчуження цього об'єкта державним органом приватизації. Порядок проведення звіряння та визначення наявності збитків визначається Фондом державного майна. При цьому враховуються всі результати господарювання покупця на об'єкті. У разі виявлення збитків, завданих державі покупцем об'єкта приватизації за час володіння ним, їх розмір визначається згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України. відшкодування колишнім власником збитків здійснюється згідно із законодавством.

Враховуючи вищевикладене, з огляду не неможливість повернення до комунальної власності саме об'єкту, переданого за спірним договором купівлі-продажу, позивач не позбавлений можливості у встановленому порядку виявити збитки, завдані об'єкту приватизації під час володіння ним покупцем, провести їх оцінку та встановити їх розмір, та звернутись до суду за захистом свого порушеного права з відповідними вимогами.

Стосовно позовних та апеляційних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700,00грн. за перешкоджання у проведенні перевірки дотримання умов договору, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, пунктом 7.5 спірного договору встановлена відповідальність покупця за недопущення працівників органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Разом з цим, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги посилання прокурора на перешкоджання відповідачем у проведенні перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу шляхом ненадання на вимоги позивача, викладені в листі №08-4/1599 від 22.06.2011р., документів про виконання приватизаційних зобов'язань, оскільки по-перше, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження направлення вказаного листа на адресу відповідача, а по-друге, матеріалами справи, зокрема, змістом актів від 04.07.2011р. та від 20.12.2011р. спростовуються твердження прокурора про вчинення відповідачем перешкод чи протидії у здійсненні представниками позивача такої перевірки.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Крім того, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 196,80грн. за недотримання зобов'язань щодо використання об'єкта приватизації за цільовим призначенням, з огляду на наступне.

Так, пунктом 7.4 спірного договору сторони визначили, що у випадку недотримання покупцем зобов'язань щодо використання об'єкта не за цільовим призначенням, він сплачує штраф у розмірі 10% вартості придбаного об'єкта. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду у встановленому законом порядку та перераховуються до місцевого бюджету.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, сторони передбачили відповідальність за цільове використання спірного об'єкта, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012р. у справі №7/277 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012р. (повний текст від 26.03.2012р.) у справі №7/277 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2012р. (повний текст від 26.03.2012р.) у справі №7/277 -залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

ОСОБА_6

Надруковано примірників-7

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

2-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС