Постанова

від 21.08.2012 по справі б8/043-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р. Справа № Б8/043-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В.(доповідач), за участю: арбітражного керуючого - Джяутова В. В., представників ПАТ "Прайм-Банк" -Авдеєєвої О.І., ТОВ "Рибопереробний завод "Плеяди" -Олицького Т.М., ТОВ "Кристал Рівер" - Скукіна А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 та ухвалугосподарського суду міста Києва від 23.04.2012 у справі№Б8/043-12 господарського суду міста Києва за заявою Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" на підставі статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 23.04.2012 у справі №Б8/043-12 (суддя: Скутельник П.Ф.) визнані безспірні грошові вимоги ПАТ "Прайм-Банк" в сумі 200 000 дол. США, що складає 1 597 140 грн.; 756,00 дол. США пені, що складає 6 037,19 грн.; 144,00 дол. США - 3% річних, що 1 149,94 грн. та судові витрати - 16 014,35 грн. державного мита та 233,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Рибопереробний завод "Плеяди" та призначено арбітражного керуючого Джяутова Валерія Вінцентасовича. Призначено попереднє засідання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 (судді: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л., Доманська М.Л.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на відсутність підстав для порушення справи про банкрутство, оскільки вимоги ініціюючого кредитора повністю забезпечені заставою майна, порушення судами норм матеріального права (статті 20 ЗУ "Про заставу").

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону, до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону суддя відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство повністю забезпечені заставою.

Отже, законодавцем передбачено обов'язкове надання ініціюючим кредитором у справі про банкрутство доказів вартості предмета застави (або його фактичної реалізації) у випадку забезпечення грошових вимог ініціюючого кредитора заставою майна боржника та обґрунтування у заяві про порушення справи про банкрутство обставин недостатньої вартості предмета застави для повного задоволення вимог ініціюючого кредитора.

Відтак, у випадку не зазначення таких обставин ініціюючим кредитором у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство, неподання доказів того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою, суд повинен у підготовчому засіданні припинити провадження у справі про банкрутство згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, як таке, що порушене необґрунтовано.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 4, 9, 11 статті 11 Закону визначається, що в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника; кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги; визначає розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, дату складення реєстру вимог кредиторів, дату попереднього засідання суду та інші етапи процедури банкрутства у справі.

Статтею 101 ГПК України передбачено обов'язок суду апеляційної інстанції за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглянути справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно з частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи ухвалу підготовчого засідання, зокрема про визнання безспірних грошових вимог ПАТ "Прайм-Банк" у справі, порушеної за загальною процедурою, суд першої інстанції виходив з того, що неплатоспроможність боржника підтверджується документально, боржник має незадовільне фінансове становище та неспроможний задовольнити кредиторські вимоги ініціюючого кредитора, які на думку суду першої інстанції є конкурсними та безспірними.

До наведеного висновку суд першої інстанції прийшов з огляду на те, що безспірність вимог ініціюючого кредитора підтверджено рішенням господарського суду Київської області у справі № 7/107-11 від 20.10.2011, наказом господарського суду Київської області від 01.11.2011 про примусове виконання, за яким стягнуто з боржника на користь ПАТ "Прайм-Банк": 200 000,00 дол. США заборгованості за кредитом, що по курсу НБУ станом на 17.08.2011 складало 1 594 200,00 грн.; 756,00 дол. США пені, за несвоєчасне повернення кредиту, що по курсу НБУ станом на 17.08.2011 складало 6 026,08 грн.; 144,00 дол. США - 3% річних, що по курсу НБУ станом на 17.08.2011 складало 1 147,82 грн. та судові витрати - 16 014,35 грн. державного мита та 233,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судами встановлено порушення 14.11.2011року виконавчого провадження Відділом державної виконавчої служби Києво - Святошинського районного управління юстиції на підставі наказу господарського суду, виданого на виконання вищезазначеного судового рішення (том 1, а.с. 23).

Також судами встановлено, що 27.03.2011 року зазначене виконавче провадження було закрито виконавчою службою у зв'язку з тим, що від стягувача - ПАТ "Прайм-Банк" надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання (т. 1, а.с. 24).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду від 20.10.2011 у справі №7/107-11 обґрунтовує безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора укладенням 10.08.2009 між ініціюючим кредитором та боржником Договору про відкриття кредитної лінії №933/0588-8 (далі - "Кредитний договір"), згідно якого боржник, як позичальник, отримав кредит на суму 200 000,00 дол. США.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до пункту 3.8 Договору №944/0588-8 про відкриття кредитної лінії від 10.08.2009року, який було надано ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство, передбачено: "забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за даним Договором є: Договір застави основних засобів №Z944/0588-1 від 10.08.2009року, укладений між кредитором та позичальником, Договір застави основних засобів № Z944/0588-2 від 10.08.2009р., укладений між ініціюючим кредитором та ТОВ "Кристал Рівер", Договір застави майнових прав на грошовий депозит № Z944/0588-3 від 10.08.2009р., укладений між кредитором та громадянином ОСОБА_9" (том 1, а.с. 10).

Відповідно до змісту заяви про порушення справи про банкрутство від 16.03.20012р. підтверджується замовчування ініціюючим кредитором обставин забезпечення зазначеного кредитного договору заставою як майна боржника, так заставою майна інших осіб (т. 1, а.с. 5-8).

Законом про банкрутство виокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом: конкурсні, поточні, забезпечені заставою майна боржника, кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров"ю громадян, авторської винагороди.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" роз"яснюється про те, що зважаючи на різний правовий статус кредиторів, судам у провадженні у справі про банкрутство слід враховувати особливості кожної з таких категорій у виявленні кредиторів, порядку і черговості задоволення їх вимог, тощо. Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника є учасниками провадження у справі про банкрутство, їх вимоги задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство, але не можуть бути підставою для порушення такої справи, оскільки відповідно до частини другої статті 8 Закону господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Відповідно до вимог частини 3 статті 6 , абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство "безспірними" є вимоги кредиторів, визнані боржником, підтверджені розрахунковими чи іншими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому законодавець виключає з поняття "безспірність вимог кредитора, який ініціює порушення справи про банкрутство" фактичне забезпечення таких вимог заставою майна боржника.

Відтак, встановлення на момент порушення справи про банкрутство обставин забезпечення грошових вимог ініціюючого кредитора заставою майна боржника виключає можливість визнання їх безспірними в розумінні законодавства про банкрутство та зобов'язує ініціюючого кредитора надати до заяви про порушення справи про банкрутство докази реалізації заставного майна, або докази того, що реалізація заставного майна не забезпечить задоволення його грошових вимог і залишок незадоволених грошових вимог буде відповідати вимогам до грошових вимог ініціюючого кредитора згідно статті 6 Закону про банкрутство.

Матеріалами справи підтверджується відсутність подання таких доказів до заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором у справі. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про доведеність ініціюючим кредитором безспірності його грошових вимог згідно статей 6, 7 Закону.

Отже, наявність обставин спірності грошових вимог ініціюючого кредитора свідчить про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство та вимагає припинення такого провадження. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, оскільки процесуальною нормою законодавства про банкрутство (частиною 2 статті 8 Закону) передбачено обов'язок суду відмовити у прийнятті заяви про порушення провадження у справі за наявності забезпечення вимог ініціюючого кредитора заставою майна боржника.

З таким висновком погодився Верховний Суд України, зазначивши у пункті 36 Постанови Пленуму №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: " Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). "

З огляду на зазначене, акти судів першої та апеляційної інстанцій за наслідком підготовчого судового засідання у справі про банкрутство слід скасувати, прийняти у справі власне рішення, провадження у справі №Б8/043-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" припинити, як таке, що порушено необґрунтовано.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 та ухвалу господарського суду Київської області від 23.04.2012 у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" та припинення провадження у справі №Б8/043-12, оскільки такі зміни правового статусу боржника підлягають внесенню до державного реєстру.

Керуючись п.7 ч.1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 та ухвалу господарського суду Київської області від 23.04.2012 у справі №Б8/043-12 скасувати.

Провадження у справі №Б8/043-12 припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про припинення провадження у справі №Б8/043-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопереробний завод "Плеяди" (код ЄДРПОУ 33330650).

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.