cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
22.08.2012Справа №5002-3/3985-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД»
(вул. Правди, 24, м. Севастополь)
до приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат»
(вул. Кірова,54 а, м. Керч)
про стягнення 146 092.72 грн.
за заявою: приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат»
за участю зацікавлених осіб:
товариства з обмеженою відповідальністю «Сціендум ЕСТ»
(вул. Леніна, 12, оф. 6, м. Сіфмерополь, АР Крим)
товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД»
(вул. Правди, 24, м. Севастополь)
органу примусового виконання рішень:
Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції
(вул. Кірова, 5, м. Керч, АР Крим)
про заміну сторони у виконавчому проваджені
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін:
Від заявника : не з'явився, ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат»;
Від зацікавлених осіб : не з'явився, ТОВ «Сціендум ЕСТ»;
Голуб Григорій Миколайович, начальник юридичного відділу, дов б/н від 15.10.11р., ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД»
Від Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції: не з'явився.
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД» звернулося до приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» та просило суд стягнути заборгованість за договором підряду від 18 квітня 2011 року заборгованості у розмірі 173963.21 грн., а саме - заборгованість у сумі 146 092.72 грн. та 24 835.76 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду АР Крим від 10 листопада 2011 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 березня 2012 року , позов у справі № 5002-3/3985-2011 задоволено в повному обсязі (т.1, а.с.54-57), (т.1, а.с.124-135).
На примусове виконання зазначеного рішення 27 березня 2012 року був виданий відповідний наказ.
09 серпня 2012 року до господарського суду АР Крим надійшла заява приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Згідно з протоколом розподілу справ автоматизованою системою документообігу господарського суду АР Крим дана заява була розподілена на суддю Радвановську Ю.А.
Заявник та товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - освітній центр» «Сціендум Ест» явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, витребуваних судом документів не надали, про час та місце розгляду заяви були сповіщені належним чином.
До початку судового засідання, від представника заявника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість приймати участь у судовому засіданні.
Представник стягувача заперечував.
З огляду на відсутність доказів наявності та поважності причин неможливості явки представника до судового процесу, а також враховуючи обмеженість строків для розгляду таких заяв, встановлену статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, суд відхилив зазначене клопотання заявника.
Заявник, приватне підприємство «Керченська судноремонтна верф «Фрегат», просить у своєї заяві замінити у виконавчих провадженнях з виконання наказів № 5002-3/3985-2011 сторону виконавчого провадження - боржника, приватне підприємство «Керченська судноремонтна верф «Фрегат», на іншу юридичну особу, а саме - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - освітній центр» «Сціендум Ест».
При цьому, свою заяву заявник обґрунтовує укладенням між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - освітній центр» «Сціендум Ест» 29 травня 2012 року договору про переведення боргу № 29/02/1, у зв'язку з чим, за його твердженням останній набув статусу боржника у правовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД» по справі № 5002-3/3985-2011.
Судом був досліджений зміст договору № 29/02/1 про переведення боргу, укладений 29 травня 2012 року між приватним підприємством «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» (первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - освітній центр» «Сціендум Ест» ( новий боржник), та встановлено, що первісний боржник переводіть борг за договором № 7-Р від 18 квітня 2011 року, укладеним між первісним боржником та товариством з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД», а новий боржник приймає на себе зобов'язання за названим у цьому пункті договором (пункт 1.1 договору).
Представник стягувача, ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД», проти задоволення вказаної заяви заперечував, посилаючись на те, що про таку заміну боржника обізнаний не був, що є порушенням чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що заява ПП «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступними підставами.
Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Частиною 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
В обґрунтування наявності підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні заявник посилається на укладення договору № 29/02/1 про переведення боргу.
Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Аналогічну правову позицію викладено у пункті 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 14 грудня 1993 року № 01-6/1301 «Про деякі питання уступки вимоги і переводу боргу», де зазначено, що щодо переводу боргу на іншу особу, то таке право надане тільки боржнику й лише за згодою кредитора. Якщо кредитор не надає згоди на перевід боргу іншій особі, то боржник не має права на перевід боргу, оскільки це б означало односторонню зміну умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частинами 1-3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, з аналізу змісту вищевказаних правових норм, а також враховуючи вимоги статті 520 Цивільного кодексу України, слід зробити висновок про те, що договір переведення боргу є трьохстороннім правочином та має таку істотну умову, як згода кредитора на переведення боргу на іншу особу, ніж первісний боржник.
З огляду на викладене, суд вважає такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, умови договору переведення боргу № 29/02/1 від 29 травня 2012 року щодо обов'язку у нового боржника повідомити кредитора про зміну боржника у зобов'язанні.
Одночасно, слід погодитися із обґрунтованістю доводів представника стягувача про недосягнення сторонами при укладенні договору № 29/02/1 від 29 травня 2012 року згоди по його істотній умові щодо згоди кредитора.
Більш того, суд приймає до уваги доводи представника товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД», який наполягав на тому, що стягувач дізнався про укладення такого правочину лише з судової кореспонденції, що направлялася йому з приводу розгляду цієї заяви.
Доказів повідомлення або отримання згоди товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь ЛТД» на укладення такого правочину, заявником суду представлено не було.
Вказане унеможливлює задоволення заяви приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» про заміну сторони у виконавчому провадженні на іншу особу.
Крім того, суд погоджується з наступними доводами представника стягувача.
Так, в пункті 1.1 договору про переведення боргу № 29/02/1 від 29 травня 2012 року зазначено, що приватне підприємство «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» « переводить борг за договором № 7-Р від 18 квітня 2011 року», а товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - освітній центр» «Сціендум Ест» «приймає на себе зобов'язання за названим у цьому пункті договором.».
Однак, по-перше, у предметі договору не зазначено взагалі, у якій сумі переводиться борг. По-друге, мова йдеться лише про борг, тоді як у виконавчому провадженні по даній справі знаходяться накази зі стягнення з приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» не тільки суми боргу за договором № 7-Р від 18 квітня 2011 року, а й суми інфляційних втрат, відсотків річних, штрафу та судових витрат.
Отже, обґрунтованими є твердження представника стягувача про те, що предмет договору про переведення боргу № 29/02/1 від 29 травня 2012 року не є у достатньої мирі узгодженим.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заява приватного підприємства «Керченська судноремонтна верф «Фрегат» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 5002-3/3985-2011 задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги вищезазначене, керуючись статтями 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні заяви приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 5002-3/3985-2011 - відмовити.
Суддя Ю.А. Радвановська
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2012 |
Оприлюднено | 27.08.2012 |
Номер документу | 25714496 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Ю.А. Радвановська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні