Постанова

від 18.07.2012 по справі 2а/1270/2130/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2012 року Справа № 2а/1270/2130/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Мінаковій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 квітня 2011 року відповідно до вимог чинного законодавства та рішення загальних зборів акціонерів від 14 квітня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», яке є повним правонаступником ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» .

З 06 по 10 лютого 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Луганську проводилась позапланова виїзна перевірка ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Еколайф плюс» та ТОВ «Вторма-1» за період з 01.12.2010 по 31.04.2011.

За результатами перевірки було складено акт №27/08-1/01882551 від 17.02.2012, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000098011, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 757 240,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн. Повідомлення-рішення було отримано позивачем поштою 05.03.2012.

З вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не може погодитися, оскільки вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

На думку відповідача ПАТ «РКТК» було завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у січні 2011 року в сумі 923 248,00 грн. та у квітні 2011 року в сумі 833 992,00 грн. Зазначені суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, а у подальшому до складу бюджетного відшкодування у зв'язку з придбанням ТМЦ (макулатури) у контрагентів:

- ТОВ «Еколайф плюс» за договорами №26 від 05.01.2008 та №124 від 08.02.2011 на загальну суму ПДВ 267588,51 грн.;

- ТОВ «Вторма-1» за договорами №7 від 04.01.2008, №129 від 01.02.2011, №105 від 04.02.2010, №62 від 04.01.2011.

Вищезазначені договори на думку відповідача є нікчемними, оскільки їх підписання та виконання позивачем не мало на увазі отримання товару та досягнення господарської мети.

Підставою для такого трактування фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «Еколайф плюс» та ТОВ «Вторма-1» відповідач визначає той факт, що у зв'язку з проведеними податковими органами перевірками постачальників та ланцюгів постачання вони не здійснювали постачання макулатури. Подібні висновки ґрунтуються на припущеннях, що мають відображення лише в актах перевірок. При цьому жодного повідомлення-рішення, що підтверджували би такого роду припущення, податковими органами прийнято не було.

Стосовно господарських операцій з ТОВ «Еколайф плюс» та ТОВ «Вторма-1»:

З огляду на результати податкових перевірок ТОВ «Еколайф плюс» та ПАТ «РКТК» Податкова вважає, що операції з придбання ПАТ «РКТК» у ТОВ «Еколайф плюс» макулатури за договорами №26 від 05.01.2008 та №124 від 08.02.2011 не мають реального товарного характеру.

При цьому з невідомих причин Податкова робить хибний висновок:

«…ПАТ «РКТК» безпідставно сформувало податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на постачання товарів ТОВ «Еколайф плюс» на адресу ПАТ «РКТК» в частині просування товару у ланцюгу постачань за нікчемними правочинами у сумі ПДВ 267588,51».

З огляду на результати податкових перевірок ТОВ «Вторма 1» та ПАТ «РКТК» Податкова вважає, що операції з придбання ПАТ «РКТК» у ТОВ «Вторма 1» макулатури за договорами №26 від 05.01.2008 та №124 від 08.02.2011 не мають реального товарного характеру.

При цьому з невідомих причин Податкова робить хибний висновок:

«…ПАТ «РКТК» безпідставно сформувало податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на постачання товарів ТОВ «Вторма 1» на адресу ПАТ «РКТК» в частині просування товару у ланцюгу постачань за нікчемними правочинами у сумі ПДВ 1521676,80грн.»

Зазначені висновки Податкової, стосовно безтоварного характеру операцій та їх нікчемності, є хибними, та такими, що не відповідають чинному законодавству та реальному стану речей, оскільки :

Згідно ст.202 цивільного кодексу України «ЦК України», правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Окрім того,ст..655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується передати майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Еколайф плюс» і ТОВ «Вторма 1» (надалі за текстом Постачальники), Постачальники зобов'язалася поставити, а ПАТ «РКТК» прийняти та оплатити макулатуру відповідно до умов вказаних договорів та специфікацій до них. Датою поставки вважається дата відмітки у накладній при поставці макулатури на склад ПАТ «РКТК» . Крім того ,відповідно до вище зазначених договорів поставки і приймання макулатури проводиться партіями. Під партією товару вважається кількість макулатури у одному транспортному засобі однієї марки, оформлене однією товарно - транспортною накладною, видатковою накладною (специфікацією), у якій вказується найменування підприємства продавця, марка макулатури, кількість кіп, вага партії.

На підставі вказаних договорів ПАТ «РКТК» в грудні 2010-квітні 2011років реально отримувало від Постачальників Товар (макулатуру), що підтверджується відповідними приходними актами, товарно - транспортними накладними та отриманими від постачальниками податковими накладними. Всі ці документи було надані Відповідачу під час проведення перевірки. Весь отриманий товар був оплачений у повному обсязі ,що підтверджено даними перевірки.

Макулатура від Постачальників до складу ПАТ «РКТК» доставлялась залученими перевізниками згідно товарно-транспортних накладних, оформлених транспортними організаціями, що само по собі підтверджує товарність операцій та факт реальності і дійсності угоди.

В разі наявності сумнівів щодо дійсності товарності операцій по придбанню макулатури у Постачальників та необхідності підтвердження факту отримання макулатури Відповідач під час проведення перевірки мав би звернутись до перевізників, що зазначені в товарно-транспортних накладних. Наскільки відомо Позивачу, жодних запитів з цього питання зроблено не було, хоча в Акті всі вони перелічені.

Крім того, на ПАТ «РКТК» з березня 2008р. була уведена автоматизована система керування технологічним процесом прийому сировини - «Система автоматичного зважування автомобілів з макулатурою» (надалі за текстом Система) на базі ваг «В-св-60000».

Вказана система дозволяє безпомилково встановити коли та від якого саме постачальника поступила макулатура, кількість, вагу, марку, дату, час приймання сировини, № автомобілів з фото підтвердженням вказаних фактів.

Під час проведення перевірки, ревізорам були надані відповідні виписки з вагової складу макулатури Позивача з фотографіями, які підтверджують наявність поставки товару (макулатури) від Постачальників , тобто правочини є товарними та реальними і здійснені з метою настання реальних наслідків - покупка макулатури та використання її у якості сировини для виробництва картону та паперу.

Також під час проведення перевірки надавався паспорт, структурно-інформаційної схеми системи та керівництво по користуванню «Системи автоматичного зважування автомобілів з макулатурою» на базі ваг «В-СВ-60000» при розгляді яких видно, що всі документи по оприбуткуванню макулатури на ПАТ «РКТК» формуються без участі людини на підставі автоматичної обробки даних, тому ніяким чином підроблені бути не можуть. Фотографування автомобіля , що доставив на склад ПАТ «РКТК» макулатуру, проводиться не людиною, а передбачено системою автоматичного зважування в момент в'їзду на територію комбінату. Всі фотографії автомобілів відповідають даним по автомобілях, зазначеним у товарно-транспортних накладних, що є додатковим доказом товарності й чинності операції по угодах купівлі-продажу макулатури між Постачальниками та ПАТ «РКТК» .

Звертають увагу на той факт, що придбана у Постачальників макулатура в повному обсязі була перероблена, в результаті чого ПАТ «РКТК» було вироблено та реалізовано готову продукцію (папір, картон та гофротару з нього). Ідучи логіко. Відповідача необхідно також скасувати (визнати нікчемними, або якимось іншим способом ) всі угоди за якими було реалізовано готову продукцію вироблену з поставленої сировини, з відповідним корегуванням податкових зобов'язань Позивача, оскільки її начебто вироблено «з повітря». Цього Відповідачем зроблено не було,що зайвий раз підтверджує товарність угод, та факт утримання ПАТ «РКТК» макулатури від Постачальників.

За таких обставин позивач просив визнати протиправними та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити їх.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у повному обсязі та надав письмові заперечення, які приєднанні до матеріалів справи.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію представника відповідача та просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 06.02.2012 по 10.02.2012 посадовими особами відповідача відповідно до наказу від 20.01.2012 №36 згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Еколайф плюс» та ТОВ «Вторма 1» (код 36323049) за період з 01.12.2010 по 30.04.2011.

За результатами перевірки складено акт № 27/08-1/01882551 від 17.02.2012 (а.с.11- 113), у якому зроблено висновок про :

1) порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «РКТК» занижено податок на додану вартість на суму 166809 грн., у т.ч. за лютий 2011 р. - 166809 грн.;

2) порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.198.1, 198.3 ст.198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «РКТК» завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 1757240 грн., у т.ч. за січень 2011 р. - 923248 грн., квітень 2011 р. - 833992 грн.

Взаємовідносини між ПАТ «РКТК» та ТОВ «Еколайф плюс» та ТОВ «Вторма-1» суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п.1, 2 т. 215, п.п.1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

На підставі акту перевірки № 27/08-1/01882551 від 17.02.2012 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську винесене податкове повідомлення -рішення від 02.03.2012 № 000098011, яким ПАТ «РКТК» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 1757240 грн., та нарахована штрафна санкція 1 грн.

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій між ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» та ТОВ «Еколайф плюс» та ТОВ «Вторма-1» та ЗАТ «Вторма», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в України» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями (далі -Закон №509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, у зв'язку з тим, що частина спірних правовідносин виникла до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід також застосовувати норми Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, податковий кредит ПАТ «РКТК» сформований по операціях з контрагентами ТОВ «Еколайф плюс» та ТОВ «Вторма-1».

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ «РКТК» та ТОВ «Еколайф плюс» були укладені договори №26 від 05.01.2008 та №124 від 08.02.2011, а також між ПАТ «РКТК» та ТОВ «Вторма-1» - договори №7 від 04.01.2008, №129 від 01.02.2011, №105 від 04.02.2010 та №62 від 04.01.2011.

Згідно договору №26 від 05.01.2008, укладеного між позивачем та ТОВ «Еколайф плюс», ПРОДАВЕЦЬ - ТОВ «Еколайф плюс» зобов'язується поставити, а ПОКУПЕЦЬ - позивач по справі прийняти та оплатити макулатуру відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 3.5 вказаного договору поставка та прийняття макулатури проводиться партіями. Під партією товару розуміється кількість макулатури в одному транспортному засобі однієї марки, оформлене однією товарно-транспортною (з/д) накладною, витратною накладною (або специфікацією), в якій зазначається найменування підприємства ПРОДАВЦЯ, марка макулатури, кількість кіп, вага партії. На кожній кіпі повинен бути наклеєний ярлик із зазначенням постачальника, марки макулатури, дати формування партії.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору прийомка продукції за якістю та кількістю проводиться на складі ПОКУПЦЯ відповідно до Інструкції про порядок прийомки за кількістю та якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. №П-6 та від 25.04.66 р.№П-7 зі всіма доповненнями та змінами.

Згідно договору №124 від 08.02.2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Еколайф плюс», ПРОДАВЕЦЬ - ТОВ «Еколайф плюс» зобов'язується поставити, а ПОКУПЕЦЬ - позивач по справі прийняти та оплатити макулатуру відповідно до умов цього договору, згідно специфікацій, оформлених в додатках або додаткових угодах до цього договору. Відповідно до п. 3.5 вказаного договору поставка та прийняття макулатури проводиться партіями. Під партією товару розуміється кількість макулатури однієї марки, оформлене однією витратною накладною (або специфікацією), в якій зазначається найменування підприємства ПРОДАВЦЯ, марка макулатури, кількість кіп, вага партії. На кожній кіпі повинен бути наклеєний ярлик із зазначенням постачальника, марки макулатури, дати формування партії, номера та ваги кіпи.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору прийомка продукції за якістю та кількістю проводиться на складі ПОКУПЦЯ відповідно до Інструкції про порядок прийомки за кількістю та якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. №П-6 та від 25.04.66 р.№П-7 зі всіма доповненнями та змінами.

Згідно договору №7 від 04.01.2008, укладеного між позивачем та ЗАТ «Вторма», ПРОДАВЕЦЬ - ЗАТ «Вторма» зобов'язується поставити, а ПОКУПЕЦЬ - позивач по справі прийняти та оплатити макулатуру відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 3.5 вказаного договору поставка та прийняття макулатури проводиться партіями. Під партією товару розуміється кількість макулатури в одному транспортному засобі однієї марки, оформлене однією товарно-транспортною (з/д) накладною, витратною накладною (або специфікацією), в якій зазначається найменування підприємства ПРОДАВЦЯ, марка макулатури, кількість кіп, вага партії. На кожній кіпі повинен бути наклеєний ярлик із зазначенням постачальника, марки макулатури, дати формування партії.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору прийомка продукції за якістю та кількістю проводиться на складі ПОКУПЦЯ відповідно до Інструкції про порядок прийомки за кількістю та якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. №П-6 та від 25.04.66 р.№П-7 зі всіма доповненнями та змінами.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору строк його дії встановлюється з дня його підписання та діє до 31.01.2009, однак в любому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

До вказаного договору надані додаткові угоди від 01.12.2009, від 16.12.2009, від 31.12.2009 про встановлення закупочних цін на макулатуру та мінімального об'єму постачання. Додатковою угодою до вказаного договору від 01.02.2010 продовжений строк дії договору до 31.01.2011. Після цього також надані додаткові угоди від 03.02.2010, від 01.03.2010, від 02.03.2010, від 08.04.2010, від 23.04.2010, від 17.05.2010, від 31.05.2010, від 07.06.2010, від 24.06.2010, від 26.07.2010, від 15.09.2010, від 20.10.2010, від 26.10.2010, від 01.11.2010, від 30.11.2010 про встановлення закупочних цін на макулатуру та об'ємів постачання.

Згідно договору №129 від 01.02.2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Вторма 1», ПРОДАВЕЦЬ - ТОВ «Вторма 1» зобов'язується поставити, а ПОКУПЕЦЬ - позивач по справі прийняти та оплатити макулатуру відповідно до умов цього договору згідно специфікацій, оформлених в додатках або додаткових угодах до цього договору. Відповідно до п. 3.5 вказаного договору поставка та прийняття макулатури проводиться партіями. Під партією товару розуміється кількість макулатури однієї марки, оформлене однією витратною накладною (або специфікацією), в якій зазначається найменування підприємства ПРОДАВЦЯ, марка макулатури, кількість кіп, вага партії. На кожній кіпі повинен бути наклеєний ярлик із зазначенням постачальника, марки макулатури, дати формування партії, номера та ваги кіпи.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору прийомка продукції за якістю та кількістю проводиться на складі ПОКУПЦЯ відповідно до Інструкції про порядок прийомки за кількістю та якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. №П-6 та від 25.04.66 р.№П-7 зі всіма доповненнями та змінами.

Згідно договору підряду №105 від 04.02.2010, укладеного між позивачем та ЗАТ «Вторма», ПІДРЯДНИК - ЗАТ «Вторма» зобов'язується виконати у відповідності з умовами договору визначені в п. 2.1 Договору роботи, результатом яких стане передача ЗАМОВНИКУ (позивачу по справі) у власність макулатури для потреб ЗАМОВНИКА, а ЗАМОВНИК в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити виконані ПІДРЯДНИКОМ роботи. ПІДРЯДНИК зобов'язується виконати роботи з пресування та завантаження макулатури та передати результати цих робіт ЗАМОВНИКУ. Підрядник зобов'язується передавати Замовнику макулатуру окремими партіями із дотриманням вимог до якості. В підтвердження факту прийму-передачі партій макулатури сторони підписують акт виконаних робіт. Прийомка макулатури за якістю та кількістю проводиться на складі Замовника.

Згідно договору підряду №62 від 04.01.2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Вторма 1», ПІДРЯДНИК - ТОВ «Вторма 1»зобов'язується виконати у відповідності з умовами договору визначені в п. 2.1 Договору роботи, результатом яких стане передача ЗАМОВНИКУ (позивачу по справі) у власність макулатури для потреб ЗАМОВНИКА, а ЗАМОВНИК в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити виконані ПІДРЯДНИКОМ роботи. ПІДРЯДНИК зобов'язується виконати роботи з пресування та завантаження макулатури та передати результати цих робіт ЗАМОВНИКУ. Підрядник зобов'язується передавати Замовнику макулатуру окремими партіями із дотриманням вимог до якості. В підтвердження факту прийму-передачі партій макулатури сторони підписують акт виконаних робіт. Прийомка макулатури за якістю та кількістю проводиться на складі Замовника.

Згідно паспорту №390 у позивача в наявності ваги електронні тензометричні платформові автомобільні серії «ЛАХТА-У» моделі СВ-60000А/18 заводський №211345, які за своїми технічними характеристиками можуть використовуватися.

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит. Долучені до справи копії первинних документів були звірені з їх оригіналами перед їх долученням.

В якості доказів надані приходні акти, в яких зовсім відсутні дані про місце, в якому проводилося розвантажування вантажу: відсутня вказівка на місто, вулицю та номер будівлі, відсутні відомості щодо місця роботи осіб, яки приймали продукцію, дата та номер документа щодо їх повноважень, відсутні вказівки про ознайомлення цих осіб з правилами приймання продукції. На частині акту, де зазначена літера «Z», тобто на цій частині не повинно бути ніяких відомостей, додатково дописані відомості.

В якості доказів надані акти про зважування макулатури, в яких зовсім відсутні дані про місце, в якому проводилося зважування: відсутня вказівка на місто, вулицю та номер будівлі, відсутні відомості щодо місця роботи осіб, яки приймали продукцію, відсутні відомості щодо предметів, якими проводилося зважування, посилання на їх марку, відповідність технічним нормам та справність.

В якості доказів надані виписки товарно-транспортних накладних з фотографіями частини вантажівки, де знаходиться номерний знак.

В якості доказів надані товарно-транспортні накладні, в яких відсутні відомості щодо посади особи, яка приймала продукцію, в якості способу визначення маси зазначено - «візуально».

В якості доказів отримання макулатури від ЗАТ «Вторма» позивачем надані накладні, в яких зовсім відсутні відомості щодо прийняття макулатури: не зазначені прізвище та ініціали особи, її посада, відсутній підпис цієї особи та відсутній штамп підприємства-одержувача макулатури.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 3 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

2. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Відповідно до статті 4 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Відповідно до статті 8 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -

безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач в порушення вимог ст. ст. 626-629 ЦК України та п.п. 3.5. та 4.1. укладених договорів поставки неналежним чином оформлював результати поставки макулатури, що виявилося в наступному.

Оскільки в приходних актах зовсім відсутні дані про місце, в якому проводилося розвантажування вантажу: відсутня вказівка на місто, вулицю та номер будівлі, відсутні відомості щодо місця роботи осіб, яки приймали продукцію, дата та номер документа щодо їх повноважень, відсутні вказівки про ознайомлення цих осіб з правилами приймання продукції; на частині акту, де зазначена літера «Z», тобто на цій частині не повинно бути ніяких відомостей, додатково дописані відомості, зазначені недоліки позбавляють можливості віднесення цих актів до категорії документів, які підтверджують умови виконання укладених договорів поставки макулатури.

Оскільки в актах про зважування макулатури зовсім відсутні дані про місце, в якому проводилося зважування: відсутня вказівка на місто, вулицю та номер будівлі, відсутні відомості щодо місця роботи осіб, яки приймали продукцію, відсутні відомості щодо предметів, якими проводилося зважування, посилання на їх марку, відповідність технічним нормам та справність, зазначені документи також позбавляють можливості віднесення цих документів до таких, які вказують на виконання умов укладених договорів поставки макулатури .

Надані позивачем виписки товарно-транспортних накладних з фотографіями частини вантажівки, де знаходиться номерний знак, не можуть бути підтвердженням виконання умов укладених договорів поставки макулатури, оскільки надані фотографії не відображають автомобіль повністю, відсутнє зображення автоконтейнера з вантажем, зовсім відсутні зображення місця знаходження автомобіля з можливістю визначення цього місця за відповідною адресою, відсутні зображення самого вантажу та його кількості та відповідного пакування.

Оскільки надані позивачем накладні зовсім не містять відомості щодо прийняття макулатури: не зазначені прізвище та ініціали особи, її посада, відсутній підпис цієї особи та відсутній штамп підприємства-одержувача макулатури, вказані документи не можуть бути віднесені до таких, які вказують на виконання умов укладених договорів поставки макулатури.

Враховуючи наведені недоліки в зазначених документах, відсутність в них обов'язкових реквізитів та даних, які б могли надати можливість їх віднесення до виконання умов укладених договорів поставки макулатури, приходні акти, акти про зважування макулатури, виписки товарно-транспортних накладних з фотографіями частини вантажівки, накладні судом визнаються неналежними доказами щодо підтвердження поставки макулатури позивачу за договорами поставки, зазначеними в акті перевірки.

Також в судовому засіданні встановлено, що у всіх товарно-транспортних накладних кількість продукції, яка завантажувалася постачальником, відрізнялася від кількості, яка отримувалася покупцем. Однак в порушення п. 25 "Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» (Затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 N П-6), дотримання якої визначено укладеними договорами постачання, зовсім не складалися акти із зазначенням точних даних про недостачу чи зайву продукцію.

Також в судовому засіданні встановлено, що в порушення п. 26 "Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» (Затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 N П-6), дотримання якої визначено укладеними договорами постачання, акти щодо приймання продукції зовсім не затверджувалися керівником чи його заступником.

В якості доказів здійснення господарської діяльності для підтвердження формування податкового кредиту позивачем наданий договір №7 від 04.01.2008, відповідно до п. 6.1 якого строк його дії встановлюється з дня його підписання та діє до 31.01.2009, однак в любому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Після цього відповідно до вказаного договору укладалися угоди від 01.12.2009, від 16.12.2009, від 31.12.2009 про встановлення закупочних цін на макулатуру та мінімального об'єму постачання. Однак ці угоди укладалися після закінчення кінцевого терміну дії договору без його продовження. Додатковою угодою до вказаного договору від 01.02.2010 продовжений строк дії договору до 31.01.2011, тобто продовження відбулося після спливу двох років після спливу кінцевого строку дії договору . Після цього також укладалися додаткові угоди від 03.02.2010, від 01.03.2010, від 02.03.2010, від 08.04.2010, від 23.04.2010, від 17.05.2010, від 31.05.2010, від 07.06.2010, від 24.06.2010, від 26.07.2010, від 15.09.2010, від 20.10.2010, від 26.10.2010, від 01.11.2010, від 30.11.2010 про встановлення закупочних цін на макулатуру та об'ємів постачання. У зв'язку з чим всі операції в рамках зазначеного договору, які проводилися на підставі угод, укладених після 31.01.2009, відбувалися на підставі договору, термін дії якого вже сплинув.

Також представником позивача надані докази перероблення макулатури, яка в якості товару повинна була поставлена позивачу постачальниками за зазначеними договорами поставки. Однак з урахуванням того, що в судовому засіданні позивачем не надано належних доказів постачання макулатури за вказаними договорами постачання, в наявності підстави визнати недостовірними податкові накладні, зазначені позивачем в якості підстави для формування податкового кредиту, оскільки вони складені на підставі первинних бухгалтерських документів, які не відображають реальних господарських операцій з вказаними постачальниками. У зв'язку з чим по вказаним договорам відсутні події, передбачені підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); а також відсутні події, передбачені п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; та дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, що вказує на відсутність при даних обставинах права позивача як платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Однак при цьому встановлені в судовому засіданні факти наявності макулатури у позивача, на постачання якої він надав бухгалтерські документи, які не відображають фактичного постачання цієї продукції. Ці факти вказують на наявність того, що відповідно до статті 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у позивача мали місце господарські операції як дії, які потягли за собою зміни в структурі активів. При цьому в порушення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивачем не зазначено та не надано належним чином складених первинних документів, які б фіксували факти здійснення цих господарських операцій. Факти наявності макулатури без належних підтверджуючих бухгалтерських документів щодо її первинної поставки до позивача вказують на порушення ведення бухгалтерського обліку посадовими особами позивача, а не на фактичне виконання зазначених договорів поставки, оскільки неможливий рух продукції у позивача без її фактичної доставки, що зайвий раз свідчить про порушення позивачем вимог статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000098011 від 02 березня 2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 23 липня 2012 року.

Суддя С.В. Борзаниця