Постанова

від 14.08.2012 по справі 2а-6124/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6124/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Павленко Т.А., представників апелянта -Андрієнка С.В., Мосійчука Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Престиж-94» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Акціонерного товариства «Престиж-94»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Престиж-94»(далі - відповідач), в якому просив стягнути з АК «Престиж-94»податкову заборгованість в розмірі 92 615,13 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2011 року позов прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Престиж-94»податкову заборгованість в розмірі 92 615,13 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати , виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Акціонерне товариство «Престиж-94»є юридичною особою, зареєстрованою Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.11.1995 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 004112 (а.с. 15).

Станом на 26.04.2011 року за відповідачем рахується податкових борг з земельного податку у сумі 92 615,13 грн.

Позивач зазначає, що відповідачу було вручено першу податкову вимогу № 1/16 від 18.01.2010 року на суму 6 245,66 грн., однак у зв'язку з непогашенням податкового боргу, відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/530 від 10.03.2010 року на суму 17 158,68 грн. Відповідач на податкові вимоги не відреагував, податковий борг не сплатив.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначає Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1995 року № 2535-ХІІ (далі - Закон № 2535-ХІІ) (тут і далі по тексту постанови в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди (ст. 5 Закону № 2535-ХІІ).

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 7 Закону № 2535-ХІІ, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13 Закону № 2535-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 2535-ХІІ, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Приписами ст. 15 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі -Закон № 2181-ІІІ) (тут і далі по тексту постанови в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податковий борг може бути примусово стягнений шляхом звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду (п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ).

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з АТ «Престиж-94»податкового боргу з земельного податку в розмірі 92 615,13 грн., позивач посилався на те, що на адресу відповідача були направлені податкові вимоги від 18.01.2010 року № 1/16 на суму 6 245,86 грн. та від 10.03.2010 року № 2/530 на суму 17 158,68 грн., які відповідачем були отримані 05.02.2010 року та 25.03.2010 року відповідно. Однак, податковий борг відповідачем сплачено не було.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що податкові вимоги, на які посилається позивач датовані 2010 роком, в той час як податкові декларації з земельного податку та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань датовані 2009-2011 роками.

Крім того, сума зазначена в податкових вимогах від 18.01.2010 року № 1/16 та від 10.03.2010 року № 2/530 не відповідає сумі заявленої позивачем до стягнення.

Доказів вручення відповідачу податкових вимог датованих 2009, 2011 роками, щодо погашення заборгованості в сумі 69 210,59 грн. матеріали справи не містять.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2012 року (набрала законної сили 27.03.2012 року), якою ДПІ у Солом'янського районі м. Києва було зобов'язано зарахувати АТ «Престиж-94»надміру сплачені грошові кошти у вигляді земельного податку за період 2009-2010 роки у сумі 32 525,45 грн. в рахунок платежів -земельного податку за 2010-2011 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, Окружним адміністративним судом м. Києва було встановлено, що позивачем на протязі 2009-2010 року самостійно визначалась сума земельного податку та подавались розрахунки до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва. Однак, не розібравшись з методикою обрахування та терміном сплати земельного податку, АТ «Престиж-94»допустився помилки при визначенні термінів сплати, здійснюючи нарахування податку не раз на рік, а щомісячно, в зв'язку з чим і виникла переплата земельного податку у розмірі 32 525,45 грн.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, АТ «Престиж-94»на протязі 2009-2011 років визначало суму земельного податку та в нарахованому обсязі сплачувало вказаний податок, зокрема, і за період за який ДПІ у Солом'янському районі м. Києва була нарахована заборгованість в розмірі 92 615,13 грн.

Зазначена заборгованість позивачем не підтверджена.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора Солом'янського району м. Києва заявлені в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Акціонерного товариства «Престиж-94»про стягнення заборгованості слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Престиж-94»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2011 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Акціонерного товариства «Престиж-94»про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови складено та підписано -20.08.12р.