Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2а-6124/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6124/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Сюстемс Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Сюстемс Україна" (далі -ТОВ "Т-Сюстемс Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (длі - ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2010 №0033891505/0 про визначення суми штрафних санкцій за затримку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3831,23 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2011 року позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 27.12.2010 №0033891505/0.

На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, ДПІ у Печерському районі проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Т-Сюстемс Україна" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за вересень, жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.12.2010 №3183/15-5.

Даною перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що виявилось у несвоєчасній сплаті податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень, жовтень 2010 року.

Відповідач зазначав, що попередньо поданим деклараціям по ПДВ за вересень, жовтень 2010 року у позивача існувала заборгованість по сплаті податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 19202,80 грн., яка визначена у податкових повідомленнях рішеннях №0023821505/0 та №0023831505 від 18.10.2010, прийнятих за висновками акту перевірки №2225/15-5 від 18.10.2010, яким встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань по деклараціях з ПДВ за лютий, травень, червень 2010 року.

Відповідно до матеріалів справи, податкові повідомлення рішення №0023821505/0 та №0023831505 від 18.10.2010 позивач отримав 03.12.2010 та сплатив суму податкового зобов`язання, визначену у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях в повному обсязі - 07.12.2010, тобто в межах десятиденного строку з моменту отримання, встановленого п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Відсутність податкового боргу ТОВ "Т-Сюстемс Україна" станом на 23.12.2010 підтверджується листом ДПІ у Печерському районі від 28.12.2010 №72272/10/25-011.

Як свідчить зворотній бік облікової картки платника податку, внаслідок сплати позивачем самостійно нарахованої суми по декларації з ПДВ за вересень 2010 року було погашено частково суму податкового боргу, яка виникла на підставі податкових повідомлень рішень №0023821505/0 та №0023831505 від 18.10.2010, а інша частина суми, яку позивач сплатив по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року направлена на погашення попереднього боргу, який виник по декларації з ПДВ за вересень 2010 року.

Таким чином, ДПІ у Печерському районі направляла сплачені позивачем поточні податкові зобов'язання, визначені ним у податкових деклараціях за відповідні податкові періоди, в погашення податкового боргу, наявного на момент сплати поточних платежів, що тягне за собою зменшення сум, направлених на самостійно визначені позивачем податкові зобовязання, що і спричинило застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

На підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у Печерському районі винесене податкове повідомлення рішення від 27.12.2010 №0033891505/0 про визначення суми штрафних санкцій у розмірі 3831,23 грн. (за затримку 22 та 7 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання в розмірі 38312,30 грн. (10%)

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п. 1.11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкові декларації з податку на додану вартість, згідно з пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), пп. 2.6.1 п. 2.6 ст. 2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054, подаються до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Між ТОВ "Т-Сюстемс Україна" та ДПІ у Печерському районі було укладено договір про визнання електронних документів від 26.04.2010 №591, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Так, 19.10.2010 у встановлений законодавством строк, позивачем до ДПІ у Печерському районі через оператор електронної звітності було надіслано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, про прийняття якої свідчить квитанція №2 в матеріалах справи.

Також, 18.11.2010 ТОВ "Т-Сюстемс Україна" через оператор електронної звітності відправлено декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року, яка також прийнята відповідачем.

Факт отримання та своєчасність подання вказаних декларацій не заперечується податковим органом.

Суми податку на додану вартість, що задекларовані ТОВ "Т-Сюстемс Україна" у поданих податкових деклараціях за вересень, жовтень 2010 року, були сплачені позивачем у визначені законом строки, що у свою чергу підтверджується наступними платіжними дорученнями, а саме:

-платіжне доручення від 27.11.2010 №638 в сумі 36533,00 грн., призначення платежу "ПДВ за вересень 2010 року";

-платіжне доручення від 22.11.2010 №656 в сумі 45717,00 грн., призначення платежу "ПДВ за жовтень 2010 року".

Вказані платіжні доручення про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за періоди, відповідно до поданих декларацій, були заповнені за відповідною формою належним чином, одержані банком і прийняті ним до виконання, що підтверджується штампами банку на платіжних дорученнях та виписками з банківського рахунку за 28.10.2010 та 23.11.2010, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що такі заходи не передбачають зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов`язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, а тому самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов`язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі від 27.12.2010 №0033891505/0 є обґрунтованими та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2011 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.