Ухвала

від 23.08.2012 по справі 2а-13016/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13016/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення за розглядом скарги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2011 року № 0000484040 та рішення за розглядом скарги від 30 серпня 2011 року № 15721/6/25-0115.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «АТ Каргілл»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Грейн Корн»код ЄДРПОУ 34534450 за період з 01.09.2010 року по 30.11.2010 року, за результатами якої складений акт від 30.06.2011 року № 498/40-40/20010397.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 11 509 753,57 грн.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № 0000484040, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 11 509 753,57 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу, яку рішенням Державної податкової адміністрації України від 30.08.2011 року № 15721/6/25-0115 залишено без розгляду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»укладено договори поставки насіння соняшника 2010 року врожаю українського походження врожаю 2010 року, фуражного ячменю урожаю 2010 року, пшениці 4, 5, 6 класу врожаю 2010 року українського походження: Договір поставки № CVP06257 від 27.08.2010; Договір поставки № CVP06092 від 23.08.2010; Договір поставки № CVP11733 від 05.11.2010; Договір поставки № CVP11900 від 10.11.2010; Договір поставки № CVP12186 від 15.11.2010; Договір поставки № CVP10623 від 19.10.2010; Договір поставки № CVP10743 від 20.10.2010; Договір поставки № CVP06306 від 30.08.2010; Договір поставки № CVP11624 від 03.11.2010; Договір поставки № CVP11696 від 04.11.2010; Договір поставки № CVP06306 від 30.08.2010; Договір поставки № CVP11594 від 02.11.2010; Договір поставки № CVP11272 від 27.10.2010; Договір поставки № CVP11273 від 27.10.2010; Договір поставки № CVP11288 від 27.102.2010; Договір поставки № CVP11526 від 01.11.2010; Договір поставки № CVP11018 від 25.10.2010; Договір поставки № CVP11398 від 28.10.2010; Договір поставки № CVP11353 від 26.10.2010; Договір поставки № CVP11327 від 26.10.2010; Договір поставки № CVP11326 від 27.10.2010; Договір поставки № CVP11321 від 26.10.2010; Договір поставки № CVP11269 від 27.10.2010; Договір поставки № CVP11068 від 25.10.2010; Договір поставки № CVP10982 від 25.10.2010; Договір поставки № CVP10889 від 22.10.2010; Договір поставки № CVP11155 від 26.10.2010; Договір поставки № CVP11157 від 26.10.2010; Договір поставки № CVP10924 від 22.10.2010; Договір поставки № CVP10662 від 20.10.2010; Договір поставки № CVP10756 від 21.10.2010; Договір поставки № CVP11257 від 27.10.2010; Договір поставки № CVP08999 від 30.09.2010; Договір поставки № CVP11767 від 08.11.2010; Договір поставки № CVP07555 від 16.09.2010; Договір поставки № CVP07739 від 20.09.2010; Договір поставки № CVP09118 від 04.10.2010; Договір поставки № CVP08512 від 27.09.2010; Договір поставки № CVP08910 від 30.09.2010; Договір поставки № CVP08769 від 29.09.2010; Договір поставки № CVP08898 від 30.09.2010; Договір поставки № CVP08643 від 28.09.2010; Договір поставки № CVP08450 від 24.09.2010; Договір поставки № CVP08371 від 24.09.2010; Договір поставки № CVP07320 від 15.09.2010; Договір поставки № CVP05810 від 11.08.2010; Договір поставки № CVP05807 від 11.08.2010; Договір поставки № CVP05808 від 11.08.2010; Договір поставки № CVP05648 від 05.08.2010; Договір поставки № CVP09902 від 12.10.2010; Договір поставки № CVP09745 від 11.10.2010; Договір поставки № CVP05603 від 04.08.2010; Договір поставки № CVP05504 від 03.08.2010; Договір поставки № CVP05659 від 05.08.2010; Договір поставки № CVP05794 від 11.08.2010; Договір поставки № CVP07466 від 16.09.2010; Договір поставки № CVP07240 від 14.09.2010; Договір поставки № CVP05458 від 30.07.2010; Договір поставки № CVP06702 від 06.09.2010; Договір поставки № CVP06665 від 06.09.2010; Договір поставки № CVP06628 від 06.09.2010; Договір поставки № CVP06586 від 03.09.2010; Договір поставки № CVP10982 від 25.10.2010; Договір поставки № CVP05554 від 03.08.2010; Договір поставки № CVP06146 від 26.08.2010; Договір поставки № CVP10112 від 14.10.2010; Договір поставки № CVP09742 від 11.10.2010; Договір поставки № CVP09732 від 09.09.2010; Договір поставки № CVP09125 від 04.10.2010; Договір поставки № CVP08941 від 30.09.2010; Договір поставки № CVP08871 від 29.09.2010, Договір поставки № CVP08859 від 29.09.2010, Договір поставки № CVP08686 від 28.09.2010, Договір поставки № CVP08478 від 27.09.2010, Договір поставки № CVP08500 від 27.09.2010, Договір поставки № CVP07834 від 20.09.2010, Договір поставки № CVP07616 від 17.09.2010, Договір поставки № CVP07769 від 20.09.2010, Договір поставки № CVP08405 від 24.09.2010, Договір поставки № CVP08269 від 23.09.2010, Договір поставки № CVP08008 від 21.09.2010, Договір поставки № CVP08140 від 22.09.2010, Договір поставки № CVP06702 від 06.09.2010, Договір поставки № CVP07112 від 13.09.2010, Договір поставки № CVP07110 від 13.09.2010, Договір поставки № CVP07276 від 14.09.2010, Договір поставки № CVP07348 від 15.09.2010, Договір поставки № CVP07484 від 16.09.2010, Договір поставки № CVP10078 від 14.102010, Договір поставки № CVP10351 від 18.10.2010, Договір поставки № CVP09869 від 12.10.2010, Договір поставки № CVP10004 від 13.10.2010, Договір поставки № CVP10419 від 15.10.2010, Договір поставки № CVP10479 від 19.10.2010, Договір поставки № CVP10461 від 19.10.2010, Договір поставки № CVP10526 від 19.10.2010, Договір поставки № CVP10586 від 20.10.2010, Договір поставки № CVP10741 від 21.10.2010, Договір поставки № CVP09122 від 04.10.2010, Договір поставки № CVP09209 від 05.102.2010, Договір поставки № CVP09485 від 07.10.2010, Договір поставки №CVP09202 від 05.10.2010, Договір поставки № CVP09477 від 07.10.2010, Договір поставки № CVP09407 від 06.10.2010, Договір поставки № CVP09583 від 07.10.2010, Договір поставки № CVP09692 від 08.10.2010, Договір поставки № CVP10380 від 18.10.2010, Договір поставки № CVP10381 від 18.10.2010, Договір поставки № CVP10386 від 18.10.2010, Договір поставки № CVP10389 від 17.10.2010, Договір поставки № CVP10393 від 18.10.2010, Договір поставки № CVP09603 від 08.10.2010, Договір поставки № CVP10215 від 15.10.2010, Договір поставки № CVP06628 від 06.09.2010 (далі спірні договори).

Розділом 2 зазначених договорів визначено вимоги щодо кількості і якості поставленого товару, а саме, зокрема, якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 22391-89, ДСТУ 7011:2009.

Пунктами 4.1 розділу 4 договорів визначено, що поставка товару здійснюється партіями залізничним або автомобільним транспортом. Кожен вагон повинен супроводжуватися: а) залізничною накладною; б) сертифікатом якості, виданим держхлібінспекцією чи посвідченням якості елеватора із зазначенням номеру вагону; в) карантинним сертифікатом.

Відповідачем зроблений висновок про те, що правочини, укладені між ЗАТ «АТ Каргілл»та ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн корн», не спричинили жодних правових наслідків для його сторін.

На виконання умов договорів сторонами укладено та підписано видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, виписки з рахунку ПАТ «КІБ КРЕДІ АГРІКОЛЬ», товарно-транспортні накладні, складські квитанції на зерно.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту та до складу валових витрат у відповідні періоди.

Відповідно до п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

За правилами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до п.п. 7.2.1, 7.2.6, 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається зі змісту зазначених вище договорів поставки насіння соняшникового врожаю 2010 року, поставка товару здійснюється партіями залізно дорожніми або автомобільним транспортом.

Доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару за вказаними договорами поставки має не лише наявність податкових накладних, а й документи, які засвідчують факт транспортування та передачі товару.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Пунктом 6.1 договорів визначено, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на ЗАТ «АТ Каргілл». Кінцева якість товару визначається за результатами аналізу в лабораторії ЗАТ «АТ Каргілл», а кінцева кількість визначається за результатами зважування вагами ЗАТ «АТ Каргілл».

Докази на підтвердження проведення аналізів товару, відповідно до умов вказаних договорів відсутні.

Позивачем не надано доказів на підтвердження фактичної передачі товару та подальшого використання його у господарській діяльності, а саме: накладні на отримання товару, довіреності на отримання товару, акти прийому-передачі, звіти по прийнятим продуктам, договори складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна з додатками, вагові відомості, звіт про рух зерна.

Як вбачається зі змісту контракту № CVS06711 BMP1785 від 06.09.2010 року, укладеного між позивачем та Каргілл Інтернешнл С.А., позивач зобов'язується продати, а покупець придбати та оплатити українську м'яку пшеницю 4,5 класів (група Б) и 6 класу у відповідності до умов контракту.

При цьому, у п. 11 Контракту вказано, що позивач зобов'язаний надати покупцю сертифікат походження товару, фітосанітарний, радіаційний, фумігацій ний, ветеринарний сертифікати та сертифікат ваги та якості (оригінал та 3 копії).

Позивачем не надано доказів фактичного виконання умов контракту, а саме: атів прийому-передачі товару, довіреностей на передачу товару та сертифікатів, наявність яких є обов'язковою умовою виконання контракту, у зв'язку з чим не можна вважати контракт № CVS06711 BMP1785 від 06.09.2010 року належним доказом використання товару відповідно до спірних контрактів у господарській діяльності позивача.

Відсутні належні докази виконання спірних договорів, у позивача не відбулось зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, оскільки певна частина первинних документів наданих позивачем на підтвердження реального виконання спірних договорів, надана філіями, враховуючи відсутність атів прийому-передачі товару, довіреностей на передачу товару та сертифікатів якості, наявність яких є обов'язковою умовою виконання спірних договорів, суд дійшов першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сторони не могли не усвідомлювати протиправність дій при укладанні вищевказаних спірних договорів і їх суперечність мети та інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством, тому, відповідно, позивач неправомірно сформував податковий кредит на підставі господарських операцій з ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн корн».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 11 509 753,57 грн., у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 18 липня 2011 року № 0000484040 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, згідно з п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до ДПА України.

У разі отримання рішення ДПА у м. Києві, прийнятого за розглядом скарги, платник має право протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення, ДПА у м. Києві, подати скаргу до ДПА України.

Відповідно до п. 56.7 Податкового кодексу України, у разі порушення платником податків вимог п. 56.3 і 56.6, подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Позивачем подано до ДПА України скарги на податкові повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № 0000474040, № 0000484040, від 11.07.2011 № 0000414040, №0000424040.

Рішенням ДПА України від 30.08.2010 року № 15721/61250115 скарги позивача залишено без розгляду, у зв'язку з порушення п.п. «г»п. 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.

Так, згідно до п.п. «г»п. 4 Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 р. № 1001, у скарзі має бути зазначено для юридичної особи - платника податку, що подається її представником, то до скарги долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення ДПА України, підпис представника позивача на вказаних скаргах не скріплений печаткою платника податку.

Згідно до п. 5 Положення, скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпункті "ґ" пункту 4, або оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпунктах "а" - "г" пункту 4 цього Положення, що не дає змоги розглянути скаргу по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги.

Підпунктом «ґ»пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, визначено, що орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, або залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України «Про звернення громадян», скаргу без розгляду та повертає автору.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПА України від 30.08.2011 року № 15721/6125-0115 про залишення скарги без розгляду.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл»- залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2012 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 23 серпня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.