Ухвала
від 25.09.2013 по справі 2а-13016/11/2670
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/56097/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Кіт О.С.

представника позивача : Гупало К.П., Трута Д.В.

відповідача: Шевченко М.А., Шила М.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 у справі №2а-13016/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Мін доходів -Центральний офіс з обслуговування великих платників, Міністерства міндоходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення за розглядом скарги

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі-ТОВ «АТ Каргілл», позивач) до Міжрегіонального головного управління Міндоходів -Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі-відповідач 1), до Міністерства міндоходів і зборів України (далі-відповідач 2) скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011 №0000484040 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 11509753,57грн. та рішення за розглядом скарги від 30.08.2011 №15721/6/25-0115.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів мотивовано неправомірністю формування податкового кредиту за господарськими операціями, реальність вчинення яких не підтверджена належними первинними документами.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «АТ Каргілл» 11.09.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.09.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 19 Конституції України, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, п.п 56.3, 56.6, 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 5, ст.ст. 11, ч.3 72, ч. 2 ст. 123, ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідачів у справі - Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на його правонаступника - Міжрегіональне головне управління Міндоходів -Центральний офіс з обслуговування великих платників, Державної податкової служби України на його правонаступника - Міністерство міндоходів і зборів України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №498/40-40/20010397 від 30.06.2011, складеного за результатом документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ «АТ Каргілл» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн» за період з 01.09.2010 по 30.11.2010, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 №0000484040 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 11509753,57грн.

Правовою підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн» щодо поставки насіння соняшника 2010 року врожаю українського походження, фуражного ячменю урожаю 2010 року, пшениці 4, 5, 6 класу врожаю 2010 року українського походження, з огляду на відсутність доказів реального виконання вказаних поставок.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В силу вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Суди попередніх інстанцій, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», дійшов обґрунтованого висновку, що надані первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій.

Так позивачем не надано достатніх первинних документів, зокрема карантинних сертифікатів та документів які б фіксували якість поставленого товару, які відповідно до умов укладених позивачем договорів поставки та вимог чинного законодавств мали складатися під час здійснення поставки товару, а також доказів на підтвердження фактичної передачі товару та подальшого його використання у господарській діяльності, а саме: довіреностей на отримання товару, звітів по прийнятим товарам, договорів складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна, вагових відомостей та звітів про рух зерна.

Враховуючи вищезазначене, слід погодитися з висновком судів попередніх інстанцій, щодо не підтвердження фактів реальної поставки товару ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн».

Правильним є також висновок судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог щодо рішення податкового органу від 30.08.2011 №15721/6/25-0115 про залишення скарги без розгляду, з огляду на те, що підпис на поданих скаргах не скріплений печаткою платника податку, що є необхідною умовою згідно п.п. «г» п.4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 №1001.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:


Т.М. Шипуліна

Судді:


Л.І. Бившева


А.М. Лосєв

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення25.09.2013
Оприлюднено08.10.2013
Номер документу33948290
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-13016/11/2670

Ухвала від 05.12.2011

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Келеберда В.І.

Ухвала від 13.09.2011

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Келеберда В.І.

Ухвала від 22.02.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Келеберда В.І.

Ухвала від 15.09.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Степашко О.І.

Ухвала від 25.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 23.08.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Хрімлі О.Г.

Ухвала від 23.08.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Хрімлі О.Г.

Постанова від 22.02.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Келеберда В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні