Рішення

від 10.08.2012 по справі 8/467

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/467 10.08.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Анекс тур"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Економіка"

Про захист ділової репутації та відшкодування 175 984,00 грн. шкоди

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Очеретяний В.Є. -представник за довіреністю б/н від 16.05.2012;

Від відповідача Остапко О.М. -представник за довіреністю від 27.06.12.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Анекс Тур" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво «Економіка»про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 175 984,00 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2011 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 8/467 (суддя Катрич В.С.) та призначено розгляд справи на 12.10.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 справу було передано в провадження судді Качан Н.І. у зв'язку з перебуванням судді Катрич В.С. у відпустці.

Ухвалою суду від 12.10.2011 справа прийнята до провадження судді Качан Н.І., судове засідання призначено на 10.11.2011.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 справу було передано в провадження судді Катрич В.С.

В судове засідання 10.11.2011 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, розгляд справи було відкладено на 25.11.2011.

У зв'язку зі звільненням судді Катрич В.С. справа № 8/467 була передана на повторний автоматичний розподіл.

За результатами автоматичного розподілу справу № 8/467 було передано судді Прокопенко Л.В. Ухвалою суду від 21.05.2012 розгляд справи призначено на 26.06.2012.

В судове засідання 26.06.2012 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду спору, яка була судом задоволена.

Ухвалою суду від 26.06.2012 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 25.07.2012.

13.07.2012 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує в повному обсязі з наступних підстав. Відповідач вважає, що викладену ним інформацію не можна вважати недостовірною, адже у статті від 17.05.2011 під назвою «Tez Tour Ukraine добилась банкротства компании «Анекс Тур Украина», розміщеної на порталі delo.ua йде мова про компанію ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур Україна», а не про ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур». Відповідач стверджує, що на даний час є два товариства ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур Україна»(код ЄДРПОУ 33586508) та ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур»(код ЄДРПОУ 34191244). Господарський суд Харківської області постановою від 10.05.2011 по справі № 5023/3370/11 визнав ТОВ «Туристична компанія «Анекс тур Україна» банкротом та відкрив ліквідаційну процедуру, що підтверджується публікацією в газеті «Голос України»№ 192 від 14.10.2011. Відповідач стверджує, що ним було розміщено статтю на порталі delo.ua, що є формою публікації новин, а не комерційним використанням знака. Стосовно вимог щодо відшкодування шкоди, відповідач зазначає, що позивачем не було надано жодних підтверджень щодо існування правовідносин між позивачем та турагентами за заявками, які були анульовані, таким чином позивачем не доведено причинний зв'язок між діями відповідача та виникненням у позивача збитками.

24.07.2012 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 11.07.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.07.2012 справу було передано в провадження судді Куркотовій Є.Б. у зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.07.2012 суддя Куркотова Є.Б. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 07.08.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2012 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В.

В судове засідання 07.08.2012 представники сторін з'явились, надали додаткові документи по справі. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.08.12.

В судове засідання 10.08.2012 представники сторін з'явились, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 10.08.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На порталі delo.ua 17.05.2011 о 9-32 годині було опубліковано статтю «Tez Tour Ukraine добилась банкротства компании «Анекс Тур Украина»під редакцією Ольги Сороколєтової, в якій мова йде про те, що 10 травня господарський суд Харківської області визнав «Туристичну компанію «Анекс Тур Україна»банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, в даній публікації було використано знак для товарів та послуг, виключне право на використання якого належить ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур». Вказаний знак для товарів та послуг було зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг від 25.10.2008 згідно свідоцтва № 99818.

Листом від 17.05.2011 вих. № 152/11 позивач звернувся до відповідача з вимогою спростувати неправдиву інформацію, викладену у статті «Tez Tour Ukraine добилась банкротства компании «Анекс Тур Украина»на порталі delo.ua 17.05.2011 в найкоротші строки, а саме до 18.05.2011. Відповідь на вказану претензію позивача відповідачем не надано, спростування інформації здійснено не було.

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що, на думку позивача, в даній публікації було незаконно використано знак тля товарів та послуг, виключне право на використання якого належить позивачу, наслідком зазначеної публікації стали численні відмови туристів та партнерів від співпраці. Таким чином, на думку позивача, дана стаття завдає шкоду його діловій репутації. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 175 984,00 грн. у вигляді упущеної вигоди в результаті анулювання турагентами заброньованих заявок.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського кодексу України неправомірним використанням ділової репутації суб'єкта господарювання визнаються: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу іншого виробника; порівняльна реклама.

Неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, комерційного найменування, торговельної марки, інших позначень, а також належних іншій особі рекламних матеріалів тощо, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх використання (ч. 2 ст. 33 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що у статті «Tez Tour Ukraine добилась банкротства компании «Анекс Тур Украина»під редакцією Ольги Сороколєтової, опублікованої на порталі delo.ua 17.05.2011 (далі -стаття) йдеться про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур Україна», що згідно наявної в матеріалах довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та оголошення, розміщеного в газеті «Голос України»№ 192 від 14.10.2011, відповідає дійсності.

Проте суд зазначає, що використання у статті знаку для товарів і послуг, який належить позивачу відповідно до Свідоцтва № 99818, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25.11.2008 (дата подачі заявки (пріоритет в Україні) - 14.06.2007), є неправомірним, в силу приписів ст. 33 ГК України, оскільки вказує не на ТОВ «Анекс Тур Україна», а на ТОВ «Анекс Тур»(позивача).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № 21721, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 16.08.07 авторська збірка графічних зображень «ANEX TOUR», призначене для використання в якості найменувань підприємств, та в якості торгових марок, знаків для товарів і послуг, логотипів і фірмових найменувань належить Гюндогду Мехмету (генеральному директору позивача). В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано суду докази надання позивачем та/або його генеральним директором дозволу на використання знаку «ANEX TOUR»відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 426 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті права, які можуть їй належати, і це право підлягає захисту в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.

Статтею 200 ЦК України передбачено, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності , яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 ЦК України.

Згідно з п. 13 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" у разі розміщення інформації в мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, особа, чиї права та законні інтереси порушені її поширенням, може подавати відповідні позовні вимоги до власника веб-сайту, на якому розміщена ця інформація.

Згідно ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що використання знаку «ANEX TOUR»у статті «Tez Tour Ukraine добилась банкротства компании «Анекс Тур Украина»на порталі delo.ua призвело до негативних наслідків для позивача, що проявились у приниженні ділової репутації, появі сумнівів у контрагентів та клієнтів позивача щодо його чесності та порядності.

Судом не приймаються заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно того, що викладена у статті інформація є правдивою та достовірною та є формою публікації новин, оскільки вказана інформація є правдивою відносно ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур Україна», проте не відносно позивача, знак для товарів і послуг якого було використано у статті, що призвело до введення в оману його клієнтів та контрагентів.

У відповідності із ст. 4. Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»№ 236/96-ВР від 07.06.1996 р. неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торгової марки (знаку для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарської діяльності, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення в господарській діяльності, що призвело або може призвести до змішування з діяльністю даного суб'єкта господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, за змістом наведених приписів чинного законодавства право на спростування має особа, про яку поширено недостовірну інформацію, навіть якщо таке поширення не завдало шкоди її діловій репутації.

Крім цього п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію»зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Згідно з ч.3 статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. З цього випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абз. 1 ч. 2 ст. 302 ЦК України.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідач незаконно використав знак для товарів і послуг, а вимога позивача про зобов'язання відповідача опублікувати статтю-спростування, в якій вказати про неправомірне використання знаку для товарів і послуг та авторської збірки графічних зображень «ANEX TOUR»підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів та послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва вважається порушенням його прав, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Відповідно до ст.. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з п. 2.ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 175 984,00 грн., розмір якої підтверджується висновком експертного економічного дослідження № 062/11-1005 від 14.06.2011 по визначенню розміру упущеної вигоди ТОВ «Туристична компанія «Анекс тур» за період з 17.05.2011 по 18.05.2011 включно, та актом щодо проведення службової перевірки ТОВ «Туристична компанія «Анекс тур» від 17.05.2011.

У пункті 1 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Позивач до збитків у розмірі 175 984,00 грн. відносить вартість заявок № 939400 від 16.05.2011 на суму 81 024,00 грн., № 939380 від 16.05.2011 на суму 78922,00 грн., № 940307 від 17.05.2011 на суму 15 968,00 грн., які після опублікування статті 17.05.2011 були анульовані тур агентами з посиланням на інформацію на порталі delo.ua (на підтвердження викладеного позивачем надано виставлені рахунки-фактури та листи про ануляцію заявок).

Відповідно до інформації з офіційного сайту національного сайту доменних імен http;//imena.ua/ домен delo.ua належить відповідачу.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

На підставі встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 1 759 842,00 грн. законними та обґрунтованими, оскільки в даному разі наявні всі складові частини правопорушення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Економіка»(02140, м. Київ, просп. Бажана, 36, офіс 245, ідентифікаційний код 33343853) опублікувати статтю-спростування, в якій вказати про неправомірне використання знаку для товарів і послуг та авторської збірки графічних зображень «ANEX TOUR». Спростування має бути опубліковане (розміщене) тим самим шрифтом., що і текст оскаржуваної публікації, без будь-яких коментарів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Економіка»(02140, м. Київ, просп. Бажана, 36, офіс 245, ідентифікаційний код 33343853) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур»(02121 м. Київ, Харківське шосе, 201-203 (літера 2А) група приміщень № 53, офіс № 1; ідентифікаційний код 34191244) 175 984 (сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. збитків, 1 844 (одну тисячу вісімсот сорок чотири) грн. 84 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В.Прокопенко

Дата складення повного рішення 16.08.2012