Рішення

від 21.08.2012 по справі 22/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

21.08.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«21 »серпня 2012 року Справа № 5028/22/1/2012

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова група"

104176, м. Київ, вул. Електриків, 26

(поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, оф. 2)

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТП Логістик Груп"

14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63

ТРЕТЯ ОСОБА на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Партнер -Лідер»,

14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63

Про стягнення 203642,57 грн.

Суддя Селівон А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Федоров Д.В. -представник, дов. № 8 від 04.03.11 р.

Від Відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислова група» м. Київ подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТП Логістик Груп" м.Чернігів про стягнення 203425,21 грн. боргу та 217,36 грн. процентів річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про переведення боргу № А12-2002/11 від 20.02.12 р, що виникло на підставі договору поставки № 49М-11 від 21.06.11 р, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП Партнер -Лідер»м.Чернігів.

Ухвалою суду від 09.07.12 р. за клопотанням позивача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Партнер -Лідер», м. Чернігів.

В судовому засіданні 24.07.12 р., до початку розгляду справи по суті, представником позивача на підставі ст. 22 ГПК України подана заява від 24.07.12 р. про зміну (уточнення) підстав позову, згідно з якою позивач змінив період обчислення прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказана заява, після отримання доказів надсилання її на адресу відповідача та третьої особи, судом прийнята та спір вирішений з її урахуванням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Третьою особою будь-яких пояснень щодо суті заявлених позовних вимог суду не надано.

Заяв та клопотань від відповідача та третьої особи до суду не надходило.

Уповноважені представники відповідача та третьої особи в засідання господарського суду 24.07.12р., 09.08.12 р. та 21.08.12 р. не з'явилися.

Копії ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.07.12 р. відповідачем та третьою особою отримані, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 02425500 та № 02425497, які наявні в матеріалах справи.

Копії ухвал господарського суду від 24.07.12 р. та 09.08.12 р., що направлялись відповідачу та третій особі на вказані в позовній заяві адреси та які співпадають з адресами, зазначеними у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.08.12 р., а саме: 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, повернуті до суду неврученими адресатам з відміткою оператора відділення поштового зв'язку -«за закінченням терміну зберігання»та «за зазначеною адресою не значиться».

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, а також п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Тобто, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідачем та третьою не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача та третьої особи не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, виключно за наявними у справі матеріалами.

Подане представником позивача письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислова група" (Постачальник за договором, Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТП Партнер - Лідер" (Покупець за договором, Третя особа у справі) укладений договір поставки № 49М-11 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти Покупцю товари продовольчої групи (далі -Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, приймати і оплачувати Товар.

За умовами п.п. 1.3, 2.1, 2.3 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями на умовах DDR (склад покупця за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63), протягом трьох календарних днів з моменту отримання замовлення Покупця. Датою поставки вважається момент підписання Сторонами накладної, яка засвідчує передачу окремої партії Товару Постачальником, що передається Постачальником Покупцеві при передачі Товару та підтверджує ціну кожної конкретної партії (п.п.2.7, 4.1 Договору).

Право власності Покупця на Товар, відповідно до п. 2.8 Договору, виникає у момент підписання Сторонами накладної, яка засвідчує передачу окремої партії Товару Постачальником. Пунктами 2.10, 2.10.1 Договору зазначено, що після прийняття Товару особою Покупця, претензії до кількості Товару не розглядаються. Претензії щодо поставки товару за якістю приймаються протягом 14 календарних днів і оформлюються окремим актом, який скріплюється підписами уповноважених представників Сторін.

Відповідно до розділу 8 Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов вищевказаного Договору Позивачем у період з 05.07.11 р. по 08.12.11 р. було передано Покупцю -ТОВ «ТП Партнер -Лідер»борошно пшеничне в/с фасоване у 2, 5, 10 та 50-ти кг мішки на загальну суму 895512,61 грн., що підтверджується: видатковими накладними:

- №РН-0000476 від 05.07.11р. на суму 101004,60 грн.;

- №РН-0000541 від 13.07.11р. на суму 103428,60 грн.;

- №РН-0000584 від 20.07.11р. на суму 91824,00 грн.;

- №РН-0000658 від 05.08.11р. на суму 98200,20 грн.;

- №РН-0000813 від 22.09.11р. на суму 91144,20 грн.;

- №РН-0000879 від 04.10.11р. на суму 103017,00 грн.;

- №РН-0001025 від 24.10.11р. на суму 101843,00 грн.;

- №РН-0001288 від 02.12.11р. на суму 104370,00 грн.;

- №РН-0001321 від 08.12.11р. на суму 100681,01 грн.;

а також товарно -транспортними накладними:

- № РН - 0000476 від 05.07.11 р.,

- № РН -000541 від 13.07.11 р.;

- № РН-000584 від 20.07.11 р.;

- № РН-000658 від 05.08.11 р.;

- ;№ РН - 000813 від 22.09.11 р.;

- № РН-000879 від 04.10.11 р.;

-№ РН -001025 від 24.10.11 р.;

- № РН-001288 від 02.12.11 р.;

- № РН -001321 від 08.12.11 р.

Отримання товару ТОВ «ТП Партнер -Лідер»підтверджується підписами уповноваженого представника останнього на вищевказаних накладних та довіреностями на отримання ТМЦ № 96 від 22.09.11 р., № 99 від 04.10.11 р., № 106 від 24.10.11 р., № 118 від 02.12.11 р., копії яких надані представником позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконані зобов'язання по передачі товару ТОВ «ТП Партнер - Лідер»на підставі укладеного між ними Договору, факт поставки товару позивачем по Договору належним чином підтверджено матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.п. 3.1.1 Договору Покупець зобов'язується проводити розрахунки за поставлений йому Постачальником Товар у відповідності з п.4.2 Договору, яким передбачена оплата ціни кожної партії Товару не пізніше 25 календарних днів з моменту підписання сторонами накладної про передачу даної партії Товару. Оплата здійснюється в гривнях в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний в Договорі (п.п.4.3, 4.4 Договору).

ТОВ «ТП Партнер -Лідер»за отриманий товар розрахунок здійснило частково на суму 692087,40 грн., що підтверджується копіями виписок з реєстру електронних платіжних документів обслуговуючих банків позивача, які знаходяться в матеріалах справи. Доказів пред'явлення претензій щодо якості та кількості Товару від сторін суду не надходило.

Внаслідок неповного розрахунку третьою особою перед позивачем утворився борг в сумі 203425,21 грн.

За результатами перемов щодо застосування позасудового врегулювання заборгованості між позивачем -ТОВ «Агропромислова група»(Кредитор), ТОВ "ТП "Партнер - Лідер" (Первісний боржник) та ТОВ "Логістик Груп" (Новий боржник) укладено тристоронній договір про переведення боргу № А12-2002/11 від 20.02.12 р., за умовами якого Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) в сумі 203425,21 грн., який виник на підставі п.4.2 договору № 49М-11 від 21.06.11 р., а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання в строк по 31 травня 2012 р. (п.4.2 договору про переведення боргу від 20.02.12 р.).

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Відповідно до п. 3 договору про переведення боргу Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Договорі поставки № 49М-11, і підписуючи зі своєї сторони цей договір переведення боргу дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених зазначеним договором переведення боргу.

Згідно п. 7 договору про переведення боргу, Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 203425,21 грн. у встановлений строк, всупереч ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав.

Станом на момент звернення позивача до господарського суду сума боргу становить 203425,21 грн. При цьому відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про проведення ним оплати.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору про переведення боргу № А121-2002/11 від 20.02.12 р. суду не надано.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором про переведення боргу № А12-2002/11 від 20.02.12 р. у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача за вказаним договором переведення боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 217,36 грн. за період з 01.06.12 р. по 13.06.12 р. відповідно до наданого розрахунку з дня, наступного за граничною датою виконання грошового зобов'язання зі сплати переведеного боргу до дати складання позовної заяви включно, тобто 13 календарних днів.

Оскільки розмір 3%, заявлених позивачем до стягнення відповідає вимогам зазначених норм Закону, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 217,36 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 631, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.22,27,33,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТП Логістик Груп»" (14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, код ЄДРПОУ 37418670, р/р 26009500043771 у ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова група" (04173, м. Київ, вул. Електриків, 26, (поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, оф. 2) код ЄДРПОУ 32251264, р/р 26008300063622 в ПАТ «Банк Форум»м. Київ, МФО 322948) 203425,21 коп. боргу, 217,36 грн. процентів річних, 4072,85 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 27 серпня 2012 року.

Суддя А.М.Селівон