Постанова

від 27.08.2012 по справі 18/179/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р. Справа № 18/179/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В. , суддя Бабакова Л.М. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Колесніковій С.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Агрокон" (вх. №2002П/3-11 від 14.06.12) на рішення господарського суду Полтавської області від 26.04.12 у справі № 18/179/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокришка", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон", м. Пирятин

про стягнення 219 530,95 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 р. позивач - ТОВ "Єврокришка", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача -ТОВ "Агрокон", на свою користь 219 530,95 грн., з яких: 204 813, 28 грн. - основного боргу за договором поставки №110053 від 27.05.2011р., 11 865,63 грн. - пені, 555,47 грн. - інфляційних втрат та 2 296,57 грн. - 3% річних.

29.03.2012р. позивач подав заяву (вх. № 4471д) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на його користь 164 813,28 грн. -основного боргу за договором поставки №110053 від 27.05.11р., 11 865,63 грн. -пені, 2 296, 57 грн. -3% річних, 555, 47 грн. -інфляційних втрат.

24.04.2012 р. позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. №5649д), в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 164 813,28 грн. -основного боргу за договором поставки №110053 від 27.05.2011р., 20 440,61 грн. -пені, 4 332,45 грн. -3% річних, 2 084,06 грн. -інфляційних втрат.

Крім того, просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року у справі № 18/179/12 (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агрокон" на користь ТОВ "Єврокришка" 164 813,28 грн. основного боргу, 20440,61 грн. пені, 1 938,14 грн. інфляційних втрат, 4 332,45 грн. - 3% річних, 3830,49 грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року у справі № 18/179/12 скасувати в частині стягнення штрафних санкцій. В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи. До того ж, заявник зазначає, що господарським судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що строк виконання зобов'язання не встановлений договором, в зв'язку з чим не відбулося прострочення відповідача, строк прострочення по накладні №ЄК-00382/А від 18.08.2011р. починається обраховуватися з 14.10.2011р. з дня отримання претензії, а також при обрахуванні позивачем штрафних санкцій не враховано вимоги ч.6 ст. 232 ГК України. (строк перевищує шість місяців).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (від 10.07.2012р. вх.№5597) вважає рішення господарського суду Полтавської області від 26 квітня 2012 року у справі № 18/179/12 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін. Скаргу вважає такою, що не підлягає задоволенню. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що твердження відповідача про те, що в специфікаціях не визначено термін оплати отриманого товару, тому за відсутності вимоги про його оплату, у позивача не виникло право на звернення до суду з позовом та нарахування штрафних санкцій не відповідає дійсності. Як не відповідає дійсності і те, що позивачем порушено встановлений законодавством шестимісячний термін нарахування пені.

Представник відповідача, надав витребувані ухвалою суду від 01.08.2012р. контррозрахунок пені, інфляційних та 3% річних з урахуванням строку оплати, передбаченого специфікаціями (як невід'ємних частин договору).

У судове засідання 20.08.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний підпис представника на бланку суду про оголошення у судовому засіданні 15.08.2012р. про відкладення розгляду справи на 20.08.2012 р.

Представник ТОВ "Єврокришка" у судове засідання 20.08.2012 р., як і у попередні судові засідання суду апеляційної інстанції, не з'явився, про час та місце проведення усіх судових засідань позивач був повідомлений належним чином, у відповідності до вимог чинного законодавства, доказом чого є відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на апеляційну скаргу та телефонограма, наявні в матеріалах справи.

Враховуючи те, що: в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення усіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами у справі та без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях до скарги та відзиві на скаргу доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, встановлено місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження, 27 травня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврокришка" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (покупець) був укладений договір поставки №110053 (далі договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю кришки металеві з різьбовими виступами діаметром 43, 53, 63, 66, 82 мм однокольорову або літографовану з логотипом замовника (стерилізація/пастеризація) власного виробництва, а покупець зобов'язався вчасно приймати та сплачувати товар (п.1.1.).

Асортимент, ціна, кількість і термін постачання партії товару встановлюється в специфікаціях, які затверджуються сторонами та є невід'ємними частинами цього договору (п.1.2.).

При зміні гривневого еквіваленту вартості імпортної сировини більш, ніж на 5% у ту чи іншу сторону, ціна товару змінюється постачальником пропорційно до вищезазначеної зміни вартості імпортної сировини з попереднім погодженням нової ціни з покупцем (п.1.3.).

У відповідності до п.3.4. договору датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній.

У п.2.1. договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата здійснюється покупцем на підставі рахунку, що виставляється постачальником на кожну партію товару згідно специфікації.

Товар постачається покупцю партіями за умовами отримання замовлення покупця (п. 3.1.). Вивезення товару покупцем здійснюється на умовах само вивозу зі складу постачальника за власний рахунок. Датою відвантаження товару вважається дата, вказана у видатковій накладній (п. 3.4.).

Відповідно до п. 3.6. договору підставою для видачі товару зі складу представнику покупця є відповідним чином оформлена довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, що надається покупцем.

Згідно з п. 5.1. договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2012 року, зобов'язання, які виникли до дати закінчення терміну договору діють до повного їх виконання.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду договорів, а також умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Згідно з пунктами 1.2, 2.1. договору, його невід'ємною частиною є специфікації, якими встановлюється асортимент, ціна, кількість, термін постачання партії товару та його оплата, такі специфікації затверджуються сторонами правочину.

Позивачем до матеріалів справи надані підписані уповноваженими представниками сторін відповідні специфікації №1 і №2, які скріплені печатками товариств, та є належним доказом погодження сторонами зазначених у п.п. 1.2, 2.1. договору істотних умов, у тому числі -щодо оплати отриманого товару за договором, що є підставою вважати, що договір укладений в належній формі.

Відповідно до специфікації № 1 від 25.06.2011р. до договору, відвантаження товару здійснюється на умовах ЕХW м. Київ, умови оплати: 50% передоплата на день замовлення товару, 50 % оплата -30 днів від дати відвантаження товару. Загальна сума товару за специфікацією складає 474 012,00 грн. Дата відвантаження товару -25.06.2011р.

За специфікацією № 2 від 14.06.2011р. до договору, відвантаження товару та умови оплати аналогічні. Загальна сума товару за специфікацією складає 57 057,00 грн., а дата відвантаження товару - починаючи з 22.06.2011р.

На виконання умов договору позивач здійснив поставки товару відповідачеві протягом червня 2011р. -серпня 2011р. на загальну суму 1 190 931, 28 грн., з боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою, доказом чого є відповідні: видаткові накладні, довіреності, рахунки та податкові накладні, наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с.13-28).

Так, за видатковою накладною №ЄК-00242/А від 25.06.2011р. відповідачеві були передані : кришка 82 RTS червона у кількості 324.1000 тис. шт., кришка 82 RTS Царів Хутір у кількості 100.8000 тис. шт., кришка 82 RTS зелена у кількості 406.7000 тис. шт. та на загальну суму 474 012,00 грн.

Позивачем був виставлений рахунок-фактура №ЄК-0000268 від 25.06.2011р на оплату отриманого товару на суму 474 012,00 грн. з переліком товару визначеному в накладній №ЄК-00242/А від 25.06.2011р.

На отримання цього товару відповідачем була виписана довіреність №262 від 25.06.2011р. (з посиланням на договір поставки від 27 травня 2011р. №110053), за якою його представник Плескацевич Л.О. отримала товар. Оплата відповідачем була здійснена згідно з платіжними дорученнями: №15 від 25.06.2011р. -270 750,00 грн., №12 від 17.08.2011р. -203 262,00 грн. відповідно з призначенням платежу за кришки згідно договору поставки від 27 травня 2011р. №110053 та за кришки згідно рахунку № 268 від 25.06.2011р.

За видатковою накладною №ЄК-00279/А від 14.07.2011р. відповідачеві були передані : кришка 82 RTS зелена у кількості 238.7000 тис. шт. та кришка 82 RTS червона у кількості 107.1000 тис. шт. на загальну суму 197 106,00 грн.

Позивачем був виставлений рахунок-фактура №ЄК-0000307 від 13.07.2011р на оплату товару: кришка 82 RTS зелена у кількості 238.7000 тис. шт. та кришка 82 RTS червона у кількості 107.1000 тис. шт. на загальну суму 197 106,00 грн.

На отримання цього товару відповідачем була виписана довіреність №276 (з посиланням на рахунок-фактуру від 13 липня 2011р. № 307 на товар за переліком та кількістю, що визначена в накладній №ЄК-00279/А.), за якою його представник Плескацевич Л.О. отримала товар. Оплата відповідачем була здійснена згідно з платіжним дорученням №27 від 13.07.2011р. на суму 197 106,00 грн., з призначенням платежу оплата за кришки згідно рахунку від 13 липня 2011р. №307.

За видатковою накладною №ЄК-00304/А від 26.07.2011р. відповідачеві були передані : кришка 82 RTS зелена у кількості 499.8000 тис. шт. та кришка 82 RTS червона у кількості 199.5000 тис. шт. на загальну суму 381 118,78 грн.

Позивачем був виставлений рахунок-фактура №ЄК-0000304 від 12.07.2011р на оплату отриманого товару: кришка 82 RTS зелена у кількості 500.0000 тис. шт. та кришка 82 RTS червона у кількості 200.0000 тис. шт., кришка 82 RTS Маринадо 250.0000 тис. шт.

На отримання цього товару відповідачем була виписана довіреність №291 від 26.07.2011р. (з посиланням на договір поставки від 27 травня 2011р. №110053) на товар за переліком та кількістю: кришка 82 зелена у кількості 500.0000 тис. шт. та кришка 82 червона у кількості 200.0000 тис. шт.), за якою його представник Плескацевич Л.О. отримала товар.

Часткова оплата відповідачем була здійснена згідно з платіжними дорученнями: №39 на суму 225 000,00 грн. , з призначенням платежу за кришки зелені та червоні згідно рахунку №304 від 12 липня 2011р.,

№143 від 29.09.2011р. -30 000,00 грн., №257 від 07.11.2011р. -20 000,00 грн., №291 від 16.11.2011р. -10 000,00 грн., №341 від 25.11.2011р. -10 000,00 грн., №413 від 08.12.2011р. -10 000,00 грн., №425 від 09.12.2011р. -10 000,00 грн., з призначенням платежу часткова оплата за кришки згідно рахунку №268 від 25.06. 2011р.

За видатковою накладною №ЄК-00382/А від 18.08.2011р. відповідачеві були передані : кришка 82 RTS Маринадо у кількості 249.9000 тис. шт. на загальну суму 138 694,50 грн.

На отримання цього товару відповідачем була виписана довіреність №307 від 18.08.2011р. (з посиланням на рахунок-фактуру №268 від 25 червня 2011р.), за якою його представник Плескацевич Л.О. отримала товар, проте відповідач не сплатив його вартість. Позивачем до матеріалів справи наданий рахунок-фактура №ЄК-0000414 від 17.08.2011р на оплату отриманого товару: кришка 82 RTS Маринадо 249.9000 тис. шт. без доказів отримання його відповідачем та отримання якого ( рахунку ) відповідачем заперечується. Втім, як вбачається з матеріалів справи позивачем вже був виставлений рахунок-фактура №ЄК-0000304 від 12.07.2011р на оплату товару: кришка 82 RTS Маринадо 250.0000 тис. шт. разом з іншими кришками, які відповідач частково оплатив. При цьому даний товар не був вказаний у вищевказаних специфікаціях.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, вартість отриманого товару сплатив частково -у розмірі 986118,00 грн., що підтверджується вище переліченими платіжними дорученнями та банківськими виписками наявними в матеріалах справи, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.01.2012р. склала 204813,28 грн. Дана заборгованість відповідачем погашена не була, що і стало підставою для звернення ТОВ "Єврокришка" до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.

Позивач до відповідача звертався з претензіями, отримання одної з них, за допомогою факсимільного зв'язку, 14.10.2011р. відповідач не заперечує, проте, відповіді на них не надав, борг у повному обсязі перед позивачем не погасив.

Під час розгляду позовної заяви у суді першої інстанції відповідач сплатив позивачу 40 000,00 грн., доказом чого є банківська виписка від 07.02.2012р. (т.1 а.с. 59), у зв'язку з чим (як зазначено вище) позивач зменшив розмір позовних вимог. Проте, зважаючи на те, що відповідачем залишок заборгованості не погашено, позивач збільшив розмір позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, тому заборгованість відповідача перед позивачем склала 164 813,28 грн. - основний борг, 20 440,61 грн. -пені, 4 332,45 грн. -3% річних, 2 084,06 грн. -інфляційних втрат.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вірно встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передавши відповідачу у власність товар, проте відповідач розрахунки за отриманий товар повністю не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 164 813,28 грн.

Як свідчать матеріали справи, вказана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена належними доказами, будь-яких доказів оплати цієї суми відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції надано не було. Відповідачем не заперечується, що ця заборгованість виникла саме за умовами договору поставки №110053 від 27.05.2011р., крім отримання товару за останньою видатковою накладною №ЄК-00382/А від 18.08.2011р., оскільки товар - кришка 82 RTS Маринадо, не передбачений специфікаціями №1 та №2. Водночас відповідач підтвердив, що інших правовідносин під час цих поставок між сторонами не існувало.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Покупець, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Продавець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо інше не встановлено укладеним договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. На вказану практику звернув свою увагу Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012.

За приписами норм ст.ст. 526, 671 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар в асортименті, визначеному відповідно до умов, погоджених сторонами у цьому договорі та додатках до нього (у даному випадку - специфікаціях, як вірно встановлено судом першої інстанції).

Правові наслідки порушення вказаних вимог визначені нормами ст. 672 цього ж кодексу, якими передбачено наступне.

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар.

При цьому, відповідно до норм ч.ч. 4, 5 цієї статті товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Аналогічні положення наведені в нормах ст.ст. 669, 670 вказаного Кодексу стосовно кількості товару, що передається за договором купівлі-продажу. Так, якщо покупець прийняв більшу кількість товару , ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Агрокон" по факту отримання у вказаний вище період від ТОВ "Єврокришка" поставленого товару за укладеним між ними договором, жодних претензій щодо кількості, асортименту, інше, заявлено не було, а право повернути товар ним не використано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, не погасивши заборгованість перед своїм контрагентом - ТОВ "Єврокришка", у встановлений строк у розмірі 164 813,28 грн., був правомірно визнаний місцевим господарським судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №110053 від 27.05.2011р.,а позовні вимоги в частині стягнення 164 813,28 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Разом з цим ТОВ "Агрокон", не заперечуючи проти фактичного отримання ним товару від позивача, не погоджується в поданій апеляційній скарзі з нарахованими штрафними санкціями, посилаючись на п. 1.2 договору, в якому вказується, що в специфікаціях встановлюється асортимент, ціна, кількість і термін постачання товару, а термін оплати в специфікаціях не визначається, тому, враховуючи відсутність вимоги позивача про оплату товару, позивач не мав права звертатись до суду з позовними вимогами та нараховувати штрафні санкції, а розрахунок суми боргу та штрафних санкцій не відповідає дійсності оскільки відповідач постійно частково здійснював оплати за поставлений товар.

Колегія суддів не погоджується частково з такими запереченнями скаржника, оскільки вони викладені без врахування всіх норм законодавства та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, зважаючи на наступне.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказує на виконання ним зобов'язань щодо оплати за отриманий товар відповідно до платіжного доручення від 25.06.2011р. на суму 270 750,00 грн. та від 13.07.2011р. на суму 197 106,00 грн., які позивачем не враховано у позовній заяві.

Як підтверджується матеріалами справи, вказані оплати були дійсно проведені відповідачем в межах дії даного договору та враховані позивачем, однак були спрямовані на оплату товару отриманого 25 червня 2011 року на суму 474 012,00 грн. та оплату товару отриманого 14 липня 2011 року на суму 197 106, 00 грн. Інші платежі, разом з вказаними, також проведені відповідачем в межах дії даного договору і як встановлено вище, були спрямовані на оплату товару за призначенням платежу в платіжних дорученнях по кожній з накладних на отримання товару та вірно відображені позивачем в розрахунку суми боргу та штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами договору щодо термінів оплати товару, встановлено, що кінцевий термін оплати товару має бути визначений у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

У специфікаціях до договору, які містяться в додатках до позовної заяви, такий строк визначений 30 денним терміном від дати відвантаження товару, тобто - від дати, вказаної у видатковій накладній.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням приписів вищеназваних статей та досліджених матеріалів справи та розрахунку позивача суми боргу та штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати товару за договором поставки №110053 від 27.05.2011р., тому вважає, що місцевим господарським судом також вірно та обґрунтовано задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 332,45 грн. -3% річних та 1 938,14 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник коштів сплачує на користь їхнього одержувача за прострочення платежу, пеню в розмірі встановленому угодою сторін. Пунктом 3 Закону передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони згідно до статті 627 Цивільного кодексу України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 6.1. договору було передбачено, у разі порушення строків оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ на день поставки від вартості поставленої партії товару за кожний день прострочення.

Таким чином, сторони, уклавши вказаний договір, визначили, у тому числі, відповідальність за порушення договірних зобов'язань - у вигляді стягнення пені у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

На підставі аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору, колегія суддів апеляційного суду частково не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 20 440,61 грн., оскільки всупереч ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивачем нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, яке припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане ( за видатковою накладною №ЄК-00304/А від 26.07.2011р.) здійснено, починаючи з 26.08.2011 року по 20.04.2012 року (і прийнято місцевим господарським судом), що значно перевищує встановлений законодавством строк у шість місяців.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що період, за який має бути правильно нарахована пеня за вказаною накладною - з 26.08.2011р. по 26.02.1012р.. Кількість днів прострочення виконання зобов'язання в сумі 26118,78грн. з 09.02.2012р. по 26.02.2012р. становить 17 днів (а не 70, як вважає позивач -до 26.04.2012р.) та складає 188,04 грн. (а не 776,41 грн., як обраховує позивач). Отже загальна сума пені яка підлягає стягненню 19 852,24 грн. (20440,61- 588,37 (різниця 776,41-188,04)).

У відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що оцінка доказів судом здійснюється при повному, об'єктивному та всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції, що нарахована пеня за прострочення виконання зобов'язання в сумі 20 440,61 грн. є частково необґрунтованою, оскільки суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та не відповідає обставинам справи, що відповідно до вимог п. З. ч. І ст.104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни оскаржуваного рішення в цій частині, стягнувши з відповідача на користь позивача 19852,24 грн. пені, в іншій частині оскаржуване рішення має бути залишене без змін, як таке, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та фактичних обставин у справі.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволених позовних вимог, здійснивши їх перерозподіл.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.4 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 26.04.2012р. у справі № 18/179/12 в частині стягнення пені змінити, виклавши в цій частині позовних вимог п.2 в наступні редакції :

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (вул. Червоноармійська, 163, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, код ЄДРПОУ 32750228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокришка" (вул. Кіквідзе, 18 - А, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 30401880) 19852,24 грн. пені, 3818,72 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокришка" (вул. Кіквідзе, 18 - А, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 30401880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (вул. Червоноармійська, 163, м. Пирятин, Полтавська область, 37000, код ЄДРПОУ 32750228) 5,89 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 26.04.2012р. у справі № 18/179/12 залишити без змін.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 23 серпня 2012 р.

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Шевель О. В.