Постанова

від 16.08.2012 по справі 2а-5830/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2012 року 14:04 № 2а-5830/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Юзини О.В. та представників сторін:

від позивача: Поліщук І.А.,

від відповідача: Перепелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Відар» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000702022 від 06 квітня 2012 року, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок»(далі -позивач, ТОВ «Агенція «Паланок») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2012 року № 000702022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 травня 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2012 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Відар».

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки ТОВ «Агенція «Паланок»дотримано всіх вимог податкового законодавства. Як зазначав позивач, податковий кредит було сформовано ним на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Компанія «Відар», яке на час проведення господарських операцій було зареєстроване платником ПДВ; здійснені господарські операції підтверджуються первинними документами, що дає право на формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Твердження відповідача про те, що правочин, укладений між ТОВ «Компанія «Відар»та ТОВ «Агенція «Паланок», не спричиняє реального настання юридичних наслідків позивач вважає такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях органів ДПС та документально не підтверджуються.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 94 839,00 грн. за наслідками господарських операцій з ТОВ «Компанія «Відар», оскільки вказане підприємство та його посадові особи не знаходяться за податковою адресою, у зв'язку з чим неможливо провести перевірку зустрічну звірку з його контрагентами.

Крім того, відповідач звертав увагу суду на те, що постачальник ТОВ «Компанія «Відар»- ТОВ «Агрометал»- зареєстроване на підставних осіб, а саме підприємство має ознаки фіктивності.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що правочин, укладений між ТОВ «Агенція «Паланок»та ТОВ «Компанія «Відар», не спричинив реального настання правових наслідків, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту.

З огляду на це, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, письмових заперечень не подала, хоча була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ТОВ «Агенція «Паланок» (код ЄДРПОУ 32983426) зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.05.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 10711200000001882 (а.с. 25), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі м. Києва.

У період з 29.02.2012 р. по 05.03.2012 р. ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Агенція «Паланок»(код ЄДРПОУ 32983426) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 35/23-611/32983426 від 13.03.2012 року (далі по тексту -Акт перевірки, Акт).

06 квітня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення:

- № 0000702022 , яким позивачу за порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 118 549,00 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 94 839,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23 710,00 грн.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у розмірі 93 488,67 грн. за наслідками операцій з контрагентом -ТОВ «Компанія «Відар», посадові особи якого відсутні за податковою адресою. Від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано акт від 14.12.2011 року № 1492/3-23-40-31353351 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Відар»щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Агрометал». Останнє зареєстроване на осіб, що не мають відношення до його господарської діяльності, основні засоби на ньому відсутні, підписи від імені директора в податковій звітності ймовірно виконано не ним, а іншими особами, що встановлено висновком експертного дослідження.

Викладене свідчить про відсутність у ТОВ «Компанія «Відар»реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «Агенція «Паланок», що вказує на укладення угод без мети настання реальних наслідків.

За таких обставин податковий орган дійшов висновку, що усі операції купівлі-продажу позивача з ТОВ «Компанія «Відар»є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ТОВ «Агенція «Паланок»:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у вересні 2011 року на суму 94 839,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи позивача доведеними, а податкове повідомлення-рішення -протиправним, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 12 вересня 2011 року між ТОВ «Агенція «Паланок» (Замовник) та ТОВ «Компанія «Відар»(Виконавець) було укладено Договір № 120911/В , відповідно до якого Замовник замовляє, приймає та сплачує, а Виконавець надає послуги, вказані в п.3.1 Договору та роботи, вказані в п.3.2 Договору та у відповідному Додатку, укладеному сторонами на виконання такої роботи або послуги.

Згідно з п.3.1 Договору № 120911/В Виконавець зобов'язаний самостійно надати наступні послуги: розробка ідей для імені та/або для основного рекламного образу (символу) Бренда; розробка ідей для оригінал-макетів; розробка ідей для рекламних роликів; інші послуги, узгоджені в Додатках.

Згідно з пп.3.2.1 Договору №120911/В Виконавець має право залучати третіх осіб до виконання таких послуг: організація розміщення реклами у засобах масової інформації та/або на інших рекламоносіях; розробка та/або коректування маркетингової та/або рекламної стратегій Замовника; надання послуг маркетингових досліджень; послуги щодо організації та проведення конференцій; інші послуги, узгоджені в додатках.

Відповідно до пп.3.2.2 Договору №120911/В Виконавець має право залучати третіх осіб до виконання таких послуг: організація виробництва друкованої рекламної продукції, що містить рекламу; організація виробництва рекламних роликів; інші роботи/послуги, узгоджені в додатках.

Сторонами підписано ряд додатків до Договору № 120911/В, а саме:

1. Додаток 1 від 12.09.2011 року , згідно з пп.2.1 якого визначено роботи, що надаються Виконавцем Замовнику: Оренда й обслуговування рекламного виставкового стенду на Національному з'їзді гастроентерологів 22-24.09.2011 р. Для виконання робіт Виконавець має право залучати Третіх осіб. Загальна ціна Робіт за цим Договором складає 174 784,00 грн., у тому числі ПДВ -29 130,67 грн.

2. Додаток № 2 від 12.09.2011 року , згідно з пп.2.1 якого визначено роботи, що надаються Виконавцем Замовнику: Оренда й обслуговування рекламного виставкового стенду на Національному з'їзді акушерів-гінекологів у м. Одеса 21-22-23-24.09.2011 року. Для виконання робіт Виконавець має право залучати Третіх осіб. Загальна ціна Робіт за цим Договором складає 148 810,00 грн., у тому числі ПДВ -24 801,67 грн.

3. Додаток № 3 від 12.09.2011 року , згідно з пп. 2.1 якого визначено роботи, що надаються Виконавцем Замовнику: Оренда й обслуговування рекламного виставкового стенду»на Національному Конгресі кардіологів 21-22-23.09.2011 року. Для виконання робіт Виконавець має право залучати Третіх осіб. Загальна ціна Робіт за цим Договором складає 125 608,00 грн., у тому числі ПДВ -20 934,67 грн.

На виконання умов договору № 120911/В ТОВ «Компанія «Відар»надало позивачу обумовлені договором послуги на загальну суму 449 202,00 грн., в тому числі ПДВ -74 867,01 грн., про що свідчать відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 26 вересня 2011 року на загальну суму 148 810,00 грн., в тому числі ПДВ -24 801,67 грн., від 26 вересня 2011року на загальну суму 125 608,00 грн., в тому числі ПДВ -20 934,67 грн., від 26 вересня 2011 року на загальну суму 174 784,00 грн., в тому числі ПДВ -29 130,67 грн.

Також, сторонами укладено договір № 200911/В від 20 вересня 2011 року (далі -Договір № 200911/В ), за умовами якого ТОВ «Агенція «Паланок» (Замовник) замовляє, приймає та сплачує, а ТОВ «Компанія «Відар»(Виконавець) надає послуги, вказані в п.1.3 Договору та роботи, вказані в п.1.3 Договору.

Згідно з п.1.3 Договору № 200911/В сторони прийшли до згоди, що предметом Договору є розробка, виробництво та обслуговування виставкового стенда на ІІІ-му Національному з'їзді алергологів у м. Одеса 27-28-29-30.09.2011. Відповідно до п.1.2 Договору № 200911/В для виконання (надання) робіт або послуг, вказаних у п.1.3 цього Договору, Виконавець має право залучати (покласти виконання на) Третіх осіб . Ціна договору відповідно до п.4.1 складає 11 730,00 грн., в тому числі ПДВ -18 621,67 грн.

Згідно з п.4.2 Договору № 200911/В Замовник зобов'язується здійснювати оплату ціни за роботи та послуги на підставі рахунків Виконавця в національній грошовій валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця не пізніше, ніж через 3 банківських дні з моменту виставлення Виконавцем рахунка.

На виконання умов договору № 200911/В ТОВ «Компанія «Відар»надало позивачу обумовлені договором послуги на загальну суму 111 730,00 грн., в тому числі ПДВ -18 621,67 грн., про що свідчить акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 вересня 2011 року.

За наслідками надання зазначених вище послуг ТОВ «Компанія «Відар»було виписано на користь позивача податкові накладні: № 23 від 12 вересня 2011 року на суму 115 200, 00 грн., в тому числі ПДВ -19 200, 00 грн., № 29 від 15 вересня 2011 року на суму 55 374, 00 грн., в тому числі ПДВ -9 229, 00 грн., № 31 від 16 вересня 2011 року на суму 265 998,00 грн., в тому числі ПДВ -44 333,00 грн., № 40 від 23 вересня 2011 року на суму 12 630,00 грн., в тому числі ПДВ -2 105,00 грн. (а.с. 44-48).

Позивачем здійснено оплату отриманих від ТОВ «Компанія «Відар»послуг, що підтверджується платіжними дорученнями: № 32 від 12 вересня 2011 року на суму 115 200,00 грн., в тому числі ПДВ - 19 200,00 грн., № 33 від 15 вересня 2011 року на суму 55 374,00 грн., в тому числі ПДВ -9 229,00 грн., № 34 від 16 вересня 2011 року на суму 144 600,00 грн., в тому числі ПДВ -24 100,00 грн., № 35 від 16 вересня 2011 року на суму 121 398,00 грн., в тому числі ПДВ -20 233,00 грн., № 37 від 23 вересня 2011 року на суму 12 630,00 грн., в тому числі ПДВ - 2 105,00 грн., № 39 від 27 жовтня 2011 року на суму 25 386,00 грн., в тому числі ПДВ -5 077,20 грн. та № 40 від 28 жовтня 2011 року на суму 86 400,00 грн., в тому числі ПДВ -14 400,00 грн. (а.с. 55-61).

Наведені податкові накладні були складені у момент виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Компанія «Відар», тобто в момент надходження коштів на банківський рахунок в оплату наданих послуг.

Суми ПДВ за вищевказаними операціями віднесені позивачем до складу податкового кредиту в загальному розмірі 93 488,67 грн. за вересень 2011 року - за датою отримання податкових накладних.

Правомірність включення вказаних сум до складу податкового кредиту не визнається відповідачем.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у Інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т.ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з п/п 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу наведених норм права та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «Агенція «Паланок»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія «Відар», які сплачені (нараховані) ним у зв'язку з придбанням (оплатою) послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки податкові накладні на користь позивача були виписані у вересні 2011 року, надання послуг відбувалося в цьому ж податковому періоді, то в силу приписів ст. 198 Податкового кодексу України право ТОВ «Агенція «Паланок»на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту виникло, відповідно, у вересні 2011 року.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент звірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) . У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку , який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Компанія «Відар»- було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (свідоцтво № 100338918 від 31.05.2011 року), про що вказано в Акті перевірки ТОВ «Агенція «Паланок»№ 35/23-611/32983426 від 13.03.2011, складеному ДПІ у Подільському районі м. Києва. Інформація про анулювання вказаного свідоцтва станом на момент розгляду даної справи відсутня.

Отже, на момент видачі податкових накладних на користь позивача ТОВ «Компанія «Відар»було зареєстроване як платник ПДВ та мало право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів, робіт (послуг).

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 44-48) відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

До того ж, відповідно до даних додатку 5 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року ТОВ «Компанія «Відар»останнім задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 93 488,67 грн. за наслідками операцій з ТОВ «Агенція «Паланок» , що повністю відповідає сумі податкового кредиту, задекларованій позивачем (а.с.80).

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявний в матеріалах справи витяг серії АА № 134001 від 12.06.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджує, що ТОВ «Компанія «Відар»станом на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду даної справи (а.с. 91).

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру, станом на момент здійснення господарських операцій, так і на час розгляду справи в суді ТОВ «Компанія «Відар»не було ліквідоване, його діяльність в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Посилання відповідача на відсутність ТОВ «Компанія «Відар» за його місцезнаходженням судом не приймаються до уваги.

На переконання суду, дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вони не стосуються належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем робіт та придбання таких робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як встановлено судом під час розгляду справи, надані ТОВ «Агенція «Паланок»послуги замовлялись позивачем у ТОВ «Компанія «Відар»з метою виконання своїх зобов'язань перед замовником - ТОВ «Айсберг Груп»(код ЄДРПОУ 34298592) - за договором № 2906/11 від 29.06.2011 року з додатками, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.126-149). Згідно з цим договором позивачем, зокрема, надавались послуги з оренди та обслуговування рекламних виставкових стендів із правом залучення до їх надання Третіх осіб.

Послуги, що були виконані ТОВ «Компанія «Відар»і передані позивачу, в подальшому були передані замовнику - ТОВ «Айсберг Груп», що підтверджується оформленими належним чином актами здачі-прийняття робіт: № ОУ-0000011 від 26 вересня 2011 року на загальну суму 177 680,00 грн., в тому числі ПДВ -29 613,33 грн., № ОУ-0000008 від 26 вересня 2011 року на загальну суму 150 561,00 грн., в тому числі ПДВ -25 093,50 грн., № ОУ-0000010 від 26 вересня 2011 року на загальну суму 126 456,00 грн., в тому числі ПДВ - 21 076,00 грн., № ОУ-0000012 від 28 вересня 2011 року на загальну суму 76 000,00 грн., в тому числі ПДВ -12 666,67 грн. (а.с. 126-156).

Реальність виконання робіт (надання послуг), їх господарський і товарний характер підтверджується ідентичністю послуг, виконаних ТОВ «Компанія «Відар»та послуг, реально прийнятих ТОВ «Айсберг Груп», їх найменуванням, обсягом, строками виконання.

Окрім того, проведення рекламних кампаній, обумовлених договорами, укладених позивачем з ТОВ «Компанія «Відар», додатково підтверджується фото-звітами із зображенням стендів, що підписані представниками обох підприємств (а.с.96-112).

Таким чином, придбання послуг у ТОВ «Компанія «Відар»здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної господарської діяльності, що спрямована на отримання доходу.

Вказане на думку суду, спростовує твердження відповідача про фіктивність спірних операцій позивача.

Стосовно тверджень відповідача щодо того, що позивачем не надано договори оренди приміщень, у яких розміщувалися рекламні виставкові стенди, суд зазначає, що предметом договорів, укладених між ТОВ «Агенція «Паланок»та ТОВ «Компанія «Відар», є оренда та обслуговування саме стендів, і жодним пунктом цих договорів не передбачено обов'язок Виконавця орендувати приміщення для розташування цих стендів.

Також суд вважає безпідставним висновок відповідача про неможливість надання контрагентом позивача спірних послуг у зв'язку із відсутністю у останнього людського ресурсу, оскільки згідно з даними звіту по 1-ДФ ТОВ «Компанія «Відар», направленого на запит суду ДПІ у Святошинському районі м. Києва (лист від 18.05.12 № 283/10-029) на підприємстві на час здійснення спірних операцій працювало 6 осіб , яким нараховувалася та виплачувалася заробітна плата (а.с.72).

Крім того, згідно умов укладених договорів контрагент позивача мав право залучати третіх осіб для виконання своїх договірних зобов'язань перед замовником.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про нікчемність укладених угод , відсутність факту поставки послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового про порушення позивачем норм податкового законодавства переважно ґрунтуються на обставинах діяльності ТОВ «Агрометал»- контрагента ТОВ «Компанія «Відар», яке не було безпосереднім постачальником (виконавцем) у відносинах з позивачем.

Суд вважає, що порушення контрагентом позивача та/або його постачальниками вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вказано у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції , вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Компанія «Відар»є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Компанія «Відар», зокрема, з ТОВ «Агрометал», правочини визнані податковим органом нікчемними.

Відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Компанія «Відар»своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Відар».

Посилання відповідача на висновок від 08.12.2011 року № 2067 експертного дослідження підпису директора ТОВ «Агрометал»- контрагента ТОВ «Компанія «Відар», відповідно до якого підпис на податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року виконано ймовірно не ним, а іншою особою, не береться судом до уваги на підтвердження нікчемності угод, оскільки вказаний висновок стосується лише підписів від імені директора ТОВ «Агрометал»на документах цього підприємства, що не використовувались у господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Компанія «Відар». Висновок спеціаліста від 08.12.2011 року № 2067, копії якого відповідачем під час розгляду справи не надано, на думку суду, може свідчити про порушення порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку з боку контрагента ТОВ «Компанія «Відар»- ТОВ «Агрометал»та жодним чином не може спричиняти негативні наслідки для позивача.

Відносно виписаних ТОВ «Компанія «Відар»на користь позивача податкових накладних, актів виконаних робіт та інших первинних документів, складених між ним та позивачем, почеркознавча експертиза не проводилась.

З аналогічних підстав судом не беруться до уваги висновки Акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - суб'єкта господарювання ТОВ «Агрометал»(код за ЄДРПОУ 31353351) - щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень, жовтень 2011 року, оскільки інформація, викладена у ньому, не стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія «Відар»та як наслідок, не є підставою для визнання нікчемними угод, укладених між цими товариствами.

Що стосується посилання відповідача на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія «Відар», суд дійшов висновку, що зміст зазначеного правочину не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини суд вважає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія «Відар», оскільки відсутні належні підстави вважати, що правочини між вказаними особами є такими, що порушують публічний порядок, та були спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Викладені вище обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Компанія «Відар»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а послуги, що придбавалися позивачем у зазначеного підприємства, отримувались з метою використання та були використані у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Агенція «Паланок»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2011 року, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є помилковим, відтак донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 94 839,00 грн. є протиправним.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 23 710,00 грн. є також протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення - рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, враховуючи межі заявлених позовних вимог, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ТОВ «Агенція «Паланок»підлягає задоволенню.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 06 квітня 2012 року № 0000702022.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок»судові витрати у розмірі 1 185,49 грн. (одна тисяча сто вісімдесят п'ять гривень 49 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В.Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 27 серпня 2012 року.