Ухвала

від 10.06.2013 по справі 2а-5830/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року м. Київ К/9991/69832/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2012

у справі № 2а-5830/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Відар»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція «Паланок» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби № 000702022 від 06.04.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агенція «Паланок» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09 по 30.09.2011, складено акт № 35/23-611/32983426 від 13.03.2012, в якому зафіксовано порушення п. 185.1 ст. 185, , п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 94 389 грн.

Висновки акту ґрунтуються на тому, що позивачем задекларовано податковий кредит у розмірі 93 488,67 грн. за наслідками операцій з контрагентом ТОВ «Компанія «Відар», посадові особи якого відсутні за юридичною адресою. Також податковий орган послався на те, що від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано акт від 14.12.2011 № 1492/3-23-40-31353351 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Відар» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Агрометал». Останнє зареєстроване на осіб, що не мають відношення до його господарської діяльності, основні засоби відсутні, підписи від імені директора в податковій звітності ймовірно виконано не ним, а іншими особами, що встановлено висновком експертного дослідження. Викладене свідчить про відсутність у ТОВ «Компанія «Відар» реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «Агенція «Паланок», що вказує на укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.04.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000702022 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 118 549 грн., в т.ч.: 94 839 грн. основного платежу та 23 710 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що 12.09 та 20.09.2011 між ТОВ «Агенція «Паланок» (замовник) та ТОВ «Компанія «Відар» (виконавець) були укладені договори № 120911/В та № 200911/В, відповідно, згідно умов яких замовник замовляє, приймає та сплачує, а виконавець надає послуги та виконує роботи, визначені умовами договору.

Факт виконання зазначених договорів судами встановлено, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно відмітити, що п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних звірок контрагентів платника податку (позивача) та знаходження їх посадових осіб за юридичними адресами.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

За встановлення в судовому порядку формування позивачем податкового кредиту у вересні 2011 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних та встановлення реального здійснення господарських операцій, податковим органом безпідставно донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний