Рішення

від 29.08.2012 по справі 11/22-34/278-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/22-34/278-2012 29.08.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий

Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван"

про стягнення боргу за кредитним договором.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Предчук Т.В., представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван" про стягнення 2 653 937 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.03.2011 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" заборгованість по кредиту у розмірі 315 552,14 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 становить 2 507 913,74 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 3 033,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 становить 24 106,33 грн., державне мито у розмірі 25 320,20 грн. та 234,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 рішення Господарського суду м. Києва скасовано частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" 303 786,49 доларів США заборгованості за тілом кредиту в доларах США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2011 еквівалентно 2 412 064,73 грн., 24 107,66 грн., державного мита та 223,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2012 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.03.2011, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Розпорядженням в.о. керівника апарату від 15.06.2012 №04-1/519 призначено повторний автоматичний розподіл справи №11/22 за результатами чого справу №11/22 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 18.06.2012 справу №11/22 прийнято до свого провадження та присвоєно їй №11/22-34/278-2012, розгляд справи призначено на 01.08.2012.

Через відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог, яке було здійснено позивачем з урахуванням розрахунків заборгованості по Кредитному договору станом на 25.06.2012, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №71/КВ-07 від 04.09.2007 у розмірі 3 147 324,75 грн., з яких:

- 2 018 626,80 грн. - поточна заборгованість по тілу кредиту;

- 503 423,68 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту;

- 30 575,39 грн. - поточна заборгованість за процентами;

- 479 097,38 грн. - прострочена заборгованість за процентами;

- 60 841,95 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 2 429,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 52 326,10 грн. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів;

- 3,49 грн. - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів.

Ухвалою суду від 01.08.2012 розгляд справи відкладено на 15.08.2012.

Через відділ діловодства суду представником відповідача подане клопотання про виклик в судове засідання експертів Жижонок Т.М та Зубрицької І.Ю., які проводили судову фінансово-кредитну (економічну) експертизу для дачі пояснень стосовно проведеної експертизи. У задоволенні вказаного клопотання суд відмовив з огляду на те, що при проведені фінансово-кредитної (економічної) експертизи вищевказаними експертами не були досліджені та враховані усі спірні первинні документи (меморіальні валютні ордери, квитанції) на підставі яких позичальник розраховувався з банком та якими фіксувались фінансові операції банку щодо зарахування сплачених коштів в погашення кредиту, оскільки останні були подані лише у судовому засіданні 15.08.2012.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2012 та вбачається з матеріалів справи висновок експерта містить суперечливі дані, а саме вказуючи на наявність квитанції за якими сплачено кошти за кредитним договором в доларах США (квитанція №8910 від 01.03.2011, №11839 від 21.03.2011) в подальшому експерт робить висновок про те, що відповідні платежі вносились в українській гривні.

Отже, виходячи з вищевикладеного заява відповідача про виклик для пояснення експертів з приводу обставин, які не підлягали дослідженню під час проведення експертизи є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 15.08.2012 було зобов'язано позивача здійснити перерахунок пені, із дотриманням вимог частини 6 статті 232 ГК України, розгляд справи відкладено на 27.08.2012.

Ухвалою суду від 27.08.2012 строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 27.08.2012 представник позивача надав усні пояснення та уточнив позовні вимоги, відповідно до яких останній просив суд стягнути заборгованість у загальній сумі 3 035 799,64 грн., з яких:

- 2 018 626,80 грн. - поточна заборгованість по тілу кредиту;

- 503 423,68 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту;

- 30 575,39 грн. - поточна заборгованість за процентами;

- 479 097,38 грн. - прострочена заборгованість за процентами;

- 4076,39 грн. пеня за кредитом та процентами.

Вказані уточнення прийняті судом до розгляду, відтак має місце нова ціна позову.

У судовому засіданні 27.08.2012 оголошено перерву до 29.08.2012.

У судовому засіданні 29.08.2012 представник позивача підтримав останні уточненні вимоги, подані 27.08.2012 та просив суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши обставини та докази, на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 06.06.2012, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі -Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єреван" (далі -Позичальник) укладено Кредитний договір №71/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) (далі -Договір, Кредитний договір).

За умовами вказаного Договору Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування: 340 000 доларів США, що змінюється відповідно Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у Додатку № 1 до цього Договору; строк кредитної лінії: з 04.09.2007 до 03.09.2012 включно; процентна ставка: 13,25% річних.

Додатковим договором № 1 від 25.09.2007 Кредитний договір викладено в новій редакції. За умовами Кредитного договору Банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування 340 000 доларів США, під відсоткову ставку 13,25% річних - у доларах США та 18,5% річних - у гривні.

Додатковим договором № 2 від 18.12.2007 до Кредитного договору ліміт кредитування встановлено у розмірі 390 000 доларів США.

Крім того, у період з 2008 року до 2009 року між Банком та Позичальником були підписані Додатковий договір № 3 від 25.06.2008, Додатковий договір № 4 від 28.08.2008, Договір № 5 від 27.05.2009 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, Договір № 6 від 17.08.2009 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

Згідно Додатковим договором № 4 від 28.08.2008 сторони домовились викласти п. 1.1 розділу 1 Кредитного договору у зміненій редакції, відповідно до якої встановлено ліміт кредитування у сумі 398 000 доларів США та процентні ставки за користування кредитом в розмірі 15 % річних у доларах США і 22 % річних у гривні. Крім того, було складено новий Графік зменшення ліміту кредитування, який викладено в Додатку №2 до Кредитного договору.

Позивачем свої зобов'язання по Кредитному договору було виконано у повному обсязі, що підтверджується наступними меморіальними ордерами: № 1 від 06.09.2007 на суму 200 000,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 010 000,00 грн.; № 1 від 04.06.2008 на суму 150 000,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 727 800,00 грн.; №171\34 від 25.09.2007 на суму 140 000,00 грн.; № 6 від 26.09.2007 на суму 151 500,00 грн.; № 1 від 27.09.2007 на суму 150 000,00 грн.; № 30 від 01.11.2007 на суму 100 000,00 грн.; № 4 від 23.11.2007 на суму 50 000,00 грн.; № 1 від 07.12.2007 на суму 50 000,00 грн.; № 1 від 13.012.2007 на суму 40 000,00 грн., № 1 від 19.12.2007 на суму 225 000,00 грн.; № 1 від 09.01.2008 на суму 53 000,00 грн.

Отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.

Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору в редакції Додаткового договору № 2 повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування, а у випадку, якщо такий не був укладений -не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього Договору.

У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості Позичальника за кредитом.

Графік зменшення ліміту кредитування в остаточній редакції викладено у Додатку №4, про що сторонами підписано Договір №6 про внесення змін і доповнень до Кредитного договору.

Відповідно до пункту 4.2 Кредитного договору в редакції Додаткового Договору №1 проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році -при нарахуванні процентів у доларах США, та виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році -при нарахування процентів у гривнях.

Згідно з пунктом 4.3 Кредитного договору нарахування Банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту.

Відповідно до пункту 4.4 Кредитного договору сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця включно. У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою, переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

Відповідно до пунктів 6.1.1 та 6.1.2 Договору Позичальник зобов'язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 6.1.3 Договору Позичальник зобов'язаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим Договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п. 9.1, 9.2 цього Договору.

Відповідно до пункту 9.2 Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або іншими особами, що є поручителями Позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, застоводавцями та/або ін.) умов даного Договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань (договорів забезпечення) за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобов'язання Позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в ТОВ "Укрпромбанк" - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії та інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у тому числі, у випадку порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, позивач звернувся до відповідача та до Поручителя з вимогою вих. №14509 від 27.09.2010 сплатити суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 2 693 649,90 грн.

Вказана вимога була отримана відповідачем 29.09.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Предметом даного спору, відповідно до уточнень здійснених у судовому засіданні 27.08.2012 є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованість, яка становить 3 035 799,64 грн., з яких:

- 2 018 626,80 грн. - поточна заборгованість по тілу кредиту;

- 503 423,68 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту;

- 30 575,39 грн. - поточна заборгованість за процентами;

- 479 097,38 грн. - прострочена заборгованість за процентами;

- 4076,39 грн. пеня за кредитом та процентами.

Як вбачається з матеріалів справи експерт у висновку №10992/10993/11-44 від 17.02.2012) зазначив про те, що: "в матеріалах справи містяться квитанції з відміткою банку "прибуткова каса" з підписами касира та контролера, що підтверджують погашення кредиту за кредитним договором № 71/КВ-07 від 04.09.2007, а саме квитанції № 1410 від 17.01.2011 на суму 8 000, 39 грн., № 3187 від 24.01.2011 на суму 16 000, 17 грн., № 4758 від 31.01.2011 на суму 4 000, 17 грн., № 8911 від 01.08.2011 на суму 11 200, 00 грн., № 11837 від 21.03.2011 на суму 12 000, 00 грн., № 106527 від 23.12.2010 на суму 8 000, 00 грн., № 10653 від 24.12.2010 на суму 8 000, 00 грн., № 108101 від 29.12.2010 на суму 12 000. 00 грн., № 391 від 10.01.2011 на суму 21 700, 00 грн., № 10268 від 10.03.2011 на суму 15 000, 00 грн., № 8910 від 01.03.2011 на суму 100 дол. СІЛА (еквівалент 793,47 грн.), № 11839 від 21.03.2011 на суму 105 дол. США (еквівалент 834,51 грн.). Відповідні суми за вказаними квитанціями вносились в українській гривні, тоді як в призначенні платежу вказано: погашення кредиту в доларах США по кредитному договору № 71/КВ-07. Проте, в квитанціях еквівалента в доларах США немає. Дані квитанції не знайшли свого відображення у виписках банку по особових рахунках ТОВ "Єреван".

Так, експерт дійшов висновку, що враховуючи квитанції, що підтверджують сплату кредиту та відсотків за ним, які проте не відображені у виписках банку, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.03.2011 за тілом кредиту в доларах США становить 315 347, 14 доларів США, за процентами в доларах США - 3 033, 12 доларів США; за тілом кредиту в українських гривнях має місце переплата, яка складає 51 200, 80 грн.; за процентами в українських гривнях також має місце переплата, яка складає 64 770, грн.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судові експертизи " у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати, зокрема: - повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Зі змісту частини 5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, тобто наряду з іншими матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд зазначає, що висновок експерта не узгоджується з іншими матеріалами справи та не відповідає фактичним даним щодо обставин розрахунків між сторонами.

У постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2012 колегією суддів зазначено, що висновок експерта містить суперечливі дані, а саме вказуючи на наявність квитанції за якими сплачено кошти за кредитним договором в доларах США (квитанція №8910 від 01.03.2011, №11839 від 21.03.2011) в подальшому експерт робить висновок про те, що відповідні платежі вносились в українській гривні.

Так, при проведені фінансово-кредитної (економічної) експертизи вищевказаними експертами не були досліджені та враховані всі документи, на підставі яких Позичальник розраховувався з Банком та якими фіксувались фінансові операції Банку щодо зарахування сплачених коштів в погашення кредиту, а відтак висновок експерта не містить необхідно достатніх документів для поставлення однозначних вичерпних та підтверджуючих висновків, про факти зарахування вищевказаних коштів та наявність переплати грошових коштів.

На обґрунтування своїх вимог у судовому засіданні 15.08.2012 позивачем надані первинні документи (меморіальні валютні ордери, квитанції) на підставі яких Позичальник розраховувався з Банком та якими фіксувались фінансові операції банку щодо зарахування сплачених коштів в погашення кредиту.

Отже, враховуючи вищевикладене, висновок експерта не є обґрунтованим, а дані, які зазначені експертом у висновку не узгоджуються з матеріалами справи та фактичними обставинами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти по квитанціям № 1410 від 17.01.2011 на суму 8 000,39 грн., № 3187 від 24.01.2011 на суму 16000,17 грн., № 4758 від 31.01.2011 на суму 4000,17 грн., № 11837 від 21.03.2011 на суму 12 000,00 грн., № 106527 від 23.12.2010 на суму 8000,00 грн., № 106653 від 24.12.2010 на суму 8 000,00 грн., № 108101 від 29.12.2010 на суму 12 000,00 грн., № 391 від 10.01.2011 на суму 21 700,00 грн., № 10268 від 10.03.2011 на суму 15 000,00 грн. були внесені через касу Банку для погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором та зараховані на балансовий рахунок 3801 (еквівалент позиції Банку щодо іноземної валюти та банківських металів) для подальшої конвертації у долари США з подальшим перерахуванням отриманої суми в доларах США на кредитний рахунок по Кредитному договору № 71/КВ-07 від 04.09.2007, що підтверджено відповідними меморіальними ордерами під кожну квитанцію, які містяться у матеріалах справи.

Внесення грошових коштів в сумі 11200 грн. по квитанції № 8911 на дату 01.08.2011 відсутнє, кошти вносились за цією квитанцією на дату 01.03.2011.

Таким чином, погашення Позичальником валютних кредитів відбувалось через конвертацію валюти, а не прямим зарахуванням гривні на валютний позичковий рахунок.

Погашення кредитної заборгованості по квитанції №11839 від 21.03.2011 на суму 105 дол. США та по квитанції № 8910 від 01.03.2011 на суму 100 дол. США відбулося через касу Банку безпосередньо на рахунок кредитної заборгованості для погашення прострочених процентів однією бухгалтерською проводкою без конвертації валюти, оскільки в касу була внесена готівка у валюті, що відповідає валюті заборгованості за кредитом -в доларах США, що відображено у виписці Банку.

Отже, всього за Кредитним договором № 71/КВ-07 від 04.09.2007, укладеним між ТОВ «Єреван»та ТОВ «Укрпромбанк», у період з 17.11.2010 до 21.03.2011 було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 261 576,38 грн.

Грошові платежі, внесені в рахунок погашення боргу спрямовані на рахунки наступним чином:

1) Погашення за простроченим кредитом по рахунку 2067 201 303333 USD

№аДата погашенняСума погашення (в доларах США)В гривневому еквіваленті (грн.)Розрахунковий документ 1 10.01.2011 14,16 112,70Меморіальний ордер № 399 2 17.01.2011 1006,30 8000,39Меморіальний ордер № 1416 3 24.01.2011 2014,50 16000,17Меморіальний ордер № 3250 4 11.02.2011 1007,03 7999,95Меморіальний ордер № 6589 5 11.02.2011 6084,55 48336,27Квитанція № 6588 6 21.03.2011 886,45 7045,24Меморіальний ордер № 11841 2) погашення за поточними процентами по рахунку 2068 301 303333 USD №аДата погашенняСума погашення (в доларах СІША)В гривневому еквіваленті (грн.)Розрахунковий документ 1 29.12.2010 1262,39 10050,01Меморіальний ордер № 108113

2 31.01.2011 503,80 4000,17Меморіальний ордер No 4757 3 01.03.2011 100,00 793,47Квитанція № 8910 4 01.03.2011 1411,52 11199,99Меморіальний ордер № 9055 3)погашення за простроченими процентами по рахунку 2069 401 303333 USD №Дата погашенняСума погашення (в доларах США)В гривневому еквіваленті (грн.)Розрахунковий документ 1 17.11.2010 1008,10 7999,98Меморіальний ордер № 97070 2 24.11.2010 1259,81 9999,99Меморіальний ордер № 98687 3 06.12.2010 1400,00 11118,80Меморіальний ордер № 101627 4 06.12.2010 1888,69 14999,98Меморіальний ордер № 101621 5 17.12.2010 100,00 796,35Квитанція № 105375 6 17.12.2010 1506,88 12000,04Меморіальний ордер № 105442 7 23.12.2010 1004,58 7999,97Меморіальний ордер № 106548 8 24.12.2010 1004,58 7999,97Меморіальний ордер № 106712 9 29.12.2010 65,00 517,47Квитанція № 108102 10 29.12.2010 244,94 1949,99Меморіальний ордер № 108112 11 10.01.2011 100,00 795,90Квитанція № 392 12 10.01.2011 2721,11 21657,31Меморіальний ордер № 397 13 07.02.2011 1006,84 8000,05Меморіальний ордер № 5764 14 11.02.2011 2695,45 21412,92Квитанція № 6587 15 10.03.2011 1890,33 14999,96Меморіальний ордер № 10269 16 21.03.2011 105,00 834,51Квитанція № 11839 17 21.03.2011 623,43 4954,83Меморіальний ордер № 11838 Всі погашення відображені у виписках з особового рахунків та розгорнутому розрахунку заборгованості ТОВ «Єреван»станом на 25.06.2012 включно, у якому у останній колонці відображені дані відомості.

Таким чином, сума заборгованості за кредитом та процентами ТОВ «Єреван»з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, станом на 25.06.2012 становить 379 321,02 доларів США, еквівалент якої становить станом на 25.06.2012 (за 100 доларів США - 7,9925 грн.) складає 3 031 723,25 грн. повною мірою відображає часткове погашення заборгованості відповідачем.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 315 552,14 доларів США, що є еквівалентом 2 522 050,48 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 63 768,88 доларів США, що є еквівалентом 509 672,77 грн., є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за кредитом та процентами у загальній сумі 4 076,39 грн., з яких:

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 3,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.06.2012 становить 24,94 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1 489,86 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів у сумі 320,50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.06.2012 становить 2 561,60 грн.;

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.1 Кредитного договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та /або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Під час первісного розгляду справи у поданому до суду відзиві на позов відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Дослідивши поданий позивачем уточнений розрахунок пені, господарський суд визнає позовні вимоги про стягнення пені такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 13.01.2011, тобто після спливу строку позовної давності для вимог про стягнення пені за кредитом в частині чергового траншу у розмірі 3 700 долари США, нарахованої за період з 01.11.2008 по 06.11.2008 у сумі 3,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.06.2012 становить 24,94 грн.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 3,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.06.2012 становить 24,94 грн. за період з 01.11.2008 до 06.11.2008 судом не підлягає задоволенню у зв'язку із спливом строку позовної давності для пені.

Судом було здійснено перерахунок сум пені та застосована спеціальна позовна давність, оскільки відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності. При цьому, судом нижче наводиться розрахунок пені по кредиту (грн.) лише в частині, по якій пропущено строк позовної давності. У решті частині розрахунку позивача за кредитом (строк позовної давності за яким не пропущено) перерахунок судом не робиться, і беруться дані зазначені позивачем. У даній частині розрахунок позивача по пені відповідає вимогам законодавства, матеріалам справи та умовам Кредитного договору.

Розрахунок суми пені за несвоєчасне погашення кредиту

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10080.55 13.01.2010 - 25.01.2010 13 10.2500 % 0.056 %* 73.60 … Всього: 1 410,59 Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту підлягає задоволенню у сумі 1 410,59 грн.

Розрахунок суми пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів за користування кредитом у сумі 320,50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.06.2012 становить 2 561,60 грн. судом визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Отже, за розрахунком суду вимога позивача про стягнення з відповідача пені за кредитом та процентами підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 3 972,19 грн., з яких:

- 1 410,59 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 320,50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.06.2012 становить 2 561,60 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єреван" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 9, ідентифікаційний код 19019746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325) заборгованість по кредиту у розмірі 2 522 050 (два мільйони п'ятсот п'ятдесят дві тисячі п'ятдесят) грн. 48 коп. (що еквівалентно 315 552,14 доларів США), заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 509 672 (п'ятсот дев'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 77 коп. (що еквівалентно 63 768,88 доларів США), 3 972 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 19 коп. пені, державне мито у розмірі 25 499 (двадцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 12 коп. та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 30.08.2012.

Суддя Р.Б. Сташків