Постанова

від 31.08.2012 по справі 27/214пн/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2012 р. справа №27/214пн/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівАзарова З.П. Радіонова О.О. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача -Савченко В.Ю.(за довіреністю) від відповідача -ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_1) від третьої особи -не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 на рішення господарського судуЛуганської області від 16 липня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 18.07.2012року) у справі№27/214пн/2011 (суддя Середа А.П.) за позовомКолективного підприємства торгівлі «Контакт», АДРЕСА_1 доФізичної особи -підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаСтаробільської міської ради, АДРЕСА_1 проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою .

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство торгівлі «Контакт», АДРЕСА_1 звернувся з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Старобільської міської ради, АДРЕСА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16 липня 2012року у справі №27/214пн/2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0027 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0,42 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 наданої Колективному підприємству торгівлі "Контакт", ідентифікаційний, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у постійне користування згідно Держаному акту на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №006400, виданому Старобільською міською радою Луганської області 06 листопада 1994 року, державна реєстрація від 06 листопада 1994 року №29, - шляхом знесення розташованого на вказаній земельній ділянці торгівельного кіоску, який належить на праві власності Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5. Вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, на користь Колективного підприємства торгівлі "Контакт", судові витрати, а саме: державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується, що з 06.11.1994року до цього часу позивач є належним землекористувачем земельної ділянки, який її отримав на законних підставах у постійне користування.

У спірному рішенні судом зазначено, що докази наявні у справі спростовують доводи відповідача, що спірний торгівельний кіоск встановлено не на земельній ділянці, наданій позивачеві у постійне користування. Рішення Старобільської міської ради від 21.05.2010року №42/38, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємцеві ОСОБА_5 (п.1), площею 0,0054 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за рахунок земель міської ради; призначення земельної ділянки - для тимчасового встановлення кіоску по торгівлі квітами, було скасовано у судовому порядку. Також визнано недійсним договір оренди землі від 09.07.2010року укладений між Старобільською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар).

Господарський суд також зазначає, що ФОП ОСОБА_5, починаючи з 09.07.2010 року та до цього часу, без належних правових підстав користується земельною ділянкою площею 0,0054 га, частина якої, а саме: 0,0027 га -входить до складу земельної ділянки площею 0,42 га, яка на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №006400 від 06.11.1994року, державна реєстрація від 06.11.1994 року №29, - надана у постійне користування позивачеві. Факт порушення відповідачем прав позивача у вищезазначений спосіб документально доведено, але відповідач відмовився усунути припущені ним порушення та поновити охоронювані законом права позивача.

Відповідач не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 16.07.2012року. Скаржник зазначає, що судом не вірно визначено, що позивач є належним землекористувачем земельної ділянки площею 0,42га, яка фактично в його користуванні не може бути, так як частина земельної ділянки площею 0,0526га вже давно продана іншій особі, таким чинному, на думку скаржника, судом першої інстанції не з'ясовані повністю обставини, що є важливими для вирішення спору.

Скаржник також у скарзі зазначає, що суд передчасно прийняв рішення у справі не встановивши правильність надання йому права на оренду рішенням Старобільської міської ради від 21.05.2011року №42/38 та за рахунок яких земель це право було надано. На думку скаржника неможливо встановити накладання земельної ділянки саме на ділянку КПТ «Контакт», так як земельній ділянці КПТ «Контакт»не присвоєно кадастровий номер і вона не внесена в державну базу державного земельного кадастру (не індефікована).

Скаржник стверджує, що оскільки рішення Старобільської міської ради про надання мені в оренду земельної ділянки ні самим органом місцевого самоврядування, ні судом не скасовано, запис до Поземельної книги про скасування державної реєстрації оформленого договору оренди спірної земельної ділянки не внесено, сама земельна ділянка, що належить на праві постійного користування КПТ «Контакт» не індефікована на місцевості, їй не присвоєно кадастровий номер, державний акт на право постійного користування КПТ «Контакт», на момент звернення позивача до суду (з пояснень представника Старобільської міської ради) не чинній і інформація про межі земельної ділянки, що належить КПТ «Контакт»не внесено до державної бази земельного кадастру (відповідно до довідки Відділу Держкомзему) -неможна чітко сказати, чи належить взагалі спірна земельна ділянка саме КПТ «Контакт», так як відповідно до рішення та затвердженого проекту землеустрою, земельна ділянка належить до земель загального користування саме міської ради, а не позивача. Відтак, на думку скаржника, у КПТ «Контакт»не має законних підстав вимагати звільнення земельної ділянки.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 28.08.2012року (вхід. 302-19/8662) просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа була повідомлена про судове засідання 28.08.2012року шляхом направлення відповідної ухвали від 07.08.2012року про прийняття апеляційної скарги до провадження, зазначена ухвала була отримана представником третьої особи 13.08.2012року про що свідчить поштове повідомлення (т.2, а.с.93)

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Між Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області (продавець) та Організацією орендарів Старобільського орендного комунального комерційного підприємства торгівлі "Контакт" (покупець) 29.12.1993 року укладено договір купівлі-продажу державного майна -цілісного майнового комплексу Орендного комунального комерційного підприємства торгівлі "Контакт", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - та розташований на земельній ділянці площею 0,42 га (том 1, а.с.21-27); право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано у встановленому законом порядку 07.05.1998 року (том 1, а.с.27). Договір нотаріально посвідчений старшим державним нотаріусом Старобільської державной нотаріальної контори 29.12.1993р.

Відповідно до п.1.1 статуту КПТ "Контакт", затвердженого на конференції колективу власників від 25.02.1994 року, протокол №1, позивач -Колективне підприємство торгівлі "Контакт" є правонаступником Організації орендарів Старобільського орендного комунального комерційного підприємства торгівлі "Контакт" (том 1, а.с.11-19).

На підставі рішення виконавчого комітету Старобільської міської ради від 20.10.1994 року №244 позивачу - КПТ "Контакт" у постійне користування надано земельну ділянку площею 0,42 га, на якій розташовані його будівлі та споруди (том 1, а.с.28).

На виконання цього рішення Старобільською міською радою КПТ "Контакт" 06.11.1994 року видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №006400, державну реєстрацію якого здійснено того ж дня за №29. Відповідно до акту підприємству надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,42 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1 мета надання - для розміщення КПТ "Контакт" (том 1, а.с.29-33).

Позивач - КПТ "Контакт" листом від 15.11.2000року вих. №29 надав згоду відповідачу на розміщення стаціонарного павільйону для торгівлі квітами на наданій йому у постійне користування земельній ділянці площею 0,42 га (т. 1, а.с.89).

У подальшому, виконавчий комітет Старобільської міської ради 24.11.2000 року прийняв рішення №488/1, яким згідно пункту 1 надав ФОП ОСОБА_5 дозвіл тимчасово -терміном на 1 рік -перенести торгівельний кіоск по торгівлі квітами з раніше наданої земельної ділянки (у рішенні не зазначено, якої саме) на земельну ділянку КПТ "Контакт" площею 0,0012 га, та згідно пункту 2 зобов'язав ФОП ОСОБА_5 укласти з КПТ "Контакт" договір оренди земельної ділянки, на якій розташований кіоск (т. 1, а.с.88).

Старобільський міськвиконкомом 27.08.2003 року прийнято рішення №287, яким надано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 дозвіл розширити існуючий тимчасово встановлений кіоск на орендованій земельній ділянці по вул. Комунарів відповідно до паспорта прив'язки малої архітектурної форми (том 1, 81).

Відповідно до наявного у матеріалах справи паспорту прив'язки малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності , нею є тимчасово встановлений кіоск для торгівлі квітами (власником якого є ФОП ОСОБА_5) (том 1, а.с.117), розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, наданій ФОП ОСОБА_5 в оренду на підставі договору оренди від 01.06.2003 року (том 1, а.с.83-87).

Відповідачем надано до матеріалів справи договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та позивачем від 01.01.2006року, - предметом якого є земельна ділянка площею 6 м 2 , розташована у АДРЕСА_1, термін дії договору - з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року (том 1, а.с.80).

Згідно договору оренди від 03.03.2008року укладено мім сторонами у справі, Орендодавець (позивач) зобов'язується передати орендарю (відповідачу) на умовах оренди частину землі, площею 40 м 2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1, орендар зобов'язується прийняти земельну ділянку за актом приймання-передачі та використовувати його для продажу квітів. Згідно до п.п.5.1 п.5 Договору термін дії договору - з 03.03.08 року по 08.03.08 року (том 1, а.с.78-79);

Згідно договору оренди від 01.12.2008року укладено між сторонами у справі, Орендодавець (позивач) зобов»язуєтьсмя передати орендарю на умовах оренди частину приміщення (згідно викопіюванню, що є невід'ємною частиною договору), розташованого по АДРЕСА_1 термін дії договору - з 01.12.2008року по 31.12.2009 року (том 1, а.с.77). Площа приміщення у договорі не зазначена.

Рішенням 42-ї сесії Старобільської міської ради 5-го скликання від 21.05.2010року №42/38 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємцеві ОСОБА_5 (п.1), площею 0,0054 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за рахунок земель міської ради; призначення земельної ділянки - для тимчасового встановлення кіоску по торгівлі квітами (п.2) (том 1, а.с.76).

На виконання вищезазначеного рішення 09.07.2010року між Старобільською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0054 га, що розташована у АДРЕСА_2 (пункти 1,2)

Згідно до п.8 Договору термін надання земельної ділянки в оренду -5 років .

Відповідно до п.15 Договору, мета надання - для тимчасового встановлення кіоску по торгівлі квітами.

09.07.2010 року здійснено Державну реєстрацію договору здійснено за №041042600028 (том 1, а.с.66-67; 68-70); земельній ділянці надано кадастровий №4425110100:07:002:0195 (том 1, а.с.144).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Позивач (з урахуванням факту правонаступництва) отримав земельну ділянку площею 0,42 га у постійне користування 06.11.1994 року на підставі рішення виконкому Старобільської міської ради народних депутатів від 20.10.1994 року №244, - тобто під час дії Земельного кодексу України в редакції Закону України від 18.12.1990 року №561-12.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 7 Кодексу користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку.

Відповідно до ст. 23 Кодексу користування землею, право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

01.01.2002року набрав чинності Земельний кодекс України в редакції Закону України від 25.10.2001року №2768-ІІІ.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування", «Про оренду землі»та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ст.2 Земельного Кодексу України)

Частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Таким чином позивач на законних підставах отримав у постійне користування земельну ділянку площею 0,42га.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 року №449 передбачено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

У п.3.10. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99р. № 43, зазначено, що у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.

Господарським судом встановлено, що також не заперечується сторонами у справі, вищезгаданий Державний акт на право постійного користування землею на даний час перебуває у розпорядженні позивача.

Відтак позивач з 06.11.1994року до цього часу є повноважним землекористувачем земельної ділянки площею 0,42га у м. Старобільську, вул. Комунарів.

Надані до матеріалів справи відповідачем рішення 42-ї сесії Старобільської міської ради 5-го скликання від 21.05.2010року №42/38, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємцеві ОСОБА_5, площею 0,0054 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та догорір оренди землі укладений між Старобільською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0054 га, що розташована у АДРЕСА_2 , правомірно не прийняті судом першої інстанції як доказ отримання у користування земельної ділянки відповідачем за наступних підстав.

Згідно позиції Державного комітету України із земельних ресурсів викладеної в листі № 14-17-6/5263 від 22.05.2008р., використання земельних ділянок без дотримання вимог ст. 125, 126 ЗК України, забороняється. Тобто, право власника (землекористувача) на земельну ділянку має бути посвідчене відповідним правовстановлюючим документом, який зареєстровано в установленому законом порядку.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 27.12.2010 року по справі №2-а-2784/2010р. позовні вимоги Колективного підприємства торгівлі "Контакт" до Старобільської міської ради, за участю третої особи на боці відповідача -Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про визнання нечинним рішення Старобільської міської ради №42/38 від 21.05.10 року, - задоволені у повному обсязі (том 1, а.с.39-44). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 року по справі №2а-2784/10/1230 постанова Старобільського районного суду Луганської області від 27.12.2010 року залишена без змін (том 1, а.с.45-48).

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2011 року відкрито касаційне провадження №К/9991/16931/11 на два вищезгадані судові рішення (том 1, а.с.71).

Відповідно до ч.1,3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином на час розгляду справи №27/214пн/2011 господарським судом Луганської області рішення Старобільської міської ради від 21.05.2010 року №42/38 є скасованим.

Доказів прийняття постанови та розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом України до матеріалів справи не надано.

Також згідно до наявного у матеріалах справи рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2011року по справі №9/259н позов КПТ "Контакт" до Старобільської міської ради та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення та договору оренди землі задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі від 09.07.2010року, укладений між Старобільською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар), державна реєстрація від 09.04.2010 року №041042600028 (том 1, а.с.49-53).

Доказів оскарження зазначеного рішення до матеріалів справи не надано, таким чином в силу ст.85 Господарського процесуального кодексу України зазначене судове рішення набрало законної сили.

Вищезазначеними рішеннями в процесі розгляду справ №9/259н та №2-а-2784/2010р. встановлено, що земельна ділянка площею 0,0054 га, надана в оренду відповідачеві на підставі скасованого судом рішення Старобільської міськради від 21.05.10 року №42/38, частково - на площі в 27 м 2 - співпадає з земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні КПТ "Контакт" (том 1, а.с.35-38;73-75), - при цьому також встановлено, що спірний торгівельний кіоск встановлено на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні саме позивача, а не інших осіб (том 2, а.с.19-22).

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт безпідставного користування Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, починаючи з 09.07.2010 року та до цього часу, земельною ділянкою площею 0,0054 га, частина якої, а саме: 0,0027 га -входить до складу земельної ділянки площею 0,42 га, яка на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №006400 від 06.11.1994року, державна реєстрація від 06.11.1994року №29, - надана у постійне користування позивачу.

Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Згідно частинам 1-2 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пленум Вищого господарського суду України в постанові № 6 від 17.05.2011року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначив, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності. У спорах, повязаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначенні рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

В ході розгляду справи судовою колегією досліджено питання наявності перешкод у користуванні земельною ділянкою, судом першої інстанції, з чим погоджується Донецький апеляційний господарський суд встановлено, що на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні у позивача розміщено кіоск, який належить відповідачу Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем земельного законодавства, апеляційна інстанція погоджується з господарським судом Луганської області щодо задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянком.

Відтак рішення господарського суду Луганської області від 16 липня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 18.07.2012року) у справі №27/214пн/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишенню без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №27/214пн/2011 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 16 липня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 18.07.2012року) у справі №27/214пн/2011 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 16 липня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 18.07.2012року) у справі №27/214пн/2011 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Радіонова О.О.

Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1 -третій особі , 1-ДАГС, 1-ГСДО .