cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2012 № 37/437-24/342
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.
за участю представників
від позивача: Юхно В.І. - дов. від 26.12.2011 року № 2-48д
від відповідача: Суньов Є.В. - дов. від 16.12.2011 року № 77/Д
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року
у справі № 37/437-24/342 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Централь" (м. Київ)
про стягнення 576 319 грн. 46 коп.
встановив:
До господарського суду м. Києва звернулася Дочірня компанія „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Централь" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за невиконання відповідачем зобов'язань за договором в сумі 576 319 грн. 46 коп.
Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням від 25.04.2012 року господарський суд м. Києва у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду ДП „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" звернулося до апеляційного господарського суду з заявою про поновлення пропущеного строку та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року № 37/437-24/342 та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року позивачу було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 37/437-24/342 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року, 23.08.2012 року та від 03.09.2012 року склад судової колегії змінювався.
Під час апеляційного провадження представник позивача підтримував вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.
Згідно з ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
20.07.2009 року Дочірня компанія „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" в особі директору ГПУ „Полтавагазвидобування" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Централь" (підярдник) уклали договір, відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати роботи з „Облаштування Яблунівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти та стабілізації конденсату, що видобувається із Яблунівської групи родовищ. Проектно-вишукувальні роботи", а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити підряднику вартість виконаних робіт (п. 1.1).
Технічні та інші вимоги до виготовлення проектно-кошторисної документації, яка є предметом договору, встановлюється ДБН А.2.2-4-2003 (п. 1.2).
Роботи за цим договором підрядник виконує на підставі діючих нормативних документів в обумовлений строк згідно вихідних даних та завдання на проектування (додаток № 1) наданих йому замовником (п. 1.3).
Вартість робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації згідно договору визначена на підставі кошторису (додаток № 2 до договору) і складає з урахуванням ПДВ 4 968 271 грн. 20 коп. (п. 2.1).
Пунктами 4.1, 4.3 та 4.4 договору від 20.07.2009 року визначено, що підрядник приступає до виконання робіт після отримання від замовника підписаного договору; закінчення виконання робіт - 10 місяців з дня підписання договору; підрядник виконує роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації згідно календарного плану (додаток № 3 до договору) та умов договору. Після виконання повного обсягу робіт підрядник передає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт.
22.10.2009 року ТОВ „Централь" надіслала особі, яка підписувала вищезазначений договір - директору ГПУ „Полтавагазвидобування", лист № 221009-4, в якому повідомляло, що до договору повинне додаватись завдання на проектування погоджене та затверджене у встановленому порядку, проте на сьогоднішній день підрядник (ТОВ „Централь") не отримало такого завдання, та просило надати його.
Листами від 29.10.2009 року № 11-7673 та від 18.11.2009 року № 11-8275 ГПУ „Полтавагазвидобування" повідомило ТОВ „Централь", що таке завдання було в складі тендерної документації та укладеного договору. Також разом з листом від 18.11.2009 року № 11-8275 відповідачу було надавало копію затвердженого завдання на проектування на 3-х аркушах.
Листом від 12.07.2010 року № 1207-1 ТОВ „Централь" повідомило, що роботи за договором від 20.07.2009 року (проектно-вишукувальні роботи. Облаштування Яблунівського НГКР) в стадії завершення. Також в листі повідомлялося, що відповідач не мав можливості завершити виконання робіт по причині непередбаченої складності робіт, викликаної стислими умовами майданчика, на якому повинен розміщатися об'єкт і відповідно неможливістю дотримання вимог нормативних документів по вибухопожежній та пожежній безпеці і в зв'язку з цим необхідно корегувати технічні рішення та погоджувати з органами Держгірпромнагляду та Державного пожежного нагляду України.
Також ТОВ „Централь" просило укласти додаткову угоду, якою подовжити строк виконання робіт.
Позивач додаткової угоди з відповідачем не уклав і звернувся з позовом до господарського суду про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 4.3 договору від 20.07.2009 року та календарного плану (додаток № 3 до договору) підрядник мав закінчити виконання робіт до 20.05.2010 року.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України місцевий господарський суд встановив, що подана позивачем відповідачу документація не містила повного переліку документів, що передбачений додатком Г до Державних будівельних норм ДБН А.2.2-3-2004 „Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджених Наказом Держбуду України від 20.01.2004 року № 8 та які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин. Втім місцевим господарським судом не було зазначено яких саме документів та яким чином вони перешкоджали виготовленню проектно-кошторисної документації.
Відповідач в письмових поясненнях, наданих апеляційному господарському суду зазначив, що йому потрібно набагато більше даних, також без зазначення яких саме документів йому не вистачає та яким чином їхня відсутність перешкоджає виготовленню проектно-кошторисної документації.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про те відсутність повного переліку документів, передбачених додатком Г до ДБН А.2.2-3-2004 є підставою для відмови в позові, оскільки як зазначено в самому додатку Г він є рекомендованим. В Примітці до додатку Г зазначено, що конкретний перелік вихідних даних, які надаються замовником, визначається при підписанні договору (контракту) на виконання відповідних стадій проектування.
Сторонами відповідно до умов договору від 20.07.2009 року було підписано, погоджено та скріплено печатками зведений кошторис (попередній) на проектні та вишукувальні роботи, календарний план виконання робіт по об'єкту: „Облаштування Яблунівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти та стабілізації конденсату, що видобувається із Яблунівської групи родовищ" та завдання на проектування.
Єдиним документом відсутність якого, як вбачається з листів відповідача до позивача, перешкоджала йому розробляти проектно-кошторисну документацію було завдання на проектування.
Як зазначає позивач копію завдання на проектування містилася в тендерній документації та іншу копію завдання на проектування було передано 20.10.2009 року разом з вихідними даними.
В матеріали справи сторонами не було додано тендерної документації, яка підтверджувала факт наявності в ній погодженого та затвердженого у встановленому порядку завдання на проектування, а так само не містилося доказів його передачі відповідачу на технічній нараді 20.10.2009 року.
Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що відповідач отримав погодженого та затвердженого у встановленому порядку завдання на проектування 23.11.2009 року разом з листом від 18.11.2009 року № 11-8275.
Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Таким чином з врахування прострочення позивача по передачі відповідачу погодженого та затвердженого у встановленому порядку завдання на проектування виконання зобов'язання відповідача з завершення виконання робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації відстрочується з 20.05.2010 року на час ненадання затвердженого у встановленому порядку завдання на проектування - тобто до 23.09.2010 року.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Ч. 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач відповідно до додатку 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 року № 64-р віднесений до підприємств державного сектору економіки.
Проте, оскільки сума пені заявлена за період, який не входить до періоду прострочення - з 21.05.2010 року по 06.07.2010 року, то пеня за порушення строків виконання договору не підлягає стягненню з відповідача.
В той же час позивач звернувся з позовом до господарського суду 08.09.2010 року (відповідно до відбитку штемпеля поштового відділення), тобто до моменту коли відповідач мав виконати роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації з врахування прострочення позивача, а саме - 23.09.2010 року - то штраф у розмірі 7% за прострочення виконання зобов'язання понад 20 днів по договору (30 днів по ГК України) також не підлягає стягненню.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року по справі № 37/437-24/342 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року по справі № 37/437-24/342 залишити без змін.
3. Справу № 37/437-24/342 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набуває законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Майданевич А.Г.
Мальченко А.О.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2012 |
Оприлюднено | 04.09.2012 |
Номер документу | 25825701 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Гаврилюк О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні