Постанова

від 31.08.2012 по справі б11/102-09/3

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2012 р. Справа № Б11/102-09/3 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О., суддівБілошкап О.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційні скарги - Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області - закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року господарського суду Київської області від 3 листопада 2011 року у справі господарського суду№ Б11/102-09/3 Київської області за заявою дотовариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд-стандарт" закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" про розпорядник майнавизнання банкрутом Мілютіна Л.В.

за участю представників:

Генеральної прокуратури України Громадського С.О.,

ЗАТ "Укрбудінвест" розпорядника майна Мілютіної Л.В., Поліщука Р.М.,

УПФ України Пасічніченко А.А.,

Ірпінської ОДПІ Глюзи С.Р.,

МНС України Лябах О.О.,

Глюзи С.Р.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4. ОСОБА_5

ОСОБА_6.,

ОСОБА_7,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 червня 2009 року за заявою ТОВ "Євробуд-стандарт" порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Укрбудінвест" в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).

Ухвалою господарського суду Київської області від 3 листопада 2011 року (колегія суддів: Кошик А.Ю. - головуючий, Рябцева О.О., Скутельник П.Ф.) затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Укрбудінвест" до якого включено вимоги кредиторів боржника у розмірі 6 772 227, 17 грн. (9 625, 03 грн. - вимоги першої черги, 6 358 664, 61 грн. - вимоги четвертої черги та 403 937, 53 грн. - шостої черги).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року (колегія суддів: Доманська М.Л.- головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ЗАТ "Укрбудінвест" - задоволено частково, апеляційну скаргу ОСОБА_8 -задоволено повністю. Скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 3 листопада 2011 в частині включення до реєстру вимог кредиторів боржника кредиторських вимог:

- ОСОБА_9. - частково на суму 2758, 07 грн. - інфляційних нарахувань, 401, 57- 3% річних, 498, 99 - судових витрат (вимоги четвертої черги);

- Міністерства України з надзвичайних ситуацій (далі - МНС України) - частково на суму 952 161, 60 грн. (вимоги четвертої черги);

- Управління пенсійного фонду України у м. Ірпіні Київської області (далі - УПФ України ) - повністю на суму 45 50, 72 грн. (вимоги першої черги);

- Ірпінської обєднаної держаної податкової інспекції Київської області (далі - Ірпінська ОДПІ) -в частині включення 5 074, 31 грн. (вимоги четвертої черги);

відмови у включенні до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог ОСОБА_8

Прийнято в цій частині нове рішення. Включено до реєстру вимог кредиторів боржника кредиторські вимоги:

- Ірпінської ОДПІ у сумі 5 074, 31 грн. податкових зобов'язань (вимоги третьої черги);

- ОСОБА_8 у сумі 254 707, 70 грн. - сплачених інвестиційних внесків (вимоги четвертої черги);

скасовано п. 1 ухвали господарського суду Київської області від 3 листопада 2001 року в частині віднесення до першої черги -9 625, 03 грн.; до четвертої черги -1 210 068, 94 грн.; із загальної суми, на яку затверджений реєстр вимог кредиторів віднесено до третьої черги - 5 074, 31 грн. Загальну суму, на яку затверджений реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Укрбудінвест" зменшено на 1 214 619, 66 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ЗАТ "Укрбудінвест" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення кредиторських вимог ОСОБА_11, ОСОБА_9., ОСОБА_6 ОСОБА_2, ОСОБА_10 ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_8, Ірпінської ОДПІ, ОСОБА_3, Міністерства України з надзвичайних ситуацій. Прийняти нове рішення, яким відмовити у включенні до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог ОСОБА_11 на суму 239 937, 90 грн., ОСОБА_9. на суму 125 080 грн., ОСОБА_6. на суму 236 344 грн., ОСОБА_2 на суму 159 671, 70 грн., ОСОБА_10 на суму 274 120 грн., ОСОБА_13 на суму 141 859, 33 грн., ОСОБА_14. на суму 377 086, 91 грн., ОСОБА_8 на суму 254 707, 70 грн., ОСОБА_3 на суму 50 781, 58 грн., Ірпінської ОДПІ на суму 5 074 грн., Міністерства України з надзвичайних ситуацій на суму 940 690, 98 грн.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 3, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 31 Закону, ст.ст. 22, 560, 612, 1047 ЦК України.

УПФ України у м. Ірпені також звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову Київського апеляційного господарського суду України від 13 червня 2012 року в частині відмови у визнанні грошових вимог на суму 4 550, 72 грн. у зв'язку з пропущенням терміну оскарження та відмовити у прийнятті заяви УПФ України в м. Ірпені, як поточного кредитора в сумі 3 320, 68 грн., у відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону. В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального права, зокрема: ст. 14, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 16 серпня 2012 року колегією суддів було оголошено перерву до 23 серпня 2012 року. У судовому засіданні 23 серпня 2012 року оголошено перерву до 31 серпня 2012 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги ЗАТ "Укрбудінвест" та УПФ України у м. Ірпені Київської області підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 ст. 15 Закону визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Мілютіною Л.В. подано на затвердження до місцевого господарського суду реєстр вимог кредиторів станом на 12.09.2011 року на суму 2 365 456,82 грн. (т.12 а.с. 81-92).

Ухвалою попереднього засідання від 3 листопада 2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Укрбудінвест" і включено кредиторські вимоги, які визнані боржником та розпорядником майна як грошові, зокрема:

- ОСОБА_15 у сумі 43 522, 64 грн. неустойки (шоста черга) та 466 грн. судових витрат (четверта черга);

- ОСОБА_16. у сумі 8 866, 80 грн. неустойки (шоста черга) та 148, 66 грн. судових витрат (четверта черга);

- ТОВ "Євробуд-стандарт" у сумі 374 684, 91 грн. (четверта черга) основного боргу, 24 794, 33 грн. неустойки (шоста черга) та 4 223, 74 грн. судових витрат (четверта черга);

- ТОВ "Люкс-Сервіс" у сумі 1 123 241, 40 грн. (четверта черга) заборгованості, 140 966, 80 грн. інфляційних втрат (четверта черга), 21 510, 84 грн. річних (четверта черга) та 171 856, 69 грн. неустойки (шоста черга);

- ТОВ "Інвестиційні системи" у сумі 2 320, 34 грн. судових витрат (четверта черга);

- ОСОБА_17 у сумі 32 407, 24 грн. неустойки (шоста черга) та 384, 07 грн. судових витрат (четверта черга);

- ОСОБА_18 у сумі 30 грн. судових витрат (четверта черга);

- ОСОБА_19. у сумі 30 грн. судових витрат (четверта черга);

Також судом першої інстанції до реєстру вимог кредиторів включено вимоги, які не були визнані боржником та розпорядником майна, проте суд, пославшись на дослідження мотивів не включення заявлених вимог, дійшов висновку про включення до реєстру вимог кредиторів:

- ОСОБА_20 у сумі 68 136, 53 грн. неустойки (шоста черга) та 771, 36 грн. судових витрат (четверта черга);

- Ірпінської ОДПІ у сумі 5 074, 31 грн. податкових зобов'язань (перша черга);

- ОСОБА_21. у сумі 15 037, 48 грн. пені (шоста черга) та 335, 37 грн. судових витрат (четверта черга);

- ОСОБА_11 у сумі 239 937, 90 грн. інвестиційних внесків (четверта черга);

- Головного управління капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації у сумі 12 164, 06 грн. неустойки (шоста черга) та 248, 52 грн. судових витрат (четверта черга);

- ТОВ "Будівельна компанія "Арміс" у сумі 382 920, 36 грн. заборгованості за виконані роботи (четверта черга);

- ОСОБА_9. у сумі 29 990 грн. (четверта черга) надмірно сплачених коштів, 5 752, 08 грн. інфляційних (четверта черга), 2 157, 52 грн. річних (четверта черга), 498, 99 грн. судових витрат (четверта черга) та 125 080 грн. інвестиційного внеску (четверта черга);

- ТОВ "Будівельно-комплектуюча компанія "Інтермарр" у сумі 498 413, 17 грн. сплачених інвестиційних внесків(четверта черга);

- ОСОБА_3 у сумі 50 781, 58 грн. боргу за гарантійними листами (четверта черга) та 30 грн. судових витрат (четверта черга);

- Міністерства України з надзвичайних ситуацій (далі - МНС) у сумі 1 892 852, 58 грн. сплачених інвестиційних внесків, в тому числі судових витрат, (четверта черга);

- ОСОБА_22. у сумі 271 746, 48 грн. інвестиційного внеску (четверта черга);

- ОСОБА_23 у сумі 27 151, 76 грн. неустойки (шоста черга) та 60 грн. судових витрат (четверта черга);

- УПФ України у м. Ірпені у сумі 4 550, 72 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків (перша черга).

- ОСОБА_6. у сумі 236 344 грн. інвестиційних внесків (четверта черга);

- ОСОБА_2 у сумі 159 671, 70 грн. інвестиційних внесків (четверта черга);

- ОСОБА_10 у сумі 274 120 грн. інвестиційних внесків (четверта черга);

- ОСОБА_13 у сумі 141 859, 33 грн. інвестиційних внесків (четверта черга);

- ОСОБА_14. у сумі 377 086, 91 грн. інвестиційних внесків (четверта черга).

В обґрунтування включення вимог зазначених вище кредиторів у реєстр суд першої інстанції послався на підтвердження частини з них судовими рішеннями про стягнення спірних коштів у грошовій сумі, а інша частина вимог кредиторів включена до реєстру з огляду на ч. 2 ст. 612 ЦК України, як грошових вимог, у зв'язку з відсутністю майна в натурі.

У включенні до реєстру вимог кредиторів вимог ОСОБА_24 ОСОБА_25., ОСОБА_26, ОСОБА_27., ТОВ "Азія Лайн", ОСОБА_8, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30., ОСОБА_31., ТОВ "ЛН "Інвест груп" та ОСОБА_32.; ОСОБА_20 в частині 404 782, 50 грн. проінвестованої вартості квартири, ОСОБА_21. в частині річних, інфляційних та 105 758, 68 грн. проінвестованої вартості квартири, ОСОБА_11 в частині 134 835, 95 грн. інфляційних втрат та 25 616, 55 грн. річних, Головного управління капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації в частині вимог про отримання квартири у власність ОСОБА_23 в частині 208 978, 17 грн. інвестиційного внеску, інфляційних втрат та річних ОСОБА_2 в частині 19 160, 60 грн. річних судом першої інстанції відмовлено. В обґрунтування своїх висновків суд зазначив, що частина з них заявлені як майнові і зводяться до вимог про отримання у власність квартири, а тому не могли бути визнані у справі про банкрутство, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Кредиторські вимоги ОСОБА_33, ОСОБА_34., ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, визнані такими, що не підлягають розгляду та включенню до реєстру вимог кредиторів у зв'язку з пропуском місячного строку для їх заявлення.

Кредиторські заяви громадян: ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 залишені без розгляду у зв'язку з відмовою від кредиторських вимог.

В обґрунтування ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів суд першої інстанції зазначив, що заявлені вимоги ґрунтуються на Інвестиційних договорах відповідно до яких кредитори приймають участь у фінансуванні будівництва об'єкта нерухомості -квартири (у новозбудованих будинках із зазначенням номеру квартири, загальної площі, секції в житлових комплексах) з метою отримання її у власність після введення будинку в експлуатацію. Здійснивши повне інвестування об'єктів будівництва інвестори заявили кредиторські вимоги до боржника у розмірі про інвестованих ними коштів. При цьому, частина кредиторів, як в кредиторських заявах, так і в ході судового розгляду наполягали на включені їх до реєстру вимог кредиторів саме з майновими вимогами на квартири. Інша частина вимог кредиторів, які не були визнані боржником та не включені до реєстру розпорядником майна як майнові, була змінена заявниками під час розгляду справи судом на грошові у зв'язку з відсутністю майна в натурі і кредитори наполягали на включенні їх вимог до реєстру саме, як грошових.

Суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що на час розгляду заяв про визнання кредиторських вимог зазначені вище Інвестиційні угоди є чинними, також відсутні відомості, що зазначені договори розірвано в судовому порядку.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Статтею 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" зазначено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з цією статтею, під грошовим зобов'язанням слід розуміти - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Отже, враховуючи спеціальний режим та призначення коштів, внесених як інвестиція або пай в об'єкт будівництва, судам слід було перевірити і у своїх рішеннях належно обґрунтувати правову природу зобов'язання замовника перед інвестором, встановивши, чи може воно вважатися грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, як вбачається з прийнятих судових актів в оскаржуваній частині, обґрунтованими є доводи касаційної скарги боржника про неналежне з'ясування обставин пов'язаних з визначенням характеру вимог кредиторів у залежності від того є вони майновими чи грошовими, що має принципове значення для вирішення питання про право таких кредиторів на включення їх вимог до реєстру кредиторів боржника.

Як вже зазначалося вище, судом першої інстанції встановлено, що частина кредиторів змінила свої вимоги під час розгляду справи судом на грошові, у зв'язку з відсутністю майна в натурі, і суд, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 612 ЦК України, включив їх до реєстру як грошові.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України , виходячи з обставин справи і обґрунтувань оскаржуваних судових рішень вважає суперечливими посилання судів попередніх інстанцій на відсутність майна в натурі.

До того ж, судом першої інстанції в ухвалі встановлено, що на підставі чинних інвестиційних угод ЗАТ "Укрбудінвест" має обов'язок виконати зобов'язання за цими договорами, а саме: здійснити будівництво відповідних будинків, а після закінчення будівництва об'єкту інвестування і здачі його в експлуатацію передати інвесторам у власність житло за актом прийому-передачі майнові права на об'єкт, надати необхідні документи для подальшого оформлення та сприяти інвестору в оформленні права власності, а інвестори за власні кошти здійснюють оформлення квартири у власність.

Відмовляючи у задоволенні заяви кредитора - ОСОБА_8 на суму 254 707, 70 грн. вартості квартири, суд першої інстанції послався на те, що згідно Інвестиційних договорів кредитори приймають участь у фінансуванні будівництва об'єкта нерухомості -квартири (у новозбудованих будинках із зазначенням номеру квартири, загальної площі, секції в житлових комплексах) з метою отримання її у власність після введення будинку в експлуатацію. Зобов'язання ЗАТ "Укрбудінвест" за договорами передати інвесторам квартири є зобов'язаннями про передачу об'єкту інвестування і не є грошовими зобов'язаннями боржника.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви кредитора - ОСОБА_8 про включення її до реєстру кредиторських вимог боржника і прийняв рішення про включення ОСОБА_8 до реєстру вимог кредиторів пославшись на те, що судом першої інстанції не досліджено всіх обставин справи, зокрема того, чи розпочато боржником будівництво об'єкта інвестування на момент розгляду справи про банкрутство, зазначаючи, що зобов'язання ЗАТ "Укрбудінвест" передати інвесторам квартири є зобов'язаннями боржника у розумінні абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з оскаржуваних судових актів, грошові вимоги ОСОБА_3 до ЗАТ "Укрбудінвест" включені до реєстру вимог кредиторів на підставі гарантійних листів. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи заперечення боржника з цього приводу за необґрунтованістю, на докази та правові підстави такої позиції не послався.

Однак, як вбачається з доводів касаційної скарги, та пояснень ОСОБА_3 його вимоги ґрунтуються на правовідносинах, що витікають з договору позики. Оскільки відносини позики повністю врегульовані нормами Цивільного кодексу України, а боржник заперечує наявність таких правовідносин з ОСОБА_3., судам необхідно було належно обґрунтувати правові підстави включення таких вимог до реєстру вимог кредиторів.

Суд апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги боржника відхилив без врахування вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України про те, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Аналізуючи висновки і обґрунтування, наведені судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових актах як на підтвердження права кредиторів інвесторів на включення до реєстру вимог кредиторів, так і на відхилення таких вимог, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про їх суперечливість і невідповідність вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Поверхневе з'ясування обставин можливості набуття інвесторами відповідних прав у справі про банкрутство боржника не може бути визнане судом касаційної інстанції правомірним.

Міністерство України з надзвичайних ситуацій подало до суду заяву про визнання кредитором боржника з вимогами на загальну суму 1 892 852, 58 грн. з яких: 1 892 727, 58 грн. заборгованість за договорами на придбання житла, 125 грн. - судові витрати. В обґрунтування заяви МНС послалося на те, що заборгованість підтверджується договорами, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі житла та протоколами заліку зустрічних вимог, копії яких було надано до заяви.

Заперечуючи проти включення до реєстру вимог Міністерства України з надзвичайних ситуацій ЗАТ "Укрбудінвест" послалося на відсутність належних доказів, які б підтверджували заборгованість у розмірі 1 892 727, 58 грн.

Як вбачається з матеріалів справи і, зокрема, з ухвали господарського суду Київської області від 3 листопада 2011 року, вимоги Міністерства України з надзвичайних cситуацій включені до реєстру вимог без посилань на докази, що їх підтверджують і без належного обґрунтування розміру включених вимог.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази мають бути належними і допустимими. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглядаючи справу відповідно до вимог ст. 101 ГПК України суд апеляційної інстанції знайшов необхідним витребувати уточнений розрахунок суми та додаткові документи на підтвердження заявлених вимог. Відповідні документи були надані кредитором у розпорядження суду апеляційної інстанції, проте, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції у частині задоволення вимог МНС у розмірі 952 161, 60 грн. за недоведеністю, та залишаючи у реєстрі вимоги у розмірі 940 690, 98 грн., апеляційний суд своїх висновків також належно не обґрунтував, пославшись лише на дані, отримані 11 червня 2012 року від Міністерства України з надзвичайних ситуацій на підставі ухвали апеляційного суду від 16 травня 2012 року, що фактично суперечить вимогам ч. 1 ст. 101 ГПК України, відповідно до якої додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Задовольняючи вимоги Міністерства України з надзвичайних ситуацій на суму 1 892 852, 58 грн. сплачених інвестиційних внесків на будівництво квартир, (в тому числі судові витрати) суд першої інстанції визнав їх грошовими вимогами кредитора четвертої черги.

Всупереч вимогам закону суди попередніх інстанцій, зокрема, суд апеляційної інстанції розглядаючи апеляційну скаргу, залишили поза увагою доводи представника боржника щодо правової природи заявлених МНС вимог, які, на думку боржника, не відповідають вимогам ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, оскільки є майновими, а не грошовими.

Задовольняючи вимоги УПФ України у м. Ірпені на суму 4 550, 72 грн. (перша черга) суд першої інстанції виходив з того, що це заборгованість зі сплати страхових внесків.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу в цій частині послався на те, що грошові вимоги УПФ України у м. Ірпені до ЗАТ "Укрбудінвест" не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки заява подана після спливу 30-ти денного строку із дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство, тому ці вимоги слід вважати погашеними.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції УПФ України у м. Ірпені послалося на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив і не врахував, що борг у розмірі 3 320, 68 грн. виник у боржника перед управлінням починаючи з 20 червня 2009 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, і не є вимогами конкурсного характеру. Тому у прийнятті заяви УПФ України у м. Ірпені у частині вимог у розмірі 3 320, 68 грн. слід було відмовити, а не визнавати вимоги погашеними.

Колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи касаційної скарги УПФ України у м. Ірпені, щодо неналежного з'ясування судом апеляційної інстанції обставин формування суми боргу у розмірі 4 550, 72 грн., періодів його виникнення та правової природи зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи суди дійсно не перевірили і належно не з'ясували конкурсними чи поточними вимогами є заявлені кредитором вимоги. За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про застосування наслідків пропущення строку для звернення з вимогами, передбачених ч. 2 ст. 14 Закону, та визнання вимог кредитора у повному обсязі погашеними, є передчасними і не можуть бути визнані правомірними.

Не спростовуються матеріалами справи і доводи касаційної скарги, щодо включених до реєстру вимог Ірпінської ОДПІ у сумі 5 074, 31 грн.

Вимоги Ірпінської ОДПІ на суму 5 0474, 31 грн. податкових зобов'язань, які не визнані боржником та розпорядником майна, суд першої інстанції визнав обґрунтованими та включив їх до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення.

Проте, ухвала суду першої інстанції не містить жодних обґрунтувань висновку про включення вказаних вимог до реєстру у першу чергу, після того, як вони не були визнані боржником та не включені до реєстру вимог розпорядником майна.

Заперечуючи проти включення вказаних вимог до реєстру, боржник послався на те, що заборгованості, яка виникла на момент порушення провадження у справі про банкрутство, він не має, навпаки -зафіксована переплата.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в цій частині та включаючи вимоги Ірпінської ОДПІ у розмірі 5 074, 31 грн. в реєстр у третю чергу, суд апеляційної інстанції своїх висновків також не обґрунтував і залишив поза увагою доводи апеляційної скарги про те, що вимоги Ірпінської ОДПІ є поточними, не перевіривши правової природи суми боргу та періоду його виникнення.

Крім іншого, суд касаційної інстанції звертає увагу на недотримання судом апеляційної інстанції вимог п.4 ч.1 ст. 84, ст.ст. 99, 105 ГПК України. Так в апеляційному порядку боржником було оскаржено ухвалу суду першої інстанції в частині включення до реєстру вимог 11 кредиторів: ОСОБА_11 ОСОБА_9., ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_10 ОСОБА_13, ОСОБА_14., Ірпінської ОДПІ, управління пенсійного фонду України та Міністерства України з надзвичайних ситуацій. Однак, як вбачається з резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року, рішення суду апеляційної інстанції стосується лише чотирьох кредиторів (ОСОБА_9., Міністерства України з надзвичайних ситуацій , управління пенсійного фонду України та Ірпінської ОДПІ) та ОСОБА_8 за окремою апеляційною скаргою, незважаючи на те, що мотивувальна частина постанови свідчить про розгляд судом апеляційної скарги в повному обсязі.

Судове рішення визнається законним і обґрунтованим лише у разі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Належно не обґрунтоване судове рішення, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню.

Частиною. 1 ст. 111 10 ГПК України визначено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В межах повноважень, визначених ст. 111 9 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. До суду апеляційної інстанції справа направляється на новий розгляд, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. (ч. 3 ст. 111 9 ГПК України)

Враховуючи викладені вище обставини щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає необхідним скасувати судові акти попередніх судових інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для належного виконання вимог закону та прийняття, у відповідній частині, законного і обґрунтовано рішення.

При цьому колегія суддів зауважує, що ухвала суду першої інстанції від 3 листопада 2011 року в касаційному порядку переглянута і скасовується в частині, в якій вона оскаржувалася і переглядалася судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області задовольнити частково.

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Укрбудінвест" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року у справі № Б11/102-09/3 скасувати.

Ухвалу господарського суду Київської області від 3 листопада 2011 року у справі № Б11/102-09/3 скасувати в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_3, Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції, Міністерства України з надзвичайних ситуацій, Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області.

Справу № Б11/102-09/3 у зазначеній частині передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий А. Заріцька

Судді О. Білошкап

В. Поліщук