Рішення

від 31.08.2012 по справі 5011-22/10227-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10227-2012 31.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон-777»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Аякс»

про відшкодування збитків (6 900 грн.)

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Дмитренко С.М. директор;

Щербак Р.С. (довіреність від 25.07.2012р.);

від відповідача: Трегуб О.А. (довіреність № 25/64 від 18.06.2012р.);

31.08.2012р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вавілон-777»(надалі ТОВ «Вавілон-777», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(надалі ПАТ «АКБ «Київ», відповідач) 6 900 грн. завданих збитків.

При порушенні провадження у справі, ухвалою суду від 31.07.2012р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Аякс»(надалі ТОВ «Лізингова компанія «Аякс», третя особа).

В обґрунтування своїх вимог позивач відзначає про неправомірність дій відповідача, які призвели до перерахування 10.08.2009р. на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Аякс» грошових коштів в сумі 6 900 грн. згідно платіжного доручення № 5 від 26.01.2009р., яке було відкликано платником за поданою до банку заявою 31.03.2009р..

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов і обґрунтовуються безпідставністю заявлених до банку вимог, а кошти згідно платіжного доручення № 5 від 26.01.2009р. були перераховані банком 10.08.2009 року в результаті проведення тимчасовою адміністрацією банку заходів щодо стабілізації його діяльності та у зв'язку з закінченням дії мораторію, який поширювався на зобов'язання банку перед позивачем.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

При укладенні між сторонами договору про обслуговування банківського рахунку в національній валюті від 19.04.2007р., позивачем до банку було подане платіжне доручення № 5 від 26.01.2009р. про перерахування грошових коштів в сумі 6 900 грн. на рахунок одержувача -ТОВ «Лізингова компанія «Аякс» з призначенням платежу «за маркетингові послуги згідно рах. № 31/12-08 від 31.12.2008р. з ПДВ…».

Оскільки, банком вказане платіжне доручення, у строк встановлений для здійснення переказу коштів (п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22), виконаним не було, позивачем через інший банк (Приват Банк) сплачені вказані кошти одержувачу -ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»на підставі платіжного доручення № 13 від 05.03.2009р. із тим же призначенням платежу, а 31.03.2009р. на ім'я директора Шевченківської філії АКБ «Київ»подано заяву про відкликання платіжних доручень, серед яких і платіжне доручення № 5 від 26.01.2009р..

Банком не виконано вимогу підприємства викладену в заяві за вих. № 2/31-03 від 31.03.2009р. (прийнята начальником відділення № 8 Сакович О.О.) не перераховувати платіжні доручення, зокрема, і платіжне доручення № 5 від 26.01.2009р., при цьому вказаний платіж проведено 10.08.2009р. на рахунок одержувача -ТОВ «Лізингова компанія «Аякс».

В даному випадку, суд приймає до уваги доводи відповідача з приводу поширення на виконання зазначеного платіжного доручення дії мораторію введеного постановою Правління Національного банку України від 06.02.2009р. № 53 в ПАТ АКБ «Київ»з 09.02.2009р. до 09.08.2009р., а перерахування коштів згідно платіжного доручення 10.08.2009р. свідчить про завершення переказу, який був розпочатий до введення мораторію (кошти були списані з рахунку клієнта та обліковувались з відображенням на рахунку «Документи клієнтів банку, що не виконані в строк з вини банку»).

Таким чином, відповідач не набув права на грошові кошти в сумі 6 900 грн., оскільки за статтею 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, котрі йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Сума в розмірі 6 900 грн. перерахована банком 10.08.2009р. одержувачу -ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»із вказаної дати належна саме зазначеній юридичній особі, а враховуючи, що виставлений рахунок від 31.12.2008р. вже був позивачем оплачений 05.03.2009р. на підставі платіжного доручення № 13, такі кошти отримані одержувачем двічі, і по сумі 6 900 грн. є безпідставно отриманими.

Пояснення з приводу допущення помилки при заповненні призначення платежу у платіжних дорученнях про перерахування коштів ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»надані на вимоги суду у письмовому вигляді, а матеріалами справи підтверджено сплату позивачем грошових коштів згідно виставленого рахунку від 31.12.2008р., який зазначений під номером 23.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні)…, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Доводи позивача викладені у позовній заяві не свідчать про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями банку та розміром заподіяної шкоди, що заявляється до стягнення, а виходячи з предмету заявленого позивачем позову судом відзначається наступне.

Заявляючи позов до відповідача, позивач стверджує про завдання йому збитків, які оцінюються ним в сумі 6 900 грн., тобто в розмірі суми двічі перерахованої підприємством своєму контрагенту -ТОВ «Лізингова компанія «Аякс».

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

З наведеної норми вбачається, що відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи, вказаними у наведеній нормі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. У разі ж наявності лише неправомірних дій (допущених порушень) посадової або службової особи без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави вважати, що її завдано, а тому відсутні і правові підстави для відшкодування того, чого не було завдано. У такому випадку особі надані правові засади для захисту і поновлення свого права в інший спосіб.

Ствердження, що внаслідок дій банку про списання грошових коштів в сумі 6 900 грн. унеможливлено повернення цієї суми, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. В разі повернення ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»грошових коштів які двічі були ним отримані від позивача, в тому числі в добровільному порядку, позивач фактично отримує сплату однієї і тієї ж суми у подвійному розмірі.

Обов'язковими підставами для настання відповідальності є наявність протиправної поведінки (дії, бездіяльності) та безпосередній причинний зв'язок між такою поведінкою і завданою шкодою та наявність вини заподіювача шкоди.

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Неотримання коштів в сумі 6 900 грн. перерахованих на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»за платіжним дорученням № 5 від 26.01.2009р. позивач пов'язує з невиконанням банком вимоги про його відкликання, однак зазначені вище обставини свідчать про відсутність безпосереднього причинного зв'язку між діями банку щодо перерахування коштів одержувачу -ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»та завдання шкоди позивачу.

Дії банку, в даному випадку, призвели до списання грошових коштів за платіжним дорученням поданим до банку для виконання та в подальшому відкликаним, однак з моменту списання коштів з рахунку вказана сума є власністю одержувача (ТОВ «Лізингова компанія «Аякс») і реальна можливість повернення зазначеної суми існувала з серпня 2009р., тобто позивач не був позбавлений права звернутись до ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»з вимогами повернути грошові кошти, в тому числі в судовому порядку, заявити свої вимоги до комісії з припинення вказаного підприємства (згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності).

Списання банком коштів в сумі 6 900 грн. перерахованих на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Аякс»10.08.2009р., не є причиною з якої останнім не повернуто безпідставно отримані ним кошти, а правовідносини у позивача щодо зазначеної суми (6 900 грн.) виникли саме з ТОВ «Лізингова компанія «Аякс», а не з ПАТ «АКБ «Київ».

З урахуванням наведеного, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 03.09.2012

Суддя Р.І. Самсін