cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2012 р. Справа № 9/409
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову та рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 16.03.2012 господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі господарського суду№ 9/409 міста Києва за позовомЄвпаторійської міської ради доПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" провнесення змін до договору оренди за участю представників позивачане з'явилися, відповідачаПушанко І.О.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі № 9/409 (суддя Бондаренко Г.П.) задоволено позов Євпаторійської міської ради, внесено зміни в договір оренди земельної ділянки № 1 від 10.03.2010 та присуджено до стягнення з відповідача 941,00 грн. витрат з судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2012 (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Суховий В.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі № 9/409 залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ПАТ "Укрнафта" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2012 у справі № 9/409 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.18, 20 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 33, 34, 82 ГПК України.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги за відсутності представника позивача. Євпаторійська міська рада просила відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишивши без змін судові рішення у даній справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2011 у справі № 5002-8/5955-2010 визнано укладеним договір оренди земельної ділянки № 1 від 10.03.2010, загальною площею 0,456 га, що розташована за адресою: м. Євпаторія, Роздольненське шосе, 4, для обслуговування автозаправної станції, між Євпаторійською міською радою (орендодавець) та ВАТ "Укрнафта" (орендар), з урахуванням протоколу розбіжностей ВАТ "Укрнафта" від 10.03.2010.
Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі рішення Євпаторійської міської ради 29.01.2010 № 5-57/194 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською Радою за кадастровим №0110900000:01:072:0029, за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, шосе Роздольненське, буд. 4.
Пунктом 8 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 13 404 грн. 36 коп. на рік (1 117 грн. 03 коп. у місяць).
Згідно з п. 11 договору розмір орендної плати переглядається не частіше ніж 1 раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п. 27 договору зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.
14.05.2010 Євпаторійською міською радою прийнято рішення № 5-60/14 "Про внесення змін у рішення міської ради № 5-29/4 від 22.02.2008 "Про внесення змін у рішення міської ради № 5-8/21 від 24.11.2006, № 4-28/8 від 03.03.2005 та про визнання таким, що втратило силу рішення міської ради № 5-16/75 від 27.04.2007", та доповнено його пунктом 3 наступного змісту: "...При розрахунку орендної плати за земельні ділянки, передані в оренду для розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування АЗС, супермаркетів, а також переданих землекористувачам, які здають в оренду приміщення для організації супермаркетів, застосовувати ставки у розмірі земельного податку, визначеного відповідно до Закону України "Про плату за землю", з врахуванням наступних коефіцієнтів: зокрема, для земельних ділянок, переданих для організації (розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування) супермаркетів, а також переданих землекористувачам, які здають в оренду приміщення для організації (розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування) супермаркетів - 10% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місць розташування земельних ділянок".
Рішенням ІІІ сесії Євпаторійської міської ради шостого скликання № 6-3/37 від 29.12.2010 "Про затвердження грошової оцінки земель", прийнятого відповідно до розділу ХІІІ Податкового кодексу України, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Євпаторія, введено в дію з 01.01.2011 грошову оцінку земель м. Євпаторія, додаток до рішення міської ради від 22.02.2008 № 5/29-4 викладено в новій редакції згідно з додатком № 2 до даного рішення, відповідно до якого були затверджені коефіцієнти збільшення земельного податку, які застосовуються при розрахунку орендної плати за землю в м. Євпаторії.
Судами встановлено, що 19.10.2011 позивач направив на адресу відповідача пропозицію про внесення змін в пункт 8 договору оренди земельної ділянки у зв'язку із затвердженням рішенням Євпаторійської міської ради від 29.12.2010 № 6-3/37 нової грошової оцінки земель м. Євпаторії, внаслідок чого змінився розмір земельного податку, який є базою для розрахунку орендної плати за землю.
Відповідач листом № 660/11-11 від 11.11.2011 надав відповідь про недоцільність підписання договору про внесення змін у зв'язку з тим, що державна реєстрація даного договору не здійснена.
Зазначена відмова відповідача стала підставою для звернення з даним позовом.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки не визначає моменту укладення договору оренди та не впливає на можливість внесення до нього змін як за домовленістю сторін так і за рішенням суду.
Однак, зазначені висновку судів є помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно з ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України).
Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Невиконання положень закону щодо обов'язкової державної реєстрації договору тягне за собою нікчемність такого правочину (постанова Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 2-3/15041-2007).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 3-28гс11 від 18.04.2011, в якій зазначено, що моментом вчинення правочинів, що підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України, є державна реєстрація.
Згідно з нормами ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Порядок державної реєстрації договорів оренди землі та змін до них визначено Порядком ведення Поземельної книги та Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009.
Серед переліку документів, які є підставою для державної реєстрації прав на земельну ділянку, зокрема, право оренди землі, визначено договір оренди земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності та рішення суду, у разі здійснення державної реєстрації на підставі рішення суду (пп. 7 та пп. 9 п. 13 3 Порядку).
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень статті 3 Земельного Кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України.
Тобто, після укладання договору оренди земельної ділянки або визнання його укладеним в судовому порядку, подальшою обов'язковою умовою для набрання ним чинності, а отже початку породження прав та обов'язків для сторін, є проведення його державної реєстрації, що є відокремленою та похідною дією, обов'язковою в силу вимог закону.
Неукладений договір не породжує для сторін прав та обов'язків, в тому числі обов'язку внесення до нього змін.
Аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові від 23.07.2012 у справі № 61/1.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та невірно були застосовані норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі № 9/409 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові відмовити повністю.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді Т.Л. Барицька О.О. Хрипун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2012 |
Оприлюднено | 06.09.2012 |
Номер документу | 25859569 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Хрипун O.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні