Постанова

від 29.08.2012 по справі 8/457

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2012 № 8/457

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від позивача: Шпак О.Л. - представник за дов. №984/вих. від 09.07.2012р.;

від відповідача: Петренко І.В. - представник за дов. №08/09-03 від 09.08.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко»

на рішення господарського суду м. Києва

від 17.11.2011р. (дата підписання - 11.04.2012р.)

у справі №8/457 (суддя - Катрич В.С.)

за позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко»

про зобов'язання вчинити дії.

встановив:

У липні 2011р. Комунальне підприємство «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко» про зобов'язання відновити знесені міжкімнатні перегородки (стіни) нежитлового приміщення загальною площею 410,9 кв.м., яке розташоване в будинку №27/31 по вул. І.Франка в м. Києві, відповідно до проекту забудови, та усунути дефекти, пошкодження та деформацію конструктивних елементів будинку за вказаною адресою за відповідним проектом, що виникли внаслідок нераціональної послідовності виконання будівельних робіт з пониження позначки підошви фундаменту.

Умотивовуючи заявлені вимоги з посиланням на ст.16 ЦК України, позивач зазначив, що у вказаному будинку, який належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва, перебуває на балансі Комунального підприємства і належить йому на праві повного господарського відання, знаходиться нежитлове приміщення (літ. А), площею 410,9 кв.м., яке належить на праві власності відповідачу.

Утім восени 2010р., пояснював позивач, ТОВ «Молоко» без проектно-технічної та дозвільної документації почало проведення ремонтних робіт з реконструкції належного йому нежитлового приміщення, що призвело до виникнення нових та поглиблення існуючих тріщин в стінах другого, третього та четвертого поверхів будинку, що розташовані над підвалом.

За результатами проведених позивачем обстежень підвального приміщення, в якому відповідач незаконно здійснював будівельні роботи, було виявлено низку порушень, зокрема, виконання робіт з відхиленням від проектної документації, здійснення перепланування приміщення та порушення Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів і Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, тощо, що призводило до погіршення загального стану житлового будинку та створення небезпеки для його жителів.

У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість заявлених Комунальним підприємством вимог та задовольнив їх у повному обсязі.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, господарський суд не взяв до уваги, однак, мотивів їх відхилення у судовому рішенні не навів.

Не погоджуючись із висновками та мотивами прийнятого судом першої інстанції рішення, відповідач у липні 2012р. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2011р. у справі №8/457 скасувати та прийняти новий судовий акт, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на допущені місцевим господарським судом порушення норм господарського процесуального права, зокрема ст.80 ГПК України, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення. За оцінкою апелянта, припинення провадження у справі №51/378, порушеного за аналогічним позовом Комунального підприємства до ТОВ «Молоко», на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову, унеможливлювало повторне звернення Комунального підприємства до господарського суду з аналогічними вимогами, а тому суд першої інстанції повинен був припинити порушене ним провадження на підставі ч.2 ст.80 ГПК України.

Водночас, у своїй апеляційній скарзі відповідач просив поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на оскарження прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2012р. №8/457 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Тищенко О.В., Рудченко С.Г.) відновлено пропущений з поважних причин процесуальний строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначений на 01.08.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці та зайнятістю судді Тищенко О.В. у іншому судовому процесі здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Пашкіна С.А., Дідиченко М.А.

У зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд апеляційної скарги, призначений на 01.08.2012р., відкладався на 13.08.2012р.

13.08.2012р. через канцелярію суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому Комунальне підприємство просило оскаржений судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У порядку ст.77 ГПК України у судовому засіданні 13.08.2012р. оголошувалась перерва до 29.08.2012р.

У призначене судове засідання з'явилися представники обох сторін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження та подав письмове клопотання про припинення апеляційного провадження у справі №8/457 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам України. При цьому відповідач вважав, що обставини справи свідчать про наявний спір у сфері державного контролю містобудівної діяльності, який носить публічно-правовий характер, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши заявлене представником відповідача клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти задоволення клопотання заперечував, судова колегія вирішила, що клопотання підлягає відхиленню з наступних мотивів.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (ст.12 ГПК України). Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 ГПК).

Переданий на розгляд господарського суду за суб'єктивним складом сторін спір не має ознак спору адміністративної юрисдикції, адже жодна із його сторін не наділені владними управлінськими функціями одна щодо одної.

У судовому засіданні 29.08.2012р. представник відповідача також заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч.2 ст.80 ГПК України, оскільки Комунальне підприємство вже зверталося до господарського суду з аналогічним позовом, однак в процесі судового розгляду справи №51/378 від позову відмовилося, у зв'язку з чим провадження у справі №51/378 було припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України. Враховуючи наведене, вказував відповідач, згідно положення ч.2 ст.80 ГПК України повторне звернення Комунального підприємства з аналогічним позовом у справі №8/457 не допускалося. Отож, апелянт вважав, що наявні підстави для повного припинення у справі.

Представник відповідача проти задоволення згаданого клопотання відповідача заперечував.

Судова колегія вважає, що провадження у справі, при наявності апеляційної скарги, не може бути завершений припиненням провадження за відсутністю для цього законних підстав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу за апеляційною скаргою відповідача у повному обсязі, судовою колегією встановлено, що позивач звернувся до суду за захистом належного йому права повного господарського відання, вважаючи, що ним вірно обрано спосіб захисту права, порушеного відповідачем під час самовільного здійснення тим будівельних робіт у належному відповідачу на праві власності приміщенні, і це право може бути захищено судом шляхом відновлення відповідачем положення, яке існувало до порушеного права та припинення відповідачем дій, що порушують право позивача.

Дійсно, такий спосіб захисту є самостійним способом, передбаченим ст. 16 ЦК України, і передбачає вчинення певних дій по відношенню до позивача; повернення йому повноважень, майнових прав, які були у позивача, але були втрачені.

Звертаючись із позовом, позивач вважав, що тим самим захищає своє майнове право на будинок, адже, як вірно вважав позивач, до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Місцевий господарський суд, погодившись із позивачем і задовольняючи його вимоги, не врахував, на думку судової колегії, наступне.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу, є не саме право (інтерес), а спосіб (способи) його захисту.

Під підставою позову, крім правової, зазвичай розуміють ті юридичні факти, якими обґрунтовується вимога про захист права чи законного інтересу, та з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та зобов'язань суб'єктів спірного матеріального правововідношення.

Суд, перш ніж надати захист порушеному праву (інтересу) позивача, повинен у процесі судового розгляду переконатися не лише у реальній належності як самого права, так і у його наявності в особи, яка заявила або в інтересах якої заявлена вимога.

Поряд з цим, господарське процесуальне законодавство вимагає формулювати позовні вимоги таким чином, що вони були конкретними та реально могли бути виконані при задоволенні їх судом.

Задовольняючи вимоги до ТОВ «Молоко» про «зобов'язання відновити знесені міжкімнатні перегородки (стіни) нежитлового приміщення загальною площею 410,9 кв.м., яке розташоване в будинку №27/31 по вул. І.Франка в м. Києві відповідно до проекту забудови" Комунальне підприємство не зазначило, а суд першої інстанції не уточнив , який саме проект забудови мається на увазі, та які саме міжкімнатні перегородки підлягають відновленню.

Не відповідають критеріям певності та чіткості і вимоги позивача про "зобов'язання ТОВ «Молоко» усунути дефекти, пошкодження та деформацію конструктивних елементів будинку за вказаною адресою за відповідним проектом, що виникли внаслідок нераціональної послідовності виконання будівельних робіт з пониження позначки підошви фундаменту, адже незрозуміло, на який саме проект посилається позивач та які саме дефекти слід усунути відповідачу".

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції установлено , що при розгляді господарського спору за участю тих же сторін у справі №51/378 предметом розгляду господарським судом були вимоги з тих же підстав і предмету (а.с.70-75).

Спір у справі №51/378 завершився судовим актом . який набрав законної сили , про припинення провадження у справі у зв'язку з прийнятою судом відмовою позивача від позову (п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Правові наслідки припинення провадження у справі визначені частиною 2 ст.80 ГПК України.

Так, в силу ч.2 ст.80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Згідно п.2 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин справи, місцевому господарському суду за результатом розгляду спору належало припинити порушене ним провадження за п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України , маючи на увазі , що припинення провадження у справі - є судовою формою завершення розгляду спору за передбачених законом обставинами, що відкидає можливість судочинства , і є рішення господарського суду який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав .

Отже, оскаржене в апеляційному порядку рішення господарського суду у справі №8/457 підлягає скасуванню, апеляційна скарга у частині скасування судового рішення - задоволенню, а провадження у справі - припиненню за п.2 ч.1 ст.80 ГПК України .

Згідно з правовими позиціями ,викладеними Вищим господарським судом України у п.4.12 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , висловився таким чином, що "при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Враховуючи наведене, судова колегія на підставі п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» вважає за необхідне повернути відповідачу - судовий збір, сплачений ним за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

У судовому засіданні 29.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 03.09.2012р.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко» на рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2011р. у справі №8/457 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2011р. у справі №8/457 скасувати.

3. Провадження у справі №8/457 припинити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Молоко» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 31, код ЄДРПОУ - 19490490) з Державного бюджету України 547,00 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, сплаченого згідно квитанції №13Т557147 від 21.06.2012р.

5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

6. Матеріали справи №8/457 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Пашкіна С.А.

Дідиченко М.А.