Постанова

від 29.08.2012 по справі 2а-5090/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2012 року 17:49 № 2а-5090/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Федоровій О.В. та представників: позивача -Лисиці С.В., відповідача - Луценко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення від 01 грудня 2011 року № 0001622360, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»(далі -ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат») з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (далі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2011 року № 0001622360, № 0001632360.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-5090/12/2670 призначено до судового розгляду на 16 травня 2012 року.

16 травня 2012 року судове засідання відкладено до 13 червня 2012 року.

13 червня 2012 року у судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби та розгляд справи відкладено до 04 липня 2012 року.

04 липня 2012 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва закрито провадження в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 01 грудня 2012 року № 0001632360.

04 липня 2012 року розгляду справи відкладено до 18 липня 2012 року, а в подальшому в судовому засіданні оголошувались перерви до 25 липня 2012 року, до 01 серпня 2012 року, до 16 серпня 2012 року та до 29 серпня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, свідків всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»(ідентифікаційний код 21611854) на момент перевірки перебувало на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»за КВЕД відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 46.52 Оптова торгівля електронним та телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 61.10 діяльність у сфері проводового електрозв'язку.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»(код за ЄДРПОУ 21611854) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт № 525/1-23-60/21611854 від 14 листопада 2011 року.

В ході перевірки встановлено, зокрема, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»включено до складу валових витрат в ІІІ кварталі 2010 року витрати по контрагентам ТОВ «ТОРГІНВЕСТ-ЛЮКС»(код за ЄДРПОУ 36885015) на суму 5 005 308, 00 грн. та ТОВ «ТЕХНОЛАЙН-ВОСТОК»(код за ЄДРПОУ 36885041) на суму 1 850 536, 00 грн., які відображені в податковому обліку доходів і витрат товариства у відповідному періоді, які не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

За результатами перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат», зокрема п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), п. 44.1, 44.3, 44.4, ст. 44 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»у ІІІ кварталі 2010 року податку на прибуток на загальну суму 1 713 961, 00 грн.

ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»18 листопада 2011 року подано до податкового органу заперечення на акт перевірки № 525/1-23-60/21611854 від 14 листопада 2011 року.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, податковим органом від 28 листопада 2011 року № 19969/10/23-60, висновки акту перевірки № 525/1-23-60/21611854 від 14 листопада 2011 залишено без змін.

На підставі вказаного вище акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 01 грудня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001622360, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 1, п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 142 451, 00 грн., у тому числі 1 713 961, 00 грн. - основний платіж, 428 490, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Зазначене податкове повідомлення -рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями його скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення -рішення -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування валових витрат за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТОРГІНВЕСТ-ЛЮКС»та ТОВ «ТЕХНОЛАЙН ВОСТОК», а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Водночас, позивачем не заперечувався факт відображення операцій з зазначеними контрагентами в декларації з податку на додану вартість, втім за його твердженням такі відомості по фінансово-господарським операціях не були включені в декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2010 року.

Окрім цього, позивач зазначає, що посилання податкового органу на не підтвердження валових витрат первинними документами є безпідставними, оскільки останнім протиправно не надано ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»можливості відповідно до 44.5-44.6 ст. 44 Податкового кодексу України скористатися правом подачі відновлених документів перевіряючим, у зв'язку з їх втратою, про що було повідомлено відповідача заявою від 07 листопада 2011 року № 07/11/11.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податковим кодексом України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) правовідносини між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат», як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 334/94-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі -ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

У відповідності до ч. 3, ч. 5 ст. 9 Закону № 996 - ХІV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Як встановлено п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Аналогічно ч. 3 ст. 8 Закон № 996 -ХІV визначає, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Обсяг обов'язків платника податків при втраті, пошкодженні або знищенні первинних документів, та наслідки їх (обов'язків) невиконання визначений п. 44.5 - 44.7 ст. 44 ПК України.

Зокрема, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті (протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу) платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання), крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За нормами п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу в разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на новий строк.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарських операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

У відповідності до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР визначено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. Крім того, бухгалтерська звітність подається підприємствами органам, до сфери управління яких вони належать, згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори (обов'язкові платежі), включені до системи оподаткування. Платник податку, крім банків та інших фінансових установ, який отримує дохід від будь-якої діяльності більше ста мільйонів гривень на рік, повинен у наступному році подати на адресу податкового органу фінансовий звіт у терміни, встановлені законодавством для його подання. Відповідальність за неподання фінансової звітності зазначеними суб'єктами встановлюється згідно із законодавством.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, за формою, що встановлюється центральним податковим органом України.

Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.

У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підтверджена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Позивачем в підтвердження обґрунтованості позовних вимог надано декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року № 467606 від 17.03.2011р., оборотно-сальдову відомість по рахунку: ВР Контрагенти; Валові доходи/витрати за 9 місяців 2010 року ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»та висновок судової економічної експертизи № 05 від 18.07.2012 року, однак вказані докази судом не беруться до уваги, з огляду на наступне.

З наданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року вбачається, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»скориговані валові витрати за 9 місяців 2010 року складали 99 550 106, 00 грн., однак надана податкова декларація не містить в собі відомостей щодо контрагентів та господарських операцій ( в тому числі з ТОВ «ТОРГІНВЕСТ-ЛЮКС»та ТОВ «ТЕХНОЛАЙН-ВОСТОК»), які сформували вказане від'ємне значення.

Надана оборотно-сальдова відомість, судом також не береться до уваги, оскільки вона є даними бухгалтерського обліку, який ведеться уповноваженою особою та формується самим підприємством. Показники, наявні в оборотно-сальдовій відомості, відображені платником податків в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року. В ході судового засідання, при співставленні даних оборотно-сальдової відомості з декларацією по податку на прибуток встановлено відповідність даних бухгалтерського податковому обліку, однак в податковому обліку, на відміну від бухгалтерського, береться до уваги лише матеріальна складова, а тому достовірність даних, відображених в оборотно-сальдової відомості, щодо операцій та контрагентів можливе лише за умови співставлення її з первинними документами позивача. Останнім, органу державної податкової служби, їх у повному обсязі надано не було, що не заперечується самим позивачем, тому суд критично ставить до достовірності даних відображених в ній.

З метою перевірки тверджень позивача щодо факту не відображення в структурі валових витрат операцій по взаємовідносинах операцій з ТОВ «ТОРГІНВЕСТ-ЛЮКС»та ТОВ «ТЕХНОЛАЙН-ВОСТОК»судом витребовувався висновок експертизи, проведений в рамках кримінальної справи порушеної за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»умисного ухилення від сплати податків в особо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. За наслідками дослідження у судовому засіданні вказаного висновку встановлено, що відомості в ньому стосуються лише факту правомірності донарахування ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»суми податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року, сформованого за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ТОРГІНВЕСТ-ЛЮКС»та ТОВ «ТЕХНОЛАЙН-ВОСТОК»за умови фактичного не здійснення вказаних операцій та жодним чином не підтверджують та не доводять факт невідображення господарських операцій в декларації за ІІІ квартал 2010 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 N 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виходячи з системного аналізу податкового законодавства суд зазначає, що господарська операція, яка формує платнику податків податковий кредит з податку на додану вартість автоматично кореспондується з зміною розміру об'єкта оподаткування податком на прибуток, збільшуючи їх на суму сплачених коштів за придбаний товар (роботи, послуги).

З урахуванням зазначеного, відповідач при складанні акту № 525/1-23-60/21611854 від 14 листопада 2011 року та виставленні податкового повідомлення-рішення № 0001622360 від 01 грудня 2011 року діяв правомірно, за умови ненадання всіх первинних документів позивачем щодо взаємовідносин з ТОВ «ТОРГІНВЕСТ-ЛЮКС»та ТОВ «ТЕХНОЛАЙН-ВОСТОК», а тому суд приходить до висновку про правомірність збільшення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 142 451, 00 грн., у тому числі 1 713 961, 00 грн. - основний платіж, 428 490, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.09.2012 р.