Ухвала

від 22.07.2015 по справі 2а-5090/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/9991/71986/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Лисиці С.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 по справі №2а-5090/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» 20.11.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.11.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012, справу на привити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 70, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок включення до складу валових витрат витрат по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІНВЕСТ-ЛЮКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛАЙН ВОСТОК» за відсутності підтверджуючих первинних документів.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва складено акт від 14.11.2011 №525/1-23-60/21611854 та прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011 №0001622360, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2142451,00грн., у тому числі 1713961,00грн. - основний платіж, 428490,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

В процесі розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено фактичного здійснення позивачем господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІНВЕСТ-ЛЮКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛАЙН ВОСТОК» та їх підтвердження первинними документами.

До того ж, зазначені висновки судів попередніх інстанцій не суперечать постанові Голосіївського районного суду міста Києва від 03.09.2012 про звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 №0005202302 є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 по справі №2а-5090/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв