Рішення

від 27.08.2012 по справі 22/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.12 р. Справа № 22/109

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі судового засідання Бевз Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім "Династія" м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк

про стягнення 133 024грн. 95коп.

та за позовною заявою Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінінд» м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк

про стягнення 133 024грн. 95коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Династія" м.Кривий Ріг, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора" м.Донецьк заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 133 024грн. 95коп. на підставі ряду видаткових накладних за період з 21.05.2008р. по 04.10.2008р.

У позовній заяві позивач просив суд забезпечити позовні вимоги шляхом накладання арешту в межах суми основного боргу у розмірі 133 024,95грн. на поточні рахунки ТОВ «ТС»Обжора» та на все рухоме та нерухоме майно, яке належить підприємству на праві власності. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому прохання судом задоволено не було.

11 листопада 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінінд» м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою із самостійними вимогами на предмет спору до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора" м.Донецьк про стягнення 133 024грн. 95коп.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався заступником голови господарського суду Донецької області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.06.2011р., у зв'язку з підписанням Президентом України Указу №657/2011 від 08.06.2011р. щодо переведення судді Іванченкової О.М. на посаду судді господарського суду міста Києва, справу №22/109 передано на автоматичний розподіл.

В результаті автоматичного розподілу справи, головуючою суддею по справі №22/109 призначено Подколзіну Л.Д.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладалось з 21.10.2009р. на 11.11.2009р., з 31.08.2011р. на 08.09.2011р., проте неодноразово провадження у справі зупинялось, а саме: 11.11.2009р., 20.07.2010р., 08.11.2010р., 07.09.2011р., 16.12.2011р., 16.03.2012р. і поновлено 20.08.2012р. з призначенням до розгляду на 27.08.2012р.

Ухвалою суду від 31.08.2011р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінінд» м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області прийнято до провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог третя особа посилається на порушення відповідачем грошових зобов»язань за спірними видатковими накладними, ігнорування останнім надісланої претензії позивачем, а також на укладений між ТОВ "Торговий Дім "Династія" та ТОВ «Стінінд» договір про відступлення права вимоги №103 від 15.11.2009р.

Нормативно свої вимоги третя особа обґрунтовує ст.ст.16, 22, 516, 525, 526, 530, 626, 639, 657, 712 ЦК України.

22 серпня 2012р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.03.2012р., для скерування її разом з матеріалами справи, на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Проте, таке звернення відповідачем, розцінюється господарським судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки дія ухвали господарського суду Донецької області від 16.03.2012р. на момент подання апеляційної скарги закінчилася, у зв»язку з поновленням провадження по справі ухвалою від 20.08.20112р. Аналогійна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в п.3.14 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга б/н від 22.08.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк приєднана до матеріалів справи та залишається судом без задоволення.

Позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у засідання суду не з"явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомлених сторін і ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

2 серпня 2010р. через канцелярію суду від позивача у матеріали справи надійшла заява б/н, б/д, в якій останній просив суд проводити фіксування судового процесу по справі №22/109 за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд задовольнив дане клопотання, проте сторони у судове засідання 31.08.2011р., 27.08.2012р. не з"явились, тому господарським судом на підставі ст.811 ГПК України не здійснювалось фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Династія" м.Кривий Ріг та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора" м.Донецьк була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивачем поставлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх зобов'язань у повному обсязі, де він у період з 21.05.2008р. по 04.10.2008р. по ряду видатковим накладним (перелік яких вказаний у розрахунку суми основного боргу та суми позову, том 1-й. арк.4-6 справи) здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 135 876грн. 96коп.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковими накладними.

Відповідач частково оплатив товар у сумі 364,17грн., що підтверджується банківською випискою та частково повернув товар на суму 2 487,84грн., про що свідчать накладні на повернення товару постачальнику.

Щодо підстав продажу товару, зазначеного у видаткових накладних позивач у письмових поясненнях б/н, б/д пояснив, що вказання такої підстави є усна домовленість між сторонами про такий продаж.

Сторонами не представлений у матеріали справи договір від 01.06.2007р., або будь-який інший договір, отже суд доходить висновку, що поставка товару згідно представлених видаткових накладних відбулася за усною домовленістю між сторонами.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога про погашення заборгованості вих.№188 від 14.09.2009р. була надіслана відповідачу 15.09.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу в строк до 23.09.2009р. сплатити борг. Проте, вона залишена останнім без відповіді та задоволення.

Разом з тим, право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Династія" за видатковими накладними (перелік яких вказаний у розрахунку суми основного боргу та суми позову, том 1-й. арк.4-6 справи) відступлено на нового кредитора, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінінд» м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, шляхом укладення між ними договору про відступлення права вимоги №103 від 15.11.2009р.

Правове регулювання порядку заміни кредитора у зобов'язанні визначаються приписами ст.ст. 512-519 ЦК України.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно даного договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор (Третя особа, з самостійними вимогами на предмет спору) приймає на себе право вимоги боргу на суму 133 024,95грн., який виник з видаткових накладних, які зазначені в додатку №1 до даного договору.

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у третьої особи виникло право вимагати від відповідача сплати грошові кошти в розмірі 133 024,95грн.

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень Боржника стосовно вимог Нового кредитора суду не представлено, доказів оплати заборгованості на суму 133 024грн. 95коп. також не надано відповідачем, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростовані.

Таким чином, оскільки право вимоги позивача за видатковими накладними відступлено на нового кредитора, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стінінд» м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, а отже відсутнє порушення прав позивача зі сторони відповідача, тому суд дійшов до висновку щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінінд» м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора" м.Донецьк заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 133 024грн. 95коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України за подання позову, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім "Династія" підлягають віднесенню на позивача, у зв»язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, а за подання позовної заяви, Третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 516, 530, 692, ЦК України, ст.ст. 26, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Династія" м.Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора" м.Донецьк про стягнення 133 024грн. 95коп. відмовити.

Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінінд» м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора" м.Донецьк основного боргу у сумі 133 024грн. 95коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінінд» м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області основний борг за поставлену продукцію у сумі 133 024грн. 95коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 330грн. 25коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.