Постанова

від 28.08.2012 по справі 2а-28379/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року справа №2а-28379/10/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Барбаш Л.О.,

з участю представників позивача ОСОБА_2, Мандзяк Н.В., П'яних, І.А.

представників відповідача Яковенка О.В., Цух С.С., Таранова Є.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у справі № 2а-28739/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

19.03.2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел» (далі ТОВ «Вітел») звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі Горлівська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 09.03.2010 року №0000192341/0 та №0000182341/0 і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2010 року №0000372343 (т.1 а. с. 4 - 6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вітел» до Горлівської ОДПІ Донецької області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 09.03.2010 року: №0000192341/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 30 964 134,00грн., в т.ч. основний платіж - 15 482 067,00 грн. та штрафна санкція у розмірі 15 482 067,00грн.; №0000182341/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 14 142 985,00 грн., в т.ч. основний платіж - 9 428 657,00 грн. та штрафна санкція у розмірі 4 714 328,00грн. і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2010 року №0000372343, яким нарахована сума штрафних санкцій у розмірі 1 734 758,82грн., відмовлено (т. 21 а. с 180 - 187).

Позивач не погодився з постановою суду подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема зазначив, що порушення норм процесуального закону полягає у ігноруванні висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 09.11.2010 року у цій справі та у не прийнятті висновків судово-економічної експертизи. Також зазначив, що суд порушив норми матеріального права, оскільки не застосував при вирішенні справи норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, на які посилався відповідач при встановленні, на його думку, порушень (т.21 а. с. 190 - 192).

Представники позивача в судовому засіданні, при апеляційному розгляді справи, надали пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, наполягали на задоволенні апеляційної скарги.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як обґрунтоване та законне. Надали письмові заперечення на доводи апеляційної скарги (т.21 а. с. 216 - 223).

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, письмові заперечення на доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 14.08.1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи 25101446, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою №05-80-377 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, діяльність здійснює на підставі Статуту (т.1 а. с. 8, 90).

Горлівською ОДПІ згідно до пунктів 1,3,5 частини 6 статті 11-1 Закону №509, надсилалися на адресу позивача запити від 25.01.2010 року №581/23-313 та від 02.02.2010 року №995/23-313 з питань надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин TOB «Вітел» з фізичними особами Донецької області, в т.ч.: ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14 за період 2007 - 2008 роки. (т.1 а.с.125,129).

В матеріалах справи міститься постанова слідчого з ОВС ВРКС СР ПМ ДПА у Донецькій області від 30.12.2009 року про призначення документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року до теперішнього часу ТОВ «Вітел» (т.1 а.с.134), наказ начальника Горлівської ОДПІ від 15 лютого 2010 року №246 "Про проведення позапланової виїзної перевірки", план перевірки від 16 лютого 2010 року та направлення на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вітел» від 15 лютого 2010 року №002811 (т.1 а.с.142,79).

У зазначених документах зазначено, що перевірка ТОВ "Вітел" проведена на підставі пункту 1 статті 11, пунктів 1, 3, 5 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та постанови слідчого з ОВС ВРКС СР ПМ ДПА у Донецькій області від 30 грудня 2009 року.

Горлівською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року д 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року до 31.12.2009 року. За наслідками перевірки складено акт від 25.02.2010 року №384/23-3/25101446 (т.1 а.с.12 - 47).

В акті зазначено, що довідка про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вітел» не здійснювалась в зв'язку з відсутністю документів фінансово-господарської діяльності. Перевірка проводилась згідно документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вітел» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, які були вилучені ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА в Донецькій області згідно протоколу обшуку від 24.12.2009 року.

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.п.5.2.7 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9, п.5.10 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток сумі 21 955 649,00грн., у т.ч.: 1 квартал 2006р. - 1 612 814,00грн., півріччя 2006р. - 3 104 384,00грн., за три квартали 2006р. - 4 707 960,00грн., 2006 рік - 6 473 582,00грн., 1 квартал 2007р. - 1 881 060,00грн., півріччя 2007р. - 3 422 546,00грн., за три квартали 2007р. - 4 515 930,00грн., 2007рік - 5 742 527,00грн., 1 квартал 2008р. - 1 153 855,00грн., півріччя 2008р. - 2 177 848,00грн., три квартала 2008р. - 3 274 414,00грн., 2008 рік - 4 195 925,00грн., 1 квартал 2009р. - 737 896грн., півріччя 2009р. - 1 904 919,00грн. три квартали 2009р. - 3 187 479,00грн., 2009 рік - 5 543 615,00грн., П.п.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість сумі 14 516 553грн., у т.ч.: січень 2006р. - 146 978,00грн., лютий 2006р. - 523 952,00грн., березень 2006р. - 533 658,00грн., квітень 2006р. - 288 108,00грн., травень 2006р. - 356 304,00грн., червень 2006р. - 529 283,00грн., липень 2006р. - 74 609,00грн., серпень 2006р. - 547 734,00грн., вересень 2006р. - 704 977,00 грн., жовтень 2006р. - 87 747,00грн., листопад 2006р. - 669 483,00грн., грудень 2006р. - 545 692,00грн., січень 2007р. - 79 359,00грн., лютий 2007р. - 567 694,00грн., березень 2007р. - 612647,00грн., квітень 2007р. - 275 166,00грн., травень 2007р. - 402 260,00грн., червень 2007р. - 409 925,00грн., липень 2007р. - 347 883,00грн., серпень 2007р. - 273 178,00грн., вересень 2007р. - 306 179,00грн., жовтень 2007р. - 329 599,00грн., листопад 2007р. - 421 959,00грн., грудень 2007р. - 126 459,00грн., січень 2008р. - 21 803,00грн., лютий 2008р. - 154 6660,00грн., березень 2008р. - 818 333,00грн., квітень 2008р. - 40 295,00грн., травень 2008р. - 438 845,00грн., червень 2008р. - 382 265,00грн., липень 2008р. - 264 998,00грн., серпень 2008р. - 115 958,00грн., вересень 2008р. - 39 777,00грн., жовтень 2008р. - 413 574,00грн., листопад 2008р. - 23 212,00грн., грудень 2008р. - 360 841,00грн., січень 2009р. - 14 393,00грн., лютий 2009р. - 155 527,00грн., березень 2009р. - 233 303,00грн., квітень 2009р. - 71 569,00грн., травень 2009р. - 187 237,00грн., червень 2009р. - 224 509,00грн., липень 2009р. - 215 329,00грн., серпень 2009р. - 436 940,00грн., вересень 2009р. - 395 710,00грн., жовтень 2009р. - 159 163,00грн., листопад 2009р. - 47 434,00грн., грудень 2009р. - 140 027,00грн. та пункт 2.8 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, а саме встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства у розмірі 867 379,41грн. (т.1 а. с. 46 (зворотній бік) - 47).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 09.03.2010 року: №0000192341/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 30 964 134,00грн. (основний платіж - 15 482 067,00грн. та штрафні санкції у розмірі 15 482 067,00грн.), №000018234/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 14 142 985,00грн. (основний платіж - 9 428 657,00грн. та штрафні санкції у розмірі 4 714 328,00 грн.) і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2010 року №0000372343, яким нарахована сума штрафних санкцій у розмірі 1 734 758,82грн. (т.1 а. с. 9-11).

Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Висновок суду першої інстанції щодо здійснення відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вітел» на законних підставах позивач не оскаржує і апеляційна скарга позивача не грунтується на доводах щодо незаконності проведення перевірки податковим органом, як було визначено в позові. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року у справі №2-а-11889/10/0570 за позовом ТОВ «Вітел» до Горлівської ОДПІ про визнання незаконними дій постановлено постанову, яка набрала законної сили 25.01.2011 року, про відмову в задоволенні позову про визнання незаконними дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки , за результатами якої складений акт перевірки №384/23-3/25101446від 25.02.2010 року ( т. 21 а. с. 235, 236).

Спірним питанням у даній справі є правомірність дій податкового органу щодо прийняття вищезазначених податкових повідомлень-рішень від 09.03.2010 року: №0000192341/0 та №000018234/0 і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2010 року №0000372343, оскільки на думку позивача, висновки податкового органу про заниження ТОВ «Вітел» сум податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість та порушення касової дисципліни, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, є помилковими. Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що податковий орган при здійсненні перевірки проігнорував первинні документи, надані позивачем, які обґрунтовують правомірність формування податкового обліку та ведення касової дисципліни. В акті перевірки податковий орган зазначив, що ТОВ «Вітел» відмовився надавати первинні документи з посиланням на вилучення їх слідчим податкової міліції ДПА у Донецькій області в рамках обшуку, проте це твердження не відповідає дійсності, оскільки підприємство зазначало про часткове вилучення документів, працівники податкового органу не прийняли та не вивчали первинні документи, які надавав позивач, а перевірили лише документи, які раніше були вилучені слідчим. Крім того в акті перевірки (Додаток №3, т.1 а. с. 48 - 51) вказано, що первинні документи перевірялися не в повному обсязі, а вибірковим порядком і тому висновок податкового органу без вивчення та дослідження всіх наданих первинних документів не може бути обгрунтованим та правильним.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу за суттю вказав, що виходячи з встановлених обставин справи, з урахуванням принципів змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріплених статтею 11 КАС, дійшов висновку, що відповідачем була доведена правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за наслідками перевірки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вважає, що податковий орган при проведенні перевірки допустив порушення при вилученні та огляді первинних документів позивача і в ході апеляційного перегляду справи не довів суду апеляційної інстанції, що порушення, зазначені в акті перевірки, встановлені на підставі вивчення всіх наданих позивачем первинних документів. Представники податкового органу підтвердили, що здійснювали перевірку бухгалтерських та первинних документів в приміщенні податкового органу (перевірка виїзна), на підставі тих документів, які були вилучені у позивача протоколами обшуку слідчого податкової міліції від 24.12.2009 року та 26.12.2009 року ( т.1 а.с. 178 - 192) без проведення опису вилучених документів. Копії протоколів обшуку, долучені до матеріалів справи, неякісні, тобто неможливо достеменно розібрати написане, але представники відповідача на вимогу суду не надали якісні ксерокопії вказаних протоколів. При цьому неможливо встановити, який обсяг документів надав слідчий відповідачеві для перевірки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не відмовлявся надати на запити Горлівської ОДПІ №581/23 - 313 від 25.01.2010 року та №995/23-313 від 02.02.2010 року пояснення та документальні підтвердження правовідносин ТОВ «Вітел» з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 за період 2007 - 2008 роки, а листом №28/107 від 04.02.2010 року проінформував податковий орган про неможливість надати пояснення та документальні підтвердження у зв'язку з вилученням документів на підставі постанови слідчого (т.1 а.с.125,129, 110, 111).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «Вітел» не підтвердив здійснення господарських операцій з ПП «Спецтехніка», внаслідок чого завищив податковий кредит за квітень 2008 року у сумі 83167,0грн. При цьому податковий орган посилався на порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків, передбачених ч.3 ст.212 КК України, ПП «Спецтехніка» (т.1. а. с. 34, 35).

Колегія суддів вважає такий висновок податкового органу помилковим, оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 15.03.2010 року у справі №7/26за позовом ТОВ «Вітел» до ПП «Спецтехніка» стягнуто з відповідача у справі 449000,00 гривень за здійснення позивачем передплати в квітні 2008 року за поставку гіпсокартону та невиконання умов договору відповідачем (т.2 а.с. 51, 52).

Вироком Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 17.01.2011 року (т.21 а. с. 251 - 269) засуджений директор ПП «Спецтехніка» ОСОБА_7 і в мотивувальній частині вироку встановлено, що засуджений (т.21 а. с. 253) здійснював свою злочинну діяльність по ухиленню податків з низкою підприємств. Але в цьому переліку немає ТОВ «Вітел». Як пояснили представники податкового органу, які вказували на вирок, як на доказ встановлених порушень, допущених позивачем, після переліку підприємств суд зазначив, що засуджений здійснював і інші незаконні операції, які не можливо встановити, і можна допустити, що ці операції здійсненні з позивачем. Але таке твердження податкового органу суд не приймає, бо вироком не встановлені будь-які протиправні дії ТОВ «Вітел» з контрагентом ПП «Спецтехніка». Крім того, з вироку встановлено, що порушення податкового законодавства Приватним підприємством «Спецтехніка» допущені саме на стадії придбання товарів підприємством, а факт їх постачання за ланцюгом не спростовується.

Справа уже вирішувалася судом першої інстанції та переглядалася судом апеляційної інстанції, але ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2010 року була повернута на новий розгляд Донецькому окружному адміністративному суду. В ухвалі суд касаційної інстанції вказав, що відмовляючи в позові, суди попередніх інстанції виходили з того, що перевірка проведена правомірно, то спірні рішення податкового органу прийняті згідно чинного законодавства. Але цей висновок не є таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених, встановлених фактичних обставин справи, оскільки судами обох інстанцій зроблений поверхневий аналіз обставин справи, не встановлено правомірність нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій ( т.3 а. с. 53 - 55).

Суд першої інстанції, при новому розгляді справи, залучив до матеріалів справи документи, які підтверджують правильність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, але протокольно відмовив позивачу у залученні до матеріалів справи документів, які підтверджують правильність формування валових витрат з податку на прибуток ( т. 21 а.с.158, 159). При цьому підставою для відмови у залученні документів до матеріалів справи стало те, що ці документи є не пронумерованими та непрошитими. Колегія суддів встановила, що позивачі як при здійсненні перевірки відповідачем, так і при розгляді справи в судах першої інстанції намагалися надати суду додаткові первинні документи, які вже змогли відшукати тільки після їх повернення в травні 2010 року слідчим податкової міліції, після неодноразових звернень та скарг до прокуратури. Тобто первинні документи, які були вилучені без опису та вибірково вивчені податковим органом покладені в основу висновків акту перевірки, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень рішень та рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій в березні в березні 2010 року. А первинні документи позивачу повернуті в травні 2010 року, вже під час розгляду справи судом першої інстанції. Позивач з власної ініціативи надавав документи відповідачеві і складав про це відповідні акти. Але не міг врахувати чи всі документи були оглянуті, оскільки наполягає, що всі необхідні документи були вилучені за постановою слідчого. Колегія суддів вважає, що податковий орган не довів відсутність необхідних первинних документів для підтвердження правильності ведення податкового органу підприємством, оскільки органи податкової служби не довели, що при здійсненні перевірки вивчили всі первинні документи, надані позивачем через відсутність складення опису вилучених первинних документів за постановою слідчого при обшуку і саме на вивчення яких податковий орган посилався в акті перевірці ( т.1 акт перевірки п.2.8). За наведених обставин здійснення перевірки податковий орган передчасно прийняв спірні рішення за результатами перевірки, оскільки висновки акту перевірки ґрунтуються на неможливості позивачем підтвердити здійснення господарських операцій з контрагентами через вилучення первинних документів податковою міліцією (т.1 а.с.18 - зворотній бік, останній абзац). Узагальнений перелік документів (Додаток№3), на який посилається позивач не може свідчити про те, що саме, всі документи, які були вилучені податковою міліцією були вивчені. Податковий орган не склав жодного акту про відмову позивача надати первинні документи або будь-які інші. Суд першої інстанції при повторному розгляді справи не врахував цих обставин.

Висновком судово-економічної експертизи №140 від 16 грудня 2011р. (т.3 а.с. 78 - 153) встановлено, що висновки акту перевірки №384/27-3/25101446 Горлівської ОДПІ від 25.02.2010 р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 р. до 31.12.09 р., щодо порушення:

- п.5.9 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу у рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів» у сумі - 2 439,00 грн., є документально обґрунтованими;

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» у сумі - 1 902 305,00 грн., є документально необгрунтованими;

- п.5.10 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу у рядку 02.1 Декларацій «Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)» за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009 р. на 151 104,00 грн. підтверджується частково, а саме на суму - 42,00 грн. у тому рахунку: за три квартали 2007 р. на 42,00 грн., за 2007 рік на 42,00 грн. Наданими експерту документами висновки акту перевірки Горлівської ОДПІ №384/27-3/25101446 від 25.02.2010 р. про порушення ТОВ «Вітел» п.5.10 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження валового доходу за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2009 р. у сумі - 151 062,00 грн., у т.ч.:1 квартал 2006 р. - 13 980,00 грн., півріччя 2006 р. - 32 110,00 грн., три квартали 2006 р. - 42 031,00 грн., 2006 рік - 60 302,00 грн., 1 квартал 2007 р. 14 722,00 грн., півріччя 2007 р. - 49 525,00 грн., три квартали 2007 р. -63 208,00 грн., 2007 рік - 65 931,00 грн., 1 квартал 2008 р. - 9 435,00 грн., півріччя 2008 р. -12 578,00 грн., три квартали 2008 р. - 24 829,00 грн., 2008 рік - 24 829,00 грн. не підтверджуються, тобто є документально необґрунтованими;

- п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу у рядку 02.3 Декларацій «врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості» у сумі - 352 405,00 грн., є документально обґрунтованими.

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством завищена сума валових витрат у сумі - 34 155 915,00 грн., є документальне необгрунтованими;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» по господарським взаємовідносинам з ПП «Спецтехніка», що призвело до завищення валових витрат у сумі -415 833,00 грн., є документально необгрунтованими.

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» по господарсьим взаємовідносинам з ВАТ «Сімферопольська макаронна фабрика», ТОВ ТД «Славія», адвокатом ОСОБА_2, ТОВ «Продінвест», що призвело до завищення валових витрат і сумі - 25 813,00 грн., є документально необгрунтованими.

- п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів» у сумі - 25 038,00 грн., є документально обґрунтованими.

- п.п.5.6.1 п.5.6, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування» прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат у рядку 04.3 Декларацій «витрати на оплату праці» у сумі - 238 549,00 грн., є документально необгрунтованими.

- п.п.5.7.1 п.5.7, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат у рядку 04.4 Декларацій «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» у сумі - 89 688,00 грн., є документально необгрунтованими.

- абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про» оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат у рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин» у сумі - 137 002,00 грн., є документально необґрунтованими.

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1» за період з 01.01.2006р. по 31.12.209 р. у сумі - 14 747 186,00 грн. підтверджується частково, а саме на суму 2 519 933,00 грн., у тому рахунку: за 1 квартал 2008 р. на 1,00 грн., за 2008 рік на 2,00 грн., за півріччя 2009р. на 1,00 грн., за три квартали 2009р. на 1 096 465,00 грн., за 2009 рік на 2 519 931,00 грн. Даними наданих документів, висновки акту перевірки Горлівської ОДПІ №384/27- 3/25101446 від 25.02.2010 р. про порушення ТОВ «Вітел» п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення валових витрат рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1» у сумі - 12 227 253,00 грн. у т.ч.:1 квартал 2006 р. - 478 956,00 грн., півріччя 2006 р. - 743 471,00 грн., три квартали 2006 р. - 1 212 399,00 грн., 2006 рік - 1 729 301,00 грн., 1 квартал 2007 р. - 535 679,00 грн., півріччя 2007 р. - 993 072,00 грн., три квартали 2007 р. - 1 607 868,00 грн., 2007 рік - 2 042 076,00 грн., 1 квартал 2008 р. - 1 005 008,00 грн., півріччя 2008 р. - 1 701 189,00 грн., три квартали 2008 р. - 2 395 097,00 грн., 2008 рік - 4 105 145,00 грн., 1 квартал 2009 р. - 197 080,00 грн., півріччя 2009 р. - 1272 592,00 грн., за три квартали 2009р. 2 074 476,00 грн., за 2009 рік - 4 350 731,00 грн. не підтверджуються, тобто документально необґрунтованими.

п.5.1, п.п.5.2.1, п.п. 5.2.7 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат у рядку 05.2 Декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» у сумі - 34 751 080,00 грн., є документально необгрунтованими.

- п.п.8.1.2, п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення показників у рядку 07 Декларацій «сума амортизаційних відрахувань» у розмірі - 828 818,00 грн. є документально необгрунтованими;

- п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке спричинило завищення суми податкового кредиту за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. у розмірі - 14 516 553,00 грн., с документально необгрунтованими;

- п.2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637, на підставі якого було складено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2010р. №0000372343 на суму 1 734 758,82 грн. документально не підтверджуються.

Отже, не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин сторін вказаних норм матеріального права стало наслідком прийняття помилкового судового рішення.

Крім того, суд першої інстанції не застосував до правовідносин сторін ст.250 Господарського кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент спірних відносин), відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Так, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000372343 від 09.03.2010 р., яким до ТОВ «Вітел» застосовані штрафні санкції в сумі 1734758,82 грн. за порушення касової дисципліни, є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України.

Порушення касової дисципліни, навіть за його наявності, мало місце понад один рік до складання акту перевірки, тому строки застосування таких санкцій закінчилися.

Вказану обставину суд першої інстанції не дослідив, норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, не застосував, що також призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

За результатами проведеної судово-економічної експертизи було встановлено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 646 785,00 грн., тобто заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток не встановлено.

Тому, вказана обставина повинна бути врахована при визначенні зобов'язання по податку на прибуток. Тобто у разі підтвердженої висновком судово-бухгалтерської експертизи у розмірі 379 924,00 грн. вказана сума не могла бути включена до суми податкового зобов'язання податку на прибуток у зв'язку з наявністю від'ємного значення в розмірі 6 646 785,00грн. та штрафні санкції не повинні були нараховуватися.

Отже, на підставі встановлених обставин справи в їх сукупності, податковий орган не довів правомірність висновків акту перевірки, на підставі яких прийняв спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки не довів, що висновки ґрунтуються на вивченні та дослідженні всіх первинних документів позивача, через відсутність опису вилучених первинних документів позивача, внаслідок чого не довів, що документи, які надані позивачу до суду та експерту були відсутні при здійсненні перевірки, тому податкові повідомлення-рішення: №0000192341/0 від 09.03.2010 р., яким ТОВ «Вітел» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 30 964 134 грн., у тому числі за основним платежем 15 482 067 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15 482 067 грн., №0000192341/0 від 09.03.2010 р., яким ТОВ «Вітел» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 30 964 134 грн., у тому числі за основним платежем 15 482 067 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15 482 067 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372343 від 09.06.2010 року, яким до ТОВ «Вітел» застосовані штрафні санкції в сумі 1734758,82 грн. за порушення касової дисципліни підлягають визнанню протиправними та скасуванню, що буде відповідати повному та належному захисту порушеного права позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції невірно вирішив справу, оскільки неповно з'ясував обставини справи та надав їм невірну юридичну оцінку, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у справі № 2а-28739/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби від 09.03.2010 року: № 0000192341/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 30964134,00 грн. в тому числі основний платіж 15482067,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 15482067,00 грн.; № 0000182341/0 яким визнано суму податкового зобов'язання на додану вартість на суму 14142985,50 грн. в тому числі основний платіж 9428657,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 4714328,50 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2010 року № 0000372343 на суму 1734758,82 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М.Гімон

О.В.Карпушова