Рішення

від 04.09.2012 по справі 5011-23/10507-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10507-2012 04.09.12

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЮСТ Україна» до відповідача1товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «ФАРЕС» відповідача2публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» пропро зобов'язання виконати умови договору Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивачаюрисконсульт Шевченко Т.М. (довіреність № б/н від 08.06.2012 року) відповідача1представник Дячук А.В. (довіреність № б/н від 01.08.12 року) відповідача2представник Шевчук І.А. (довіреність № 33-21/23340 від 17.08.12 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ЮСТ Україна»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «ФАРЕС»та публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про зобов'язання виконати умови п. 2.3.3 договору про надання юридичних послуг №17 від 10.01.2012 року та зобов'язання утриматися від дій із зловживання монопольним становищем.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем2 умов господарського договору та неправомірними діями відповідачів, які дискримінують Позивача та обмежують його конкурентні позиції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06 серпня 2012 року порушено провадження у справі №5011-23/10507-2012 та призначено її розгляд у судовому засіданні 21.08.2012 року.

Через відділ діловодства суду 20.08.2012 року Відповідачем2 надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на правові приписи Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 року розгляд справи відкладено на 04.09.2012 року.

У судовому засіданні 04.09.2012 року Відповідачем1 надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на недоведеність факту зловживання монопольним становищем.

У судовому засіданні 04.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем2 та Позивачем 20.01.2011 року укладено договір про надання юридичних послуг №17, відповідно до якого останній зобов'язався за винагороду здійснити необхідні дії правового характеру для стягнення простроченої заборгованості за кредитними договорами, укладеними Відповідачем2 з третіми особами.

Пунктами 1.2 та 2.1 договору №17 від 20.01.2011 року визначено, що Позивач здійснює від імені та за дорученням Відповідача2 комплекс юридичних дій у судовому та виконавчому провадженнях, у тому числі підготовка та подання необхідних документів, участь у судових засіданнях, супровід виконавчого провадження тощо.

В свою чергу, відповідно до пункту 2.3 договору №17 від 20.01.2011 року, Відповідач2 зобов'язався надавати Позивачу доручення/завдання на виконання юридичних послуг, оплачувати його послуги та надавати на його вимогу у строк, що не перевищує 7 робочих днів, документи, необхідні для супроводу процедури стягнення заборгованості з боржників тощо.

07.02.2012 року Позивач звернувся до Відповідача2 з листом №178 про надання у встановленому пунктом 2.3.3 договору №17 від 20.01.2011 року порядку додаткових документів стосовно проведення процедури стягнення заборгованості шести боржників -фізичних осіб.

Листом №30-92/63-1 від 20.02.2012 року Відповідач2 відмовив у наданні відповідної інформації з посиланням на вимоги статей 16 та 17 Закону України «Про захист персональних даних».

З відзиву Відповідача2 вбачається, що відмовляючи у наданні Позивачу необхідних для здійснення процедури стягнення документів, Відповідач2 виходив з того факту, що кредитні договори з фізичними особами (перелік яких наведено у листі Позивача №178 від 07.02.2012 року) укладались до прийняття Закону України «Про захист персональних даних», і тому він не має відповідних письмових дозволів цих осіб на передачу їх персональних даних Позивачу.

Така правова позиція Відповідача2 є помилковою, оскільки у даному випадку мова не йде про надання інформації з його бази персональних даних третім особам.

Відповідно до статті першої Закон України «Про захист персональних даних»регулює відносини, пов'язані із захистом персональних даних під час їх обробки.

Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, здійснених повністю або частково в інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, які пов'язані зі збиранням, реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптуванням, зміною, поновленням, використанням і поширенням (розповсюдженням, реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням відомостей про фізичну особу (стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних»).

Статтями 16 та 17 Закону України «Про захист персональних даних»врегульовано порядок доступу до персональних даних третіх осіб.

Таким чином, у даному випадку мова йде про надання належних копій цивільно-правових документів та документів первинного бухгалтерського обліку для виконання представницьких функцій в судових органах та виконавчій службі уповноваженою договором особою, а не про надання систематизованої інформації з бази персональних даних Відповідача2.

Доводи Позивача про укладення відповідачами тотожного договору про надання юридичних послуг та надання відповідних персональних даних судом не приймаються до уваги, оскільки належне чи неналежне виконання відповідачами своїх обов'язків за цим договором не є предметом даного судового дослідження і не є суттєвим для прийняття рішення у цій справі.

За своєю правовою природою укладений Позивачем та Відповідачем2 договір про надання юридичних послуг №17 від 20.01.2011 року є договором доручення.

Відповідно до частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до частини другої статті 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення.

Пунктом 2.3.3 договору №17 від 20.01.2012 року Відповідач2 зобов'язався (у тому числі) протягом семи днів надавати Позивачу необхідні для виконання доручення документи.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач2 допустив порушення господарського зобов'язання, встановленого пунктом 2.3.3 договору №17 від 20.01.2012 року, що позбавляє можливості Позивача виконувати свої зобов'язання за цим договором.

Порушене неправомірними діями право підлягає примусовому захисту.

Враховуючи наведене, позовна вимога до Відповідача2 про зобов'язання передати документи підлягає задоволенню.

В той же час суд не погоджується з доводами позивача про порушення його прав відповідачами шляхом зловживанням монопольним становищем та створенням необґрунтованих переваг під час виконання рівнозначних угод. Суд погоджується з правовою позицією Відповідача1, викладеною у його відзиві.

Відповідно до статті до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»та абзацу другого статті 8 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»виключне право на визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку належить Антимонопольному комітетові України. За відсутності відповідного рішення уповноваженого органу відсутні правові підстави для твердження про зловживання монопольним становищем.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги зобов'язати відповідачів утриматись від зловживання монопольним становищем на ринку.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача2 пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»виконати умови пункту 2.3.3 договору про надання юридичних послуг № 17 від 10.01.2012 року шляхом передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична Фірма «ЮСТ Україна»документів за переліком та в порядку, встановленому пунктом 3.1 цього ж договору, щодо боржників, зазначених у дорученні ПАТ «УкрСиббанк», наданому ТОВ «Юридична Фірма «ЮСТ Україна»26.01.2012 року.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61001, місто Харків, проспект Московський, будинок 60; ідентифікаційний код 09807750) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична Фірма «ЮСТ Україна»(01004, м.Київ, вулиця Червоноамійська, будинок 9/2, офіс 7; ідентифікаційний код 34730271) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «ФАРЕС»відмовити повністю.

5.Видати наказ.

Дата підписання рішення 06.09.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.