Рішення

від 18.11.2010 по справі 8/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/313 18.11.10

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітек-С»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макком Хаус»

про стягнення 140313, 59 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Дем'янюк В.П. -представник за довіреністю № 731 від 12.11.10 р.

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 140313, 59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати в повному обсязі виконаних позивачем робіт за договором субпідряду № 12.05./0.1. від 12.05.2009 р. та додаткової угоди до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2010 р. порушено провадження у справі № 8/313, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.08.2010 р., зобов'язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання призначене на 19.08.10 р. з'явився представник позивача, надав суду пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.08.10, 09.09.10 р., 11.11.10 р. розгляд справи неодноразово відкладався.

В зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

12.05.2009 р. між позивачем (субпідрядник за договором) та відповідачем (генпідрядник за договором) був укладений договір субпідряду № 12.05/01.1. (надалі -договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується виконати складання та монтаж покрівельного каркасу будівлі щ адресою вул.. Керченська, 7/ 7, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2. договору загальна сума договору визначається договірною ціною та складає 65000, 00 грн. Договірна ціна може переглядатися лише за взаємною згодою сторін, зокрема, за умови зміни обсягу та сукупності робіт.

Графіком фінансування робіт по складанню та монтажу покрівельного каркасу будівлі по вул. Керченській 7/7 в м. Києві сторони визначили порядок проведення розрахунків за виконані роботи, а саме авансовий платіж в сумі 5000, 00 грн., на 20-й робочий день платіж в сумі 30000, 00 грн., кінцевий розрахунок в сумі 30000, 00 грн.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 35586, 00 грн., про що свідчать підписані сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт за липень -серпень 2009 р. (належним чином копії яких наявні в матеріалах справи).

Проте, свої зобов'язання за договором відповідачем були виконані частково, а саме було перераховано на користь позивача 17000, 00 грн., відповідно до довідки № 01/146 від 08.09.2010 р.

Поряд з цим, між сторонами було укладено у в усному порядку додаткову угоду до договору.

На виконання умов додаткової угоди позивачем було виконано додаткових робіт на суму 79392, 00 грн., докази чого наявні в матеріалах справи.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 12.05/01.1. від 12.05.2009 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем, розмір заборгованості не спростував.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором становить 48000, 00 грн.

Проте, суд не погоджується з даною позицією, оскільки матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача за договором становить 35586, 00 грн.

Таким чином, за проведеним судом розрахунком, загальна заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент прийняття рішення становить 35586, 00 грн. + 79392, 00 грн. = 114978, 00 грн., а тому підлягає стягненню з відповідача саме в цій сумі.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 8038, 80 грн. пені з суми 48000, 00 грн., 3618, 35 грн. інфляційних нарахувань з суми 48000, 00 грн. та 1264, 44 грн. відсотків річних з суми 48000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.3 договору, у випадку порушення строків оплати за виконану роботу, генпідрядник виплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, за проведеним судом розрахунком, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 3250, 80 грн. пені, 1332, 67 грн. інфляційних нарахувань, 507, 45 трьох відсотків річних.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, на підтвердження яких а надав угоду № 67 про надання адвокатських послуг від 08.06.2010 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітек-С»та адвокатом Дем'янюком В.П. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1196/10), а також платіжне доручення № 125 від 07.09.2010 р., що є доказом їх оплати.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макком Хаус»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1 І (2), корп. А, ідентифікаційний код 36192318) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітек-С»(02100, м. Київ, вул. Бажова, буд. 9А, ідентифікаційний код 24736378) заборгованість у розмірі 114978 (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., 3250 (три тисячі двісті п'ятдесят) грн. 80 коп. пені, 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн. 67 коп. інфляційних нарахувань, 507 (п'ятсот сім) грн. 45 коп. відсотків річних, 1200 (одна тисяча двісті) грн. 69 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення 31.12.2010 року