Рішення

від 06.09.2012 по справі 5011-13/9177-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-13/9177-2012 06.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ

До 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрістрейд", м. Київ

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертлекс Трейд", м. Київ

Про визнання договору недійсним

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Плясун О.І., Дзира Я.Б. -пред. по довір.

Від відповідачів не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним Договору № ВТ-20 від 01.10.2009р. про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Вертлекс трейд" та ТОВ "Юрістрейд".

Рішенням Господарського суду міста Києва №7/541 від 07.04.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р., в позові відмовлено повністю. В частині позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертлекс трейд" провадження у справі було припинено, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України № 7/541 від 02.07.2012р. касаційну скаргу задоволено частково, судові рішення скасовані з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постанову касаційної інстанції мотивовано відсутністю оцінки судовими органами пунктів 3.2 та 5.1 Договору ВТ-20 від 01.10.2009р.

В результаті автоматичного розподілу справу № 7/541 передано для розгляду судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. справі № 7/541 присвоєно номер № 5011-13/9177-2012 та розгляд спору призначено на 31.07.2012р.

31.07.2012р. від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач зазначив, що оскільки відповідач 1. немає ліцензії на здійснення операцій, які згідно чинного законодавства мають право здійснювати банки або інші фінансові установи, то укладення Договору № ВТ-20 від 01.10.2009р. відбулося з порушенням ст. 227 ЦК України.

В судовому засіданні 31.07.2012р. було оголошено перерву до 29.08.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

29.08.2012р. від відповідача 1. надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач 1. наголосив на відсутність у спірному Договорі ознак факторингу.

В судовому засіданні 29.08.2012р. було оголошено перерву до 06.09.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідачі, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені конверти з повернутою судовою кореспонденцією з адрес відповідачів з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання»та «за зазначеною адресою не проживає».

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

В судовому засіданні 06.09.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2009 року між відповідачем 1., як новим кредитором, та відповідачем 2., як першим кредитором, було укладено Договір про відступлення права вимоги № ВТ-20.

Відповідно до Розділу 1 Договору перший кредитор зобов'язався відступити, а новий кредитор зобов'язався прийняти на себе право вимоги першого кредитора та стати кредитором по договорам № 698/12/14-08 від 01.09.2008р., № 674/12/14-08 від 10.09.2008р., № 690/12/14-08 від 14.11.2008р., № 689/12/14-08 від 14.11.2008, № 672/12/14-08 від 01.09.2008р., № 671/12/14-08 від 01.09.2008р., № 692/12/14-08 від 14.11.2008р., № 673/12/14-08 від 10.09.2008р., № 719/12/14-08 від 01.10.2008р. та № 36/12/14-09 від 15.01.2009р., укладених між першим кредитором та позивачем, як боржником.

Відповідно до п. 2.1. Договору передбачене даним договором відступлення права вимоги по зобов'язанням боржника від першого кредитора до нового кредитора визначено сторонами в сумі - 2 332 196,56 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору з моменту підписання даного Договору і незалежно від виконання зобов'язань боржником перед новим кредитором, в першого кредитора виникає право вимоги до нового кредитора на суму, вказану в статті 2 даного Договору, а новий кредитор повинен виконати зобов'язання перед першим кредитором протягом 30 днів з дня підписання даного Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору перший кредитор не сплачує новому кредитору винагороду за прийняте новим кредитором право вимоги.

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки по даному Договору здійснюються в грошовій формі або іншим способом, що не протирічить чинному законодавству України.

16.10.2009р. відповідач 2. повідомив позивача листом про відступлення права вимоги боргу на користь відповідача 1. шляхом укладання Договору № ВТ-20 від 01.10.2009р.

Відповідно до частини 1 ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду України № 7/541 від 02.07.2012р. було визначено, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Договір про відступлення права вимоги № ВТ-20 від 01.10.2009р. не має оплатного характеру, в той час як за договором факторингу має бути забезпечена можливість одержання винагороди за послуги по фінансуванню діяльності клієнта, а тому, за висновком судів, укладений між відповідачем 1. та відповідачем 2. Договір № ВТ-20 від 01.10.2009р. не відповідає договірній конструкції договору факторингу.

Однак, як зазначає касаційна інстанція, судами не було надано оцінки пунктам 3.2 та 5.1 Договору № ВТ-20 від 01.10.2009р., відповідно до яких з моменту підписання даного договору і незалежно від виконання зобов'язань позивачем перед відповідачем 1. у відповідача 2. виникає право вимоги до відповідача 1. на суму, вказану в статті 2 даного договору, а відповідач 1. повинен виконати зобов'язання перед відповідачем 2. протягом 30 днів з дня підписання даного договору. При цьому розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що залишивши поза увагою вказані положення договору, якими передбачено виникнення у відповідача 1. грошового зобов'язання та здійснення розрахунків за договором, не надавши оцінки вказаним положенням, суди дійшли передчасного висновку про безвідплатний характер спірного договору, оскільки не встановили дійсного волевиявлення сторін під час укладення та фактичної реалізації зазначених положень.

На виконання вказівок касаційної інстанції, судом було досліджено умови спірного Договору.

Дійсно, з пунктів 3.2. та 5.1. Договору вбачається, що відступлення права вимоги до боржника було здійснено за грошову оплату.

Пунктом 3.2. Договору сторони чітко узгодили, що з моменту підписання даного Договору і незалежно від виконання зобов'язань боржником перед новим кредитором, в першого кредитора виникає право вимоги до нового кредитора на суму, вказану в статті 2 даного Договору, а новий кредитор повинен виконати зобов'язання перед першим кредитором протягом 30 днів з дня підписання даного Договору. Розрахунки по даному Договору здійснюються в грошовій формі або іншим способом, що не протирічить чинному законодавству України (п. 5.1. Догвору).

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України (у редакції, яка діяла н момент укладення спірного Договору) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Законом України «Пре фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»№ 2664-ІІІ від 12.07.2001р. факторинг віднесено до фінансових послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України (у редакції, яка діяла н момент укладення спірного Договору) фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000р. № 1775-ІІІ надання фінансових послуг підлягають ліцензуванню.

Статтею 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено види діяльності, на які Держфінпослуг може надавати фінансовим установам ліцензії. До таких видів діяльності належить, зокрема, і діяльності з надання будь-яких фінансових послуг.

Відповідач 1., що за умовами спірного Договору, виступає фактором , немає ліцензії на здійснення операцій, які згідно чинного законодавства мають право здійснювати банки або інші фінансові установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач 2. (Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертлекс трейд") з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України виключено. Державна реєстрація припинення відбулася - 20.04.2010 року.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо відповідача 2. провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідач 1. не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача 1. (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 75, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір № ВТ-20 від 01.10.2009р. про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Вертлекс трейд»та ТОВ «Юрістрейд».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрістрейд»(03083, м. Київ, пр-т Науки, 119-б, код ЄДРПОУ 36203963) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят п'ять) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4. В частині позовних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертлекс трейд" провадження у справі припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 07 вересня 2012 року.

Суддя І.Д. Курдельчук