Постанова

від 12.09.2012 по справі 5020-115/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 5020-115/2012 Доповідач -суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого,

Подоляк О.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Кримпродсервіс"

на рішення господарського суду міста Севастополя

від 10.04.2012 року

та постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 14.06.2012 року

у справі № 5020-115/2012

господарського суду міста Севастополя

за позовом Першого заступника прокурора міста

Севастополя в інтересах держави в особі

Фонду комунального майна

Севастопольської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Кримпродсервіс"

про стягнення 22 390 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - не з"явились

прокурора - Рудак О.В.

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2012 року Перший заступник прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримпродсервіс" про стягнення заборгованості за договором про пайову участь замовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя у розмірі 22 390 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.04.2012 року (суддя Ребриста С.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 року (судді: Голик В.С., Сотула В.В., Гоголь Ю.М.), позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримпродсервіс" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради 22 390 грн. заборгованості.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримпродсервіс" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 02 квітня 2008 року між Севастопольською міською державною адміністрацією (адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримпродсервіс" (забудовник) укладено договір про пайову участь замовників в розвиток соціальної та інженерно -транспортної інфраструктури міста Севастополя (реконструкція торгового комплексу "Олімпія" по пр. Жовтневої Революції, 56-к під меблевий магазин, кафе на 50 місць та дитяче кафе на 24 місця) № 466/08, згідно якого відповідач зобов'язався здійснювати пайову участь в розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Севастополя шляхом перерахування суми пайової участі у розмірі 44 780 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міського бюджету.

Згідно Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради у новій редакції, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради №9128 від 26 січня 2010 року "Про внесення змін в рішення міської Ради № 339 від 12 листопада 2002 року "Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради", до Фонду переходять права за договорами про пайову участь в розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури, укладеними на підставі доручення Севастопольської міської ради, Севастопольською міською державною адміністрацією і її структурними підрозділами і не виконаними на момент передачі Фонду повноважень по їх укладенню.

Таким чином, починаючи з 26 січня 2010 року всі права за договорами про пайову участь, у тому числі право вимоги щодо належного виконання зазначених договорів, надано Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.

Згідно пункту 2.2 вказаного договору розрахунки здійснюються забудовником протягом одного року з моменту підписання договору, але не пізніше введення об'єкта в експлуатацію.

Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя № 287-р від 24.04.2008 року затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (реконструкція торгового комплексу "Олімпія" під меблевий магазин, кафе і офіси), що знаходиться за адресою: проспект Жовтневої революції, 56-К, міста Севастополя.

Відповідно до пункту 4.3. вказаного договору строк його дії визначено з моменту підписання до виконання сторонами зобов"язань.

Відповідач, в свою чергу, частково виконав зобов"язання зі сплати пайової участі на рахунок цільового фонду розвитку соціальної й інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету за вказаним договором, в зв'язку з чим заборгованість останнього склала 22 390 грн.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи зазначений спір, господарські суди попередніх інстанцій вірно встановили, що в силу норм абзацу 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язань за договором від 02.04.2008 року №466/08 по сплаті пайового внеску закінчився 25.04.2008 року, оскільки, як зазначалось вище, Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта затверджено Гагарінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 24.04.2008 року, а умовами пункту 2.2 вказаного договору передбачено, що розрахунки здійснюються забудовником протягом одного року з моменту підписання договору, але не пізніше введення об'єкта в експлуатацію.

На підставі статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на вимоги вищевказаних статей цивільного законодавства, якими встановлено обов'язок відповідача своєчасно дотримуватись виконання договірних зобов"язань, господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши правильність нарахування позивачем суми боргу, вірно визнали підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати пайової участі на рахунок цільового фонду розвитку соціальної й інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету у розмірі 22 390 грн., строк оплати якої минув 25.04.2008 року.

Водночас, судами першої й апеляційної інстанцій вірно спростовано посилання відповідача про безпідставність нарахування зазначеної заборгованості з посиланням на необхідність застосування до спірних відносин норм частини 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038, що набрав чинності 12.03.2011 року, якими встановлено граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту для нежитлових будівель та споруд на рівні 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва.

При цьому, господарські суди правильно послались на пункт 7 Прикінцевих положень цього Закону, з якого вбачається, що якщо договором про пайову участь, укладеним до набрання ним чинності, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

З огляду на викладене, норми частини 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що встановлюють граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть бути застосовані лише у випадку внесення сторонами відповідних змін до договору №466/08 від 08 02.04.2008 року.

Крім того, враховуючи узгодження сторонами строку виконання зобов'язання за вказаним договором - впродовж одного року з моменту його підписання, але не пізніше введення об'єкта в експлуатацію, тому даний строк минув 25.04.2008 року, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин норм вказаного Закону, який введений в дію після вказаного строку виконання зобов"язань.

Відтак, наведеним Законом України передбачена можливість внесення змін до відповідних договорів про пайову участь (пункт 7 Прикінцевих положень), але не звільнено від виконання зобов'язань, що виникли раніше і підлягали виконанню до моменту введення в дію Закону.

Доводи касаційної скарги про непідвідомчість даного спору щодо виконання договору про пайову участь замовників в розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Севастополя господарським судами не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки апеляційним судом вказані доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.

В зв"язку з зазначеним, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримпродсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 року у справі № 5020-115/2012 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіО.А. Подоляк С.С. Самусенко