Постанова від 11.09.2012 по справі 56/238

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 56/238 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2012 року

у справі № 56/238

господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія"

про зобов'язання звільнити приміщення та усунути перешкоди у користуванні ним

за участю представників

позивача - Свєтлак С.О.

відповідача -не з'явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Васильченко І.В.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр" про зобов'язання звільнити приміщення та усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, що належить до державної власності, за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, перший поверх, кімната № 1, а саме звільнити приміщення.

У процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр" звільнити приміщення, що належить до державної власності, за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, перший поверх, кімната № 1 та усунути перешкоди у користування ним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30 березня 2012 року (суддя Гончаров С.А.) у справі №56/238, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2012 року (судді: Ткаченко Б.О., Лобань О.І., Федорчук Р.В.) позовні вимоги державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" задоволено у повному обсязі. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр" усунути перешкоди у користуванні майном, що належить до державної власності, шляхом звільнення приміщення за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, перший поверх, кімната № 1.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. скасувати та припинити провадження у справі №56/238.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.09.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3572, згідно п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно площею 8,70 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, перший поверх, кімната №1, що перебуває на балансі Державного підприємства "Крона" (в подальшому перейменоване у Державне підприємство "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг"), вартість якого згідно експертної оцінки станом на 30.04.2006 р. становить 35 148,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 29.09.2006 р., підписаного повноважними представниками сторін, спірне нежитлове приміщення прийнято відповідачем в оренду на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 10.1 договору термін його дії становить 11 місяців, тобто з 29.09.2006р. по 29.08.2007 р. включно.

У пункті 10.5 договору оренди від 29.09.2006р. сторонами погоджено, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той саме термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату його продовження.

З матеріалів справи вбачається, що сторони продовжили термін дії договору до 29.06.2009 р.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2009 р. листом №30-04/10072 орендодавець повідомив орендаря про те, що статтею 73 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" передбачено виключно конкурсні засади передання в оренду державного та комунального майна, та визначено, що після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна, у зв'язку з чим просив вважати договір № 3572 від 29.09.2006 р. таким, що припинив свою дію. Крім того, орендодавець просив відповідача повернути об'єкт оренди на підставі акта приймання-передачі, а також сплатити до державного бюджету орендну плату та пеню за весь період користування майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр" зазначених вимог не виконало, що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до положень ст.758 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У п. 2.4 договору оренди сторони погодили, що у разі припинення або розірвання договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу) в аналогічному порядку, встановленому під час передачі майна орендарю за цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання акта приймання-передачі.

З урахуванням того, що судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач своїх обов'язків з повернення спірного майна не виконав, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики "Укрлісконсалтинг" та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр" звільнити приміщення, що належить до державної власності, за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, перший поверх, кімната № 1.

При цьому, доводи відповідача стосовно того, що останній користується нежитловим приміщенням, площею 5,4 кв.м., а не 8.7 кв.м. до уваги колегією суддів касаційної інстанції не приймаються, оскільки є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними положеннями.

Враховуючи те, що решта доводів заявника касаційної скарги фактично зводиться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Бізнес Аудит Центр" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2012 року зі справи №56/238 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко