Постанова

від 06.09.2012 по справі 5006/4/74пн/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.09.2012 р. справа №5006/4/74пн/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Бойко І.А. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Бурцев О.В., представник за дов. №б/н від 09.01.12р. від відповідача:Доценко О.Г., представник за дов. №б/н від 11.07.12р. від третіх осіб: ОСОБА_7 м.Донецьк від прокурора: Пономарьов А.О., посвідчення №3897 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Тома»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року у справі№5006/4/74пн/2012 (суддя Гринько С.Ю.) за позовомКомунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька»м. Донецьк до відповідача за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за участю прокуратури Донецької областіПриватного виробничо-комерційного підприємства «Тома»м.Донецьк 1. ОСОБА_7 м.Донецьк 2. ОСОБА_8 м.Донецьк 3. ОСОБА_9 м.Донецьк про зобов»язання відповідача надати відкритий доступ до інженерних комунікацій будинку АДРЕСА_2 в м.Донецьку ВСТАНОВИВ:

18.05.2012 року Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька»м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Тома»м.Донецьк з урахуванням уточнених позовних вимог від 16.07.2012р. про зобов»язання відповідача надати відкритий доступ до інженерних комунікацій будинку, розташованого у належному йому на праві власності нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 для заміни обратки стояка центрального опалення (а.с.3-4, 53-54).

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.07.2012р. позовні вимоги були задоволені (а.с.73-75).

Зобов»язано Приватне виробничо-комерційне підприємство «Тома»м.Донецьк забезпечити Комунальному підприємству «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька»м.Донецьк відкритий доступ до інженерних комунікацій в нежитлове напівпідвальне приміщення житлового будинку АДРЕСА_2; стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Тома»на користь позивача судовий збір у сумі 1073,00грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконує умови договору №566 від 21.11.2006р. на спільне користування будинком та прибудинковою територією щодо забезпечення відкритого доступу у нежитлове напівпідвальне приміщення, що належить йому на праві власності, в порядку, встановленому законом та договором для можливості здійснити заміну обратки стояка центрального опалення, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідач, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Тома», звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права (ст.17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») та процесуального права (ст.ст. 22, 43 ГПК України), просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2012р. по справі №5006/4/74пн/2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 91-94).

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає ненадання належної оцінки доказам відповідача, не дослідження доводів щодо необґрунтованості та передчасності позовних вимог Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька», що призвело до неправильного застосування норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, апелянт у апеляційній скарзі зазначає, що господарський суд Донецької області безпідставно відмовив у залученні третьої особи ККП «Донецькміськтепломережа»з посиланням на те, що ККП «Донецькміськтепломережа»є не тільки постачальником теплової енергії, а й суб»єктом видачі технічних умов на підключення споживача до тепломережі, які ПКВП «Тома»після попереднього власника приміщення не отримувало.

В апеляційній скарзі скаржник наполягає на тому, що позивач жодного разу не звертався до відповідача з попередженням про необхідність відкритого доступу до інженерних мереж, тому останній не може стверджувати щодо відмови йому в наданні такого доступу. Крім того, апелянт зазначає, що в матеріалах справи не має жодного доказу відмови не надання доступу до інженерних комунікацій відповідача.

Від позивача, КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька» та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 27.08.2012р. №29/6-893, в якому останні просять суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду -без змін (а.с.106-116).

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2012р. залишити без змін, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Прокурор у судовому засіданні просив залишити без змін рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав прийняте судом першої інстанції рішення законним та обґрунтованим, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші треті особи у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, але своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористалися.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, прокурора та третю особу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню за мотивами, викладеними у постанові, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька»є юридичною особою (ідентифікаційний код 05478812).

Відповідач -Приватне виробничо-комерційне підприємство «Тома»є юридичною особою (ідентифікаційний номер 24817585), що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.20-22).

Ухвалою суду від 04.07.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено фізичну особу ОСОБА_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 Ухвалою суду від 16.07.2012р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучені фізичні особи ОСОБА_8 м.Донецьк та ОСОБА_9 м.Донецьк, які є мешканцями будинку АДРЕСА_2 (а.с. 64).

Прокуратура Донецької області вступила у справу шляхом подання повідомлення в порядку ст.29 ГПК України про вступ прокурора у розгляд справи від 03.07.2012р. за №05/1-1806вих-12, яке було прийняте до розгляду ухвалою господарського суду Донецької області від 04.07.2012р. по справі №5006/4/74пн/2012 (а.с 23, 26).

Прокурор в процесі розгляду справи вступив до участі у справі у порядку ст. 29 ГПК України в інтересах держави на боці позивача (а.с.23).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2006р. між ОСОБА_10, ОСОБА_11 (за договором -продавці) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Тома»(за договором -покупець, далі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу приміщення (далі -договір), згідно якого продавці передають майно, а саме: нежитлове напівпідвальне приміщення загальною площею 232,9 кв.м. в житловому будинку літ. А-4, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на неприватизованій земельній ділянці у власність покупцю, а покупець приймає його і сплачує за нього обговорену в цьому договорі грошову суму (а. с. 11-12).

Актом прийому-передачі приміщення, згідно договору купівлі -продажу приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_17. від 21.11.2006р. за реєстровим №3308, продавці передали, а покупець прийняв у власність нежитлове напівпідвальне приміщення загальною площею 232,9 кв.м. в житловому будинку літ.А-4, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на неприватизованій земельній ділянці (а.с.14).

З витягу Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м.Донецька" з реєстру прав власності на нерухоме майно №12685206 від 29.11.2006р. вбачається, що Приватне виробничо-комерційне підприємство «Тома» на підставі договору купівлі-продажу №3308 від 21.11.2006р. є власником нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 232,9 кв.м. (а.с.15).

Згідно розпорядження Донецького міського голови №2032 від 28.12.2000р. «Про передачу на баланс управління житлового господарства Донецької міської ради житлового фонду і структурних підрозділів державного підприємства Куйбишевського управління житлово-комунального господарства, виробничого об»єднання по добуту вугілля «Донецьквугілля», приєднано передані Мінвуглепромом структурні підрозділи державного підприємства Куйбишевського управління житлово-комунального господарства виробничого об»єднання по видобуду вугілля «Донецьквугілля»- ЖЕК №7 до державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Ворошиловського району».

Згідно додатку 1 передані основні фонди за переліком, серед яких значиться будинок АДРЕСА_2 про що складено акт приймання-передачі основних коштів ДКП ЖЕО Ворошиловського району від ДП Куйбишевського УЖКГ (а.с.57).

21.11.2006р. між Комунальним підприємством «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька»(за договором -виконавець) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Тома»(за договором - замовник) було укладено договір на спільне користування будинком та прибудинковою територією №566 (а.с.9-10).

Предметом договору є передача замовником виконавцю функцій по утриманню будинку і прибудинкової території.

За умовами зазначеного договору, Виконавець зобов»язується обслуговувати житловий будинок і інженерні комунікації, які забезпечують нормальну експлуатацію житлового фонду відповідно з Правилами і нормами технічної експлуатації житлових будинків» (п.2.1 договору). Утримувати у належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування і ремонт внутрішньобудинкових систем, приймати заходи по ліквідації аварійних ситуацій (п.2.6 договору).

Замовник зобов»язується забезпечити безперешкодний, цілодобовий доступ в приміщення виконавця у порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення несправностей санітарно-технічного і інженерного обладнання будинку, проведення технічних і профілактичних оглядів (п.3.10 договору).

Договір набуває чинності з 21.11.2006р. та діє до 20.11.2007р. (п.7.1 договору)

Договір набуває чинності з моменту його укладання. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не заявить про його розірвання, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п.8.2 договору).

Як підтвердив прокурор та представник позивача у судовому засіданні підставою позову є зазначений договір і на момент звернення з позовом до суду, сторони перебувають у договірних відносинах.

20.07.2011р. ККП «Донецькміськтепломережа» був направлений на адресу позивача лист, з якого вбачається, що постачальник теплової енергії вважає за необхідне виконання ремонтно-будівельних та інших робіт у період підготовки будинку АДРЕСА_2 до опалювального сезону 2011-2012 років (а.с.70).

16.08.2011р. позивачем на адресу відповідача був направлений припис №59 про необхідність поновлення системи центрального опалення до проектного стану з позначкою про отриманням відповідачем (а.с.8).

23.08.2011р. відповідач листом №1-7/8 сповістив позивача про те, що в період з 21.11.2006р. ніяких робіт з реконструкції системи центрального опалення у підвалі не проводив та не заперечує проти відключення від неї (а.с.33).

29.08.2011р. комісією у складі представників ККП «Донецькміськтепломережа», «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька», начальника ЖЕК №3 м.Донецька та мешканця будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_7 було проведено обстеження внутрішньобудинкової системи теплопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2. У даному акті було зазначено, що приписи, раніше видані балансоутримувачу в особі підприємства позивача не виконані, зокрема: перенести врезку ППКП «Тома»до елеваторного вузду з встановленням шайби; здійснити заміну дільниці зворотнього трубопроводу внутрішньо будинкової системи теплопостачання з боку ППКП «Тома»на проектний (а.с.48).

12.09.2011р. відповідач звернувся з листом №1-7/12 до начальника ЖЕК №3 м.Донецька з проханням відключити від централізованого опалення, у зв»язку з неякісним наданням послуг, для використання альтернативних систем опалення (а.с.38).

Згідно Акту обстеження підвального приміщення Приватного виробничо-комерційного підприємства «Тома»від 29.09.2011р., який складений комісією у складі начальника ЖЕК №3 Жовтюк О.Т, майстра технічної ділянки Висоцькою І.В. та майстром Чевелевим О.В. зафіксовано, що система централізованого опалення на обратці по всьому приміщенню була замінена на пластикову трубу з явним звуженням з діаметру 89 мм на діаметр 50мм., у зв»язку з чим житловий будинок НОМЕР_1 недоотримує теплоносій у повному об»ємі (а.с. 16).

10.10.2011р. комісією у складі представників КП ЖЕК №3 був складений акт про відключення приміщення відповідача від елеваторного вузла та зазначено про ненадання доступу для огляду та підтвердження відключених радіаторів від стояку житлового будинку (а.с.35).

07.11.2011р. відповідач звернувся до ККП «Домецькміськтепломережа»з проханням, зазначеному у листі №1-7/14 про направлення представника для складення акту про відсутність подачі теплової енергії.

10.11.2011р. комісією у складі представників КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька», ККП «Донецькміськтепломережа»та директора ПВКП «Тома»було складено акт, яким зафіксовано факт відключення підвального приміщення від системи опалення будинку (а.с.36).

Як зазначає позивач в уточненнях позовних вимог від 16.07.2012р. №09/6749 відповідачу було запропоновано здійснити заміну стояка обратки на стояк відповідного діаметру, однак здійснити заміну інженерних комунікацій в підвальному приміщенні неможливо, оскільки відповідач не надає доступу до підвального приміщення з посиланням на акт від 29.09.2011р.(а.с.16).

За вищевикладених підстав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою до відповідача про зобов»язання останнього надати відкритий доступ до інженерних комунікацій будинку АДРЕСА_2 у напівпідвальному приміщенні, що належить відповідачу на праві власності..

З додатку до відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що 05.07.2012р. на адресу відповідача позивач направив припис №09/6-738, в якому пропонував допустити позивача у напівпідвальне приміщення для здійснення ремонтних робіт, що підтверджено поштовою квитанцією від 06.07.2012р., на що конверт із приписом повернувся позивачу із позначкою «за зазначеною адресою не перебуває»(а.с.118-119). Інші докази, а саме приписи від 10.08.2012р. та акт від 08.08.2012р., додані до відзиву на апеляційну скаргу судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки за часом вони складені після винесення судом рішення.

Додаткові докази, подані стороною в обґрунтування її відзиву на апеляційну скаргу, приймаються і розглядаються апеляційним судом без обмежень, установлених статтею 101 ГПК України. Без обмежень також приймаються додаткові докази, витребувані апеляційною інстанцією відповідно до вимог ст. 38 ГПК України (п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХП Господарського процесуального кодексу України).

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо належного виконання умов договору на сумісне користування будинком та прибудинкової території в частині зобов»язання замовника надати відкритий доступ до інженерних комунікацій з метою відновлення внутрішньої системи централізованого опалення житлового будинку.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-1У (далі - Закон № 1875), Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за №927/11207 (далі - Правила).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України від 24.06.2004р. № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст.1 Закону України № 1875 , житлово-комунальні послуги є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил .

Стаття 17 вказаного Закону встановлює порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показань засобів обліку, а саме: споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення: 1) для ліквідації аварій - цілодобово; 2) для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 927/11207 відповідно до Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 - 2010 роки" та Указу Президента України від 19.08.2002 N 723 "Про Положення про Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства" затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій ( далі по тексту -Правила ).

Вказані Правила визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій: - забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням; - проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.

Пунктом 1.2 Правил встановлено, що до складу технічної документації постійного зберігання включаються: - технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;- проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо; - акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію; - паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень; - паспорти ліфтового господарства; - акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.

Пунктом 1.6 цих Правил встановлено, що повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг; порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показів засобів обліку; права та обов'язки споживачів, виконавців, виробників; оформлення претензій споживачів до виконавців; порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг визначаються згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" .

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи фактичні обставини справи та керуючись вищенаведеними нормами колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем у порушення вимог п. 3.10 договору від 21.11.2006р. № 566 не було забезпечено доступ до підвального приміщення для усунення недоліків в системі центрального опалення житлового будинку.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України , ст.ст. 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції та не приймаються колегією суддів з огляду на таке.

По-перше, жодним доказом відповідача не доведено, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог з урахуванням його уточнень.

Доводи позивача про необхідність заміни ділянки зворотнього трубопроводу внутрішньо будинкової системи теплопостачання з боку підприємства відповідача на проектний та приведенні внутрішньобудинкової системи теплопостачання ППКП «Тома»відповідно до проекту підтверджено актом від 29.08.2011р.

Висновок про стан інженерних комунікацій, що належить відповідачу, не є належним доказом у даній справі, оскільки предметом спору є невиконання вимог договору щодо зобов»язань відповідача про надання доступу у напівпідвальне приміщення для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання.

Умовами договору не передбачено попереднього звернення виконавця до замовника про необхідність відкритого доступу до інженерних мереж, тому доводи в цій частині є безпідставними.

Відхилення судом першої інстанції клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ККП «Донецькміськтепломережа»є правомірним з огляду на предмет спору.

Твердження апелянта про те, що технічні умови на підключення споживача до тепломережі після попереднього власника приміщення не отримувало спростовуються п.3.1.1 договору купівлі-продажу приміщення, яким встановлено обов»язок продавця передати зазначене приміщення покупцю у стані, що відповідає санітарним та технічним умовам цього договору, а також технічну документацію та іншу документацію щодо нього.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року у справі №5006/4/74пн/2012 ґрунтується на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Тома», на рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року у справі №5006/4/74пн/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року у справі №5006/4/74пн/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В. Зубченко

І.А.Бойко

Надр.9 прим:1 -у справу; 2-позивачу;3 -відповідачу;4,5,6 -третім особам, 7-прокурору, 8 -ДАГС;9-ГС Донецької обл.