Постанова

від 10.09.2012 по справі 37/350

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2012 № 37/350

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Коротун О.М.

Ільєнок Т.В.

При секретарі Анісімовій М.О.

За участю представників:

від позивача: Локшина А.В. - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3- за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. (підписано 23.01.2012р.)

по справі №37/350 (суддя - Гавриловська І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг"

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4

про стягнення 180 899,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. у справі №37/350 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг" 85 618,22 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2010р. до червня 2011р., 34 878,60 грн. - 3 % річних за період з 05.02.2010р. до 27.09.2011р., 1 204,97 грн. державного мита та 157,20 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. по справі № 37/350 скасувати, винести нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте в результаті неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, а також зазначає про те, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є невичерпними.

На підставі апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 09.02.2012р. порушено апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012р. апеляційне провадження у справі № 37/350 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 41/806 за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2010р. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012р. апеляційне провадження у справі № 37/350 поновлено, розгляд справи призначено на 10.09.2012р.

На підставі розпорядження секретаря судової палати від 10.09.2012р., в зв'язку з перебуванням суддів Рєпіної Л.О. та Суліма В.В. у відпустці, розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі - суддя Корсакова Г.В., судді Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2012р. подав уточнення до апеляційної скарги в яких зазначив на те, що доводи апеляційної скарги щодо повного виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.02.10 р. у справі № 41/806 вже встановлені в ухвалі господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. у справі № 41/806, а тому не потребують додаткового встановлення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення має бути змінено, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» (лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 76 (договір), відповідно до умов п. 1.1 якого лізингодавець зобов'язується придбати і передати у володіння та користування лізингоодержувачу на певний строк майно (далі предмет лізингу), спеціально придбаний лізингодавцем у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним, сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність, шляхом укладення договору купівлі-продажу, за умови сплати всіх існуючих за цим договором платежів, у відповідності до діючого законодавства та положень цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору, предметом цього договору є екскаватор Doosan Solar 255LC-V у кількості 1 (один).

Пунктом 1.2.1 договору сторони передбачили, що повна специфікація предмету лізингу, із зазначенням його найменування (в тому числі номенклатури, асортименту, серійних номерів, технічної характеристики), кількості, вимог щодо якості та комплектності, ціни, визначаються в специфікації, яка є Додатком № 2 до даного Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість предмета лізингу становить 736458,33 грн., крім того ПДВ 147291,67 грн., всього разом 883750,00 грн., що в еквіваленті гривні до долара США по курсу встановленому Національним банком України (505,00 грн. = 100,00 доларів США) на дату укладення цього Договору становить 175000,00 доларів.

Відповідно до пункту 3.1 Договору лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати на користь лізингодавця наступні платежі:

- перший лізинговий платіж (далі авансовий платіж), сплачується протягом п'яти робочих днів на підставі рахунку фактури, підготовленого лізингодавцем;

- лізингові та будь - які інші платежі, належні за цим Договором мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення лізингодавцем відповідних рахунків згідно з графіком лізингових платежів зазначеного в Додатку № 1 (далі графік платежів) до даного Договору. Якщо відповідні рахунки фактур не були отримані лізингоодержувачем (електронною поштою або по факсу) до 5 числа поточного місяця, то він повинен самостійно звернутися до лізингодавця за рахунком фактурою та сплатити лізинговий платіж у строки встановлені у графіку платежів.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні, які можуть бути збільшені протягом строку лізингу пропорційно до зміни офіційного курсу НБУ до іноземної валюти, зазначеної в графіку платежів, на дату виставлення такого рахунку. При цьому платіж вважається вчиненим в той день, коли відповідна сума зарахована на банківський рахунок лізингодавця.

13 січня 2009 року та 13 серпня 2009 року сторони укладали Додаткові угоди до Договору фінансового лізингу № 76 від 11.04.2008 року.

Пунктом 1 останньої Додаткової угоди сторони домовились, у зв'язку з істотною зміною обставин, якими вони керувались при укладенні Договору лізингу № 76 від 11 квітня 2008 року (далі Договір лізингу), укладенням цієї додаткової угоди, внести зміни в Договір лізингу, а саме Додаток № 1 "Графік платежів".

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди, лізингоодержувач визнає в повному обсязі борг по простроченим лізинговим платежам в сумі 37255,87 грн. в т.ч. ПДВ та зобов'язується сплатити борг в повному обсязі до 15 вересня 2009 року.

Крім того, графіком платежів сторони встановили, що останній платіж здійснюється до 14.12.2009 року в сумі 134988,65 доларів США.

На виконання умов Договору фінансового лізингу позивач передав відповідачеві екскаватор гусеничний DOOSAN SOLAR 255LC, модель DB58TIS, тип дизельний двигун з турбонадувом водяне охолодження, об'єм двигуна 5785 см і, об'єм паливного баку 370 л, загальною вартістю 848837,50 грн., що еквівалентна на дату укладання Договору 175000,00 доларів США, що засвідчено актом приймання - передачі предмета лізингу від 06 жовтня 2008 року.

Внаслідок неналежного виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 своїх зобов'язань з оплати лізингових платежів за період з липня 2009 року по грудень 2009 року за договором фінансового лізингу № 76 від 11 квітня 2008 року рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.10 р. у справі № 41/806 стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» 1 138 843,17 грн. основного боргу, 25 730,87 грн. пені, 11645,74 грн. державного мита та 235,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

17.03.10 р. господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 41/806.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.11 р. у справі № 41/806 наказ від 17.03.10 р. було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.11 р. у справі № 41/806 апеляційну скаргу ТОВ «Кредит Європа Лізинг» задоволено та скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва № 41/806 від 17.10.11 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2012р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2011р. скасовано, справу №41/806 передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання наказу від 17.03.2010р. по справі № 41/806 таким, що не підлягає виконанню задоволено повністю, визнано наказ від 17.03.2010р. у справі № 41/806 таким, що не підлягає виконанню.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога ТОВ «Кредит Європа Лізинг» про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на підставі ст. 625 ЦК України 144 291,92 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2010 р. до червня 2011 р. та 36607,97 грн. трьох відсотків річних за період з 05.02.2010 р. до 06.10.2011 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач не в повному обсязі виконав рішення господарського суду міста Києва у справі № 41/806 та станом на 06.10.11 р. має за вказаним рішенням заборгованість у розмірі 33163,05 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до спірних правовідносин ч.2 ст. 625 ЦК України. За здійсненим судом розрахунком позовні вимоги визнані обґрунтованими частково на суму 85 618,22 грн. інфляційних нарахувань та 34 878,60 грн. - 3 % річних.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

На доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про те, що ним добровільно та в повному обсязі, включаючи оплату основного боргу, пені, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виконано рішення господарського суду міста Києва від 05.02.10 р. у справі № 41/806, судова колегія зазначає, що з ухвали господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. у справі № 41/806 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання наказу від 17.03.2010р. по справі № 41/806 таким, що не підлягає виконанню, вбачається, що відповідачем 10.05.2012р. сплачені кошти в сумі 18 163,05 грн. в рахунок погашення заборгованості по рішенню господарського суду міста Києва по справі № 41/806 від 05.02.2010р., на підставі якого винесено наказ господарського суду міста Києва від 17.03.2010р. З урахуванням сплачених відповідачем 19.04.2012р. коштів в сумі 15 000 грн., відповідачем сплачено 33 163,05 грн. ( 15 000 грн. + 18 163,05 грн.). Тобто, судом встановлено, що станом на 21.05.2012р. відповідачем повністю погашена недоплата по судовому рішенню по справі № 41/806 від 05.02.2010р., в зв'язку з чим наказ від 17.03.2010р. у справі № 41/806 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, виходячи з наведеного вбачається, що станом на час звернення ТОВ «Кредит Європа Лізинг» з позовом у даній справі рішення господарського суду міста Києва від 05.02.10 р. у справі № 41/806 відповідачем повністю виконане не було, заборгованість за вказаним рішенням в розмірі 33 163,05 грн. відповідачем погашена лише в травні 2012р.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази відповідач здійснював сплату заборгованості за договором фінансового лізингу № 76 від 11 квітня 2008 року в період починаючи з 26.03.2010р. по 27.09.2011р.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання стосовно погашення заборгованості.

Судова колегія зазначає, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010р. справа № 3-57 гс10, від 4 липня 2011р. справа № 3-65 гс 11, від 14 листопада 2011р. справа № 3-116 гс11.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України.

Позивачем, з урахуванням проведених відповідачем проплат, здійснено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 144 291,92 грн. за період з лютого 2010 р. до червня 2011 р. та трьох відсотків річних в розмірі 36607,97 грн. за період з 05.02.2010 р. до 06.10.2011 р., виходячи з розрахунку заборгованості з врахуванням пені, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які стягнуто за рішенням господарського суду міста Києва у справі № 41/806 від 05.02.2010 р.

Судова колегія вважає вірним та таким, що відповідає приписам ст. 625 ЦК України висновок місцевого господарського суду про врахування при розрахунку інфляційних та трьох відсотків річних тільки суми основного боргу, однак, як вбачається із здійсненого судом розрахунку, суд першої інстанції помилково виходив з суми боргу в розмірі 1 138 834,17 грн., тоді як рішенням господарського суду міста Києва від 05.02.10 р. у справі № 41/806 стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» 1 138 843,17 грн. основного боргу.

Судова колегія здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних з урахуванням суми боргу в розмірі 1 138 843,17 грн. та здійснених відповідачем проплат, дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних та трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково, а саме підлягають стягненню з відповідача 86 447,97 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2010 р. до червня 2011 р. та 34 886,14 грн. три відсотка річних за період з 05.02.2010 р. до 27.09.2011р. В решті суми інфляційних втрат та 3% річних позов залишається без задоволення.

Доводи скаржника про невідповідність оголошеної судом першої інстанції в судовому засіданні 18.01.2012р. резолютивної частини рішення його резолютивній частині у повному тексті рішення, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені відповідачем належними засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. підлягає зміні, а апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишається без задоволення.

Судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. у справі № 37/350 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року у справі № 37/350 змінити, виклавши п. 2 його резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (03048, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредит Європа Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,77-А, код ЄДРПОУ 35059482) 86 447,97 грн. інфляційних втрат, 34 886,14 грн. - 3% річних, 1 213,34 грн. державного мита, 158,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

3. В решті рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року у справі № 37/350 залишити без змін.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи № 37/350 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Коротун О.М.

Ільєнок Т.В.