Ухвала

від 12.09.2012 по справі 5015/6247/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

12.09.12 Справа№ 5015/6247/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали

за заявою Дублянської міської ради, м.Дубляни Жовківський район Львівська область

про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2012р.

у справі №5015/6247/11

за позовом Приватного підприємства "АБМ-Компані", м.Пустомити Львівська область

до Дублянської міської ради, м.Дубляни Жовківський район Львівська область

про стягнення 65 643,97 грн.

За участю представників сторін:

від заявника: Попович В.Ю. -голова Дублянської міської ради;

від стягувача: Микита Т.В. -представник (довіреність б/н від 13.12.2011р.).

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Дублянської міської ради про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/6247/11 за позовом Приватного підприємства "АБМ-Компані" до Дублянської міської ради про стягнення 65 643,97 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2012р. прийнято заяву та призначено її до розгляду на 12.09.2012р.

Представниками заявника та стягувача в судовому засіданні подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р., просив її задоволити повністю. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на фінансовий стан Дублянської міської ради, специфіку її фінансування, відсутність коштів у кошторисі видатків та доходів 2012р. для сплати заборгованості по рішенню суду.

Представником стягувача подано відзив (вх. №20283/12 від 12.09.2012р.), в якому він вважає дану заяву немотивованою, безпідставною та просить відмовити у її задоволенні. При цьому стягувач посилаючись на п. 8 ст. 78 Бюджетного кодексу України, зазначив, що рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет можуть бути ухвалені відповідною радою, однак боржник не вчиняв жодних дій з моменту укладення договору, які були б спрямовані на виконання взятого на себе зобов'язання, крім того зазначив, що саме до виключної компетенції ради згідно Закону України «Про місцеве самоврядування»належить внесення змін до бюджету, затвердженого радою. Також стверджує, що майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобов'язання. Крім того, негативні кризові явища у фінансово-економічній сфері України та регіону впливають не лише окремо на відповідача, а і на інших, зокрема і на позивача. Стягувач зазначив, що термін відстрочки - 1 рік та розстрочки - 5 років, не є обґрунтованим певними обставинами. Окрім цього, стягувач стверджує, що доказів, наявності обставин, які б ускладнювали або унеможливлювали виконання судового рішення, боржником надано не було, заяви державного виконавця про неможливість виконання рішення суду також відсутні. Жодних доказів наявності дійсно виняткових обставин, які можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення заявником не вказано та не подано. Крім того, представник стягувача звернув увагу суду на недопутимість, згідно вимог процесуального законодавства, одночасного застосування відстрочки та розстрочки виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення, заслухавши представників стягувача та заявника, судом встановлено :

23.05.2011р. господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №5015/6247/11 яким позов Приватного підприємства "АБМ-Компані" до Дублянської міської ради про стягнення 65 643,97 грн. задоволено частково та стягнуто з Дублянської міської ради на користь ПП "АБМ-Компані" основний борг в сумі 50 000,00 грн., інфляційні втрати в сумі 8 720,00 грн., три проценти річних в сумі 2 683,56 грн., 614,03 грн. державного мита та 220,75 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 4 240,41 грн. неустойки відмовлено.

25.07.2012р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011 р. у справі № 5015/6247/11 скасовано в частині стягнення 1 855, 30 грн. інфляційних втрат та в цій частині прийнято нове рішення яким в позові Приватного підприємства "АБМ-Компані" до Дублянської міської ради про стягнення 1 855, 30 грн. інфляційних втрат відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Дублянська міська рада користуючись своїм процесуальним правом наданим ст.121 ГПК України просить суд:

- відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/6247/11 зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. за позовом Приватного підприємства "АБМ-Компані" до Дублянської міської ради про стягнення 60 383,04 грн. строком на один рік.

- розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/6247/11 зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. за позовом Приватного підприємства "АБМ-Компані" до Дублянської міської ради про стягнення 60 383,04 грн. на 5 років, починаючи з дати закінчення строку відстрочення виконання рішення.

В обгрунтування підстав для задоволення заяви Дублянська міська рада посилається на ст.ст.1,16 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.2,3 Бюджетного кодексу України, п. 37 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002р.

Заявник стверджує, що Дублянська міська рада, будучи органом місцевого самоврядування, провадить видатки лише в межах бюджетних асигнувань на підставі кошторису доходів і видатків на відповідний рік. Однак, кошторисом доходів і видатків Дублянської міської ради на 2012 рік не передбачено грошових коштів для здійснення оплати робіт за договором №3-09-08 від 04.09.2008р., які стягуються на підставі рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/6247/11. Відтак, Дублянська міська рада вважає, що існують підстави для відстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/6247/11 на 1 (один) рік та розстрочки на 5 (п'ять) років рівними частинами починаючи з дати закінчення строку відстрочки виконання рішення.

Розглянувши заяву, заслухавши доводи та заперечення представників заявника та стягувача, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви повністю. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

При цьому під відстрочкою виконання рішення суду розуміється відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки або розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Заява про відстрочку, розстрочку виконання рішення повинна бути обгрунтованою, документально підтвердженою, причому належними та допустимими доказами.

Згідно з п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України від 12.09.1996 року № 02-5/333 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України , ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити, відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки, відстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Отже, виходячи з приписів процесуального закону, відстрочка чи розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, наведені Дублянською міською радою не доведені належними доказами, які свідчать про її дійсний фінансовий стан та про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять виконувати погашення заборгованості протягом 5-ти років.

Термін відстрочки - 1 рік та розстрочки - 5 років, не є обґрунтованим будь-якими певними обставинами, оскільки заявник не надав доказів на підтвердження доводів, що впродовж терміну розстрочки поліпшиться його фінансове становище, будуть внесені відповідні зміни в бюджет чи закладена відповідна стаття витрат. Як вбачається з матеріалів справи, з дня прийняття рішення у справі до дня звернення до суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення відповідачем не було здійснено жодного платежу чи вчинення будь-якої іншої дії, спрямованої на погашення призначеної до стягнення заборгованості.

Крім того, слід зазначити, що нормами чинного законодавства, зокрема, статтею 121 ГПК України не передбачено право на одночасне застосування судом відстрочки та розстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин відсутні підстави для одночасного відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Слід зазначити, що відсутність коштів, специфіка джерел фінансування боржника не звільняє його від виконання своїх зобов»язань.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" із змінами і доповненнями, внесеними

ЗакономУкраїни від 15.03.2011р. № 3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.2 ст.617 ЦК , ч.2 ст.218 ГК та рішення Європейського суду з прав юдини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України»від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобовязання (дана позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. №11/446).

Відповідно до ст.4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов»язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.ст.115,116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/6247/11.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 33, 34, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Дублянської міської ради про відстрочку на 1 (один) рік та розстрочку на 5 (п'ять) років виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2011р. у справі №5015/6247/11, відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.