Постанова

від 11.09.2012 по справі 5011-46/9302-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 № 5011-46/9302-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Верховця А.А.

Ткаченка Б.О.

за участю представників:

від заявника: Гречка В.В. - представник за довіреністю б/н від 05.10.2011 року;

від боржника: не з'явились;

від ліквідатора боржника: Микитьон О.В. - представник за довіреністю №1149 від 29.08.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сінтекс Ко» на постанову господарського суду міста Києва від 23.07.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сінтекс Ко», м. Київ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалт Преміум Груп», м. Київ

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Сінтекс Ко» (далі -заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалт Преміум Груп» відповідно до особливостей, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку з неспроможністю підприємства оплатити заборгованість у встановлений строк та його відсутністю за місцезнаходженням.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою господарського суду міста Києва № 5011-46/9302-2012 від 12.07.2012 року.

Постановою господарського суду міста Києва від 23.07.2012у справі № 5011-46/9302-2012 (суддя Омельченко Л.В.) визнано боржника банкрутом, визнано вимоги ініціюючого кредитора по відношенню до боржника в розмір 339541,67 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича, якого зобов'язано в п'ятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, надати суду докази опублікування даного оголошення та письмово повідомити всіх можливих кредиторів, надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника. При цьому, підприємницька діяльність боржника завершена, строк виконання всіх його грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості. Також припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Дана постанова мотивована тим що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, неплатоспроможність боржника та відсутність його за місцезнаходженням доведено належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, а кандидатура арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича на посаду ліквідатора боржника відповідає всім вимогам чинного законодавства про банкрутство та має переваги над іншими запропонованими кандидатурами.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ «Компанія Сінтекс Ко» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду міста Києва від 23.07.2012року у справі № 5011-46/9302-2012 скасувати в частині призначення ліквідатором боржника Юринця А.В., ухвалити нове рішення, яким призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гапоненко Р.І.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а саме п. 1 ст. 24, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом», п. 7 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Арбітражний керуючий Юриннець А.В. в судовому засіданні заперечував вимоги апеляційної скарги та просив останню залишити без задоволення, а постанову господарського ссу дуд першої інстанції - без змін.

Інші учасники судового процесу та представники сторін сторін 11.09.2012 року в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших сторін та учасників провадження у справі за доказами наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи провадження у даній справі здійснюється за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, місцевим судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалт Преміум Груп» було зареєстровано як юридична особа 04.02.2008 з присвоєнням ідентифікаційного коду № 35704310 за адресою: 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -основними видами діяльності товариства є: послуги з постачання готової їжі, послуги з організації подорожувань, оренда офісних машин та устаткування, включаючи обчислювальну техніку, надання інших місць для тимчасового проживання, надання секретарських послуг та послуг з перекладу, надання інших комерційних послуг; засновником (учасником) підприємства вказаний Гасімов Мікель Лятіф Огли.

Заява про порушення провадження у справі мотивована наявністю у боржника простроченої заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Сінтекс Ко» у сумі 339 541,67 грн. через невиконання грошового зобов'язання за договором позики № 2 від 12.09.2011.

Як вбачається з наявних в матеріалах доказів, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Гапоненко Роман і партнери» від 18.01.2012 у справі № 29 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сінтекс Ко» до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалт Преміум Груп», за участю третьої особи приватного підприємства «Нові перспективи 2008», про стягнення 331 329,04 грн., позовні вимоги позивача (заявника у справі) було задоволено та стягнуто з відповідача (боржника) 330 000,00 грн. заборгованості третьої особи перед позивачем за договором позики № 2 від 12.09.2011 на підставі договору про переведення боргу від 16.11.2011 № 1, а також 1 329,04 грн. 3 % річних з простроченої суми та 6 603,13 грн. третейського збору.

06.03.2012 господарським судом міста Києва було задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сінтекс Ко» та винесено ухвалу у справі № 5011-2/1252-2012 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Гапоненко Роман і партнери» від 18.01.2012 у справі № 29.

На виконання зазначених рішення та ухвали господарським судом міста Києва 06.03.2012 видано відповідні накази про стягнення 337 932,17 грн. та 1 609,50 грн.

16.03.2012 відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції були відкриті виконавчі провадження ВП № 317213142 та ВП № 31721016 з примусового виконання наказів № 5011-2/2152-2012 про стягнення 1 609,50 грн. та. 337 932,17 грн. відповідно.

Відповідно до постанови відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції № 31721016 від 03.05.2012, державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

За твердженнями заявника, оплата за вищевказаним договором боржником не здійснена, у ході виконавчого провадження кошти не стягнуто, а сам боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалт Преміум Груп» відсутнє за місцезнаходженням, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини у сукупності зумовили звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Виходячи з приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» факт відсутності боржника повинен підтверджуватись витягом (довідкою) із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.06.2012 судом встановлено, що у графі "статус відомостей про юридичну особу" вміщено запис про відсутність юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалт Преміум Груп» за місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені в ході судового розгляду обставини, суд приходить до висновку щодо наявності всіх підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до особливостей, передбачених ст. 52 Закону.

Правова позиція суду щодо достатності підстав для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону при його відсутності за місцезнаходженням за наявності відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України (постанова від 07.12.2005 р. № Б 40/31/05).

Також, оскаржуваною постановою місцевий господарський суд призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Юринця А.В.

Як вбачається з матеріалів справи ініціюючим кредитором було запропоновано на посаду ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. (ліцензія серії АВ № 347356 від 17.01.2008 р.), особиста заява якого про участь в матеріалах справи відсутня.

Також, заяву про участь у справі було подано арбітражним керуючим Юринцем А.В.

Суд приймаючи рішення щодо призначення розпорядника майна не зв'язаний жодною кандидатурою та приймає відповідне рішення виключно на підставі внутрішнього переконання та наявності відповідної заяви арбітражного керуючого, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) не містить імперативних норм, що регулюють призначення розпорядника майна.

Однак, при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретні справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки. Така правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі № 12/7-10.

Відповідно до ст. 3 1 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Одна і таж особа може виконувати функції арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство.

Відповідності до ст.13 Закону розпорядник майна боржника призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства в якості арбітражного керуючого, а кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Норми Закону (ст. 1, ч. 1,3 ст. 31, ст. 13) передбачають, те що до призначення ухвалою (постановою) суду, кандидат на посаду розпорядника майна ліквідатора повинен подати заяву до суду про підтвердження своєї незаінтересованості щодо боржника та відсутності судимості за вчинення певної категорії злочинів. Таким чином, відповідно до ст. 13 Закону обов'язок перевіряти наявність чи відсутність підстав для призначення чи зміни розпорядника майна покладено на господарський суд, який розглядає вказане питання у справі про банкрутство.

Відповідно до матеріалів справи, а саме протоколу судового засідання місцевого господарського суду 23.07.2012 та оскаржуваною постанови, запропонований заявником арбітражний керуючий Гапоненко Р.І. в судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду погоджується з місцевим господарським судом, що наявних відомостей щодо особи арбітражного керуючого Гапоненко Р.І. не достатньо для ґрунтовного висновку стосовно наявності у нього всіх можливостей для повноцінного присвячення своєї господарської та професійної діяльності саме виконанню функцій ліквідатора даного боржника.

Тому, враховуючи надання суду першої інстанції арбітражним керуючим Юринцем А.В. заяви про згоду на призначення його ліквідатором боржника та те що він не є заінтересованою особою стосовно боржника суд першої інстанції оцінивши подані матеріали, незважаючи на наявність права кредитора запропонувати кандидатуру ліквідатора, на думку колегії суддів правомірно прийшов висновку про доцільність призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича.

Також, колегія суддів дослідивши матеріали справи вважає, що місцевий господарський суд в оскаржуваній постанові правомірно визнав вимоги ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сінтекс Ко» по відношенню до боржника в сумі 339 541,67 грн., оскільки останні є безспірними та підтверджуються постановами про відкриття виконавчого провадження відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління від 16.03.2012 ВП № 317213142 та ВП № 31721016 з примусового виконання наказів № 5011-2/2152-2012 про стягнення 1 609,50 грн. та 337 932,17 грн. відповідно.

Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом п. 1 ст. 24, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом», п. 7 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.41 42, 43, 47, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову господарського суду міста Києва від 23.07.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Сінтекс Ко» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Верховець А.А.

Ткаченко Б.О.