Постанова

від 04.12.2012 по справі 5011-46/9302-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5011-46/9302-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтекс Ко" на постанову та постановугосподарського суду м. Києва від 23.07.2012 року Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі№ 5011-46/9302-2012 господарського суду м. Києва за заявою до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтекс Ко" Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" пробанкрутство, за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтекс Ко": Гречка В.Д., дов. б/н від 15.10.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.07.2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтекс Ко" (далі -ТОВ "Компанія Сінтекс Ко") порушено провадження у справі № 5011-46/9302-2012 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" (далі -ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп") в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 23.07.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 (суддя - Омельченко Л.В.) ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" визнано банкрутом, визнано вимоги ініціюючого кредитора по відношенню до боржника в розмір 339 541,67 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича, якого зобов'язано в п'ятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, надати суду докази опублікування даного оголошення та письмово повідомити всіх можливих кредиторів, надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника. При цьому, підприємницька діяльність боржника завершена, строк виконання всіх його грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості. Також припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 (головуючий суддя - Разіна Т.І., суддя - Верховець А.А., суддя - Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Компанія Сінтекс Ко" залишено без задоволення. Постанову господарського суду м. Києва від 23.07.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою господарського суду м. Києва від 23.07.2012 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012, ТОВ "Компанія Сінтекс Ко" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 23.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича та передати справу до господарського суду м. Києва на новий розгляд.

В касаційній скарзі ТОВ "Компанія Сінтекс Ко" посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог ст.ст. 1, 17, 24, 52 Закону про банкрутство та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник вказує на те, що постанова господарського суду м. Києва в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича не ґрунтувалася на оцінці доказів за принципами всебічності, повноти та об'єктивності дослідження, які є невід'ємною частиною встановлення істини у справі. Крім того, на думку скаржника, господарським судом не було доведено невідповідність даній посаді кандидатури Гапоненка Романа Івановича, запропонованого ініціюючим кредитором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" було порушено ухвалою господарського суду м. Києва 12.07.2012 року на підставі ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону про банкрутство господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що заява ТОВ "Компанія Сінтекс Ко" про порушення провадження у справі мотивована наявністю у боржника ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" простроченої заборгованості перед ТОВ "Компанія Сінтекс Ко" у сумі 339 541,67 грн. через невиконання грошового зобов'язання за договором позики № 2 від 12.09.2011 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах доказів, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Гапоненко Роман і партнери»від 18.01.2012 року у справі № 29 за позовом ТОВ "Компанія Сінтекс Ко" до ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп", за участю третьої особи приватного підприємства «Нові перспективи 2008», про стягнення 331 329,04 грн., позовні вимоги позивача (заявника у справі) було задоволено та стягнуто з відповідача (боржника) 330 000,00 грн. заборгованості третьої особи перед позивачем за договором позики № 2 від 12.09.2011 на підставі договору про переведення боргу від 16.11.2011 № 1, а також 1 329,04 грн. 3 % річних з простроченої суми та 6 603,13 грн. третейського збору.

06.03.2012 року господарським судом м. Києва було задоволено заяву ТОВ "Компанія Сінтекс Ко" та винесено ухвалу у справі № 5011-2/1252-2012 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Гапоненко Роман і партнери»від 18.01.2012 року у справі № 29.

На виконання зазначених рішення та ухвали господарським судом м. Києва 06.03.2012 року видано відповідні накази про стягнення 337 932,17 грн. та 1 609,50 грн.

16.03.2012 року відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції були відкриті виконавчі провадження ВП № 317213142 та ВП № 31721016 з примусового виконання наказів № 5011-2/2152-2012 про стягнення 1 609,50 грн. та. 337 932,17 грн. відповідно.

Відповідно до постанови відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції № 31721016 від 03.05.2012 року, державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

За твердженнями заявника, оплата за вищевказаним договором боржником не здійснена, у ході виконавчого провадження кошти не стягнуто, а сам боржник - ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" відсутнє за місцезнаходженням, що підтверджується належними доказами.

Зокрема, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.06.2012 року судами попередніх інстанцій встановлено, що у графі "статус відомостей про юридичну особу" вміщено запис про відсутність юридичної особи - ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" за місцезнаходженням.

Приймаючи постанову від 23.07.2012 року про визнання боржника ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, неплатоспроможність боржника та відсутність його за місцезнаходженням доведено належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, а кандидатура арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича на посаду ліквідатора боржника відповідає всім вимогам чинного законодавства про банкрутство та має переваги над іншими запропонованими кандидатурами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно зі ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Оскаржуваною постановою від 23.07.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 місцевий господарський суд призначив ліквідатором боржника ТОВ "Юридична Компанія "Консалт Преміум Груп" арбітражного керуючого Юринця А.В.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) -фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 1 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

При цьому, згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 1 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство. Про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків з цих підстав під час провадження у справі господарський суд виносить ухвалу.

Арбітражними керуючими не можуть бути призначені особи, які згідно із цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником -юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Згідно ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (ст.4-3 ГПК).

Як вбачається з матеріалів справи, до місцевого господарського суду заяву про участь у справі було подано арбітражним керуючим Юринцем А.В.

Ініціюючим кредитором було запропоновано на посаду ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. (ліцензія серії АВ № 347356 від 17.01.2008 року).

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що особиста заява про участь у справі запропоновано ініціюючим кредитором на посаду ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гапоненка Р.І., в якій би зазначалося про відсутність визначених Законом про банкрутство обмежень, які б перешкоджали призначанню осіб арбітражними керуючими в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до матеріалів справи, а саме протоколу судового засідання місцевого господарського суду 23.07.2012 року та оскаржуваної постанови, запропонований заявником арбітражний керуючий Гапоненко Р.І. в судове засідання також не з'явився.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як свідчать матеріали справи, на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції арбітражний керуючий Гапоненко Р.І. в судове засідання не з'являвся та свою згоду на участь у справі також не висловив.

За змістом Закону про банкрутство право вибори кандидатури арбітражного керуючого належить господарському суду. Реалізуючи це право, господарський суд відповідно до ст.43 ГПК оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд приймаючи рішення щодо призначення арбітражного керуючого не зв'язаний жодною кандидатурою та приймає відповідне рішення виключно на підставі внутрішнього переконання та наявності відповідної заяви арбітражного керуючого, оскільки Закон про банкрутство не містить імперативних норм, що регулюють призначення арбітражного керуючого.

Однак, при виборі кандидатури арбітражного керуючого судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретні справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що наявних відомостей щодо особи арбітражного керуючого Гапоненко Р.І. недостатньо для ґрунтовного висновку стосовно наявності у нього всіх можливостей для повноцінного присвячення своєї господарської та професійної діяльності саме виконанню функцій ліквідатора даного боржника.

Тому, враховуючи надання суду першої інстанції арбітражним керуючим Юринцем А.В. заяви про згоду на призначення його ліквідатором боржника та те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника, суд першої інстанції оцінивши подані матеріали, правомірно дійшов висновку про доцільність призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України , доводи касаційної скарги висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст.111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані постанова господарського суду м. Києва від 23.07.2012 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 законні та обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, правові підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтекс Ко" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 23.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі № 5011-46/9302-2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

М.І. Хандурін