Ухвала

від 13.09.2012 по справі 30/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 30/286 13.09.12

За скаргою Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»

на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління

юстиції в місті Києві

За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та

об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства

Холдингової компанії «Київміськбуд»

до Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»

про стягнення 183 752,04 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача

(скаржника): Слишик М.В. представник за довіреністю № 01/89 від 17.05.12.

Від ВДВС: не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»до Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»про стягнення з відповідача на користь позивача 183 752, 04 грн. суми основної заборгованості за Договором компенсаційних витрат № 13 від 01.01.11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.11. припинено провадження у справі № 30/286, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 837,52 грн. - державного мита, та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.11.11. на виконання вказаної ухвали Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

16.07.12. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві, відповідно до якої заявник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві, вчинені при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.11. № 30/286;

- визнати недійсною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві від 12.03.12. ВП № 30765906 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 207,35 грн.

Подану скаргу обґрунтовано тим, що заявник добровільно виконав рішення Господарського суду міста Києва, про що свідчить заява стягувача № 1015 від 21.06.12. про повернення виконавчого документа без виконання.

Крім того, скаржник посилається на неповідомлення його про відкриття виконавчого провадження належним чином та, як наслідок позбавлення його можливості виконати вказане рішення суду у визначений для цього строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.12. розгляд скарги Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»було призначено на 31.07.12.

30.07.12. представником скаржника через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 31.07.12. представником ВДВС подано письмові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.12. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд скарги відкладено на 10.08.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.08.12., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві у справі № 30/286 передано для розгляду судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.12. суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу № 30/286 до свого провадження та призначено розгляд скарги на 13.09.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.12. скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві у справі № 30/286 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято справу № 30/286 до свого провадження.

В судовому засіданні 13.09.12. представником скаржника підтримано подану ним каргу в повному обсязі.

Представники позивача та відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві в судове засідання 13.09.12. не з'явились, заяв чи клопотань не подали і не надіслали, вимог попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд міста Києва, встановив:

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»(далі -Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 та ін. Закону України «Про виконавче провадження»та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Пунктом 1 ч. 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З огляду на ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів скарги, за заявою стягувача від 05.01.12. № 36, постановою від 20.01.12. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 30/286 від 17.11.11. та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення протягом 7 (семи) днів.

З повідомлення про вручення відправлення, що направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»: 01001, м. Київ, провулок Музейний, б. 2/в (адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), вбачається, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.12. ВП № 30765906 разом із супровідним листом № 433/11 від 20.01.12. направлено боржнику 24.02.12., хоча кореспонденцію повернуто з відміткою «підприємство відсутнє», що спростовує доводи скаржника про неповідомлення його про відкриття виконавчого провадження належним чином та, як наслідок позбавлення його можливості виконати вказане рішення суду у визначений для цього строк.

Як визначено ч. ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Проте, боржник, у встановлений державним виконавцем строк, зазначений наказ Господарського суду міста Києва не виконав.

12.03.12. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 207,35 грн.

При цьому, лише 22.06.12. на адресу відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві надійшла заява позивача про повернення на підставі ст. 47 Закону виконавчого документа стягувачу, в зв'язку з тим, що станом на 21.06.12. між позивачем та відповідачем врегульовано питання погашення заборгованості по наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.11.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, є письмова заява стягувача.

Таким чином, постановою від 02.07.12. наказ Господарського суду міста Києва № 30/286 від 17.11.11. повернуто стягувачу.

Отже доводи скаржника про те, що добровільне виконання ним рішення Господарського суду міста Києва, про що свідчить заява стягувача № 1015 від 21.06.12. про повернення виконавчого документа без виконання, є підставою для визнання недійсною постанови від 12.03.12. ВП № 30765906 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 207,35 грн., спростовуються приписами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких прямо передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню , або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Дослідивши наявні матеріали скарги, суд дійшов висновку, що державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві під час здійснення виконавчих дій при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 17.11.11. № 30/286. діяв у межах та в порядку визначених Законом, а постанова від 12.03.12. ВП № 30765906 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 207,35 грн. є правомірною та такою, що винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 Роз'яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002).

Враховуючи вищевикладене, скарга Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві у справі № 30/286 за позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства Холдингової компанії "Київміськбуд" до Відкритого акціонерного товариства «Київоздоббуд»про стягнення 183 752,04 грн. відмовити повністю.

Суддя Т.М. Ващенко