Ухвала

від 13.09.2012 по справі 2а-6382/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6382/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженої відповідальністю «Фактор Ойл»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулася до суду з позовом, у якому просила застосувати наслідки визнання правочину недійсним, передбачені ст. 228 ЦК України, повернути з ТОВ «Укройлпродукт»на користь ТОВ Фактор Ойл»суму отриманого за виконання послуг перевезення товару 1600000 грн. 00 коп. та стягнути з ТОВ «Фактор Ойл»на користь держави 576980 грн. 00 коп.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що кошти, отримані за нікчемним правочином, підлягають стягненню в дохід державного бюджету.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укройлпродукт»та ТОВ «Фактор Ойл»було укладено договір поставки нафтопродуктів № УП-012-20 від 09 грудня 2010 року.

На підставі документів, складених ТОВ «Укройлпродукт»за вказаною угодою, ТОВ «Фактор Ойл»було сформовано податковий кредит.

Позивач вважає, що договір поставки нафтопродуктів був укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства -заниження податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету.

У зв'язку з цим ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі м. Києва суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено наявності у відповідачів умислу на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, під час розгляду та вирішення справи про визнання угоди недійною, як такої, що суперечить інтересам держави та суспільства, та стягнення коштів в дохід держави підлягає з'ясуванню наявність у сторін умислу на укладення оспорюваного правочину саме із зазначеною метою.

Звертаючись до суду з даним позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва послалася на те, що договір поставки нафтопродуктів № УП-012-20 від 09 грудня 2010 року було укладено з метою отримання податкової вигоди, а не з метою фактичного здійснення господарської операції.

Наявність такого умислу позивач обґрунтував тим, що згідно висновку про проведення аналізу діяльності ТОВ «Укройлпродукт»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 по 31 січня 2011 року від 29 березня 2011 року № 27/23-404/37036907, складеного ДПІ у Подільському районі м. Києва, у ТОВ «Укройлпродукт»була відсутня реальна можливість здійснювати поставку товарів. Згідно акту про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фактор Ойл»з питань правових відносин з ТОВ «Укройлпродукт»за січень 2011 року від 13 травня 2011 року № 231/1-23-40-36885481 господарські операції між вказаними юридичними особами не підтверджуються виходячи з часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, складських приміщень засобів транспортування тощо, економічно необхідних для їх здійснення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що самі по собі обставини, на які посилається позивач, не дають підстав вважати, що договір поставки нафтопродуктів № УП-012-20 від 09 грудня 2010 року був укладений з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки від 13 травня 2011 року № 231/1-23-40-36885481 було винесено податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2011 року № 0000972304, яким ТОВ «Фактор Ойл»були донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 461584 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. 00 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку. Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2011 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року, адміністративний позов було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2011 року № 0000972304. Зазначеними судовими рішеннями було встановлено, що надані до перевірки первинні та податкові документи кореспондуються між собою, підтверджують факт виконання договору поставки нафтопродуктів № УП-012-20 від 09 грудня 2010 року та відповідають звичайній хронології і послідовності дій учасників такого роду операцій з постачання нафтопродуктів.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили було встановлено, що договір № УП-012-20 від 09 грудня 2010 року був фактично виконаний сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про укладення спірної угоди з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28 травня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.