Рішення

від 19.09.2012 по справі 3/188-16/91-3/212-6/49-17/97-27/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р. Справа № 3/188-16/91-3/212-6/49-17/97-27/34

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Тузін Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства "СТМ" (м. Бурштин - 2, Галицький

район, Івано-Франківська область, 77112)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 25 329, 25 гривень.

за зустрічним позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "СТМ" (м. Бурштин - 2, Галицький район, Івано-Франківська область, 77112)

про стягнення 58 438, 26 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кудиба З.І. - представник (паспорт НОМЕР_1 виданий 17.05.1997 року Бориславським МВ УМВС України у Львівській області, довіреність №1 від 01.11.2010 року).

Від відповідача: представники не з'явилися.

в с т а н о в и в :

Господарським судом Івано-Франківської області розглядалася справа за позовом Закритого акціонерного товариства "СТМ" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25 329, 25 гривень (т. 3, а. с. 5 - 7) та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 53 216, 71 гривень (т. 1, а. с. 3 - 6).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2010 року у справі № 3/188-16/91-3/212 за позовом Закритого акціонерного товариства "СТМ" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25 329, 25 гривень та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 53 216, 71 гривень, первісний позов задоволено, зустрічний позов залишено без розгляду.

Вищим господарським судом України постановою від 17.05.2011 року рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2011 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року, первісний позов Закритого акціонерного товариства "СТМ" задоволено, а в зустрічному позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 06.07.2012 року справу скеровано на новий розгляд судді Михайлишину В.В.

09.07.2012 року ухвалою господарського суду Івано-Франківської області прийнято справу до розгляду і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.07.2012 року, а також зобов'язано позивача та відповідача по справі подати суду ряд доказів. А саме, у відповідності до Постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року зобов'язано позивача подати суду:

- письмове пояснення та документальні докази щодо договірних відносин між сторонами в 2003 - 2005 роках (їх характер та зміст умов, зокрема, з урахуванням можливості укладення господарських договорів у спрощений спосіб, відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України та фактичного здійснення сторонами дій з оплатної передачі матеріальних цінностей);

- письмове пояснення та документальні докази встановлення правових підстав перерахування ЗАТ "СТМ" коштів фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (у тому числі й суми 25 329, 25 гривень, на стягненні якої наполягає позивач);

- письмове пояснення та документальні докази щодо причин виникнення заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 перед ЗАТ "СТМ";

- відомості щодо сплати боргу (докази на підтвердження).

А також, відповідача подати суду:

- письмове пояснення та документальні докази щодо договірних відносин між сторонами в 2003 - 2005 роках (їх характер та зміст умов, зокрема, з урахуванням можливості укладення господарських договорів у спрощений спосіб, відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України та фактичного здійснення сторонами дій з оплатної передачі матеріальних цінностей);

- письмове пояснення та документальні докази правових підстав перерахування ЗАТ "СТМ" коштів фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2;

- письмове пояснення та документальні докази щодо фактичного виконання певних робіт за договором підряду № 37 від 15.12.2004 року, оплатної передачі позивачеві матеріальних цінностей у зазначеному підприємцем розмірі, прийняття товариством матеріальних цінностей за наданими відповідачем накладними, зарахування одержаних від товариства коштів в оплату поставлених йому матеріалів, тощо).

Позивач вимоги ухвали виконав у повному обсязі, проте відповідач вимоги ухвал господарського суду не виконав, в судові засідання не з'явився.

Ухвалами господарського від 24.07.2012 року та 07.08.2012 року розгляд справи відкладався на 07.08.2012 року та 12.09.2012 року відповідно.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2012 року розгляд справи призначено на 19.09.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, виконуючи вказівки, що містяться у Постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство "СТМ" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 25 329, 25 гривень, набутих без достатньої правової підстави.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, у свою чергу, подав зустрічний позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства "СТМ" 24 965, 81 гривень - основного боргу, 37 698, 37 гривень - пені, 19 513, 99 гривень - інфляційних втрат, 3 015, 87 гривень - 3 % річних та 1 747, 61 гривень - штрафу, а всього 86 941, 65 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в обсязі визначеному позовною заявою (т. 3, а. с. 5 - 7), а також надіслав на адресу господарського суду письмові пояснення (Вх. № 6074/2012 - свх. від 19.09.2012 року), згідно яких просить суд первісний позов задовольнити у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову (а. с. 30 - 32).

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суду невідомі.

При розгляді матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.

Закритим акціонерним товариством "СТМ" протягом січня 2004 року - квітня 2005 року здійснено перерахування коштів на рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в сумі 119 049, 00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 3, а. с. 10 - 25). Як вбачається із призначення платежу кошти перераховувались "за матеріали згідно рахунків".

Відповідачем здійснено поставку будівельних матеріалів, що визнається Закритим акціонерним товариством "СТМ", на суму 93 719, 75 гривень. Таким чином, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 не виконано свого зобов'язання в частині поставки будівельних матеріалів на суму 25 329, 25 гривень та не повернуто вказану суму позивачу.

Відповідач у свою чергу, також звернувся з зустрічним позовом до Закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 24 965, 81 гривень заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що підприємцем виконано робіт та поставлено будівельних матеріалів на суму 222 523, 81 гривень. При цьому, відповідач посилається на те, що окрім накладних, врахованих Закритим акціонерним товариством "СТМ" при розрахунку свого позову, позивачем не враховано накладні № 03/01 від 04.01.2005 року на суму 7 866, 94 гривень, № 04/01 від 04.01.2005 року на суму 5 354, 10 гривень, № 05/01 від 04.01.2005 року на суму 6 464, 90 гривень, № 06/01 від 04.01.2005 року на суму 10 516, 90 гривень, а також договір підряду № 37 від 15.12.2004 року, акт виконаних робіт № 1/01 від 03.01.2005 року на суму 20 097, 00 гривень. Окрім суми заборгованості в розмірі 24 965, 81 гривень, підприємцем заявлено до стягнення пеню в сумі 9 112, 48 гривень, штрафні санкції в сумі 1 747, 60 гривень, річні в сумі 3 098, 48 гривень та інфляційні втрати в сумі 19 513, 99 гривень.

На виконання вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року, якою скеровано справу на новий розгляд, при новому розгляді справи ухвалами господарського суду (т. 7, а. с. 1, 5, 11, 16, 22, 26, 29, 60) витребувано від сторін письмові пояснення та документальні докази необхідні для з'ясування наступних обставин:

- щодо договірних відносин між сторонами в 2003 - 2005 роках (їх характер та зміст умов, зокрема, з урахуванням можливості укладення господарських договорів у спрощений спосіб, відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України та фактичного здійснення сторонами дій з оплатної передачі матеріальних цінностей);

- докази встановлення правових підстав перерахування ЗАТ "СТМ" коштів фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (у тому числі й суми 25 329, 25 гривень, на стягненні якої наполягає позивач);

- щодо причин виникнення заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 перед ЗАТ "СТМ";

- відомості щодо сплати боргу (докази на підтвердження);

- щодо фактичного виконання певних робіт за договором підряду № 37 від 15.12.2004 року, оплатної передачі позивачеві матеріальних цінностей у зазначеному підприємцем розмірі, прийняття товариством матеріальних цінностей за наданими відповідачем накладними, зарахування одержаних від товариства коштів в оплату поставлених йому матеріалів, тощо).

Дослідивши додатково подані сторонами письмові пояснення та докази, господарський суд дійшов висновку, що заперечення відповідача щодо первісного позову та доводи в обґрунтування зустрічного позову не спростовують доводи позивача, суперечать наданим по справі доказам та встановленим господарським судом обставинам справи, враховуючи наступне.

Згідно положень, викладених у ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, сторонами не подано суду будь - яких договорів на поставку товарів, не подано також рахунків, реквізити яких вказано у платіжних дорученнях позивача. За таких обставин, у суду відсутні підстави для висновку про наявність між сторонами договірних відносин з приводу поставки на протязі 2003 - 2005 років, відсутні підстави вважати, що договір укладався у спрощений спосіб, оскільки відсутні рахунки на оплату або будь - яке листування з приводу необхідності постачання товарів (в тому числі на суму 25 329, 25 гривень).

Факт перерахування коштів в розмірі 119 049, 00 гривень позивачем відповідачу підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 3, а. с. 10 - 25). З огляду на призначення платежу "за матеріали" відповідач не мав права в односторонньому порядку змінювати їх призначення та зараховувати в погашення будь - яких виконаних робіт. Позивачем визнається факт одержання від відповідача товарів та матеріалів тільки на суму 93 719, 75 гривень.

Таким чином, кошти в сумі 25 329, 25 гривень є набутими відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки внаслідок відсутності рахунків з визначенням найменування товару, його кількості та ціни, на даний час неможливо встановити за який саме товар вони сплачувались. Оскільки сторони не перебувають між собою в договірних відносинах, Закрите акціонерне товариство "СТМ" обґрунтовано заявило позов про стягнення з відповідача суми боргу на підставі статей 1212 ЦК України.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів не договірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Змістом даних зобов'язань є обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому. Таке ж зобов'язання виникає і в тому разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України). Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

За наведених обставин, враховуючи те, що між сторонами відсутні договірні відносини щодо поставки товару 25 329, 25 гривень, відсутні рахунки, замовлення чи переписка сторін щодо відпуску товару на вищевказану суму, на підставі ст. 1212 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення позивачу коштів в сумі 25 329, 25 гривень, а отже позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими.

Щодо доводів відповідача та поданих ним доказів у попередніх судових засіданнях стосовно обставин виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 підрядних робіт на замовлення позивача, стану розрахунків сторін та наявної у Закритого акціонерного товариства "СТМ" перед відповідачем заборгованості, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь - які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження факту здійснення будь - якої господарської операції можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану суб'єкта господарювання.

Подані відповідачем документи на підтвердження фактів передачі товарів та підрядних робіт: довіреність ЯИМ № 107503 від 03.01.2004 року (видана фактично 03.01.2005 року); спірні накладні №№ 03/01, 04/01, 05/01, 06/01 від 04.01.2005 року; договір № 37, накладна № 11/01 від 12.01.2005 року; акт приймання робіт № 1/01 від 03.01.2005 року не визнаються господарським судом належними та допустимими доказами та не свідчать про те, що фактично відбулась передача позивачу будь-яких товарів або робіт, враховуючи наступне.

Так, довіреність на отримання цінностей є документом, що підтверджує право довіреної особи отримати товарно-матеріальні цінності від імені суб'єкта господарювання. У свою чергу, для постачальника довіреність є підставою для відпуску товарно-матеріальних цінностей одержувачу.

Порядок застосування довіреностей на отримання цінностей регулюється Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей, затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.1996 року N 99, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318 (далі по тексту Інструкція). У пункті 2 вказаної Інструкції (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. У пункті 3 зазначено, що бланки довіреностей є документами суворої звітності, що вимагає, зокрема: їх виготовлення з друкарською нумерацією; обліку їх одержання, зберігання та використання як бланків суворої звітності; контролю за своєчасним поданням документів (актів, накладних, ордерів тощо), що свідчать про використання довіреностей, або невикористаних довіреностей. Відповідно до пунктів 4, 6, 7, 9, 10, 12 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються. До видачі довіреності особи інструктуються про порядок і терміни використання та звітування про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності. Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. При позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Відповідно до п. 12 Інструкції забороняється відпускати цінності у випадках, зокрема: подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами; подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність; відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу; закінчення строку дії довіреності; одержання повідомлення підприємства - одержувача цінностей про анулювання довіреності.

Як вбачається з журналу реєстрації довіреностей відповідача (оригінали, якого оглядались в судових засіданнях, копії долучені до матеріалів справи т. 5, а. с. 70 - 71, 86 - 119) та самої довіреності (т. 1, а. с. 137) спірна довіреність ЯИМ №107503 від 03.01.2004 року, яка фактично видана - 03.01.2005 року, оформлена з порушеннями вищевказаної Інструкції, містить помилку у даті її видачі, не містить переліку товарно-матеріальних цінностей, їх кількості, та основним грубим порушенням є те, що довіреність не містить грошової вартості матеріалів для одержання яких вона видавалась. З огляду на вимоги п. 12 Інструкції відповідач не повинен був оформляти спірні накладні за такою довіреністю. У довіреності ЯИМ №107503 від 03.01.2004 року фактично відсутні відомості, що дозволяють ідентифікувати товар на одержання якого вона видавалась, його кількість та ціну.

Відповідно до п. 11 Інструкції особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально-відповідальній особі. Як вбачається із журналу, вказана довіреність не повернута як "невикористана" відповідно до Інструкції, крім того, особа, яка її одержала не відчиталась за її використання і не передавала будь - яких одержаних за нею товарів. У журналі відсутні будь - які відмітки про використання спірної довіреності.

Судом досліджено також висновок судово-економічної експертизи № 12 у справі від 25.04.2008 року (т. 1, а. с. 103 - 106), у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судом враховано вимоги викладені в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах". Висновок експерта (т. 1, а. с. 102 - 106) відповідає вимогам чинного законодавства і відповідно до ст. ст. 34, 42 ГПК України є належним доказом у справі.

Як вбачається із вищевказаного висновку експертизи, в матеріалах поданих експерту на дослідження містились накладні виписані Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на Закрите акціонерне товариство "СТМ". Згідно даних задокументованих у вищезазначених накладних Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 здійснювалися господарські операції по реалізації товарів, робіт, послуг на загальну суму 222 523, 81 гривень. Дослідженням поданих накладних експертом встановлено їх відповідність вимогам п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995 року. Експерту на дослідження також подані журнали-ордера і відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Закритим акціонерним товариством "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року. Вищезазначені журнали-ордера і відомості складені у розрізі контрагентів Закрите акціонерне товариство "СТМ" по рахунку 631. На рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків з вітчизняними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. За кредитом рахунка 631 відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення. Дослідженням журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Закрите акціонерне товариство "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року експертом встановлено, що станом на квітень 2005 року у вищезазначених журналах-ордерах і відомостях задокументовано заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 перед Закритим акціонерним товариством на суму 25 329, 23 гривень. Співставленням поданих на дослідження накладних та журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Закрите акціонерне товариство "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року експертом встановлено, що накладні № 03/01, № 04/01, № 05/01, № 06/01 від 04.01.2005 року не відображені в даних бухгалтерського обліку Закритого акціонерного товариства "СТМ".

Узагальнюючи вищевказане, експертом надано суду висновок судово-економічної експертизи про те, що згідно даних задокументованих в журналах-ордерах і відомостях по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Закрите акціонерне товариство "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року станом на квітень 2005 року заборгованість Закритого акціонерного товариства "СТМ" перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 відсутня. Співставленням поданих на дослідження накладних та журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" АТЗТ "СТМ" за період з січня 2003 року по квітень 2005 року експертом встановлено, що накладні № 03/01, № 04/01, № 05/01, № 06/01 від 04.01.2005 року не відображені в даних бухгалтерського обліку Закритого акціонерного товариства "СТМ".

Таким чином, господарський суд оцінюючи у сукупності наведені вище докази дійшов висновку про недоведеність факту відпущення відповідачем позивачу товарів за спірними накладними № 03/01, № 04/01, № 05/01, № 06/01 від 04.01.2005 року.

Щодо доводів відповідача про факт виконання підрядних робіт та наявність боргу за виконані підрядні роботи за договором № 37 від 15.12.2004 року (т. 1, а. с. 142) слід зазначити наступне.

Як вбачається із тексту даного договору, ним не визначено які саме роботи підлягали виконанню, який саме обсяг і конкретний перелік робіт сторони розуміли під визначенням "ремонтні роботи". Також, відсутній визначений у п. 2.1. договору Додаток № 1- кошторис, в якому повинен бути визначений обсяг робіт. Не встановлено конкретний строк виконання робіт. Не містить таких відомостей і наявний у справі акт виконаних робіт № 1/01 від 03.01.2005 року (т. 1, а. с. 144).

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода. Як вбачається із змісту договору № 37 сторони фактично не визначили істотні умови договору підряду: кошторис, обсяг робіт, строк їх виконання. За таких обставин вищевказаний договір не можна вважати укладеним.

Не відповідають встановленим судом обставинам і є суперечливими доводи відповідача про те, що підрядні роботи були фактично виконані підприємцем. Так, датою виконання робіт у акті зазначено - 03.01.2005 року, а матеріали визначені у накладних виписаних позивачу № 03/01, № 04/01, № 05/01, № 06/01, оформлені після дати "виконання робіт" - 04.01.2005 року. Проте, є неможливим виконання робіт раніше ніж закуплено матеріали для їх виконання по вищевказаних накладних. Крім того, вказані матеріали, на думку відповідача, повинен оплатити позивач. При цьому у договорі № 37 передбачено виконання робіт із власних матеріалів підприємця. Суд також зазначає, що факт здійснення робіт не може підтверджуватися поясненнями посадових осіб, без підтвердження первинними документами та відображення у бухгалтерському обліку суб'єктів господарювання які є контрагентами за договором.

Не є підтвердженням цьому і поданий відповідачем аудиторський висновок (т. 1, а. с. 63), оскільки: у ньому досліджувались тільки документи подані відповідачем (спірні накладні та довіреності); вказане дослідження проводилось на замовлення відповідача; у аудиторському висновку не відображено явні порушення законодавства у оформленні, зокрема, довіреності ЯИМ №107503, наявність виправлень у спірних накладних, тощо; первинні документи оцінювались тільки за реквізитами і не перевірялися обставини щодо фактичного здійснення господарських операцій.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено в установленому законом порядку, що підрядні роботи фактично були виконані.

У суду також відсутні процесуальні можливості для витребування будь-яких інших доказів або проведення експертизи, оскільки не визначення переліку (виду) робіт унеможливлює встановлення факту їх виконання або невиконання та їх ідентифікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідачем не враховано, що така господарська операція як поставка товарів або виконання підрядних робіт фіксується у низці первинних бухгалтерських документів. Отже, для встановлення факту чи мали місце такі господарські операції, слід досліджувати та оцінювати у сукупності всі надані сторонами первинні бухгалтерські документи, які стосуються господарської операції з поставки товару та виконання підрядних робіт, інші документальні докази, зокрема, висновок судово-економічної експертизи.

Слід також зазначити, що відповідачем не подано будь-яких доказів та не доведено суду, що спірні господарські операції по поставці товарів та виконанні підрядних робіт відображені в бухгалтерському обліку відповідача, оскільки підприємець здійснює бухгалтерський облік за спрощеною системою обліку та звітності.

З огляду на недоведеність зустрічних позовних вимог у суду відсутні підстави для стягнення суми заборгованості в розмірі 24 965, 81 гривень, і відповідно відсутні підстави для стягнення пені в сумі 9 112, 48 гривень, штрафних санкцій в сумі 1 747, 60 гривень, річних в сумі 3 098, 48 гривень та інфляційних втрат в сумі 19 513, 99 гривень. З огляду на висновки суду про безпідставність зустрічного позову, не підлягають застосуванню правила про позовну давність, про застосування яких заявив позивач у справі.

За наведених обставин господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь позивача Закритого акціонерного товариства "СТМ", 25 329, 25 гривень - основного боргу, 253, 29 гривень - державного мита та 118, 00 гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 58 438, 26 гривень слід відмовити.

Господарські витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 205, 509, 525, 526, 638, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст. ст. 33, 34, 42, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

первісний позов Закритого акціонерного товариства "СТМ" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР: НОМЕР_2) на користь позивача Закритого акціонерного товариства "СТМ" (м. Бурштин - 2, Галицький район, Івано-Франківська область, 77112, ідентифікаційний код: 19389851) - 25 329, 25 гривень (двадцять п'ять тисяч триста двадцять дев'ять гривень двадцять п'ять копійок) основного боргу, 253, 29 гривень (двісті п'ятдесят три гривні двадцять дев'ять копійок) - сплаченого державного мита та 118, 00 гривень (сто вісімнадцять гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства "СТМ" про стягнення 58 438, 26 гривень - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.09.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"