Постанова

від 25.09.2012 по справі 22/57пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р. Справа № 22/57пд

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е., Чернов Є.В., Цвігун В.Л. розглянувши касаційну скаргузакритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17 липня 2012 року у справі№ 22/57пд господарського суду Донецької області за позовомзакритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Вектор" товариства з обмеженою відповідальністю "Верск" провизнання договору недійсним В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.04.2012 р. (суддя Соболєва С.М., Сич Ю.В., Гриник М.М.) у задоволенні позовних вимог про визнання договору №118 АЭСсн від 01.10.2009р. недійсним відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 р. (судді: Ломовцева Н.В., Колядко Т.М., Принцевська Н.М.) рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2012 р. залишено без зміни.

Суди дійшли висновків, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору поставки, договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому відсутні визначені законом підстави визнати договір недійсним.

Закрите акціонерне товариство "АзовЕлектроСталь" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, вимоги позову про визнання договору №118 АЭСсн від 01.10.2009р. недійсним задовольнити.

Скаржник доводить, що судом неповно з'ясовані обставин справи, спірний договір є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, а саме ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки сторонами не було узгоджено умов щодо предмету та ціни договору; залишено без уваги, що у видаткових накладних №В-42/1 від 18.10.2009р., №В-44 від 21.10.2009р., якими оформлювалось виконання договору №118АЭСсн від 01.10.2009р., у якості поставляємого товару визначено "ферросилиций "65", ціна якого складає 104 585 грн. 33 коп. (без ПДВ) за 1 б.тн., тобто у вказаних видаткових накладних визначений інший товар і ціна на нього, ніж визначено умовами договору, що є порушення його п. 1.2..

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.111 4 ГПК України в судове засідання не з'явилися.

Закрите акціонерне товариство "АзовЕлектроСталь" подало суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника через встановлення на підприємстві графіку роботи неповного робочого тижня.

За змістом частини першої ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Розглянувши клопотання, приймаючи до уваги, що участь представників сторін в судовому засіданні обов'язковою не визнавалася, заявником вказано на обставини неможливості участі у судовому засіданні, однак не доводиться обставин неможливості розгляду справи, тому касаційна інстанція не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Вищий господарський суд України розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду є вимоги про визнання недійсним договору №118АЭСсн від 01.10.2009р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Верск"(далі -постачальник) та Закритим акціонерним товариством "АзовЕлектроСталь"(далі -покупець), з тих підстав, що згідно специфікації №1 до договору №118АЭСсн від 01.10.2009р. предметом договору є феросілікомарганець МнС17Р35 фр.10-50 мм ДСТУ 4756-91, биг-бен 1тн за ціною 10 900 грн. 00 коп. за б.тн без ПДВ, а за накладними фактично йому був поставлений ферросіліцій "65", ціна якого складає 104 585 грн. 33 коп. за 1 б.тн без ПДВ, тому договір не відповідає вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Судом встановлено, що 01.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Верск"(далі -постачальник) та Закритим акціонерним товариством "АзовЕлектроСталь"(далі -покупець) було підписано договір №118АЭСсн від 01.10.2009р. (далі -договір).

За правовою природою спірний договір є договором поставки, що підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 268 Господарського кодексу України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Частинами 1, 2 статті 267 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості згідно специфікації №1 (Додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.

Специфікацією №1 до договору №118АЭСсн від 01.10.2009р., підписаною та скріпленою печатками сторін за договором, постачальник та покупець визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість та ціну, а також загальну суму специфікації, яка складає 3 924 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 654 000 грн. 00 коп.

Згідно п.п. 6.1., 6.2 договору, ціна товару визначається на умовах СРТ -склад покупця, згідно "Інкотермс-2000", відображена у специфікації №1. Загальна сума договору складає 3 924 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 654 000 грн. 00 коп.

Розділом 12 договору визначено, що даний договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р.

Спірний договір укладено в письмовій формі, підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Таким чином з умов спірного договору вбачається, що сторони погодили предмет договору та ціну шляхом складання специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а також строк договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору поставки, договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Доводи скаржника про те, що згідно специфікації №1 до договору №118АЭСсн від 01.10.2009р. предметом договору є феросілікомарганець МнС17Р35 фр.10-50 мм ДСТУ 4756-91, биг-бен 1тн за ціною 10 900 грн. 00 коп. за б.тн без ПДВ, а за накладними фактично йому був поставлений ферросіліцій "65", ціна якого складає 104 585 грн. 33 коп. за 1 б.тн без ПДВ вказують лише на поставку товару іншої марки, ніж передбачено спірним правочином.

Частинами 1-4 статті 672 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Товар поставлений позивачу за договором №118АЭСсн від 01.10.2009р. був прийнятим останнім без будь-яких зауважень, про що свідчать копії видаткових накладних, наявні в матеріалах справи, та в-подальшому оплачений ТОВ "АзовЕлектроСталь"з посиланням на спірний договір, що вбачається з копій банківських виписок філії "Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя" від 19.10.2009р., від 20.10.2009р., від 23.10.2009р., від 27.10.2009р., від 28.10.2009р., від 30.10.2009р., в яких в призначенні платежу визначено "опл. за феросплавы по дог. №118 АЭСсн от 01.10.2009г.".

Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника не можуть слугувати підставою для визнання недійсним договору, оскільки зводяться до тверджень, що свідчать про його неукладення.

Не приймаються до уваги посилання скаржника на порушення п. 1.2. договору, так як зміна номенклатури товару, його кількості шляхом підписання додаткової угоди є правомірною лише на майбутнє, оскільки істотні умови договору згідно ст. 628 ЦК України виникають на підставі укладеного договору.

За таких обставин, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судом повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не має.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 р. у справі № 22/57пд господарського суду Донецької області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун