Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-7576/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р. Справа № 152336/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Долинської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за позовом ПП «ЕВТ-Центр» до Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

25 березня 2011 року позивач - ПП «ЕВТ-Центр» звернувся в суд із адміністративним до відповідача ДПІ в Кам'янка-Бузькому районі в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі від 15.03.2011 року № 000011/2301

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем в період з 27.01.2011 року по 16.02.2011 року проведено планову виїзну перевірку позивача результати якої оформлені актом № 49/23-0/36153200 від 23.02.2011 року. На підставі даного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000011/2301 від 15.03.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 121 553 грн.. Позивач вважає, що відповідач при проведенні перевірки дійшов помилкового висновку про порушення підприємством вимог п. 1.23 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки господарські операції позивача з його контрагентами ПП «ФПК «Каскад», ТзОВ «Ізотоп», ПП «ІКЦ Облік», ПП «Колгри» мають реальний характер, що підтверджується усіма характерними для цих операцій первинними документами, зокрема податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями тощо. Позивач вважає безпідставними висновки податкового органу про те, що у контрагентів позивача відсутні трудові та інші економічні ресурси, оскільки такі базуються виключно на припущення та зроблені без надання належної оцінки усім обставинам справи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі № 000011/2301 від 15.03.2011 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі подала на неї апеляційну скаргу. Вважає, що дана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що під час проведення податкової перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем було здійснено ряд сумнівних фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Ізоспан», ПП «ФПК «Каскад», ПП «ІКЦ Облік» та ПП «Колгри». Зокрема під час перевірки реальності господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами було встановлено, що у останніх відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби тощо, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарських операцій. Дії вказаних осіб були спрямовані на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди третіми особами з метою штучного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість. Також апелянт вказує на те, що при розслідуванні кримінальної справи директор ПП «Колгри» дав свідчення про те, що він до фінансово-господарської діяльності підприємства ніякого відношення не має, фінансової звітності не підписував, печатки не мав, грошей з банківського рахунку не знімали та місцезнаходження підприємства йому не відоме.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі і з'явилися в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 27.01.2011 року по 16.02.2011 року посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2009 року по 30.09.2010 року, результати якої оформлені актом № 49/23-0/36153200 від 23.02.2011 року (а.с. 10-69 Т.1).

Відповідно до висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення ПП «ЕВТ-Центр» вимог податкового законодавства, зокрема п. 1.23 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 97 242 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року - 24 992 грн., за 4 квартал 2009 року - 208 грн., за 1 квартал 2010 року - 21 457 грн., за 2 квартал 2010 року - 41 961 грн., за 3 квартал 2010 року - 8 624 грн..

До таких висновків податковий орган прийшов виходячи з того, що між позивачем та його контрагентами ПП «ФПК «Каскад», ТзОВ «Ізотоп», ПП «ІКЦ Облік», ПП «Колгри» було укладено ряд договорів за підставі взаємовідносин з якими позивачем формувались валові витрати т, валові доходи та здійснювались амортизаційні відрахування . Однак, податковий орган вважає, що у позивача не було правових підстав для формування валових витрат, валового доходу та амортизаційних відрахувань на підставі господарських операцій з цими контрагентами, оскільки ці господарські операції не підтвердженні усіма належними первинним документами. В цих підприємств відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності. Крім того, податковим органом на підставі листа ГВПМ № 5821/26-51 від 19.04.2010 року та акту обстеження фактичної адреси від 14.07.2010 року встановлено, що ПП «ІКЦ Облік» за місцем юридичної адреси не знаходиться.

На підставі вказаних вище висновків викладених в акті перевірки, відповідачем 15.03.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 000011/2301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 121 553 грн., в тому числі за основним платежем - 97 242 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24311 грн. (а.с. 70 Т.1).

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що документи, які підтверджують реальність господарських операцій між ПП «ЕВТ-Центр» та ТОВ «Виробниче підприємство «Ізоспан», ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад», ПП «Колгри» та ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» були оформлені у відповідності до вимог законодавства, відомості про контрагентів позивача на момент здійснення господарських операцій знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже відповідач безпідставно зробив висновок про заниження позивачем податку на прибуток і незаконно виніс податкове повідомлення рішення, яке підлягає скасуванню.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валового доходу та валових витрат, регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - далі Закон N 334/94-ВР.

Так, пунктом 4.1 Закону N 334/94-ВР, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1 Закону N 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Пункт 5.2 Закону N 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків. Згідно з цим пунктом, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених вище норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що визначальною ознакою віднесення платником податку витрат до валових є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, проведені господарські операції повинні бути підтверджені необхідними первинними документами, які є характерними для тої чи іншої господарської операції та вказують на реальність та товарність проведення господарських операцій. Разом з тим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи ПП «ЕВТ-Центр» як юридична особа зареєстрована державним реєстратором Кам'янка-Бузької РДА 10.09.2008 року, основними видами діяльності якого за КВЕД є: 15.12.0 - виробництво м'яса свійської птиці та кролів, 51.32.0 - оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, 01.24.4 - розведення птиці, 15.71.0 - виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермі, 51.33.0 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, 51.11.0 - посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (а.с. 71 Т.1).

01.05.2009 року між ПП «ЕВТ-Центр» та ПП «ІКЦ «Облік» укладено договір № 05-0000217 про поставку товарів продовольчої групи (а.с. 81 Т.1).

Згідно видаткової накладної № 161 11.05.2010 року позивач поставив ПП «ІКЦ «Облік» товар (тушка бройлера 1 кат. охолоджена вагова) в кількості 7 738 кг. на загальну суму 130 000 грн., в тому числі ПДВ 21 666,67 грн.. Отримана позивачем сума була врахована при формування валових доходів по декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року.

На підтвердження реальності проведення вказаної вище господарської операції позивачем до матеріалів справи долучено, штатний розпис ПП «ЕВТ-Центр», видаткову накладну, банківську виписку, довідку з ЄДРЮОФОП ПП «ІКЦ «Облік» (а.с. 82, 185 (зворот) Т.1, 26, 75-76 Т.2).

Однак, вказані вище документи є недостатніми та не підтверджують реальність господарських операцій, оскільки як вбачається з п. 4.1 вказаного вище договору товар поставляється по партіям згідно замовлень покупця, в яких зазначається асортимент, кількість товару, строк і умови поставки. Перед подачею заявки покупець повинен ознайомитися з поточними цінами на товар.

Таким чином, у позивача як продавця товару повинні бути замовлення від покупця - ПП «ІКЦ «Облік» в яких було б зазначені асортимент та кількість товару, строк та умови його поставки, однак позивачем такі суду не надані, що вказує на їх відсутність.

При цьому, даним договором не визначено умови поставки, тобто хто з сторін цього договору зобов'язаний здійснити доставку товару і в якому місці здійснюється його передача, а тому такі умови повинні були бути визначені у замовленнях покупця. Разом з цим, згідно накладної № 161 від 11.05.2010 року відвантажений позивач товар становить 7 738 кг, а тому для організації його перевезення необхідний був транспорт, перевезення яким оформляється відповідною транспортною документації (транспортна накладна, подорожній лист тощо), яка у позивача також відсутня.

Крім того, у відповідності до п. 3.1 вказаного договору, якість товару повинна бути підтверджена сертифікатами, які необхідні для товару даного виду, однак позивачем суду не надано жодних документів які б підтверджували якість проданого товару.

Враховуючи викладені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо позивачем підтверджено реальних господарських операцій з ПП «ІКЦ «Облік» усіма належними первинним документами господарські.

01.02.2009 року між позивачем (продавець) та ПП «Колгри» (покупець) укладено договір № 01/02-1 про поставку товарів продовольчої групи (а.с. 68-69 Т.2).

Згідно видаткової накладної № 167 від 28.07.2009 року позивач поставив ПП «Колгри» товар: тушка бройлера морожена 1667,4 кг., четверть куряча морожена 373 кг., гомілка куряча морожена 472 кг., бедро куряче морожене 475 кг., філе куряче морожене 88 кг. на загальну суму 47 865 грн., в тому числі ПДВ - 7 977,5 грн.. Згідно накладної № 170 від 30.07.2009 року позивач поставив ПП «Колгри» товар: лапи курячі морожені 932,3 кг., четверть куряча морожена 700,4 кг., крило куряче морожене 326,2 кг., печінка куряча фас. 168 кг., тушка бройлера морожена 1970 кг. на загальну суму 50 000 грн. в тому числі ПДВ - 8 333,33 грн.. Згідно накладної № 175 від 11.08.2009 року позивач поставив ПП «Колгри» товар: лапи курячі морожені 3000 кг. та тушка бройлера мороженого 950 кг. на загальну суму 22 000 грн., в тому числі ПДВ - 3 666,67 грн. (а.с. 83-85 Т.1).

Отримана позивачем сума була врахована при формування валових доходів по декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2009 року.

На підтвердження реальності проведення вказаної вище господарської операції позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні та банківські виписки (а.с. 83-85, 186-188,Т.1).

Однак, вказані вище документи є недостатніми та не підтверджують реальність господарських операцій, оскільки як вбачається з п. 4.1 вказаного вище договору товар поставляється по партіям згідно замовлень покупця, в яких зазначається асортимент, кількість товару, строк і умови поставки. Перед подачею заявки покупець повинен ознайомитися з поточними цінами на товар.

Таким чином, у позивача як продавця товару повинні бути замовлення від покупця - ПП «Колгри» в яких було б зазначені асортимент та кількість товару, строк та умови його поставки, однак позивачем такі суду не надані, що вказує на їх відсутність.

При цьому, даним договором не визначено умови поставки, тобто хто з сторін цього договору зобов'язаний здійснити доставку товару і в якому місці здійснюється його передача, а тому такі умови повинні були бути визначені у замовленнях покупця. Разом з цим, згідно вказаних вище накладних відвантажений позивач товар становить велику вагу, а тому для організації його перевезення необхідний був транспорт, перевезення яким оформляється відповідною транспортною документацією, яка у позивача також відсутня.

Крім того, у відповідності до п. 3.1 вказаного договору, якість товару повна бути підтверджена сертифікатами, які необхідні для товару даного виду, однак позивачем суду не надано жодних документів які б підтверджували якість праного товару.

Разом з тим, як вбачається із наявної у матеріалах справи копії протоколу допиту директор ПП «Колгри» ОСОБА_2 дав свідчення про те, що він до фінансово-господарської діяльності підприємства ніякого відношення не має, жодних договорів не укладав та фінансової звітності не підписував, печатки не мав, грошей з банківського рахунку не знімав та місцезнаходження підприємства йому не відоме (а.с. 34-37 Т.2).

Суд апеляційної інстанції шляхом візуального співставлення підписів вчинених на протоколі допиту ОСОБА_2. та підпису вчиненого на укладеному з позивачем договорі вбачає, що ці підписи є різними, що вказує на те, що вони виконі різними особами та ставить під сумнів чинність укладеного договору.

Таким чином, позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з ПП «Колгри» усіма належними первинним документами.

05.05.2009 року між ПП «ФПК «Каскад» (продавець) та ПП «ЕВТ-Центр» (покупець) укладено договір № ДГ-00229 про поставку товарів продовольчої групи (а.с. 78 Т.1).

Згідно видаткової накладної № РН5-0600007 від 06.05.2010 року ПП «ФПК «Каскад» поставило позивачу 10 000 кг. тушки курячої на загальну суму 123 500 грн., в тому числі ПДВ - 20 583,33 грн.. Згідно накладної № РН5-1000001 від 10.05.2010 року ПП «ФПК «Каскад» поставило позивачу 2 000 кг. тушки курячої на загальну суму 14 700 грн., в тому числі ПДВ - 2 450 грн..

ПП «ФПК «Каскад» виписано для позивача податкові накладні № 5060000007 від 06.05.2010 року та № 510000001 від 10.05.2010 року (а.с. 21-22 Т.2).

Сплачені кошти за вказаний вище товар без врахування ПДВ позивачем були віднесені до валових витрат по декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року.

На підтвердження реальності проведення вказаної вище господарської операції позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні, банківські виписки, довідку з ЄДРЮОФОП ПП «ФПК «Каскад», податкові накладні (а.с. 79, 189-192 Т.1, 16-22, 27-30, 77-78 Т.2).

Однак, вказані вище документи є недостатніми та не підтверджують реальність господарських операцій, оскільки як вбачається з п. 4.1 вказаного вище договору товар поставляється по партіям згідно замовлень покупця, в яких зазначається асортимент, кількість товару, строк і умови поставки. Перед подачею заявки покупець повинен ознайомитися з поточними цінами на товар.

Таким чином, у позивача як покупця товару повинні бути замовлення для продавця в яких було б зазначено асортимент та кількість товару, строк та умови його поставки, однак позивачем такі суду не надані, що вказує на їх відсутність.

Даним договором не визначено умови поставки, тобто хто з сторін цього договору зобов'язаний здійснити доставку товару і в якому місці здійснюється його передача, а тому такі умови повинні були бути визначені у замовленнях покупця. Разом з цим, згідно вказаних вище накладних відвантажений позивач товар становить велику вагу, а тому для організації його перевезення необхідний був транспорт, перевезення яким оформляється відповідною транспортною документацією, яка у позивача також відсутня.

При цьому, долучені позивачем до матеріалів справи подорожні листи (а.с. 140-141 Т.2) не є належними та допустими доказами транспортування саме того товару, що позивачем придбаний на виконання умов договору з ПП «ФПК «Каскад», оскільки з нього не вбачається згідно умов якого договору відбувалося транспортування товару, не зазначена кількість товару. В подорожніх листах товар забирався з ринку «Шувар» Сихівський район м. Львова, а юридична адреса ПП «ФПК «Каскад» м. Львів, Франківський район, вул. Ак. Лазаренка, 1.

Разом з цим, відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» затвердженої наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 р. N 228/253, перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі - власні або орендовані (без водія) - зобов'язані при випуску автомобіля на лінію видавати водію оформлений подорожній лист відповідної типової форми. Експлуатація вантажного автомобіля без подорожнього листа затвердженої типової форми забороняється. Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі, так і для власних потреб, здійснюються тільки при наявності, належним чином оформлених товарно-транспортних накладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Ця вимога розповсюджується на всі види перевезень вантажів автомобільним транспортом, незалежно від умов оплати за його роботу (відрядна, погодинна, покілометрова, інша) та видів перевезення (внутрішньоміське, приміське, міжміське, міжнародне). Товарно-транспортна накладна типової форми N 1-ТН - це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку; вона оформлюється вантажовідправником на кожну їздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.

Таким чином, транспортування товару здійснюється за обов'язкової наявності як товарно-транспортної накладної так і дорожнього листа. При цьому, єдиним первинним документом, який є підставою для оприбуткування ТМЦ у вантажоодержувача є товарно-транспортна накладна.

Враховуючи викладене, належним доказом підтвердження транспортування товару є дорожній лист та товарно-транспортна накладна, які є не від'ємними однин від одного, а тому у разі реального транспортування позивачем придбаного у ПП «ФПК «Каскад» товару, у позивача повинні бути у наявності товарно-транспортні накладені, однак позивачем такі суду не надані.

Крім того, у відповідності до п. 3.1 вказаного вище договору, якість товару повна бути підтверджена сертифікатами, які необхідні для товару даного виду, однак позивачем суду не надано жодних документів які б підтверджували якість проданого товару.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно наявної у матеріалах справи реєстраційної інформації, ПП «ФПК «Каскад» визнано банкрутом, видом діяльності якого була оптова торгівля чорними та кольоровими металами і напівфабрикатами з них, що виключає можливість здійснювати продаж продовольчих товарів в тому числі курей (а.с. 178 Т.1).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками податкового органу про те, що позивачем не підтверджено належними первинними документами реальність господарських операцій з ПП «ФПК «Каскад» згідно договору № ДГ-00229 від 05.05.2009 року, а тому у позивача не було правових підставі для віднесення сплачених згідно з цим договором коштів до валових витрат по декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТзОВ «Ізоспан» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

21.09.2009 року між ТзОВ «Ізоспан» (продавець) та позивачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 21/09-01 холодильного обладнання в кількості відповідно до специфікації (а.с. 64-65 Т.2).

Згідно специфікації до угоди від 21.09.2009 року та накладної № 5/10-4 від 05.10.2009 року позивачу було постановлено товар: сандвіч плита пінопластова - 1215 м.кв., двері морозильні VISSMAN - 1 шт., компресор KAPELLAN 22 кВт холоду/год. - 2 шт., конденсатор GHUNTER 40 кВт холоду/год. - 2 шт., випаровник KIBA 25 кВт холоду/год. - 2 шт. на загальну суму 411 922,80 грн., в тому числі ПДВ - 68 653,80 грн. (а.с. 66-67 Т.2).

У грудні 2009 року позивачем дане обладнання оприбутковане на баланс підприємства, введено в експлуатацію та включно до основних фондів підприємства, на які позивачем протягом 1-3 кв. 2010 року здійснювалось нарахування амортизації всього на суму 58 154 грн., в тому числі: 1 кв. 2010 року - 20 596 грн., 2 кв. 2010 року 19 360 грн., 3 кв. 2010 року - 18 198 грн..

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з придбавання холодильного обладнання надано: податкова накладна, постанова про накладення адміністративного стягнення на директора ТзОВ «Ізоспан», банківська виписка з рахунка, акти введення обладнання в експлуатацію, довідку з ЄДРЮФОП ТзОВ «Ізоспан», акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів (а.с. 80 Т.1, 1-15, 70-71, 73-74, 89 Т.2).

Однак, вказані вище документи є недостатніми та не підтверджують реальність господарських операцій, оскільки як вбачається із матеріалів придбаний позивачем товар є великогабаритним, а тому такий підлягав перевезенню відповідним транспортом.

У відповідності до пунктів 11.1 - 11.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Враховуючи викладені вище правові положення, транспортування товару автомобільним транспортом здійснюється тільки при наявності, належним чином оформлених дорожніх листів та товарно-транспортних накладних.

Оскільки предметом договору є великогабаритні товари переміщення яких слід було здійснювати за допомогою транспорту, то у позивача як вантажоодержувача повинні бути наявні по одному примірнику товарно-транспортної накладної, однак такі позивачем не суду не надані.

Крім того, з матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що ТзОВ «Ізоспан» відсутнє за місцем знаходження. Відсутні в нього і основні засоби необхідні для здійснення господарської діяльності, а чисельність працівників становить 3 чол.

Викладені обставини справи, свідчать про не підтвердження позивачем господарських операцій з ТзОВ «Ізоспан» щодо поставки холодильного обладнання усіма належним чином оформленими первинним документами. Викладене вказує на відсутність руху товару від продавця до покупця.

Наведені вище обставини справи суд першої інстанції не врахував та залишив поза своєю увагою, що як наслідок призвело до неправильного вирішення справи та безпідставного задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками податкового органу про не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ПП «ЕВТ-Центр» та ТОВ «ВП «Ізоспан», ПП «ФПК «Каскад», ПП «Колгри» та ПП «ІКЦ «Облік» усіма первинними документами, які характерні для даного виду правовідносин.

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі № 2а-3635/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ПП «ЕВТ-Центр» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 21.09.2012 року.