Постанова

від 26.09.2012 по справі 3/258

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 3/258

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін С. Ковтуна (дов. від 22.12.11), Ю. Христюк (дов. від 27.06.12) і прокурора відділу Генеральної прокуратури України О. Савицької, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Укрриба" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2012 року у справі № 3/258 за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, Державного агентства рибного господарства України до державного підприємства "Укрриба", товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Стратегія" про визнання недійсним договору та повернення майна,

ВСТАНОВИВ: У вересні 2011 року перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, Державного агентства рибного господарства України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до державного підприємства "Укрриба", товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Стратегія" про визнання недійсним договору від 1 жовтня 2007 року № 14/07 зберігання з правом користування, який вчинено сторонами для приховання відносин оренди державного майна та зобов'язати повернути майно, розташоване в Березанському, Жовтневому, Снігурівському районах Миколаївської області та Центральному районі м. Миколаєва.

Державне підприємство "Укрриба" позов не визнало.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24 листопада 2011 року (суддя В. Сівакова) у позові відмовлено з мотивів недоведеності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2012 року рішення скасовано і позов задоволено.

Державне підприємство "Укрриба" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 203, 207, 215, 944 Цивільного кодексу України, статей 4, 4 3 , 33, 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Державне агентство рибного господарства України касаційну скаргу підтримує з тих же підстав.

Прокурор проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області і товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Стратегія" ставлення до касаційної скарги не висловили і право на участь у судовому засіданні своїх представників не використали.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що на умовах договору від 1 жовтня 2007 року № 14/07 (далі - договір) державне підприємство "Укрриба" (замовник) передало товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство "Стратегія" (зберігач) на відповідальне зберігання з правом користування нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди), розташоване за адресою: Ленінський район м. Дніпропетровська та Баглійський район м. Дніпроздержинська (Таромська рибдільниця). За користування майном зберігач зобов'язаний щомісячно вносити на розрахунковий рахунок замовника плату в розмірі 5 405 грн., а замовник за зберігання майна щомісячно сплачує зберігачеві 10 грн. з урахуванням індексу інфляції (пункти 2.2. і 4.1. договору).

Додатковою угодою від 1 липня 2009 року сторони доповнили перелік нерухомого майна, що передається на зберігання з правом користування, розташованого за адресою: Миколаївська область, Снігурівський, Жовтневий, Березанський райони, с. Садове, с. Киселівка, с. Вавілово, с. Центральне, с. Суходіл, с. Кимівка, м. Миколаїв, Центральний район смт. Матвіївка.

Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що умова договору про плату за користування майном, переданого на зберігання, не суперечить чинному законодавству і підстави вважати договір удаваним відсутні.

Апеляційний господарський суд з таким висновком господарського суду правомірно не погодився.

Державне підприємство "Укрриба" засноване на державній власності і підпорядковане Державному департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України. Спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України від 6 травня 2003 року № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" гідротехнічні споруди, у тому числі рибоводних ставків та інше майно, яке при приватизації не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Миколаївське сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України, та в подальшому передано на баланс державного підприємства "Укрриба", яке здійснює свою діяльність на основі права господарського відання.

За змістом частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України договір зберігання належить до договорів про надання послуг і метою зберігання є забезпечення схоронності предмета зберігання, запобігання впливу на нього шкідливих факторів та усунення загрози присвоєння іншою особою. Користування річчю, яку передано на зберігання, не передбачається. Воно можливе за згодою поклажодавця або за необхідності забезпечення її схоронності (стаття 944 Цивільного кодексу України). Від оренди зберігання відрізняється тим, що договір укладається в інтересах поклажодавця і не припускає користування річчю зберігачем.

Оренда майна у сфері господарювання здійснюється орендарем для цілей підприємницької діяльності (стаття 283 Господарського кодексу України). Істотні особливості характеризують відносини оренди державного майна. Зокрема частиною 2 статті 4 цього Закону України "Про оренду державного та комунального майна" установлено, що не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", у тому числі гідротехнічні захисні споруди (підпункт "г" пункту 2 статті 5 Закону).

Статтею 287 Господарського кодексу України і статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендодавцем нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично регулює відносини оренди нерухомого державного майна.

Згідно з статтею 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За обставин укладення державним підприємством "Укрриба" договору з перевищенням повноважень та передачі в оренду нерухомого державного майна, яке не може бути об'єктом оренди, господарський суд апеляційної інстанції визнав договір недійсним з підстав порушення державним підприємством "Укрриба" спеціальної правосуб'єктності.

Висновок суду щодо підстави задоволення позову є помилковим, оскільки державні підприємства можуть бути орендодавцями за законом - статті 283 і 287 Господарського кодексу України, стаття 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Водночас пунктом 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України надано право господарському суду виходити за межі позовних вимог у разі клопотання заінтересованої сторони. За відсутності такого клопотання у господарського суду апеляційної інстанції були відсутні підстави задовольнити з цієї підстави.

Оскільки спірний договір є недійсним відповідно до статей 203 і 215 Цивільного кодексу України, зазначена помилка у застосуванні процесуального закону не призвела до прийняття неправильного рішення по суті і підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду в даній справі відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2012 року у справі № 3/258 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Укрриба" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій