Рішення

від 05.09.2012 по справі 2-1905/12

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-1905/12

Рішення

Іменем України

"05" вересня 2012 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Галасюка Р.А.

при секретарі Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, Приватного підприємства «Украгротехпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімістрейд», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину нікчемним, стягнення збитків , -

в с т а н о в и в :

Позивачі - ОСОБА_1 і ПП «Украгротехпром» звернулися з цивільним позовом про визнання нікчемним договору на постачання непродовольчих товарів, укладених між ПП «Украгротехпром» та ТОВ «Кімістрейд» 01.07.2010р. і стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в солідарному порядку 251150,00 грн. завданих ПП «Украгротехпром» збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір, укладений між ПП «Украгропродукт» і ТОВ «Кімістрейд», порушує публічний порядок держави, наносить шкоду інтересам держави України, тому є нікчемним з моменту укладення. Свої вимоги позивач ґрунтує на висновках акту ДПІ в м. Житомирі № 1311/23-1/22045782/0100 від 23.03.2011р. «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Украгротехпром» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. Через нікчемність правочину ПП «Украгротехпром» повинно повернути державі 251150,00 грн., тому просить стягнути дану суму як збиток на користь підприємства в солідарному порядку з матеріально відповідальних осіб підприємства, а саме - з директора ПП «Украгротехпром» ОСОБА_3 і бухгалтера підприємства ОСОБА_4

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник ПП «Украгротехпром» в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач ТОВ «Кімістрейд» в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали в повному обсязі, просили суд відмовити в задоволенні позову, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 надали суду письмові заперечення з додатками, в якому просили в задоволенні позову відмовити, посилаючись на безпідставність висновків ДПІ в м. Житомирі, викладених в акті перевірки від 23.03.2011р. № 1311/23-1/22045782/0100 щодо нікчемності договору. Під час виконання даного договору позивач, як отримувач товару, який сплатив за його придбання гроші, має право відносити до податкового кредиту суми сплаченого ПДВ. Підстав для стягнення збитків з директора і бухгалтера на користь ПП «Украгротехпром» також немає, на думку відповідачів.

На підставі ст. 197 ч.2 ЦПК України суд розглядає справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши пояснення сторін, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Приватне підприємство «Украгротехпром» зареєстровано у якості юридичної особи суб'єкта господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 467452, юридична адреса: м. Житомир, вул. Черняховського, 100, кв.27, код ЄДРПОУ 22045782, перебуває на обліку в ДПІ у м. Житомирі з 14.09.1995р., є платником податку на додану вартість 07.07.1997 р., згідно свідоцтва № 100303961 від 07.10.2010р., індивідуальний податковий номер 220457806253.

Директором ПП «Украгротехпром» є ОСОБА_3, заступником директора є ОСОБА_1, головним бухгалтером - ОСОБА_4.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кімістрейд» відповідно до даних акту податкової перевірки і наданих відповідачем завірених копій документів зареєстровано у якості юридичної особи суб'єкта господарської діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 335367, юридична адреса: м. Вишгород Київської області, вул. Дніпровська, б.4, код ЄДРОПОУ 36832691, перебуває на обліку ДПІ у Вишгородському районі згідно довідки від 18.06.2010р. № 1512, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100290578 про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 368326910086.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.10.2011р. директором ТОВ «Кімістрейд» є ОСОБА_5.

Договір, укладений між ПП «Украгротехпром» в особі директора ОСОБА_3 і ТОВ «Кімістрейд» в особі директора ОСОБА_5, на постачання непродовольчих товарів суду для огляду і для доручення до матеріалів справи не надавався сторонами. З тексту акту податкової перевірки від 23.03.2011р. № 1311/23-1/22045782/0100 не вбачається який конкретно договір вважається нікчемним, зазначено, що договір взагалі для перевірки не надавався / а.31 акту перевірки /.

Даних про розірвання, визнання в судовому порядку недійсним, припиненим з інших підстав будь-якого договору, укладеного між даними сторонами, сторони суду не надали.

На виконання даного договору сторонами оформлені наступні бухгалтерські і податкові документи:

ПП «Украгротехпром» перерахував безготівковим розрахунком на користь ТОВ «Кімістрейд» 1255752,00 грн. та ПДВ 251150,00 грн. за отриманий товар згідно наданих суду копій розрахункових документів:

Вартість переданого товару оплачена ПП «Украгротехпром» на користь ТОВ «Кімістрейд» у повному обсязі, у тому числі податок на додану вартість на загальну суму 251150,00 грн.

Господарська діяльність між ТОВ «Кімістрейд» та ПП «Украгротехпром» була закінчена в 2010р. внаслідок повного виконання сторонами своїх обов'язків по договору, що сторони не заперечували в своїх поясненнях, спору щодо заборгованості по оплаті поставленого товару, якості товару між сторонами не виникало.

Договори № 42-10, 43-10, 44-10 від 01.07.2010р., які зазначені в розрахункових документах відповідача ПП «Украгротехпром», не були предметом податкової перевірки згідно акту № 1311/23-1/22045782/0100 від 23.03.2011 р.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Житомирі. проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП «Украгротехпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р, результати якої викладено в Акті перевірки № 1311/23-1/22045782/0100 від 23 березня 2011 року. За результатами перевірки податковий орган прийшов до висновку про те, що позивачем ПП «Украгротехпром» занижено податок на додану вартість / ПДВ / за рахунок відображення у податковому обліку операцій по нікчемній угоді з ТОВ «Кімістрейд» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. на суму 251150,00 грн.

Висновок про заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. на суму 251150, 00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Кімістрейд» обґрунтовано тим, що ТОВ «Кімістрейд» відсутнє за місцем реєстрації підприємства; за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. ТОВ «Кімістрейд» декларацій по комунальному податку не подавало; згідно декларацій по податку на прибуток основні засоби відсутні; у зазначеній звітності підприємством декларувались валові витрати в цілому на рівні задекларованих валових доходів.

На цій підставі посадовими особами ДПІ у м. Житомирі зроблено висновок про нікчемність договорів, укладених між даними сторонами.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі-Положення № 88), де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявність первинних документів, які зафіксували факт здійснення господарської діяльності між ТОВ «Кімістрейд» і ПП «Украгротехпром» підтверджена документально шляхом надання копій цих документів у справу відповідачем.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною / сторонами / вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом / нікчемний правочин /. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним / оспорюваний правочин /.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що відповідно до презумпції правомірності правочину договори № 42-10, 43-10, 44-10 від 01.07.2010р. є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом / нікчемні правочини /.

В усіх інших випадках питання про недійсність правочинів має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність таких правочинів. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Щодо висновків про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Кімістрейд», суд встановив, що при визнанні угоди нікчемною позивачем не дотримано вимоги ст. ст. 215, 228 ЦК України, тобто не встановлено вини та умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_3, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не доведено умислу укладення угод з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

До справи позивачем не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених господарських операцій або судових рішень про визнання недійсним вказаних договорів. Здійснення господарських операцій між ПП «Украгротехпром» і ТОВ «Кімістрейд» підтверджено належним чином оформленими товарними накладними, податковими накладними, платіжними документами.

До того ж, позивач не обґрунтував на якій підставі він застосував до правовідносин, що тривали на протязі 2010р., норму закону, що набула чинності тільки з 02.12.2010р. і не має зворотної дії в часі.

Тому вимога про визнання договору про поставку непродовольчих товарів нікчемним на підставі даної норми ЦК України є необґрунтованою.

Таким чином, висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, на які посилається позивач на підтвердження своїх вимог, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, відсутні правові підстави вважати договір нікчемним, а господарську діяльність - фіктивною і безтоварною.

Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Висновок про те, що ТОВ «Кімістрейд» не сплачувало податків до бюджету не свідчить про нікчемність угоди, оскільки несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Не знаходження ТОВ «Кімістрейд» за місцем реєстрації є сумнівним, оскільки позивач не надав суду переконливих доказів даної обставини.

Крім того, у витягу з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Кімістрейд» відсутній запис про відсутність товариства за місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права.

Європейський Суд з прав людини 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» / заява № 803/02 / прийняв рішення на користь заявника і визнав порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі «Інтерсплав проти України». У п. 37 рішення вказується: «Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови».

Далі у п. 38 рішення зазначено: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У п. 71 рішення від 22.01.2009 року Європейський суд з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії дійшов до наступного висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б. Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Що стосується позовної вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в солідарному порядку матеріальної шкоди, то дана вимога також є безпідставною.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього у її заподіянні.

Враховуючи вимоги ст.ст. 10 ч.2, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що позивач не надав доказів для підтвердження протиправності дій відповідача, наявності причинного зв'язку між шкодою і його протиправними діями, що призвели до заподіяння шкоди майну фізичної особи, вини останнього в її заподіянні, а відтак відмовляє в задоволенні позову щодо стягнення майнової шкоди.

При таких обставинах, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215,294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1, ПП «Украгротехпром» до ТОВ «Кімістрейд», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Кімістрей» про визнання договору на поставку непродовольчої продукції, укладеного між ПП «Украгротехпром» і ТОВ «Кімістрейд», нікчемним на підставі ст. ст.203, 215, 216 ЦК України і стягненні з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 251150,00 грн. в солідарному порядку завданих ПП «Украгротехпром» збитків, відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Р. А. Галасюк